Досліджено історію розвитку логіки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Виявлено особливості наукового доробку українських логіків даного періоду. Запропоновано визначення логіки як науки і форм мислення (поняття, судження, умовивіду) у концепціях українських науковців. На підставі проведеного аналізу запропоновано дві підстави для класифікації історії логіки відповідно до територіального розташування (Київської, Харківської, Одеської, західноукраїнської шкіл) та до напрямів, які підтримували логіки: традиційний (Ф.Зеленогорський, М.Лангес, П.Лейкфельд, Т.Мандибур, С.Остроумов, І.Продан, Г.Челпанов, П.Юркевич), психологічний (М.Грот, І.Копач), математичний (С.Балей, Є.Буніцький, Г.Веревський, Ф.Козловський, І.Слепинський, С.Шатуновський), метафізичний (С.Гогоцький, Г.Костельник, П.Ліницький, Й.Міхневич, О.Новицький. Значну увагу приділено новим напрямам, а саме: математичному та психологічному.

  Скачати повний текст

Запропоновано пояснення явища, як еротетична логіка обумовлює валідну соціологічну інформацію, що одержується шляхом реалізації процедури типу "запитання - відповідь". На базі цього, а також з використанням евристичного потенціалу зазначеної логіки висвітлено бачення логічної природи запитання з урахуванням його нерозривного взаємозв'язку з відповіддю та концепцію запитання. Формалізовано типи помилок формулювання запитання та наведено типологію можливих помилок, виокремлено їх чотири типи. Ряд способів валідизації - граматико-стилістичний аналіз, когнітивний аналіз, логічний аналіз, контент-аналіз з подальшою побудовою матриці випадковостей, методу зіставлення паралельних рядів, аналіз величини невідповіді, аналіз послідовності запитань - апробовані для двох опитувальників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок логіки та теології. Виявлено межу та значення застосування методів логіки у разі проведення аналізу теологічної проблематики. Досліджено особливості логічного аналізу класичних аргументів божественного існування (онтологічного, космологічного та теологічного) у межах традиційної та сучасної логік. Запропоновано два підходи до оцінки логіки як методу, який використовується для здійснення аналізу теологічних проблем. Один підхід виявляє домінуюче значення теології над логікою, де теологічні питання знаходяться у межах авторитету релігійних догм. Другий підхід відводить домінуючу роль логіці. У його межах виокремлено два напрямки, один з яких розкриває здатність логіки заперечити положення теології, логічний метод аналізу в межах цього напрямку постає як розкриття суперечностей теологічних проблем, другий напрямок розкриває можливість логіки підтвердити висновки теології. У межах цього напрямку методи логіки розглядаються як такі, що здатні довести істинність положень теології.

  Скачати повний текст

Визначено концептуальний апарат і принципи логічного аналізу аргументації. Обгрунтовано тезу щодо залежності витлумачення логіки як формальної або неформальної від особливостей аналізу логічної форми міркування та відповідно до цього запропоновано два підходи до аналізу аргументації в логіці. В межах формального підходу аргументацію проаналізовано переважно на синтаксичному та семантичному рівнях, а у межах неформального підходу - на прагматичному рівні. В межах формального підходу головними критеріями оцінки аргументації є правильність/неправильність, а у межах неформального підходу - прийнятність аргументів; релевантність аргументів тезу; "вагомість", достатність аргументів для обгрунтування тези. Проаналізовано передумови виникнення формального та неформального підходів у межах традиційної та сучасної логіки. Визначено основні поняття проблемного поля аргументації, встановлено їх взаємозв'язок.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз проблеми взаємозв'язку логіки та філософії, на підставі якого виділено дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми. Проведено компаративістський аналіз різних концепцій взаємозв'язку логіки та філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання. Висвітлено можливості та перспективи подальших наукових досліджень проблем взаємозв'язку логіки та філософії.

