Проаналізовано розміщення та чисельність, особливості живлення розмноження та біоценотичні зв'язки берегової ластівки (Riparia riparia) на півдні України. Встановлено, що чисельність виду стабільно висока, основна частина птахів (70 %) гніздиться на ріках у середніх (100 - 300 нір) і великих (до 1000 нір) колоніях. Корм берегової ластівки на 99,9 % складається з комах, серед яких 69,3 % - фітофаги, тому вид можна вважати корисним для сільського та лісового господарств. За біологією розмноження не виявлено відмінностей у птахів із різних географічних популяцій. Доведено наявність двох типів поселень на водоймах: диференційований, у якому є колонія-домінанта, що його формує, та недиференційований, у якому статус всіх колоній однаковий. З'ясовано рівень консерватизму, філопатрії, еміграції та імміграції у різних типах поселень. Досліджено демографію виду: смертність - 60 - 74 %, тривалість життя - 0,85 року для самок та 1,17 року для самців, вік першого розмноження - менше 1 року тощо. Проаналізовано основні параметри колоніальності виду.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що у Харкові існує 15 ночівельних скупчень сороки. Даний вид птахів формує центральні колективні ночівлі на традиційних місцях і підтримує їх цілий рік. З весни до осені сороки утворюють невеликі периферійні ночівлі на традиційних і випадкових місцях, за цього до листопада всі вони розпадаються та птахи переміщаються на головні колективні ночівлі. Під час гніздування у сорок спостережено дві стратегії поведінки: вночі пташенят у гнізді можуть захищати обидва батьки, або тільки самка. Сорока бере участь у формуванні великих багатовидових колективних ночівель. Найбільш характерне для цього виду утворення ночівель зі шпаками та чикотнями. Ворона сіра та зграї граків і галок у Харкові формують центральні колективні ночівлі, які птахи традиційно відвідують протягом зими, і мережу невеликих периферійних ночівельних скупчень, що існують у весняно-осінній час також на традиційних місцях.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дається порівняльна характеристика репродуктивного періоду та деяких аспектів популяційної структури 4 видів синиць (Parus major, Parus caeruleus, Parus palustris, Parus ater), які гніздяться в природних та антропогенних ландшафтах Поділля. Розглядаються видовий склад, чисельність та ієрархічна структура різного роду змішаних зграй в позагніздові періоди року, а також досліджені особливості використання птахами кормових мікростанцій та висотних інтервалів просторової кормопошукової ніші, ширини та перекривання цих ніш.

  Скачати повний текст