Визначено рівні залягання грунтових вод різних типів ольсів та їх хімізм. Наведено дані щодо макро- та мікроморфологічних, водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей досліджених вільшаників. З'ясовано особливості взаємодії листяного опада вільхових біогеоценозів за умов лабораторного експерименту. Охарактеризовано флору та рослинність, особливості грунтової альгофлори та грунтово-підстилкової фауни вільшнеків. Проведено екоморфічний аналіз рослинності різних типів вільшнеків. Визначено масштаби утворення у вільхових лісах різних типів жовена на коренях вільхи чорної. Наведено список рідких рослин і видів, що зникають. Запропоновано рекомендації щодо відновлення, управління та раціонального використання вільхових лісів у південно-східній частині України.

  Скачати повний текст

Здійснено критичне узагальнення літературних і оригінальних даних щодо видової різноманітності водоростей водойм Ірану. Зазначено, що у водоймах країни відомо 1 304 види, представлені 1 559-ма внутрішньовидовими таксонами, з урахуванням номенклатурного типу виду. За результатами дослідження виявлено 1 213 видів (1 443 вн. такс.); 812 видів (979 вн. такс.), які є новими для даної країни. Проаналізовано систематичну структуру альгофлори країни. Одержані значення родового коефіцієнта (4,9) свідчать про багатство вивченої альгофлори, значною мірою представленої діатомовими, зеленими та синьозеленими водоростями. Визначено особливості їх розподілу у флористичних зонах і в різнотипних водоймах Ірану, оцінено значення кожної зони та певного типу водойм у формуванні загальної видової різноманітності альгофлори країни. Зроблено висновок, що специфіку альгофлори природно-рослинних зон Ірану визначають особливості кожної зони, щільність населення, наявність великих міст з розвинутою промисловістю, напрямок господарської діяльності населення регіону. Виявлено, що у досліджених водоймах зберігаються закономірності розподілу видової різноманітності водоростей, обумовлені типологічними особливостями водойм, їх морфометричними характеристиками, формою й інтенсивністю господарського використання. Проведено екологічний, географічний і сапробіологічний аналізи водоростей водойм Ірану.

  Скачати повний текст

Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм з даними 50 - 60-х років довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню складу водоростей у грунтах широколистяних, соснових лісів, лучних степів Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що альгофлора регіону включає 297 видів (314 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду), які належать до 7 відділів, 15 класів, 33 порядків, 67 родин, 122 родів. Показано, що зональними особливостями грунтової альгофлори регіону є високе видове різноманіття родин Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Pleurochloridaceae та Neochloridaceae. Основу альгофлори складають види зональних фітоценозів. Встановлено, що режим заповідності на різних ділянках степу заповідника Михайлівська цілина суттєво впливає на систематичну структуру та ценологічний склад альгофлор. Показано, що щільність переносу життєздатних діаспор водоростей повітряними потоками свідчить про необхідність виділення і аналізу активно вегетуючого (корінного) комплексу грунтової альгофлори. У складі грунтових водоростей Лівобережного Лісостепу встановлено 12 синтаксонів. Запропоновано фонові формули альгосинузій, які можуть бути використані у процесі моніторингу наземних екосистем регіону досліджень. Пропонуються оригінальні дихотомічні ключі для визначення видів Bracteacoccus та Gloeobotrys, знайдених у грунтах України.

  Скачати повний текст

Розглянуто видовий склад водоростей у грунтах лісів Українських Карпат (УК). Виявлено 218 видів водоростей, серед них 177 (81,2 %) - нових для грунтів даного регіону, 53 види (24,3 %) - для грунтів України, 51 вид - для флори України в цілому. Описано п'ять нових для науки видів, зокрема Chlamydomonas zerovit Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int., Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. Проведено таксономічний і географічний аналізи грунтової альгофлори даного регіону, виявлено її специфіку, встановлено ступінь її спорідненості з грунтовими альгофлорами інших регіонів України та гірських систем Західної Європи. Досліджено вплив висоти над рівнем моря на розподіл водорослей у грунтах лісів УК.

