Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження комп'ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативноїкомпетентності майбутніх фахівців лікувальної справи. Описано та проаналізовано комп'ютерно орієнтовані методики розвитку іншомовноїкомунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи в університетах зарубіжних країн. Розглянуто та проаналізовано електронніосвітні ресурси у вітчизняних медичних університетах, зокрема у Тернопільському національному медичному університеті ім.І. Я. Горбачевського (ТНМУ). Розроблено та науково обґрунтовано організаційно-педагогічну модель розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Розроблено критерії, рівні й дескриптори оцінювання іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців лікувальноїсправи. Надано рекомендації щодо використання комп'ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніхспеціалістів лікувальної справи, зокрема запропоновано авторську організаційно-педагогічну модель розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи.^UThe complex research of use of computer oriented methodology of foreign communicative competence development of future medical specialists is carried out indissertation. Computer oriented methods of foreign communicative competence development of future medical specialists at foreign universities is analyzed and described.Electronic educational resources at Ukrainian medical universities and I. Horbachevsky Ternopil National Medical University (TNMU) is described and analyzed.At first organizational and pedagogical model of foreign communicative competence development of future medical specialists is developed and scientificallysubstantiated; the characteristics of foreign communicative competence (gnostic, communicative, emotional) and components of foreign communicative competence of future medical specialists are singled out: linguistic (usage by personality language material in language units), sociolinguistic (ability to use language in particularsociety), discursive (ability to understand and achieve coherence in perception and creation of utterances in a foreign language, use it in speech in different discourses;strategic (ability to compensate by verbal and nonverbal means of shortcomings in foreign language proficiency); socio-cultural (awareness of social-cultural context offoreign language); social (ability and willingness to communicate with those, who use this language as native); professional (knowledge, skills and abilities that provideunderstanding of professional problems and adequacy of conclusions, objectification of special terms, separation of main data, assessment of their significance fromstandpoint of professional activity, overcoming of the psychological barrier during communication by foreign language and activation the communicative potential ofindividuality based on awareness of own need for communication; evaluation criteria, levels and descriptors of foreign communicative competence development of futuremedical specialists are developed; the content of basic concept is clarified: foreign communicative competence of future medical specialists, as a confirmed ability toapply linguistic, sociocultural, communicative knowledge, skills, abilities and attitudes for foreign language, intercultural and interpersonal communication inprofessional medicine and life experience, to exchange experiences with native speakers for personal development and lifelong learning; theoretical and methodicalbases of computer-oriented usage of foreign communicative competence development of future medical specialists in system of medical education werefurther developed.

Гриценчук О.О. Інформаційно-освітнє середовище як засіб розвитку громадянської компетентності вчителів у Нідерландах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ, 2020.У дисертації здійснено комплексне дослідження проблеми використання інформаційно-освітнього середовища (ІОС) як засобу розвитку громадянської компетентності вчителів у Нідерландах. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та надано характеристику ІОС для розвитку громадянської компетентності вчителів на основі досвіду Нідерландів.Розроблено та науково обґрунтовано модель ІОС як засобу розвитку громадянської компетентності вчителів; розроблено основні компоненти методики використання інструментарію ІОС як засобу розвитку громадянської компетентності вчителів, та експериментально перевірено її ефективність. Розроблено критерії, рівні й дескриптори оцінювання громадянської компетентності вчителів у ІОС. Удосконалено систему підвищення кваліфікації вчителів громадянської освіти у системі післядипломної педагогічної освіти, що полягає у розробленні методичних рекомендацій щодо розвитку громадянської та інформаційно-комунікаційної компетентностей вчителів в умовах ІОС. Надано рекомендації щодо використання моделі ІОС як засобу розвитку громадянської компетентності вчителів для системи вітчизняної післядипломної педагогічної освіти на основі досвіду Нідерландів.Ключові слова: вчитель, громадянська освіта, інформаційно-освітнє середовище, післядипломна педагогічна освіта, громадянська компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, ІКТ, методика, модель, Нідерланди.^UHrytsenchuk O.O. Information and educational learning environment as a tool of developing teachers' civic competence in the Netherlands. – Manuscript. Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences, specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education. – Institute of Information Technologies and Learning tools of NAES of Ukraine, Kyiv, 2020.The complex research of a problem of use of the information and educational environment as means of development of civic competence of teachers in the Netherlands is carried out in the dissertation.The conceptual and categorical apparatus of the research is specified and the characteristic of the information and educational environment for the development of civic competence of teachers is given on the basis of the experience of Netherlands. The characteristics and features of the information and educational environment in the Netherlands and Ukraine in the context of European integration processes are revealed.The stages of formation and development of information and educational environment as a means of developing civic competence of teachers in Ukraine and the Netherlands are highlighted: Stage I - late 90's - early 2000's - non-standardized formation and implementation of information and educational environment basics in the system of postgraduate pedagogical education; Stage II - early 2000s - 2010 - increasing the number and diversification of ICTs in the system of postgraduate pedagogical education; Stage III - 2010 - to date - the stage of standardization and improvement of information and educational environment. The characteristics of information and educational environment for the development of civic competence of teachers based on the experience of the Netherlands are: accessibility, dynamism, openness, innovation, flexibility and adaptability, communication, democracy, feedback, cross-cutting issues of civic education, project orientation.A model of information and