Визначено основні предиктори прогнозу розмноження головних шкідливих видів комах у всіх грунтово-кліматичних зонах України, які з точністю понад 75 % дають змогу визначати сезонну та багаторічну кількість фітофагів на конкретних посівах і насадженнях. Виділено періоди зростання та зниження чисельності шкідників, на видовому та популяційному рівнях. Складено математичні моделі прогнозу чисельності шкідників, що дозволяє оптимізувати захисні заходи в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Розроблено нові технологічні показники щодо своєчасного прогнозу розмноження фітофагів у посівах сільськогосподарських культур. Висвітлено кореляційні залежності та складено математичні моделі сучасного прогнозу чисельності фітофагів необхідно впровадити у всіх областях, районах і господарствах України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розміщення та чисельність, особливості живлення розмноження та біоценотичні зв'язки берегової ластівки (Riparia riparia) на півдні України. Встановлено, що чисельність виду стабільно висока, основна частина птахів (70 %) гніздиться на ріках у середніх (100 - 300 нір) і великих (до 1000 нір) колоніях. Корм берегової ластівки на 99,9 % складається з комах, серед яких 69,3 % - фітофаги, тому вид можна вважати корисним для сільського та лісового господарств. За біологією розмноження не виявлено відмінностей у птахів із різних географічних популяцій. Доведено наявність двох типів поселень на водоймах: диференційований, у якому є колонія-домінанта, що його формує, та недиференційований, у якому статус всіх колоній однаковий. З'ясовано рівень консерватизму, філопатрії, еміграції та імміграції у різних типах поселень. Досліджено демографію виду: смертність - 60 - 74 %, тривалість життя - 0,85 року для самок та 1,17 року для самців, вік першого розмноження - менше 1 року тощо. Проаналізовано основні параметри колоніальності виду.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дає змогу попереджувати появу та розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі,встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних та екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку та розмноження комах, що сприяє зменшенню застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

  Скачати повний текст

З метою удосконалення виробництва препаратів для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів та їх тестування визначено оптимальні умови одержання личинок комах-хвоєгризів з різним типом сезонного розвитку (звичайного та рудного соснових пильщиків, соснового шовкопряда, соснової совки) у різні терміни, а також оптимальні умови їх утримання та накопичення вірусного матеріалу. Визначено залежність термінів вильоту імаго рудного та звичайного соснових пильщиків, реактивації діапаузи гусениць соснового шовкопряда від температури та фотоперіоду утримання коконів. Визначено вплив на життєздатність комах-хвоєгризів якості корму, температури та фотоперіоду, а для соснового шовкопряда - щільності утримання. Установлено оптимальні значення віку личинок, концентрації вірусної суспензії під час інфікування та тривалості утримання на контамінованій хвої для одержання найбільшої кількості вірусного матеріалу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Упроваджено до садівницької практики науково обгрунтовані інтегровані системи захисту плодового саду. З'ясовано, що складові частини таких систем - оригінальні біопрепарати, створені на основі ентомопатогенних грибів, вірусів, мікроспорідій, паразитів гусениць і лялечок листокруток та інших лускокрилих, аскогастер, мікродус, ітоплектіс, апантелес, вирощених за оригінальними технологіями. Запропоновано оригінальні технології вирощування хазяїв ентомофагів: зернової молі, корисних шовкопрядів. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу про існування універсального механізму, який сприяє перекодуванню екологічної інформації про стан навколишнього середовища видовим складом і концентрацією фітогормонів. Зазначено, що останні синхронізують сезонний розвиток рослин з розвитком комах, оскільки така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту комах з середовищем. Встановлено, що бездіапаузний розвиток комах відбувається за умови переважаючого вмісту в рослинах фітогормонів - активаторів росту (ауксинів, гіберелінів і цитокінінів). Доведено, що достатній вміст у рослинах абсцизинів та етилену (інгібіторів росту рослин) створює передумови для формування особин у популяціях комах. Зроблено висновок, що узгоджена взаємодія розвитку рослин і комах контролюється єдиним універсальним механізмом - фітогормональним статусом рослин.