  Скачати повний текст

У лісових грунтах Українського Полісся знайдено 232 види водоростей: Chlorophyta - 170 видів, Xanthophyta - 38, Bacillariophyta - 13, Cyanophyta - 7, Euglenophyta - 3 та Dinophyta - 1. Серед них 171 вид - новий для грунтів Українського Полісся, 43 - для грунтів України та 23 - для альгофлори України загалом. Два види - IChloromonas prokudiniiD Kostikov & Demczenko та IChlorococcum papillatumD Demczenko, описані як нові для науки. На основі оригінальних та літературних даних, складено конспект флори водоростей грунтів Українського Полісся. Проведено флористичний та фітоценотичний аналізи грунтової альгофлори даного регіону, виділено 7 грунтових альгоугрупувань досліджених лісів. Виявлено вплив географічної широти на розповсюдження водоростей у грунтах лісів Українського Полісся. Встановлено зв'язок в розподілі грунтових водоростей певних пігментних та морфологічних груп з різними лісовими фітоценозами. На основі аналізу гетерогенності видового складу виявлено специфіку досліджуваної альгофлори і встановлено ступінь її спорідненості з грунтовими альгофлорами лісів інших регіонів України. Складено оригінальні описи місцевих популяцій 54 видів грунтових водоростей, уточнені діагнози деяких з них. Виявлено та описано новий тип поділу клітин у деяких представників Сhlamydophyceae.

  Скачати повний текст

Встановлено, що однією з причин даного ефекту є падіння відношення вмісту азоту до фосфору. Визначено закономірності реакції прісноводних водоростей на підвищення мінералізації води. Показано, що важливим чинником формування фітопланктону є метаболітні взаємозв'язки між макрофітами, водоростями та бактеріями, а також неоднакова чутливість різних представників альгофлори до токсикантів.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин у лиманах і морських акваторіях північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Уперше для українського узбережжя даного моря виявлено три нових види водоростей-макрофітів, а саме: Enteromorpha kylini Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kutz і Vaucheria hamata (Vauch.) DC, а для ПЗЧМ - 9 видів. Зазначено 65 нових місцезнаходжень для 58-ми видів водоростей-макрофітів. Доповнено діагнози 16-ти нових та рідкісних макроскопічних водоростей району дослідження. Уперше дані про видовий склад водоростей-макрофітів та вищих водних рослин відповідних акваторій зареєстровано у Літописах природи трьох заповідних об'єктів Чорного моря. Створено кадастр водоростей-макрофітів Одещини. Проаналізовано взаємозв'язок альгофлори Чорного моря з флорами суміжних морів, а саме: Каспійського, Азовського та Середземного. Установлено, що у ПЗЧМ більша частина видів водоростей є арктотретичною за походженням і має високу спорідненість з сучасною флорою Атлантичного узбережжя Європи, проте 20 % видів району дослідження належить до субтропічного середньоморського елементу флори. Виявлено, що фізико-географічні та гідролого-гідрохімічні умови ПЗЧМ визначають певні закономірності розвитку макрофітобентосу. З'ясовано, що за напрямком з півдня на північ зростає кількість однорічних і сезонних зимових видів водоростей, збільшується відносна доля рідкісних і полісапробних видів. У донних фітоценозах посилюється роль зелених водоростей, але послаблюється - бурих і червоних. Показано, що під впливом різного роду забруднень погіршується фізіологічний стан водоростей, що є однією з основних причин скорочення видового складу макрофітів. Запропоновано водоростеві екстракти, які мають рістстимулювальну (для рослин), імуномодулювальну, седативну, бактерицидну та гепатопротекторну дію. Висвітлено результати досліджень щодо флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин району дослідження (265 видів).