  Скачати повний текст

Запропоновано інтерпретацію пізнавальних дій як модальних операторів, що поєднує результати досліджень в межах обох наявних традицій перегляду знань AGM і DDL, що дає можливість усунути протиріччя між ними та провести побудову динамічної модальної логіки перегляду знань DML. Розглянуто інтерпретацію пізнавальних дій як модальних операторів, що робить можливим розгляд пізнавальної дії в момент її проведення, завдяки чому відкриваються значні можливості для вивчення динаміки перегляду переконань і реалізується ідея динамічної логіки, що була запропонована, але не розроблена в попередніх дослідженнях зміни переконань. Уточнено зміст понять динамічної та статичної формули: динамічні вирази описують сам процес виконання пізнавальної дії, статичні вирази характеризують стан переконань до або після виконання доксастичних дій. Запропоновано можливість використання умовних доксастичних операцій, що реалізують доксастичні зобов'язання суб'єкта. Одержано формалізацію властивостей пізнавальних операцій у рамках DML, що дозволяє відповісти на питання щодо первинності та "чистоти" доксастичних операцій, прояснити роль постулату відновлення, який досі багатьма вченими вважається суперечливим, установити взаємозв'язок між пізнавальними операторами, обгрунтувати визначальну роль розширення в процесі зміни переконань і сформулювати мінімальний набір правил, достатніх для формалізації перегляду переконань у його динамічній інтерпретації. Запропоновано семантичну інтерпретацію доксастичної динамічної логіки на підставі семантики можливих світів Р. Сталнакера, що дозволяє виразити динамічний аспект перетворення переконань. Доведено несуперечливість системи аксіом DML у рамках запропонованої семантики. Уточнено розуміння описів стану й узагальнених описів стану, прояснено їх зв'язок з множинами та базами переконань: узагальнений опис стану є базою переконань і дає можливість урахувати наявність з невизначеним статусом, нескінченність об'єктної мови та можливість наявності суперечливих переконань, нормальний опис стану - це множина переконань, надана базовим світом, над яким проводяться перетворення.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язки логіки та раціональності на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання. Для виявлення особливостей взаємозв'язків і взаємовпливу докласичної, класичної, некласичної та постнекласичної раціональності з традиційною, класичною та некласичною логікою розроблено логіко-раціональну модель пізнавальних процесів, що включає три складові: формулювання раціональних принципів стандартизації знання у теорії раціональності; формалізацію цих принципів у логіці, результатом якої є система формально-логічних принципів і засобів стандартизації знання; застосування формально-логічних принципів стандартизації знання у будь-яких логічних, філософських і наукових дослідженнях, що здійснюються згідно з раціональною традицією. Показано ефективність застосування розробленої моделі на різних етапах розвитку логічного знання. Виявлено, що сучасна логіка є оптимальним засобом уточнення змісту системи понять некласичної раціональності шляхом побудови їх формальних моделей; реконструкції основих схем раціональності - лінійної, мережевої й ігрової, використання яких дозволяє моделювати ефективну індивідуальну та групову діяльність суб'єктів як ключових елементів некласичної та постнекласичної раціональності; раціоналізації доведень у контексті штучного інтелекту.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу існуючих вчень про мораль установлено внутрішні чинники змін моральних норм, а саме: почуття, розум, суспільне благо. Розглянуто етичні школи та відзначено прогрес моральних норм. Запропоновано як критерії прогресу моралі використовувати категорії: кількісне зростання розмаїтості моральних норм, їх узагальнення, поглиблення, удосконалювання змісту. Зауважено, що історична обмеженість вчень про мораль, які мають визначати універсальні норми, а також оночасне співіснування багатьох з них обумовили звернення уваги на середовище, що формує мораль, особливо на її частину, що демонструє матеріальні й духовні можливості людини у зміні навколишньої та власної природи. Зазначено, що ці можливості своєю появою найбільшою мірою зобов'язані суспільному прогресу. Обгрунтовано неминучість виникнення апріорно-постулативного зобов'язання в моралі, виявлено актуальність кантівської концепції моралі. Показано необхідність та можливість з'єднання апріорно-постулативного, який персоніфікує формально-логічний (логіка повинності), й діалектико-матеріалістичного підходів до моралі, який є змістовно-емпіричним аспектом моралі. Відзначено, що зміна потреб - це результат суспільного прогресу, це положення дозволяє доповнити зміст кантівського імперативу: введення ієрархії рівнів емпіричного. Установлено долю моралі на підставі аналізу видів суспільного прогресу у контексті зміни моралі. Запропоновано тезу, що мораль буде прогресувати під впливом суспільного прогресу, з'являться нові норми, що глибше відображають сутнісні потреби людини.