  Скачати повний текст

Вивчена порівняльна токсичність ряду фосфорорганічних, піретроїдних та карбаматних інсектицидів для різних таксономічних груп господарсько важливих комах-фітофагів та їх ентомофагів. На основі системного дослідження вивчені фактори прояву фізіологічної та екологічної вибірковості інсектицидів стосовно фітофагів та ентомофагів. Встановлена видова чутливість комах до інсектицидів і її залежність від характеру проникнення препарату в організм. На прикладі капустяного білана і його паразита апантелеса вивчена дія інсектицидів на ендогенних паразитів в зв'язку з процесом проникнення токсичних сполук через покриви хазяїна. За результатами вивчення фенології капустяного білана і його паразита апантелеса в онтогенезі й особливостей токсичної дії на них базудина й Бі-58 нового з позицій екологічної та фізіологічної вибірковості проведений аналіз особливостей вибіркової дії цих препаратів. На основі вивчення токсичності й вибіркової дії інсектицидів доведена можливість використання ацтеку й піримору в інтегрованому захисті гороху від горохової попелиці.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про співвідносну участь медоносних бджіл і диких комах (джмелів та осмій) у запиленні квіток та формуванні врожаю насіння люцерни посівної, визначено оптимальну норму бджолиних сімей (5 - 6 на 1 га насіннєвої площі) у західному регіоні України. Вперше експериментально обгрунтовано спосіб регулювання індивідуального розвитку осмій під час розведення у штучно створеному середовищі шляхом впливу температурного фактора для досягнення синхронізації з періодом цвітіння запилюваних рослин. Доведено доцільність штучного розведення диких поодиноких бджіл для збільшення їх популяції. Встановлено, що використання медоносних бджіл та осмій у комплексному запиленні є економічно вигідним.

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язок багаторічної динаміки чисельності озимої совки з екологічними факторами довкілля, що добре узгоджується з синтетичною теорією динаміки популяції. В динаміці популяції озимої совки виділено 3 популяційних цикли (чисельність зимуючих гусениць, ритм репродуктивної активності, ритм міграційної активності). Розроблено схему інтеграції біологічних ритмів комах-фітофагів та модель ролі фенологічної коадаптації в системі комаха - рослина у формуванні фізіологічного стану популяції шкідника, яка передбачає пошук предикаторів прогнозу фазового стану популяції в характеристиках фенології комах. Вперше проаналізовано стаціальний розподіл метеликів шкідника, що надало можливість вдосконалити технологію застосування феромонних пасток в агроценозах польових культур.

  Скачати повний текст

Установлено, що до групи екологічно константних видів (X клас константності) комах-шкідників озимої пшениці лісостепової зони України відносяться злакові попелиці - звичайна злакова, велика злакова; шкідливі клопи - шкідлива черепашка, маврський клоп, австрійський клоп, гостроголовий клоп; хлібні жуки - жук-кузька, жук-красунь, жук-хрестоносець; трипс пшеничний, совка озима, хлібна жужелиця, дротяники та несправжні дротяники, злакові мухи - шведські, гессенська, озима, опоміза, пшенична, чисельність останніх протягом 10-ти років стабільно перевищує порогові рівні, що робить доцільним застосування хімічного захисту рослин. Установлено, що чисельність популяцій основних шкідників озимої пшениці має сильний кореляційний зв'язок з показниками потепління й обсягами застосування засобів захисту рослин. За останні 10 років серед видів шкідливого ентомокомплексу культури в зоні Лісостепу суттєво збільшилась середня шкодочинність опомізи, клопів черепашок, пшеничного трипсу, але майже у два рази зменшилась шкодочинність злакових попелиць, хлібної жужелиці, помітно - шведських, гессенської та озимої мух. Шкідливий ентомокомплекс посівів поповнився видом - пшенична муха, чисельність якої більше, ніж у два рази перевищує пороговий рівень. Незважаючи на постійне вдосконалення асортименту пестицидів і технології їх застосування за останні 25 років потенційні втрати врожаю озимої пшениці достеменно не змінилися. Обгрунтовано, що потепління протягом останніх 10-ти років могло вплинути на видову структуру, зумовити зміну рівнів домінування та шкідливості різних видів ентомокомплексу озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Показано, що опромінення мух на стадії яйця спричиняє підвищення рівня смертності молодих дорослих комах (імаго), а опромінення на імагінальній стадії прискорює темп старіння. При опроміненні імаго виявлено короткочасну фізіологічну стимуляцію з подальшим погіршенням (підвищенням) біологічного віку та смертності комах. Опромінення на стадії яйця у малій дозі призвело до ультраструктурних змін клітин мозку імаго, які свідчать про функціональне напруження внутрішньоклітинних систем, а опромінення у великій дозі призвело до виражених деструктивних змін, що нагадують віковові. Показано зниження з віком чутливості мух до опромінення. Виявлено статеві відмінності реакції комах на стрес, зокрема, самці демонструють нижчу резистентність до стресу, але кращу спроможність прояву гормезисних ефектів. Доведено, що більший радіопротекторний ефект спричинює застосування теплового шоку перед опроміненням, ніж після нього. З'ясовано, що хімічні препарати, зокрема, нітрат алюмінію та ауринтрикарбонова кислота у дозах, що не чинять негативного впливу на фізіологічні параметри неопромінених комах, можуть спричинити токсичні ефекти.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження інформативності поетапної схеми тестування, яка включає чотири тест-об'єкти (мікроорганізми, культуру клітин, комахи, ссавці) для оцінки харчових домішок на мутагенність. Визначено залежність мутагенного ефекту нових іммобілізованих сполук від наявності канцерогенних угруповань езо- й антрахінової структури. Одержано якісні та кількісні характеристики цитогенетичного ефекту іммобілізованих барвників у системах in vitro та in vivo. Визначено особливості мутагенного ефекту нових іммобілізованих харчових домішок у статевих клітинах комах і ссавців. Встановлено, що іммобілізація проціонових канцерогенних барвників азо- й антрахінової структури на полімерних матрицях не спроможна обмежити їх метаболізм та інгібувати індукцію мутагенного ефекту. Виявлено мутагенну активність іммобілізованих барвників - червоного крохмалю 5 СХ, червоної целюлози 5 СХ, червоного желатину 5 СХ та синього желатину ЧХ. Встановлено рівень генетичної небезпеки нових іммобілізованих барвників для людини. Показано спроможність деяких антиоксидантів та речовин, які мають мембранотропні властивості, модифікувати мутагенний ефект іммобілізованих барвників.