  Скачати повний текст

Вперше проведено повну інвентаризацію та ревізію систематичного складу мікроводоростей бентосу Чорного моря, складено чек-лист, який включає 1 007 видів, різновидів і форм водоростей відділів Bacillariophyta, Dinophyta, Chlorophyta, Chrysophyta, Englenophyta, Cryptophyta, Cyanoprocaryota. Виявлено 373 таксони мікроводоростей, з яких 67 родів, 91 вид, різновид і форма вперше зафіксовано у бентосі моря (з них 22 роди та 74 види - нові для флори Чорного моря). Описано 25 нових комбінацій синтаксонів діатомових водоростей. Наведено результати порівняльного еколого-флористичного та фітогеографічного аналізу альгофлори бентосу регіональних і локальних районів Чорного моря, а також Егейського моря та єгипетського прибережжя Середземного моря. Встановлено загальні тенденції сезонної динамкіки видового складу та кількісних характеристик мікроводоростей угруповань епілітону, епіфітону, епізоону та перифітону, які визначаються перевагою облігатних видів-обростувачів. Вперше проведено комплексні дослідження структурно-функціональних і продукційних характеристик мікрофітобентосу твердих грунтів кримського прибережжя Чорного моря. Досліджено взаємний вплив мікрофітобентосу (МФ) та фітопланктону (ФП) у прибережжі моря, що є елементами єдиного еколого-флористичного комплексу видів, має два максимуми чисельності та біомаси - весняний для МФ та осінній для ФП. У Чорному морі виявлено 76 потенційно токсичних видів мікроводоростей, небезпечних для біоти та людини, 50 % видів зафіксовано у бентосі моря.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено просторово-часову динаміку розвитку фітопланктону Десни від витоку до гирла. Встановлено основні закономірності формування руслового фітопланктону (таксономічну структуру, чисельність, біомасу, інформаційне різноманіття). У фітопланктоні річкової екосистеми зареєстровано 522 види альгофлори, що сформована 575-ти внутрішньовидовими таксонами, які належать 165-ти родам, 35-ти порядкам, 14-ти класам і 8-ми відділам водоростей. Визначено роль природних чинників (приток і заплавних водойм) та антропогенного впливу на формування фітопланктону Десни. Встановлено сукцесію руслового фітопланктону Десни за 70 років. Проаналізовано результати сучасного етапу дослідження фітопланктону екосистеми Десни і виявлено домінування діатомово-зеленого комплексу в формуванні структури та різноманіття угруповань, посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових і синьозелених водоростей). Проведено районування річки за характером структурної організації фітоплантону з урахуванням пріоритетних чинників та умов формування стоку в річковому континуумі. На підставі оцінювання якості води та трофічного статусу Десни стан її річкової системи визначено як задовільний, річці надано статус евтрофного водотоку.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження альгофлори водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника (ДОПЗ). Складено конспект флори водоростей ДОПЗ, що нараховує 693 види (771 внутрішньовидовий таксон) з відділів Cyanophyta - 120 (124), Euglenophyta - 90 (113), Chrysophyta - 19 (23), Xanthophyta - 42, Bacillariophyta - 171 (194), Dinophyta - 7 (10), Cryptophyta - 4, Chlorophyta - 240 (261). За результатами оригінальних досліджень виявлено 670 видів (745 вн. такс.), вперше для території заповідника вказано 587 видів (662 вн. такс.), а для степової зони України - 26 видів, для України - 3 види і 1 рід. Встановлено, що рідкісними для флори степової зони України є 15 видів, для флори України - 15, для світової флори - 2. Проаналізовано систематичну структуру виявленого альгорізноманіття. Встановлено, що його розподіл за різними типами водойм є нерівномірним та обумовлений морфометричними показниками водойм, ступенем їх проточності, затіненості та заростання вищою водною рослинністю. Найбільше альгорізноманіття виявлено у заплавних водоймах зі сповільненим водообміном з руслом Дніпра. Проведено аналіз сезонної динаміки розвитку водоростей, а також екологічний аналіз дослідженої альгофлори. Показано, що альгофлора водойм ДОПЗ проявляє найбільшу подібність з такою Канівського природного заповідника, меншою мірою - Дунайського біосферного заповідника.