  Скачати повний текст

Доведено, що в українській філософії другої половини XX ст. наукова культура формувалась як комплексно-світоглядне явище, що забезпечувало функціонування науки в духовному та соціальному вимірах людського буття у когнітивних модусах, а саме: "наукова концепція", "наукова картина світу", "науковий метод", "логіка наукового дослідження", "методологія науки", "цілепокладання та ідеали науки". Обгрунтовано, що наукова культура є чинником евристичного оновлення дослідницького апарату науки, формуванням наукової ідеології, методологічної та світоглядної культури дослідника. З'ясовано, що у згідно з тезами, наведеними у дослідженнях українських філософів другої половини XX ст., зокрема, Г.М.Доброва, Г.А.Заїченка, П.В.Копніна, С.Б.Кримського, М.В.Поповича, В.Г.Табачковського, В.І.Шинкарука, наукова культура формувалась у статусі чинника цілісного світорозуміння, що мало відображення в усіх сферах життя суспільства у контексті духовних, аксіологічних і морально-етичних детермінант. Визначено, що у вимірах наукової літератури, що базується на знанні природи та меж наукового пізнання, здійснюється аналіз норм, цінностей, світоглядних орієнтирів науки та ідеалів наукового методу, спрямовуючи розгляд останніх у контексті проблеми розвитку людини. Виявлено, що специфіка дослідження українськими філософами наукової культури грунтувалась на висвітленні питань логіки наукового дослідження, наукового знання, орієнтованих на антропоцентричний ідеал розвитку науки, внутрішні процеси когнітивної творчості людини, її духовне самовизначення. Установлено, що формування норм та ідеалів наукової культури сучасності базується на раціональності науковій, але нею не обмежується та відбувається у широкому просторі ненаукових раціональностей.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику реклами як актуальну літературну форму. Логіка дослідження зумовлена станом сучасного літературознавства як цілісної наукової системи, що уникає фактів буття словесної продукції, які не вписуються до класичної моделі художньої літератури як такої. Вивчено питання про конституювання реклами як літературного тексту, генези, історичної еволюції та специфіки даної форми. Проаналізовано рекламу в аспекті її жанрової парадигматики і розглянуто явище у функціональній системі класичних літературних жанрів. У аспекті жанрової конвергенції досліджено взаємодію реклами з жанровими формами словесності: міфом, казкою, байкою, анекдотом, одою, легендою, посланням, загадкою, афоризмом. Зроблено висновок, що реклама є синтетичним (культурно-літературним) текстом, основними ознаками якого є поліваріативність модальної структури, постійна мімікрія жанрової форми і необмежений рецептивний потенціал.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано критерії та інструменти оптимізації механізму просторово-секторальної локалізації та відповідної міжнародної спеціалізації України з урахуванням її геоекономічних пріоритетів, тактичних цілей торговельної політики України та системних характеристик. Зазначено параметри системи фінансування інноваційної діяльності з диверсифікованих приватних і державних джерел, із залученням міжнародних ресурсів для проведення науково-технічних робіт і досліджень. Розроблено підходи щодо наслідування внутрішніх і зовнішніх детермінант розвитку та регулювання відкритої економіки. Показано, що до детермінант внутрішніх відносяться пріоритети галузево-секторального, регіонального розвитку, логіка застосування інституційних методів впливу на параметри функціонування відкритих економік, а до детермінант зовнішніх - участь в регіональних і субрегіональних інтеграційних проектах, фактори географічної реструктуризації експортно-імпортних потоків маси товарів, послуг, капіталів, валютно-фінансових ресурсів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано стратегію інституціональних перетворень, спрямованих на впровадження сітьової парадигми територіального розвитку в Україні. Розкрито теоретико-методологічні засади сітьової взаємодії суб'єктів влади та суспільства, на підставі яких розроблено сітьову модель політико-адміністративного управління регіональними процесами та реалізації державної регіональної політики за умов децентралізованої системи публічно-владних відносин. Встановлено зв'язок сітьової парадигми територіального розвитку з упровадженням у практику публічного управління методологічних настанов постмодерністських концепцій влади та суспільства, глобалізацією й інформатизацією усіх сфер суспільного життя. Розкрито зміст і методологічне значення поняття культурно-економічної регіоналізації у процесі розробки державної регіональної політики. Проведено комплексний аналіз діючої моделі політико-управлінських сітей ЄС, досліджено її зв'язок з новим (європейським) регіоналізмом і сітьовою парадигмою територіального розвитку.

