Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості представників родини Morchellaceae Sacc. Eckbl. (Ascomycota) за різних умов культивування. Вивчено 30 штамів 11-ти видів: Disciotis venosa (Pers.) Bond., Morchella angusticeps Peck., M. crassipes (Vent.) Pers., M. conica Pers., M. esculenta (L.) Pers., M. elata Fr., M. semilibera D C., M. spongiola Boud., M. steppicola Zer. Дані культури виділено на території України та одержано з інших колекцій (Ізраїлю, Німеччини, США, Франції). Визначено радіальну швидкість росту вегетативного міцелію, встановлено залежність даного показника від складу агаризованих живильних середовищ і температури інкубації. Описано морфологію колоній досліджених видів на всіх використаних середовищах і визначено такі, які сприяють формуванню склероціїв. Вперше з використанням кольорових якісних реакцій виявлено ферменти вуглецевого, азотного та ліпідного метаболізму й окисно-відновні процеси, визначено специфічність прояву даних реакцій у різних видів. Встановлено вплив світла різної довжини хвилі на ріст, морфологію та біосинтетичну активність вегетативного міцелію. Вперше з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії встановлено мікроморфологічні характеристики вегетативного міцелію досліджених видів. Одержано нові відомості про наявність у них нестатевих спороношень та інших мікроструктур. На рідких живильних середовищах виявлено джерела вуглецевого й азотного живлення, встановлено значення кислотності середовища (pH), сприятливі для росту вететативного міцелію. Досліджено динаміку росту та синтезу екзополісахаридів за умов глибинного культивування. Запропоновано склад живильного середовища з глюкозою, пептоном і дріжджовим екстрактом, яке забезпечує вихід сухої маси міцелію до 17-ти г/л на 7-му добу культивування. За комплексом ознак відібрано штами цінних їстівних видів з лікувальними властивостями - Morchella conica 1737 і M. esculenta 1755.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні ритми росту та розвитку видів роду Laelia Lindl. за умов закритого грунту помірної зони та в культурі in vitro. Для більшості досліджуваних видів вперше визначено основні комплекси морфологічних ознак і схеми їх морфологічної будови. Підібрано живильні середовища та визначено умови культивування сіянців. Отримано кількісні характеристики епідермальної тканини листка. Досліджено якісний та кількісний склад пігментного комплексу. Проведено порівняльний аналіз анатомічних, морфологічних і біологічних особливостей дослідних рослин, розроблено оптимальні умови вирощування сіянців різних видів з урахуванням їх морфоекотипу. Вперше досліджено онтоморфогенез L. sincorana Schltr., L. lundii Rchb. f. et Warm., L. purpurata Lindl. та L. lobata Lindl. (Veitch.) у культурі in vitro. Розроблено технологію культивування сіянців, наведено оригінальні дані про шляхи підвищення адаптаційної здатності рослин у разі переведення стерильної культури до умов теплиць.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні, мофрологічні, екологічні властивості 84-х видів, 2-х різновидів, 3-х форм, 3-х гібридів, 4-х культиварів (96-ти таксонів) рододендронів, інтродукованих у ботанічному саду Львівського національного університету ім. І.Франка. Установлено, що метамерна будова пагона рододендронів різних груп і серій однотипна, поздовжня симетрія є видоспецифічною та може використовуватись як об'єктивний критерій під час розв'язання питань таксономії даного роду. Відзначено, що ювенільний період у таксонів рододендрона різний: від 3 - 13 до 25-ти років (Rh. calophytum). Виявлено, що за умов Західного Поділля 58 таксонів плодоносять, продукують життєздатне насіння, яке визначається високою енергією проростання (60 - 90 %). Підібрано склад компонентів субстрату, необхідного для вирощування інтродукованих видів. Розроблено практичні рекомендації щодо культивування даних рослин. Проведено інтегральну числову оцінку життєздатності та успішності інтродукції видів рододендрона. Відібрано перспективні види для збагачення дендрофлори та використання в декоративному садівництві Західного Поділля.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Конкретизовано суть поняття "диференціація навчання" на сучасному етапі розвитку освітньої системи, окреслено його структуру. Визначено умови ефективної реалізації профільної спеціалізації навчання, досліджено стан організації та наведено рекомендації щодо організації диференційованого навчання біології у загальноосвітніх закладах України. Запропоновано методичну модель, яка дає змогу визначити цілі біологічної освіти стосовно старшої школи, функції біологічного курсу, принципи навчання, ядро біологічних знань, інтегровані комплекси навчального курсу, етапи навчання в межах даних комплексів, види навчально-пізнавальної діяльності учнів та продукти навчання.