  Скачати повний текст

Проведено інвентаризацію видового складу флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму. Обстежено 62 пункти, з яких 44 розташовані у межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) і ділянок, пріоритетних для збереження біорізноманіття Криму. Виявлено 115 видів Cyanophyta, представлених 131 формою. Вперше для флори України наведено чотири види та дві форми водоростей. Для одного виду відмічено друге місцезнаходження, а 85 видів і форм водоростей - нові для супраліторальної зони Чорного й Азовського морів. Для 17-ти видів вказано друге місцезнаходження на території Криму. Проаналізовано систематичну структуру виявленого видового складу й поширення Cyanophyta в супраліторальній зоні різних гідроботанічних районів біля берегів Криму. Охрактеризовано особливості просторового (вздовж узбережжя та над рівнем моря) розподілу, а також сезонної динаміки супраліторальних Cyanophyta. Складено конспект флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму та виділено комплекс провідних видів. Вперше наведено опис альгофлори супраліторальної зони 16-ти об'єктів ПЗВ, зокрема чотирьох природних заповідників.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченю альгофлори водойм Київської височинної області. Складений конспект флори водоростей КВО нараховує 990 видів (1063 вн. такс.), які належать до 322 родів, 123 родин, 60 порядків, 19 класів та 10 відділів. Основу видового різноманіття водоростей формують Bacillariophyta, Chlorophyta, Euglenophyta та Cyanoprokaryota, які разом охоплюють 82,6 % виявленого видового складу альгофлори водойм. До спектру провідних 10 родин входять: Euglenaceae, Scenedesmaceae, Desmidiaceae, Phacaceae, Bacillariaceae, Cymbellaceae, Pinnulariaceae, Oocystaceae, Chlamydomonadaceae, Gomphonemataceae, загальна частка яких становить 37,7 %. Підвищені показники різноманіття родин Euglenaceae та Scenedesmaceae характеризують екологічний стан водойм та підвищений рівень їхньої трофності. Провідними родами виступають Trachelomonas, Navicula, Nitzschia, Cosmarium, Pinnularia, Gomphonema, Phacus, Desmodesmus, Euglena, Closterium, та охоплюють ~ 24 % видового складу і їх склад вирізняє цю альгофлору від регіонально близьких. Альгофлора КВО охоплює третину видового складу українського Лісостепу (Середньодніпровської альгофлористичної підпровінції) та близько 25% альгофлори України. За підсумками власних досліджень (2015 – 20 р.) ідентифіковано 638 видів (672 вн. такс.). Вперше для регіону досліджень наводиться 263 видів (285 вн. такс.), з них 5 – є новими для флори України, а 30 – рідкісними; 32 – вперше наводяться для лісостепової зони України, а 96 виявилися рідкісними для українського лісостепу. Показана значна созологічна цінність регіону дослідження: 4 види ̶ рідкісні для світової флори, два з них (Nitella confervacea (Bréb.) A.Braun ex Leonhard, Lychnothamnus barbatus (Meyen) Leonhard) ̶ запропоновані до включення до списку МСОП та нового видання ЧКУ. 2 види (Nitellopsis obtusa (N.A. Desvaux) J. Groves, Thorea hispida (Thore) Desvaux) ̶ занесені до ЧКУ (2009). Біоіндикаційний аналіз засвідчує, що за рівнем видового різноманіття та комплексом індикаторних видів, досліджені водойми характеризуються помірним рівнем органічного забруднення, нейтральною і слабколужною реакцією середовища та належать до представників β — мезасапробної зони. Розподіл виявленого альгорізноманіття за типами водойм є нерівномірним та обумовлений відмінами гідрологічних, гідроекологічних та гідрохімічних умов. Так, найбільша кількість видів відзначена у лентичних водоймах − 733 види (764 вн. такс.) водоростей, а найменша кількість − 127 видів (131 вн. такс.) водоростей відзначена у групі заболочених водойм. Порівняльний флористичний аналіз альгофлор показав, що найбільша подібність видового складу, таксономічної структури на рівні родин та порядків прослідковується між альгофлорою Київської височинної області та альгофлорою Орільсько-Самарської низовинної області.