  Скачати повний текст

Розроблено новий аналітичний підхід який дозволив систематизувати існуючі концепції діалогу культур і сформулювати нову оригінальну концепцію соціокультурного діалогу між Заходом і мусульманським Сходом. Доведено, що існують фундаментальні історичні та соціокультурні передумови для діалогу мусульманського Сходу та Заходу, основою мислення яких є спільна логіка структурування предметного світу. Доведено, що єдино можливою альтернативою передбачуваному "зіткненню цивілізацій" може бути лише соціокультурний діалог, заснований на принципах паритетності у відносинах між Заходом і мусульманським Сходом, взаємної культурної емпатії як умови адекватного взаємного сприйняття або сприйняття Іншого та домінанти на Іншому як визнання його пріоритету. Вперше у контектсі відносин між мусульманським Сходом і Заходом виділено й описано дві парадигми взаємного сприйняття: імагінативну (зорієнтовану на формування образу Іншого) і когнітивну (зорієнтовану на раціональне розуміння Іншого). Запропоновано новий підхід до діалогу культур з урахуванням взаємодії даних двох парадигм. Обгрунтовано нові аргументи на користь тези про історичну необхідність діалогу на підставі когнітивної парадигми, що дозволяє позбутися негативних стереотипів взаємного сприйняття. Встановлено, що побудова конструктивного соціокультурного діалогу в Україні здатна запобігти або мінімізувати деструктивні процеси, пов'язані з політичною, соціально-економічною кризою за умов трансформації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціологічної теорії американського соціолога Е. Тірік'яна в аспекті розуміння поняття соціологічної уяви, яке визначено як вид наукової уяви, що полягає у створенні цілісних образів суспільства та системи соціальних відносин, які не є наявними в актуальному сприйнятті. Охарактеризовано складові імагінативної логіки конструювання соціологічної теорії Е. Тірік'яна, визначено сутність і структурний зміст функцій динамічного поглиблення та динамічного розширення його соціологічної уяви, розглянуто кінцеві результати діяльності цих функцій, якими є нове соціологічне знання (екзистенціальна соціологія, соціологія езотеричної культури, теорія неомодернізації). Перспективами подальшого вивчення проблеми визначено концептуалізацію та застосування поняття соціологічної уяви як історико-соціологічного методу досліджень імагінативної логіки на різних рівнях історії соціології. Потенціал використання концепції соціологічної уяви інтерпретовано як спосіб розвитку досліджень сутності соціологічного знанння, а також як теоретичну основу для створення інноваційної моделі навчання студентів соціологічних спеціальностей.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу листів, теоретичних праць і ранніх художніх творів простежено процес естетичного самоусвідомлення Ф.Гельдерліна у зв'язку з формуванням його особистості як митця-філософа. Зібрано й проаналізовано україномовні переклади його поезії, які з'являлися в світі за різних соціокультурних умов (І.Франко, С.Гординський, В.Мисик, М.Орест (Зеров), І.Качуровський, В.Коптілов, П.Тимочко, М.Бажан). Докладно розглянуто історико-літературні інтерпретації спадщини Гельдерліна (в оригіналах, російських та українських перекладах), здійснені А.Луначарським, Я.Голосовкером, Н.Берковським, К.Протасовою, О.Дейчем, Д.Наливайком, В.Микушевичем. Основні оцінки, критерії російських та українських учених співвідносяться з концептами німецького гельдерлінознавства, а логіка літературної концепції творчості письменника-філософа відтворюється з урахуванням зміни й динаміки літературно-мистецьких напрямів від романтизму до модернізму.

