Встановлено закономірності формування кормової та насіннєвої продуктивності люцерни залежно від її біологічних особливостей та основних факторів інтенсифікації виробництва рослинницької продукції, з урахуванням яких удосконалено існуючі та розроблено нові енергозберігаючі технології вирощування люцерни на корм і насіння на зрошуваних і неполивних землях півдня України. Встановлено, що гарантоване щорічне одержання високих урожаїв культури можливе за умов використання сортів інтенсивного типу, широкорядкового способу сівби. Обгрунтовано доцільність використання для збирання врожаю насіннєвих посівів першого та другого років плодоношення. Показано необхідність вибору оптимізованого укосу, оптимізації режиму зрошення, застосування інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, збільшення кількості диких запилювачів, проведення боротьби з бур'янами, енергозберігаючої системи удобрення та своєчасного збирання врожаю. Наведено економічну та енергетичну оцінку енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про співвідносну участь медоносних бджіл і диких комах (джмелів та осмій) у запиленні квіток та формуванні врожаю насіння люцерни посівної, визначено оптимальну норму бджолиних сімей (5 - 6 на 1 га насіннєвої площі) у західному регіоні України. Вперше експериментально обгрунтовано спосіб регулювання індивідуального розвитку осмій під час розведення у штучно створеному середовищі шляхом впливу температурного фактора для досягнення синхронізації з періодом цвітіння запилюваних рослин. Доведено доцільність штучного розведення диких поодиноких бджіл для збільшення їх популяції. Встановлено, що використання медоносних бджіл та осмій у комплексному запиленні є економічно вигідним.

  Скачати повний текст

Доведено можливість здійснення принципово нового напрямку в селекції люцерни посівної з використанням генів ознак від близькоспоріднених видів роду люцерна. Експериментально підтверджено генетичну природа контролю ознаки колір пелюсток квітки. Виявлено всі наявні гомозиготи за контролем кольору пелюсток квітки в природних і штучних гібридних популяціях. Вперше встановлено генетичну природу контролю форми бобу та числа спіралей у округлої форми, яка здійснюється одним локусом з двома алелями. Доведено можливість передачі генів контролю самофертильності від люцерни посівної іншим культурним видам люцерни та задовільне функціонування цих генів в зародковій плазмі гібридів.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення спектру мінливості, кореляцій і повторюваності господарсько-цінних ознак у 18 сортозразків люцерни різного еколого-географічного походження в умовах центрального Лісостепу України. Автором запропоновано удосконалену методику індивідуально-групового добору рослин за комплексом ознак, яка базується на використанні показника фенотипової стабільності головних ознак в часі, оцінка якого проводиться по перевищенню середньопопуляційних показників цих ознак стандарту, вирощеного в тих же умовах. Створені три групи селекційних матеріалів по насіннєвій і кормовій продуктивності та скоростиглості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше за умов північної частини зони Степу розроблено прийоми комбінованого використання люцерни на корм та насіння, що базуються на суцільних покривних і підсіяних широкорядних посівах. Запропоновано нові співвідношення норм висіву люцерни та редьки олійної у разі покривного вирощування, а також озимих і ярих культур за умов підсіву їх у травостій люцерни. Доведено високу ефективність її вирощування в агроценозі з досліджуваними культурами. Обгрунтовано економічну доцільність застосування нових способів вирощування люцерни на корм та насіння.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень конкурентоспроможності чотирьох сортів люцерни щодо шести видів злакових культур суцільного та стрічкового способів сівби. З'ясовано, що існуючі злакові види, у тому числі нові сорти, як покривні культури, мають різну "агресивність" і ця ознака може бути чітко ідентифікована шляхом відповідного індексу, який розроблено у роботі. Встановлено: фактори "покривна культура", "сорт люцерни" та їх взаємодія займають провідне місце у визначенні рівня урожайності насіння люцерни. Вперше розглянуто залежність собівартості та рівня рентабельності виробництва насіння люцерни від конкурентоспроможності сорту люцерни та "агресивності" покривної культури, використаної під час посіву люцерни.

  Скачати повний текст

Містяться результати багаторічних досліджень. На їх базі розроблена адаптивна технологія вирощування люцерни на корм і насіння в північному Степу України. Встановлені диференційовані способи основного обробітку грунту, оптимальний строк сівби і норми висіву люцерни при безпокривному її вирощуванні. Вивчені і рекомендовані виробництву строки, способи та дози застосування добрив, мікроелементів, регуляторів росту, а також хімічні засоби захисту посівів. Визначено дію адаптаційних і компенсаторних механізмів рослин люцерни при різних умовах їх використання. Виявлені оптимальні параметри показників погодних факторів протягом вегетації при яких найбільш повно реалізується біологічний потенціал рослин люцерни. Вперше досліджені і визначені роль, значення і ступень впливу кожного із факторів зовнішнього середовища на формування адаптивної функції кореневої системи люцерни при неоднакових умовах вирощування. При цьому виявлена закономірність темпів стеблеутворення у рослин, що полягає не тільки у прискореному створенні асиміляційного апарату та нагромадженні запасних пластичних речовин, а й у перерозподілі їх між органами рослин при виникненні стресових погодних ситуацій.