^UThe dissertation is dedicated to the complex study of the algae of the Kyiv highlands' reservoirs. As a result of the study, the studied algal flora has been identified as plentiful and diverse with 990 species (1063 inf. taxa) belonging to 322 genera, 123 families, 60 orders, 19 classes and 10 divisions. Bacillariophyta, Chlorophyta, Euglenophyta, and Cyanoprokaryota have formed the basis of the algae species diversity and responsible for 82.6% of the detected algal flora composition. The spectrum of leading families with 37.7% fraction consists of Euglenaceae, Scenedesmaceae, Desmidiaceae, Phacaceae, Bacillariaceae, Cymbellaceae, Pinnulariaceae, Oocystaceae, Chlamydomonadaceae, and Gomphonemataceae families. Increased diversity of the Euglenaceae and Scenedesmaceae families characterize the ecological status of reservoirs and their increased trophic status. The leading genera are Trachelomonas, Navicula, Nitzschia, Cosmarium, Pinnularia, Gomphonema, Phacus, Desmodesmus, Euglena, Closterium, and cover ~ 24% of the species composition of algae. Trachelomonas, Navicula, Nitzschia, Cosmarium, Pinnularia, Gomphonema, Phacus, Desmodesmus, Euglena, and Closterium are the leading genera.A one-third of the species composition of the Middle Dnipro algofloristic subprovince and about a quarter of the composition of the algal flora of Ukraine are represented by Kyiv Highlands' algae.According to the results of our own research (2015 - 20 years), 638 species were identified (672 external taxa). For the first time, a total of 263 species (285 inf. taxa) were distinguished for reservoirs of the Kyiv Highlands. Among them, 5 species are new for the whole country, 32 species at first time noted to the Middle Dnipro algofloristic subprovince (=Ukrainian forest-steppe).The research also has succeeded in supplementing information on the distribution of 30 rare species for Ukraine's algal flora and 96 rare species for to the Middle Dnipro algofloristic subprovince.As a result of the studies of water bodies of the Kyiv Highland region, the two species, included in the edition of the Red Book of Ukraine (2009), has been distinguished, particularly: Nitellopsis obtusa (N.A.Desvaux) J.Groves, and Thorea hispida (Thore) N.A.Desvaux (=Thorea ramosissima Bory).. The rare world's flora species Lychnothamnus barbatus (Meyen) Leonhardi, and Nitella confervacea (Bréb.) A.Braun ex Leonhardi, following the algosozological evaluation in accordance with the current IUCN criteria, has been proposed for inclusion in the 4th editions of the Red Book of Ukraine and IUCN Red List of Threatened Species.Bioindication analysis was conducted in terms of species diversity and a set of indicator species. The investigated reservoirs have been characterized by a moderate level of organic pollution, neutral and slightly alkaline reactions, and have allocated to the β - mesasaprobic zone.The distribution of the detected algal diversity by the types of reservoirs has been identified as uneven, Thus, the largest number of species have distinguished in lentic reservoirs - 733 species (764 inf. taxa) of algae and the smallest number of 127 species (131 taxa) have distinguished in the group of wetlands. It is worth noting that only 63 species appeared common for all types of reservoirs.