  Скачати повний текст

З використанням теоретико-істиннісного підходу досліджено основні принципи часової логіки. Вирішено наукову задачу редукції часових понять до фундаментальних логічних. До термінологічного апарату пропозиційної логіки додано єдине поняття чистої обмеженої спрямованої тривалості. Часову компоненту висловлювань і міркувань визначено як елемент їх структури, а не змісту. Запропоновано тлумачення часової логіки як специфікованого фрагмента класичної. На основі стандартної семантики трикутника Фреге створено оригінальну кореспондентну семантику з категорією логічної можливості, на базі якої побудовано теорію істиннісних функцій. Розроблено теоретичні засади часо-логічної концепції шляхом формування систем часо-логічних істиннісних зв'язок, що поєднують логічний зміст з часовими відношеннями. Вперше проведено розрізнення внутрішніх і зовнішніх часових логік. Для зовнішньої знайдено алгоритм розв'язання, а для внутрішніх збудовано дві повні системи зв'язок. Доведено комбінаторну теорему про кількість логічних можливостей на обмежених контекстах.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розробленню моделей інформаційної технології формування і прогнозування якості процесу оцифровування стародруків із урахуванням системного аналізу факторів та міри їх впливу на процес оцифровування. У роботі здійснено аналіз технологічного процесу оцифровування стародруків. Визначено фактори та їх пріоритетність для враховування при вдосконаленні та оптимізації процесу оцифровування. Сформовано структурну модель процесу оцифровування стародруків, яка включає підготовчі операції, операцію одержання цифрової мастер-копії і цифрову обробку копій. Синтезовано та оптимізовано методом ранжування багаторівневу модель пріоритетного впливу факторів на процес оцифровування стародруків. Розроблено імітаційну модель «Restoration 1.0» компенсації відсутньої ділянки зображення на оцифрованому фоні шляхом заповнення її за орієнтирами відповідними пікселями як засобу формування якості процесу оцифровування.Сформовано модель логічного виведення, здійснено формування універсальної терм-множини значень та відповідних їй лінгвістичних термів, які відображають якісні характеристики пріоритетних факторів. Розроблено нечітку базу знань, що відтворює вплив факторів на процес оцифровування залежно від рівня якості лінгвістичних термів. Побудовано функції належності лінгвістичних змінних та нечіткі логічні рівняння, які визначають зв'язок між функціями та розраховано комплексний показник прогнозованої якості процесу оцифровування стародруків за принципом «центр ваги».Ключові слова: оцифровування стародруків, інформаційна технологія, фактори, моделі, матриці, нечітка логіка, лінгвістичні змінні, функції належності, прогнозування, комплексний показник якості.^UThe thesis is devoted to the development of models of information technology of formation and forecasting of quality of the digitization process of old books taking into account the systematic analysis of factors and the degree of their influence on the digitization process.The analysis of the technological process of digitization of old books has been carried out in the work. The factors and their priority for consideration in improving and optimizing the digitization process have been determined. A structural model of the digitization process of old books has been formed, which includes preparatory operations, the operation of obtaining a digital master copy and digital processing of copies. A graphical model has been formed as an oriented graph that identifies the relationships between factors. A multilevel model of the priority influence of factors on the digitization process of old books has been synthesized and optimized by the ranking method, where the factors of the process receive the following ranks. A simulation model “Restoration 1.0” for compensation of the missing part of the image on the digitized background has been developed by filling it with appropriate pixels as a means of forming the quality of the digitization process. A model of logical inference has been formed, the formation of a universal term-set of values and the corresponding linguistic terms which reflect qualitative characteristics of priority factors has been carried out. A fuzzy knowledge base has been developed, which reproduces the influence of factors on the digitization process depending on the quality level of linguistic terms. The membership functions of linguistic variables and fuzzy logic equations, which determine the relationship between the functions, have been constructed, and a complex indicator of the predicted quality of the digitization process of old books has been calculated according to the «center of mass» principle.Keywords: digitization of old books, information technology, factors, models matrices, fuzzy logic, linguistic variables, membership functions, forecasting, complex quality indicator.