  Скачати повний текст

Складено мапи поширення всіх видів скритників, що зустрічаються на сході України. Знайдено особливості будови крила скритників, що є вагомими ознаками на родовому та видовому рівнях. Виявлено явище поліморфізму та різні форми редукції крил видів родини Latridiidae. Виявлено й описано випадки морфологічних аномалій у імаго жуків цієї родини. Складено таблиці для визначення імаго всіх родів і видів родини Latridiidae Східної України з оригінальними рисунками. Вперше досліджено тривалість життєвих циклів та описано всі преімагінальні фази розвитку для трьох видів скритників (E. rugosus, L. consimilis, L. hirtus), уточнено найважливіші морфологічні особливості личинок жуків даної родини. Виявлено фенологічні особливості, досліджено біотопічний і мікростаціальний розподіл скритників у природних і трансформованих біоценозах Сходу України. Одержано нові дані щодо трофічних зв'язків скритників з грибами та міксоміцетами у степових і лісових біоценозах сходу України й особливості паразитування перетинчастокрилих комах у личинках скритників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено епізоотологію, біологію та екологію найбільш поширених збудників лігулідозів - Ligula intestinalis та Digramma interrupta, патогенез захворювань, розроблено заходи боротьби з лігулідозними інвазіями. Вперше отримано дані щодо перебігу епізоотичного процесу у разі лігулідозів риб у водоймах з різними гідробіологічними режимами, доповнено дані щодо строків дозрівання плероцеркоїдів L. intestinalis у додатковому хазяїні. Вивчено динаміку яйцепродукції зрілими гельмінтами, встановлено новий вид першого проміжного хазяїна у циклі розвитку L. intestinalis та D. interrupta. Розглянуто вплив лігулідозних інвазій на гематологічні та біохімічні показники крові, біологічні показники розвитку риб у водоймах з різними гідробіологічними режимами. Вперше встановлено фактори, що обумовлюють зміну поведінки інвазованих лігулідами риб. Визначено ефективність альбендазолу під час його застосування на ранній стадії інвазування риб збудниками лігулідозів. Розроблено методичні рекомендації щодо заходів боротьби з лігульозом та диграмозом риб у рибопромислових водоймах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливості викорстання комп'ютерних технологій у процесі навчання біології учнів VIII - IX класів. Охарактеризовано основні етапи еволюції освітніх комп'ютерних технологій, визначено їх роль у навчальному процесі, обгрунтовано психолого-педагогічні засади використання та розкрито дидактичні та методичні можливості. Запропоновано алгоритм створення комп'ютерного уроку біології. Визначено зміст і структуру програмно-педагогічного засобу з розділу "Біологія людини". Розроблено, експериментально перевірено та впроваджено в шкільну практику методику навчання біології учнів VIII - IX класів з використанням комп'ютерних технологій на прикладі програмно-педагогічного засобу "Біологія людини. Конструктор уроків". Експериментально доведено, що використання комп'ютерних технологій створює нові можливості навчання учнів біології, сприяє вирішенню проблеми змісту освіти, впровадженню нових навчальних форм і методів та значно підвищує рівень навчальної мотивації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зміни чисельності орлана-білохвоста в Україні, висвітлено фактори, що на неї впливають. Встановлено сучасне поширення та чисельність на гніздуванні та місцях зимівлі. Розглянуто вимоги білохвостів до гніздових біотопів і гніздових дерев, особливості влаштування гнізд, фенологію гніздування. Досліджено продуктивність розмноження, залежну від кормової бази. Описано спектр живлення виду та визначено критерії вибору здобичі. Встановлено строки, інтенсивність і хорологію міграцій виду в країні. Вперше в Україні досліджено бюджети часу зимуючих орланів. Розроблено комплекс заходів щодо охорони виду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено фауну рептилій лівобережного лісостепу України, яка складається з 11-ти видів (13-ти підвидів) плазунів. У межах 11-ти видових нарисів описано зовнішню морфологію плазунів на території регіону, уточнено поширення, розглянуто біологічний розподіл, статеву та розмірно-вікову структури популяцій, а також цикли добової та сезонної активності, відношення до температури, особливості розмноження, ріст, линяння, живлення, визначено ворогів і паразитів, охарактеризовано сховища та поведінку. Обгрунтовано необхідні заходи охорони плазунів у регіоні. Виявлено та досліджено контактну зону підвидів прудкої ящірки - L. a. chersonensis та L. a. exigua, а також підвидів звичайної гадюки - V. b. berus та V. b. nikolskii. На підставі результатів аналізу морфологічної мінливості на всьому ареалі та даних щодо гібридизації у природі та неволі гадюку Нікольського розглянуто як підвид звичайної гадюки. Проаналізовано склад фауни плазунів лісостепової зони Лівобережної України. Зареєстровано відмінності у видовому складі та чисельності видів між різними частинами регіону. Акцентовано увагу на необхідності впровадження термінових заходів для збереження окремих видів плазунів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного вивчення морфології, анатомії, структури популяцій, екології, фенотипової мінливості та біології розмноження молюсків роду Helix у кримській частині їх ареалів. Показано, що поширення видів молюсків у Криму лімітується кліматичними чинниками та наявністю відповідних біотопів. Уточнено видові діагнози. Виявлено особливості будови статевої системи, які виключають можливість міжвидової гібридизації між H. albescens і H. lucorum, як передбачалося раніше. Показано, що мінливість розмірів і пропорцій черепашки, фенетична структура популяцій видів H. albescens і H. lucorum обумовлені географічними, кліматичними та біотопічними чинниками. Проаналізовано сезонні явища у житті H. albescens, виявлено особливості й оптимальні умови розмноження. Визначено характер зростання молоді цього виду. Установлено, що просторова структура природних популяцій H. albescens має агрегований характер. Зазначено, що сезонна динаміка розмірно-вікової структури популяцій H. albescens найбільшою мірою визначається кліматичними та біотопічними умовами. На підставі одержаних даних про поширення, чисельність і біологію розмноження H. albescens і H. lucorum taurica розроблено рекомендації стосовно їх раціонального використання та охорони в Криму.