Дисертаційна робота присвячена вивченню флористико-таксономічного різноманіття діатомових водоростей водойм Полтавськорівнинного альгофлористичного району (ПРАР), його еколого-географічної характеристики, типологічного розподілу та созологічних особливостей.За результатами проведених досліджень, у водоймах ПРАР нами зареєстровано 601 вид (629 ввт, враховуючи номенклатурний тип виду) діатомових водоростей, що належать до 4 класів, 17 порядків, 38 родин та 87 родів. Із врахуванням даних літератури, загальне число діатомей – 706 видів (757 ввт). Встановлено, що 392 види (402 ввт) є новими знахідками для території ПРАР, з яких 185 (192) – нові для флори України, 269 (277) – Лісостепової зони України, 319 (327) – Лівобережного Лісостепу. Провідне місце за числом видів посідає клас Bacillariophyceae, представники якого домінують на рівні порядків, родин та родів. Виявлено нерівномірний розподіл видового складу діатомей за типами водойм та показано, що найбільша кількість видів властива річкам (584 види/ 612 ввт), а найменша та, практично, однакова – ставкам природного (260/ 267) та штучного (238/ 241) походження і болотам (232/ 234). Найбагатшими за кількістю видів виявилась р. Ворскла (461/ 481, а найбіднішим – ставок 2 в околицях с. Микільське (23 види). Відзначена своєрідність та типологічна видова специфічність досліджених водойм: 220 таксонів діатомей знайдені нами виключно у річках, 6 – у болотах, 4 – у ставках штучного та 3 – у ставках природного походження. Порівняльний аналіз діатомових водоростей водойм різного типу, засвідчив, що стоячі водойми є найподібнішими між собою та включаються у найбагатшу за кількістю видів флору річок. Така особливість пов'язана з приналежністю цих водойм до басейнів досліджуваних річок. Встановлено, що переважаючими на території дослідження є види-космополіти (66.9%). Проте, враховуючи той факт, що вони не є індикаторами біогеографічних особливостей видів (Прошкина-Лавренко, 1963), цілком очевидним є те, що в регіоні вивчення найсприятливіші умови для розвитку представників Голарктики. Розподіл за екотопами не є рівномірним: найрізноманітніше представлена група перифітону (93.8%), дещо менше – бентосу (82.1%) та планктону (80.1%). Відзначено екотопічну приуроченість діатомей дослідженої флори – 59, 17 і 10 видів, характерних виключно для перифітону, бентосу та планктону відповідно. Переважаючими, за відношенням до галобності є види-індиференти (68.4 %), що характерно для прісних вод. Чисельна представленість солелюбних видів (загалом 27.6 %) корелює із гідрохімічними особливостями території ПРАР (Винарчук, Хільчевський, 2010). Серед індикаторів рН води найчисельніше представлені алкаліфільні види (52.5 %), що свідчить про залуження вод ПРАР. У відношенні до трофності – оліго-мезотрофи (31.7 %) та мезо-евтрофи (33.3 %), що свідчить про мезотрофний тип водойм ПРАР. Переважання видів олігосапробної, бета-мезосапробної зон, толерантних та чутливих до забруднення, свідчать про приналежність водойм ПРАР до ІІ-ІІІ класів якості вод – чисті та задовільно чисті (Rakowska, 2001; Баринова и др., 2019). Аналіз рядів морфологічної мінливості таксонів, вперше відзначених для флори України, дозволив розширити уявлення про їх морфологію, екологічні особливості та поширення. Окрім того, для двох видів були запропоновані нові номенклатурно-таксономічні комбінації: Surirella hibernica (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia та Iconella amphioxys (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia (Kryvosheia, Kapustin, 2019 b). Альгосозологічний аналіз виявленого різноманіття засвідчив, що у діатомовій флорі водойм ПРАР 17 мають созологічний статус «під загрозою зникнення», 31 – «вразливі», 30 – рідкісні та 7 – «таксони з недостатньою кількістю інформації». Відзначено умовно «рідкісні» таксони, для яких відомо лише декілька місцезнаходжень в Україні та світі (до 5): 102 (104 ввт) та 69 видів (72 ввт) відповідно. У водоймах об'єктів ПЗФ, що знаходяться на території ПРАР, виявлено 539 видів (563 ввт) діатомей. Найбагатшим за кількістю видів виявився НПП «Гетьманський» – 376 видів (388 ввт), а найбіднішим БЗДЗ «Малоперещепинський» – 112 (113 ввт) видів діатомових водоростей. Встановлено доцільність меж ПРАР, на основі порівняльного аналізу різноманіття діатомових водоростей фізико-географічних областей, котрі увійшли до його складу. В той же час, порівняння комплексу провідних родин діатомей ПРАР із сусідніми територіями виявило певну подібність систематичної структури досліджених флор та їх своєрідність. Діатомова флора регіону вивчення формує групу подібності разом із флорами Київської височинної області, Білорусі та Польщі, як наслідок їх територіальної близькості, акцентованого і цілеспрямованого вивчення Bacillariophyta лотичних систем.