Індекс рубрикатора НБУВ: Е5я431 + Е50*80я431

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА628115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.я54(4Укр)3

Шифр НБУВ: Ж68937/біол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П.я54(4УКР)3

Рубрики:

Продовжувані видання сільськогосподарських установ та організацій

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты инвентаризации и ревизии таксономического состава микрофитобентоса Черного моря. Представлен чек-лист микроводорослей, включающий 970 таксонов, входящих в состав различных групп водорослей: Bacillariophyta (812), Cyanoprocaryota (107), Dinophyta (19), Chlorophyta (19), Chrysophyta (9), Euglenophyta (3), Cryptophyta (1), обнаруженных разными учеными в бентосе моря стран Черноморского региона, в частности, Болгарии, Грузии, России, Румынии, Украины и Турции. В него включены валидные названия и синонимы видов и внутривидовых таксонов с указанием года опубликования по правилам "Международного кодекса ботанической номенклатуры". Предложен список литературных источников по альгофлоре микробентоса Черного моря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1я54(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж72888 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследован видовой состав почвенных микромицетов и водорослей сухих, свежих и влажных сосновых и лиственных насаждений боровой террасы Северского Донца (Харьковская обл.). Показано относительное увеличение видового богатства микобиоты свежих и сухих местообитаний по сравнению с влажными. Разнообразие водорослей повышалось с возрастанием степени увлажненности стационаров. Выявлена зависимость состава почвенной микобиоты и альгофлоры от лесообразующей породы. При совместном изучении микромицетов и водорослей количественная и качественная характеристика их систематической структуры может служить индикатором экологических условий в лесных биогеоценозах.

Ключ. слова: флора, Charales, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.286.2*80(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено інвентаризацію видового складу флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму. Обстежено 62 пункти, з яких 44 розташовані у межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) і ділянок, пріоритетних для збереження біорізноманіття Криму. Виявлено 115 видів Cyanophyta, представлених 131 формою. Вперше для флори України наведено чотири види та дві форми водоростей. Для одного виду відмічено друге місцезнаходження, а 85 видів і форм водоростей - нові для супраліторальної зони Чорного й Азовського морів. Для 17-ти видів вказано друге місцезнаходження на території Криму. Проаналізовано систематичну структуру виявленого видового складу й поширення Cyanophyta в супраліторальній зоні різних гідроботанічних районів біля берегів Криму. Охрактеризовано особливості просторового (вздовж узбережжя та над рівнем моря) розподілу, а також сезонної динаміки супраліторальних Cyanophyta. Складено конспект флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму та виділено комплекс провідних видів. Вперше наведено опис альгофлори супраліторальної зони 16-ти об'єктів ПЗВ, зокрема чотирьох природних заповідників.

Визначено рівні залягання грунтових вод різних типів ольсів та їх хімізм. Наведено дані щодо макро- та мікроморфологічних, водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей досліджених вільшаників. З'ясовано особливості взаємодії листяного опада вільхових біогеоценозів за умов лабораторного експерименту. Охарактеризовано флору та рослинність, особливості грунтової альгофлори та грунтово-підстилкової фауни вільшнеків. Проведено екоморфічний аналіз рослинності різних типів вільшнеків. Визначено масштаби утворення у вільхових лісах різних типів жовена на коренях вільхи чорної. Наведено список рідких рослин і видів, що зникають. Запропоновано рекомендації щодо відновлення, управління та раціонального використання вільхових лісів у південно-східній частині України.

Здійснено критичне узагальнення літературних і оригінальних даних щодо видової різноманітності водоростей водойм Ірану. Зазначено, що у водоймах країни відомо 1 304 види, представлені 1 559-ма внутрішньовидовими таксонами, з урахуванням номенклатурного типу виду. За результатами дослідження виявлено 1 213 видів (1 443 вн. такс.); 812 видів (979 вн. такс.), які є новими для даної країни. Проаналізовано систематичну структуру альгофлори країни. Одержані значення родового коефіцієнта (4,9) свідчать про багатство вивченої альгофлори, значною мірою представленої діатомовими, зеленими та синьозеленими водоростями. Визначено особливості їх розподілу у флористичних зонах і в різнотипних водоймах Ірану, оцінено значення кожної зони та певного типу водойм у формуванні загальної видової різноманітності альгофлори країни. Зроблено висновок, що специфіку альгофлори природно-рослинних зон Ірану визначають особливості кожної зони, щільність населення, наявність великих міст з розвинутою промисловістю, напрямок господарської діяльності населення регіону. Виявлено, що у досліджених водоймах зберігаються закономірності розподілу видової різноманітності водоростей, обумовлені типологічними особливостями водойм, їх морфометричними характеристиками, формою й інтенсивністю господарського використання. Проведено екологічний, географічний і сапробіологічний аналізи водоростей водойм Ірану.

Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм із даними 1950 - 60-х рр. довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше вивчено просторово-часову динаміку розвитку фітопланктону Десни від витоку до гирла. Встановлено основні закономірності формування руслового фітопланктону (таксономічну структуру, чисельність, біомасу, інформаційне різноманіття). У фітопланктоні річкової екосистеми зареєстровано 522 види альгофлори, що сформована 575-ма внутрішньовидовими таксонами, які належать 165-ти родам, 35-ти порядкам, 14-ти класам і 8-ми відділам водоростей. Визначено роль природних чинників (приток і заплавних водойм) та антропогенного впливу на формування фітопланктону Десни. Встановлено сукцесію руслового фітопланктону Десни за 70 років. Проаналізовано результати сучасного етапу дослідження фітопланктону екосистеми Десни і виявлено домінування діатомово-зеленого комплексу в формуванні структури та різноманіття угруповань, посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових і синьозелених водоростей). Проведено районування річки за характером структурної організації фітоплантону з урахуванням пріоритетних чинників та умов формування стоку в річковому континуумі. На підставі оцінювання якості води та трофічного статусу Десни стан її річкової системи визначено як задовільний, річці надано статус евтрофного водотоку.