Дисертаційна робота присвячена розробленню інформаційних технологій підтримки освітнього процесу підготовки фахівців з управлінської діяльності в організаційних, адміністративних, техногенних системах з використанням логіко-когнітивних методів. Охарактеризовано системну та логіко-когнітивну структуру навчального процесу підвищення рівня компетентності та якості навчання фахівців для управління складними системами з ієрархічною структурою. Виокремлено фактори впливу на навчальний процес та логіко-когнітивні характеристики особи як моделі інтелектуального агента, що навчається. Побудовано моделі впливу факторів на навчальний процес та формування компонент професійно орієнтованої управлінської компетентності. Обґрунтовано логіко-когнітивні процедури підготовки і прийняття рішень на підставі альтернативного вибору та процедури цілеорієнтації для відповідних типів управлінської діяльності. Виконано практичне оцінювання якості навчального процесу на підставі логіко-когнітивних методів, обґрунтовано структуризацію знань про об'єкти і системи управління з огляду на виділені фактори впливу на процес засвоєння знань когнітивної системи особи, що навчається. Розроблено структурно-функціональні моделі інформаційних технологій для підвищення якості формування і підтримки прийняття управлінських рішень з використанням логіко-когнітивних методів в освітньому процесі підготовки фахівців з управління.Ключові слова: інформація, дані, структура, стратегія, логіка, когнітивні методи, альтернатива, логістична змінна, класифікація, процес, управління, ієрархія.^UThis dissertation paper is devoted to the development of information technologies for supporting the educational process of specialists' training in management activities in organizational, administrative, and man-made systems with the use of logical-cognitive methods. The systemic and logical-cognitive structure of the educational process of improving the specialists' competence level and quality of training for managing the complex systems with hierarchical structure has been characterized. Factors of influence on the educational process and the logical-cognitive characteristics of the person as a model of the intellectual learning agent have been distinguished. Models of factors influence on educational process and the formation of components of professionally oriented managerial competence have been constructed. Logic and cognitive procedures of preparation and decision-making based on alternative choices and targeting procedures for appropriate types of management activities have been grounded. Practical assessment of the quality of the educational process on the basis of logical-cognitive methods has been performed; the structuring of knowledge about objects and management systems, taking into account the chosen factors influencing the process of learning the cognitive system of the learner has been grounded. Structural-functional models of information technologies for improving the quality of formation and support of managerial decision-making using logic-cognitive methods in the educational process of management specialists training have been developed.Keywords: information, data, structure, strategy, logic, cognitive methods, alternative, logistic variable, classification, process, management, hierarchy