^UThe PhD thesis is devoted to the study of floristic and taxonomic diversity of diatoms from water bodies of the territory of Poltava-Plain algofloristic district (PPAD), its ecological and geographical characteristics, typological distribution, and sozological features.As a result of our research, 601 species (629 infraspecific taxa) of diatoms that belonging to 4 classes, 17 orders, 38 families, and 87 genera, were registered in PPAD. The total number of taxa (literature and original data together) is 706 species (757 i.t.). It was identified that 392 species (402 i.t.) are new finds for the PPAD territory, 185 (192 i.t.) of which are new for the flora of Ukraine, 269 (277 i.t.) are new for the Forest-Steppe of Ukraine, 319 (327 i.t.) fre new for the Left-Bank Forest-Steppe zone.Bacillariophyceae has the highest number of species. Its representatives dominate at the level of orders, families, and genera. Species composition of diatoms from different types of water bodies of PPAD is varying. The highest number of species was found in rivers (584 species/ 612 i.t.), and the smallest in ponds (260/ 267), oxbow lakes (238/ 241), and swamps (232/ 234). The Vorskla River has the highest number of species (461/ 481), and the lowest number – in the Pond 2 (23 species.). The originality and typological species specificity were indicated: 220 taxa were found in rivers only, 6 – in swamps, 4 – in ponds, and 3 – in oxbow lakes. Comparative analysis of diatoms from different types of water bodies showed that the species composition of stagnant water bodies are the most similar to each other and was included in the flora of rivers, which is the richest in the number of species. This feature is associated with the location of these water bodies, as they all belong to the basins of the studied rivers.It was found that cosmopolitian species are predominant in the studied area (66.9%). However, they are not indicators of species biogeographical distribution (Proshkina-Lavrenko, 1963). Therefore, the studied region obviously has the most favorable conditions for the Holarctic species. The distribution of diatoms among ecotopes is not uniform. The periphyton (93.8%) has the most diverse composition, slightly less species richness is typical for benthos (82.1%), and plankton (80.1%). Marked that 59, 17, and 10 species are characteristic exclusively of periphyton, benthos, and plankton, respectively. Among the identified halobility indicator taxa indifferent species (68.4%) were predominant, which is typical for freshwaters reservoirs. The number of halophilic species (27.6%) correlates with the hydrochemical features of PPAD territory (Vinarchuk, Khilchevsky, 2010). Among the species, which are indicators of water pH, alkaliphilic species are the most numerous (52.5%). This shows the alkalinization of PPAD waters. In relation to the trophic state of waters, oligo-mesotrophic (31.7%) and meso-eutrophic (33.3%) species are dominant, which indicates a mesotrophic type of PPAD water bodies. The predominance tolerant, sensitive to pollution species and species typical to the oligosaprobic and beta-mesosaprobic zone, indicate that PPAD water bodies belong to the II-III classes of water quality. (Rakowska, 2001; Barinova et al., 2019). Analysis of morphological variability series of taxa, for the first time noted for the flora of Ukraine, allowed expanding our knowledge concerning their morphology, ecological characters, and distribution. In addition, for two species new nomenclature-taxonomic combinations were proposed: Surirella hibernica (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia and Iconella amphioxys (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia (Kryvosheia, Kapustin, 2019 b). Algosozological analysis of the identified species list of PPAD showed that 17 species have the «endangered» sozological status of, 31 – are «vulnerable», 30 – are «rare», and 7 – are «data dificient taxa». Conditionally «rare» taxa are also noted, for which only a few (up to 5) locations are known in Ukraine and in the world: 102 species (104 i.t.) and 69 (72 i.d.) respectively. In addition, 539 species (563 i.t.) of diatoms were found in protected areas located on the territory of PPAD. The National Nature Park «Getmansky» has the highest number of species (376/ 388 i.t.), and the lowest number of species was found in the botanical reserve «Malopereshchepynsky» (112/ 113 i.t.). The expediency of PPAD boundaries was established based a comparative analysis of the diatom flora of geographical areas included in it is structural parts. The comparison of the PPAD diatom flora with neighboring territories showed a certain similarity of the systematic structure of the studied floras and their originality. The diatom flora of the study region forms a group of similarity with the flora of the Kyiv Upland region, Belarus, and Poland. It can be a consequence of their close territorial location and purposeful study of Bacillariophyta of the lotic systems.