  Скачати повний текст

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Встановлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Показано оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постлярвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів в системі захисту овочевих культур від двокрилих.

  Скачати повний текст

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними видами, які шкодять посівам є ковалик степовий, ковалик посівний і ковалик темний. Досліджено вплив окремих агротехнічних заходів у короткоротаційній сівозміні та на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків на щільність і поширення основних комах-шкідників у даних посівах.

  Скачати повний текст

Визначено, що найбільш масовими із фітофагів у пшеничних агроценозах зони Кременчуцького водосховища є сисні комахи: попелиці, пшеничний трипс, клоп шкідлива черепашка. Відзначено підвищення чисельності попелиць під впливом водосховища в середньому на 17 %. Виявлено, що на посівах озимої пшениці в зоні впливу великого водосховища ентомокомплекс хижих турунів налічує 58 видів. Уперше встановлено зміну динаміки сезонної активності домінантних видів за умов впливу водосховища. Визначено оптимальні строки обробітку пшениці препаратами, які забезпечують збереження від втрат зерна на 2,7 ц/га, запобігають загибелі турунів - ентомофагів та значно зменшують затрати на інсектициди, які використовуються для захисту пшениці від сисних шкідників. Запропоновано в боротьбі з попелицями на посівах озимої пшениці, за чисельності не менш 20-ти екземплярів на стебло в фазі формування - початку молочної стиглості озимої пшениці, застосовувати бакову суміш. Зазначено, що обробіток потрібно проводити з третьої декади травня у вечірні години, після 20-ї год.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив різних систем захисту цукрових буряків на динаміку чисельності та трофічну орієнтацію бурякових довгоносиків. Запропоновано коефіцієнт зосередженості популяції звичайного бурякового довгоносика на посівах буряків, що дає змогу вносити поправку до оцінки ступеня загрози від фітофага. Уточнено та доповнено екологічні параметри стадій розвитку даної комахи, які є вихідними даними для моделювання строків появи окремих стадій. Визначено екологічні параметри, що обумовлюють різну інтенсивність розмноження звичайного бурякового довгоносика у багаторічному циклі динаміки чисельності. Здійснено районування території України за різним рівнем чисельності звичайного бурякового та сірого довгоносиків, що є підгрунтям для розробки зональних систем захисту посівів цукрових буряків. Установлено, що токсикація сходів способом обробки насіння впродовж останніх років суттєво вплинула на структуру популяції фітофагів бурякового агроценозу в період сім'я - дві пари листків. За результатами дослідження встановлено, що частка популяції звичайного бурякового довгоносика, що пристосувалася до розвитку на цій культурі, зменшилася, а частка, що залишилася на лободових бур'янах інших агроценозів - збільшилася. Розроблено алгоритми та рівняння математичного моделювання, які дають змогу використовувати комп'ютерний метод довгострокового прогнозування звичайного бурякового довгоносика з вірогідністю до 90 %, сірого - до 52 %.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що за умов поточних показників потепління клімату домінантними видами шкідливих листовійок яблуневих насаджень Лісостепу України є: яблунева плодожерка, всеїдна та сітчаста листовійки. Масовий виліт метеликів яблуневої плодожерки генерації, що перезимувала, реєструється за умов СЕТ 233 - 268 °С, тоді як у XX ст. він спостерігався за 150 - 190 °С. Вперше науково обгрунтовано та розроблено положення, що популяції яблуневої плодожерки властивий фенологічний поліморфізм, який може слугувати матеріалом для природного добору. Зміна теплових показників стадійного розвитку та фенологічний поліморфізм є механізмом підтримки адаптивності фенології комах за умов змін клімату. За умов потепління II факультативне покоління яблуневої плодожерки в Лісостепу України стало облігатним. Поглиблено уявлення, що використання феромонних пасток залишається надійним та ефективним методом моніторингу лускокрилих комах-шкідників яблуневих насаджень.

  Скачати повний текст