  Скачати повний текст

Дається порівняльна характеристика репродуктивного періоду та деяких аспектів популяційної структури 4 видів синиць (Parus major, Parus caeruleus, Parus palustris, Parus ater), які гніздяться в природних та антропогенних ландшафтах Поділля. Розглядаються видовий склад, чисельність та ієрархічна структура різного роду змішаних зграй в позагніздові періоди року, а також досліджені особливості використання птахами кормових мікростанцій та висотних інтервалів просторової кормопошукової ніші, ширини та перекривання цих ніш.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні та функціональні особливості репродуктивних структур, закономірностей морфогенезу генеративних органів, ембріології видів і гібридів родини Salicaceae та теоретичні та практичні аспекти гібридизації її видів. Розроблено класифікацію пагонів і бруньок, виділено 9 етапів органогенезу чоловічих і 12 жіночих квіток і суцвіть. На підставі результатів аналізу віддаленої гібридизації в родах Populus і Salix з використанням комплексних методів дослідження встановлено, що постійне магнітне поле напруженістю 500 Е та "намагнічена" вода з експозицією 30 с не погіршують, а навпаки, стимулюють метаболічні процеси в репродуктивних структурах. Теоретично та практично обгрунтовано застосування постійного магнітного поля та "намагніченої" води у віддаленій гібридизації видів родини Salicaceae для подолання бар'єрів міжвидової несумісності. Розроблено метод підбору батьківських форм для одержання гетерозисних гібридів і метод раннього прогнозування гетерозису.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльне дослідження репродуктивної біології представників шести родин квіткових рослин (Annonaceae, Ericaceae, Anacardiaceae, Rhamnaceae, Davidiaceae, Oleaceae). Досліджено закономірності формування та будови елементів їх генеративної сфери, особливості насіннєвого відтворення. Вперше наведено ембріологічну характеристику Arbutus andrachne, Pistacia mutica, Davidia involucrata та істотно доповнено дослідження ембріології Asimina triloba, Zizyphus jujuba та Olea europaea. Визначено типи генеративних структур. Доведено висунуту гіпотезу про можливість подвійного шляху подальшого розвитку спорогенної тканини мікроспорангія та здатності її диференціюватися не лише в мікропороцити, але і в тапетум. Виявлено морфогенетичні кореляції у генезисі репродуктивних структур. Відзначено, що біологічна пластичність системи репродукції здійснюється системами несумісності та структурними особливостями квітки і має адаптивне значення. Підтверджено виділення роду Davidia в самостійну родину Davidiaceae та самостійного порядку Annonales. Встановлено явище гетеробатмії, яке свідчить, що еволюційні перетворення генеративної сфери відбуваються гетерохронно та не завжди співпадають з темпами еволюції інших морфологічних ознак, хоча і простежено тенденцію до прогресивної еволюції комплексу ознак. Висвітлено високу спеціалізацію елементів репродуктивної системи таксонів незалежно від їх філогенетичного рівня.

  Скачати повний текст