Встановлено екологічні особливості угруповань та окремих видів Cyanoprokaryota у різноманітних екосистемах Приазовського національного природного парку. Виявлено 124 видів Cyanoprokaryota, які включають 127 внутрішньовидових таксонів. За системною структурою знайдені види належать до класу Cyanophyceae, у межах якого представлені 3 підкласи, 6 порядків, 18 родин і 33 роди. Екотопічне різноманіття Cyanophyceae дослідженого регіону представлене вісьмома групами та перехідними формами. Основне видове багатство альгофлори зосереджене серед аквально-субаерофітних форм, які становлять 45,5 %. Важливу роль у регіональній альгофлорі відіграють аквальні види, до яких належить 17,4 % видового багатства Cyanophyceae регіональної альгофлори. Чутливість до впливу режиму солоності залежить від типу екосистеми. Аквальні та терестріально-субаерофітні форми найбільш чутливі до впливу солоності в степових ценозах, аквально-субаерофітні – у піщаних ґрунтах, субаерофітні, аквально-терестріальні, терестріальні, аерофітні – у солончаках, еврибіонтні – у степу та у водоймах. Градієнтний аналіз дозволив одержати оцінки діапазональних індикаційних значень для видів Cyanoprokaryota з метою фітоіндикації режиму солоності екотопу. Порівняння фітоіндикаційних оцінок та рівня солоності води у водних екосистемах уможливило встановлення між ними зв'язку, який у перспективі може бути описаний рівнянням Хілла.^UThe purpose of the work is to establish the ecological characteristics of communities and species of Cyanoprokaryota in the various ecosystems of the Pryazov National Natural Park. In the territory of the National Natural Park, there are 124 types of Cyanoprokaryota, including 127 internal taxis. Systematically found species belong to the Cyanophyceae class, comprising 3 subclasses, 6 rows, 18 families and 33 genera. The ecotopic diversity of the study region Cyanophyceae is represented by eight groups and transitional forms. The basic species of the flora is concentrated among aquaculture-suburban forms, which are 45.5%. Aquatic species, which account for 17.4% of the species of Cyanophyceae, play an important role in regional flora. Sensitivity to the effects of salinity depends on the type of ecosystem. Aqual and terrestrial-subaerophytic forms are most sensitive to the influence of salinity in steppe cenoses, aqual-subaerophytic - in sandy soils, subaerophytic, aqua-terrestrial, terrestrial, aerophytic - in salt marshes, eurybiont - in steppes and reservoirs. Gradient analysis allowed to obtain estimates of range indicative values for cyanoprokaryotic species for phytoindication of the salinity regime of the ecotope. Comparison of phytoindication estimates and the level of salinity of water in aquatic ecosystems allowed to find a connection between them, which can be described by the Hill equation.