  Скачати повний текст

Багаторічні дослідження (1965-1998 рр.) закономірності формування урожаю люцерни переконливо свідчать, що стабільне, гарантоване підвищення кормової продуктивності, в наступні роки використання травостою, можливо тільки за агроекологічних умов, які забезпечують ріст і розвиток за ярим типом, коли рослини в рік посіву досягають фази цвітіння. За ярого типу розвиток в рік посіву, на другий і третій роки люцерна формує максимально можливі урожаї, повністю використовуючи біокліматичний потенціал лісостепової зони України. Ярий тип розвитку забезпечується безпокривними весняними посівами із застосуванням ефективних гербіцидів, літніми безпокривними посівами, проведеними до третьої декади липня, а також сумісними посівами з ярими капустяними і ранніми зерновими при нормах висіву останніх 1,0 і 2,0 млн/га схожих насінин. Ланки сівозмін з безпокривними і сумісними посівами люцерни забезпечують збільшення збору кормових одиниць на 32,4-40,6% порівняно з ланкою сівозміни ячмінь на зерно-люцерна-люцерна.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично доведено можливість одержання сталих урожаїв насіння люцерни на незрошуваних землях. Розроблено ефективні заходи, спрямовані на підвищення насіннєвої продуктивності, зменшення енерговитрат на вирощування люцерни, збагачення грунту кореневими рештками культури та біологічним азотом. Встановлено кореляційні зв'язки між урожаєм насіння й основними факторами, які впливають на його формування. Розроблено екологічно безпечну ресурсозберігальну технологію удобрення люцерни на незрошуваних землях, розраховано баланс елементів живлення. Визначено ефективність позакореневого підживлення рослин азотом у фазу плодоутворення культури. Досліджено реакцію люцерни, зокрема, у формуванні кореневої системи, на способи основного обробітку грунту. Розраховано баланс гумусу та грошовий еквівалент підвищення грунтової родючості. Обгрунтовано доцільність застосування на насінниках люцерни регуляторів росту рослин з метою раціонального використання фотосинтетичної активної радіації та гідроресурсів, послаблення негативної дії несприятливих погодних умов. Визначено оптимальний строк сівби та запропоновано надійні заходи захисту люцерни від бур'янів. Проведено комплексне оцінювання сортового складу люцерни, якості урожаю надземної біомаси сортів культури, тривалості використання посівів на насіння.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни посівної, її генетичної природи та можливостей використання в селекції на високу насіннєву продуктивність. Було встановлено високий рівень варіабельності ознаки, який дозволяє добір високо- та низьконектарних форм; генетична природу ознаки, яка включає переважно адитивні ефекти дії алелей в межах локуса з незначним наддомінуванням та деякою тенденцією до комплементарного епістазу. Враховуючи високу ступінь спорідненості в генетичній структурі ознак "нектаропродуктивність рослини", "рівень самофертильності", "кількість насінин на біб", "маса насіння рослини", встановлено можливість покращання цих ознак використанням однакових методів. Було встановлено істотне перевищення штучноствореної за нектаропродуктивністю популяції над сортом-стандартом за насіннєвою продуктивністю, що визначає можливість впровадження її у виробництво.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень популяційної мінливості рівня самонесумісності люцерни посівної. Ідентифіковано корелятивну мінливість даної ознаки з рівнем фертильності пилку та насіннєвою продуктивністю. Установлено характер успадкування гібридами люцерни першого покоління рівня самонесумісності. Показано, що даний рівень має експоненціальну форму популяційного розподілу, модальним класом є інтервал 90 - 100 %, який може становити від третини до половини всієї популяції. Частка рослин зі стабільним проявом даної ознаки становить 3,9 %. Виявлено існування корелятивної мінливості рівня самонесумісності з рівнем фертильності пилку, яка описується коефіцієнтом генеральної сукупності, що знаходиться у межах -0,434 - -0,481. Виявлено суттєвий вплив типу запилення на характер корелятивної мінливості кількості бобів на сто квіток залежно від рівня самонесумісності. Доведено, що самозапилення істотно зменшує кількість насіння на один біб у порівнянні з перехресним. На підставі генетичного аналізу встановлено, що коефіцієнт успадкування цього рівня люцерни гібридами <$Eroman F sub 1> за материнськими формами змінюється у межах 72 - 84 %. На підставі узагальнення результатів досліджень виділено форми з підвищеним рівнем самонесумісності для подальшого створення сортів-синтетиків.