Розвиток науки та її застосування в багатьох практичних галузях базуються на використанні штучного інтелекту. Основними його напрямками є інженерія даних, комп'ютерний аналіз, нечітка логіка, машинне сприйняття, видобуток знань та інші. Методологічну основу методів штучного інтелекту складають математичні методи та інтелектуальні моделі, які знаходяться в постійному розвитку. Особливо активно розвиваються математичні моделі та методи, які базуються на великій кількості даних та інкорпорують їх за допомогою методів глибинного навчання. Серед найважливіших практичних застосувань, в яких активно використовуються методи штучного інтелекту, основані на глибинному навчанні з використанням великих об'ємів даних, є дослідження сейсмічної активності Землі, екологічний моніторинг навколишнього середовища, виявлення аномальних даних в кібернетичній безпеці, аналіз геопросторових даних та інші.Одним з важливих аспектів, що зумовили можливість такого розвитку математичних методів глибинного навчання є поява великих об'ємів доступних даних та обчислюваних потужностей. В зв'язку з цим останні роки швидкими темпами розвивається сфера аналізу багатовимірних зашумлених даних великого об'єму. Разом з тим для задачі аналізу багатовимірних зашумлених даних великого об'єму використання методів глибинного навчання в тому вигляді, в якому вони були розроблені для інших загальновідомих задач, неможливе. Наявні публікації та експерименти з використання глибинного навчання в цій сфері проводились лише для невеликого об'єму даних з рівномірним розподілом у вхідному просторі, що є лише частковим випадком, який неможливо поширити на дані великого об'єму з не рівномірним розподілом у вхідному просторі. Не зважаючи на велику схожість математичної постановки задачі аналізу багатовимірних зашумлених даних та постановок задач для традиційного комп'ютерного аналізу та машинного сприйняття, існують і принципові відмінності між ними.Найбільш значні та успішні результати в області штучного інтелекту з глибинним навчанням були отримані в роботах закордонних авторів Куніхіко Фукусіми, Яна Лекуна, Йошуа Бенджио та Джеффри Хинтона, а також в роботах українських авторів О.Г. Івахненка, М.З. Згуровського, І.В. Сергієнка, Н.Д. Панкратової, О.А. Павлова, Н.М. Куссуль та інших. Разом з тим прогрес потужності обчислювальної техніки та поява у вільному доступі великої кількості багатовимірних даних робить актуальним задачу розробки математичних методів та моделей штучного інтелекту з глибинним навчанням для аналізу багатовимірних зашумлених даних великого об'єму в задачах геопрострового аналізу та екологічного моніторингу.Метою дисертаційного дослідження є розробка та вдосконалення математичних методів глибинного навчання, які базуються на згорткових глибинних нейронних мережах та відрізняються ініціалізацією початкових ваг мереж при використанні немаркованих даних на основі розрідженого кодування, що веде до підвищення точності задач геопросторового аналізу.В дисертації вперше отримані такі нові наукові результати:1. Вперше розроблено математичний метод уніфікації подання багатовимірних зашумлених геопросторових даних, оснований на розрідженому кодуванні вхідних немаркованих даних, який надає можливість побудови єдиної моделі класифікації для великих об'ємів вхідних даних, що дозволяє отримати вищу точність класифікації.2. Удосконалено метод глибинного навчання на основі згорткових нейронних мереж, що на відміну від існуючих, ініціалізують початкові ваги не випадковими значеннями, а навчаються виокремлювати ознаки з великих обсягів немаркованих часових рядів багатовимірних даних та забезпечують суттєве підвищення загальної точності задач класифікації.3. Вперше розроблено метод фільтрації отриманих карт класифікацій геопросторових даних для збільшення їх точності, на основі об'єктного підходу, на відміну від загальноприйнятих методів, що базуються на принципі ковзного вікна, який дозволяє зберегти форму об'єктів на карті.4. Отримали подальший розвиток запропоновані методи класифікації багатовимірних зашумлених геопросторових даних шляхом реалізації у вигляді потоку виконання з використанням хмарної платформи Amazon, що дозволило зменшити час обробки інформації за рахунок ефективного доступу до даних та розпаралелювання.^UThe development of science and its application in many practical fields are based on the artificial intelligence usage. Data engineering, computer analysis, fuzzy logic, machine perception, data mining and other are its main areas of interest. The methodological basis of the artificial intelligence methods are mathematical methods and intellectual models that are in constant development. Mathematical models and methods that are based on a large amount of data and incorporate them through deep learning methods are particularly active develop. Among the most important practical applications that use artificial intelligence based on deep learning using large amounts of data are studies of Earth's seismic activity, environmental monitoring, anomaly detection in cybersecurity, geospatial data analysis, and more.One of the important aspects that has led to the mathematical deep learning methods development is the emergence of large volumes of available data and the computational power. Due to this, the field of big volume of multidimensional noise data analysis has been rapidly evolving in recent years. However, usage of the deep learning methods as they were designed for other well-known tasks is impossible for the task of big volume of multidimensional noise data analysis. Available publications and experiments on the deep learning usage in this field were conducted only for a small amount of data with uniform distribution in the input space, which is only a partial case that cannot be extended to the large volume of data with uneven distribution in the input space. Despite the great similarity between the mathematical formulation of the multidimensional noisy data analysis task and the formulation for traditional computer analysis and machine perception tasks, there are fundamental differences between them.The most significant and successful results in the field of artificial intelligence with deep learning were obtained in the works of foreign authors Kunihiko Fukushima, Yann LeCun, Yoshua Bengio and Geoffrey Hinton, as well as in the works of Ukrainian authors O.G. Ivakhnenko, M.S. Zgurovsky, I.V. Sergienko, N.D. Pankratova, O.A. Pavlov, N.M. Kussul and others. However, the progress in computational resources and the emergence of the free accessed large volumes of multidimensional data make it actual to develop mathematical methods and models of artificial intelligence with deep learning to analyze large volumes of multidimensional noisy data in geospatial analysis and environmental monitoring.The aim of the thesis is to develop and improve mathematical methods of deep learning, which are based on convolutional deep neural networks and differ in the initialization of the initial weights of networks with unlabeled data utilization based on sparse coding, which leads to improving accuracy in geospatial analysis tasks.In the dissertation the following new scientific results were first received:1. For the first time a mathematical method for unifying multidimensional noisy geospatial data has been developed based on the sparse input unlabeled data encoding that provides the possibility to build a single classification model for large volumes of input data, that allows to obtain higher classification accuracy.2. Deep learning method based on convolutional neural networks has been improved, which, unlike the existing ones, not randomly initialize initial weights, but learn features extraction from the large volumes of unlabeled multidimensional noisy time series of data and provide significant enhancements of the overall classification accuracy.3. For the first time filtration method for obtained classification maps of geospatial data has been developed for increasing their accuracy, based on object approach, in contrast to commonly accepted methods based on the sliding window principle, that allows to save the shape of objects on the map.4. Proposed methods for noisy multidimensional geospatial data classifying have had further development through the implementation as a workflow using Amazon cloud based platform, which reduced data processing time through efficient data access and parallelization.