  Скачати повний текст

Розглянуто технології заготівлі люцернового сіна за різної кратності обробки валка у процесі польового висушування із застосуванням нової багатоцільової кормозбиральної машини БКМ-Ф2. Визначено динаміку вологовіддачі, втрату сухих речовин від оббивання робочими органами машини та хімічний склад сіна люцерни відповідно до кратності проведення технологічних операцій з обробки валка в період висушування трави в полі, а також перетравність поживних речовин, баланс азоту у овець та продуктивність молодняку великої рогатої худоби при вирощуванні на м'ясо з використанням в раціонах сіна люцерни, заготовленого за різними технологіями. Проведено розрахунок економічної ефективності заготівлі та використання сіна люцерни в раціонах сільськогосподарських тварин. Технологія заготівлі сіна з оптимальною кратністю обробки валка базується на забезпеченні високого рівня збереження поживних речовин, зменшенні паливно-енергетичних витрат, а також сприяє підвищенню поживної цінності та продуктивної дії сіна.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу мінливості рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни, а також суть корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі. Ідентифіковано кореляційну залежність між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку й кількістю даних зачатків. Оцінено ступінь детермінації насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі.

  Скачати повний текст

Вивчено структуру й особливості функціонування популяцій кормових бобових трав на природних заплавних луках р.Псел на Сумщині (Лісостепова зона України) за умов господарського користування. У межах справжніх лук виділено контрольні ділянки, градієнт пасквальної дигресії розподілено за 5-ма ступенями, фенісиціальної - за 4-ма. Оптимальні умови для росту та формоутворення особин були наявні на контрольних ділянках, де антропогенний вплив відсутній. Ненормоване пасовищне та сінокісне користування заплавними луками призводить до погіршення умов для продукційного процесу групи досліджених бобових рослин, відбувається зниження розмірних параметрів рослин і їх особини стають дрібнішими. Випасання є жорсткішим фактором. Репродуктивне зусилля за пасовищним і сінокісним градієнтами підвищується. Для заплавних бобових трав характерне прискорення проходження фенофаз на пасовищах і сінокосах. На контрольних ділянках вікові спектри досліджених бобових трав повночленні або рідше неповночленні, нормальні. Пасовищне та сінокісне користування луками здійснює на вікові показники подібний вплив, а саме: вони трансформуються зі збільшенням частки особин старшого генеративного та постгенеративного станів. Віталітетні спектри популяцій на контрольних ділянках відрізнялися переважанням у популяціях особин вищого та середнього класів віталітету за незначної частки особин класу "c". Антропогенні навантаження призводять до зниження індексу якості популяції (Q) та зміни їх категорії з процвітаючих до депресивних або рідше - до рівноважних. Структурний і функціональний гомеостаз - головний механізм стрес-стійкості бобових трав за паскваальним та фенісиціальним градієнтами. Висока здатність до мінливості та пластичності бобових лучних трав є основою їх адаптації до пасовищного та сінокісного використання лучних фітоценозів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу способів посіву, укосу на насіннєву продуктивність люцерни різних сортів у разі багаторічного використання посівів за призначенням за умов зрошення південного Степу України. Встановлено, що кращі умови для формування продуктивних насіннєвих травостоїв за укосами та життєздатністю, незалежно від сортового складу, в значній мірі забезпечують широкорядні посіви з розширеними міжряддями на 90 см. Визначено основні кількісні показники утворення оптимальних розріджених травостоїв з одночасною достатньою "щільністю" відвідування запилювачами та запиленням квітів з метою формування стабільності урожайності насіння на рівні 3 ц/га. Вперше виявлено та досліджено відмінність сортів різних груп стиглості на вибір насіннєвого укосу та суттєвий вплив на врожайність посівів.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіологічні особливості та екологічні аспекти високоефективного функціонування симбіотичних систем Medicago - Rhizobium melilot в агроценозах і розроблено наукові засади підсилення ефективності процесу симбіотичної фіксації атмосферного азоту, інтенсивності фотосинтезу та підвищення насіннєвої продуктивності за рахунок активності інтродукованих штамів бульбочкових бактерій та їх природних рас. Установлено, що симбіотичні системи неадекватно реагують на концентрацію мінерального азоту в живильному середовищі. Фізіологічною особливістю систем, утворених за участю стійких до мінерального азоту штамів, є висока нітратредуктазна активність у стеблах рослини-господаря. Бактеризація насіння активними штамами бульбочкових бактерій позитивно впливає на формування генеративних органів.

  Скачати повний текст