educational environment as a means of development of civic competence of teachers is developed and scientifically substantiated. The information and educational environment model for the development of civic competence of teachers consists of the following main blocks: aim (purpose, tasks, social demand; subjects of the system of postgraduate pedagogical education scientific approaches, principles, framework approaches), methodical recommendations, forms and methods of using ICT, content lines and components of civic competence of a teacher, resource hub on civic education, technological (ICT tools and digital technologies), diagnostic-effective (criteria - cognitive, value-motivational, activity-reflexive) , levels of development of civic competence of teachers in information and educational environment (high, medium, low), and tools for diagnosis).The main components of the methodology of using the tools of information and educational environment as a means of developing civic competence of teachers were developed, and its effectiveness was experimentally tested. Criteria, levels and descriptors for assessing the civic competence of teachers in the information and educational environment have been developed. The criteria are the following: cognitive (knowledge, awareness), value-motivational (encouragement, assistance, motivation), activity-reflexive (transparent communications, dissemination, use); the levels are: high, medium, low; and descriptors of assessment of civic competence of teachers in IOS have been developed. All indicators are developed in accordance with the approaches outlined in the international strategic documents, including the Council of Europe (Framework Competence for Democratic Culture (2016), UNESCO (UNESCO ICT Competency Framework for Teachers, 2011, 2018), EU (Digital Competence Framework, 2.0, 2.1. (2017), Digital Competence Framework for Educators (2018), DigCompEdu (2018), etc.The system of professional development of civic education teachers in the system of postgraduate pedagogical education has been improved, which consists in the development of methodological recommendations for the development of civic and information and communication competencies of teachers in the information and educational environment.Recommendations on the use of the model of information and educational environment as a means of developing civic competence of teachers for the system of Ukrainian postgraduate pedagogical education based on the experience of the Netherlands are done.Keywords: teacher, civic education, information and educational learning environment, postgraduate pedagogical education, civic competence, information and communication competence, ICT, methodology, model, Netherlands.

У дисертації здійснено комплексний аналіз проблеми впровадження та розвитку освіти для демократичного громадянства у країнах Ради Європи, проаналізовано концептуальні засади та виявлено стратегії Ради Європи у реалізації освіти для демократичного громадянства.Подано історіографію нормативно-правової підтримки освіти для демократичного громадянства у країнах Ради Європи та виокремлено основні етапи розвитку. Проаналізовано досвід країн-членів Ради Європи та України щодо моделей впровадження освіти для демократичного громадянства. Ознакою впровадження ОДГ є її наскрізний та міжпредметний характер, використання загальношкільного підходу та обов'язкове забезпечення розбудови демократичного середовища у школі, співпраця з місцевою владою та громадою, автономія та академічна доброчесність, шкільне самоврядування, сприяння з боку організацій громадянського суспільства на всіх рівнях.Виявлено тенденції розбудови змісту освіти для демократичного громадянства у країнах-членах Ради Європи та надано характеристики її основних змістових складових, форм та методів навчання у системі шкільної освіти. Визначено, що середовище для впровадження освіти для демократичного громадянства має базуватись на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях та сприяти цифровому громадянству. Запропоновано інструментальну систему підтримки середовища школи для реалізації освіти для демократичного громадянства на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.Надано рекомендації та окреслено перспективи щодо впровадження та розвитку освіти для демократичного громадянства в Україні на основі досвіду країн-членів Ради Європи, що полягають у включенні ОДГ до пріоритетних сфер розбудови української школи, розробленні концептуальних положень щодо впровадження ОДГ на рівні шкільної освіти, забезпеченні обґрунтування механізмів та моделей такого впровадження, створенні необхідного науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення ОДГ, заохоченні до співпраці всіх зацікавлених сторін.^UThe dissertation provides a comprehensive analysis of the problem of implementation and development of Education for Democratic Citizenship (EDC) in the countries of the Council of Europe (CoE), analyzes the conceptual foundations and identifies the strategies of the Council of Europe in the implementation of Education for Democratic Citizenship.The historiography of the normative legal support of Education for Democratic Citizenship in the countries of the Council of Europe is presented and its main stages of development are highlighted. The experience of the member states of the Council of Europe and Ukraine regarding the models of the introduction of Education for Democratic Citizenship is analyzed. Education for Democratic Citizenship is a conceptually new direction in the development of civil society, which is implemented in school education. The implementation of EDC is characterized by its cross-cutting and interdisciplinary nature, the use of a whole-school approach to building a democratic school environment, cooperation with local authorities and the community, autonomy and academic integrity, school self-governance, and assistance to civil society organizations at all levels. The Council of Europe's strategies for implementing Education for Democratic Citizenship are closely linked to the European Union's (EU) education policy, as much of the regulatory framework and guidance documents are common to the CoE and the EU. The leading trend and strategic basis for the development and implementation of EDC is the competency paradigm, which is a sign of modern educational reforms. The competency paradigm has emerged in education in Europe as a result of discussions initiated in the early 2000s by economically developed countries such as Austria, United Kingdom, Canada, New Zealand, Germany, France, and later Hungary, Romania, Moldova, Lithuania, and Latvia, Estonia, which has also been joined by all EU and CoE countries.The mechanisms of EDC implementation in the CoE countries are analyzed and identified on the basis of research and reports of the CoE. The regulatory mechanisms at the country level are: official legislation and constitutional provisions, curricula recommendations). Four models of EDC implementation in the CoE countries have been identified: unilateral actions by public administration bodies that develop a strategy for EDC implementation throughout the cycle (development, implementation, evaluation) (Lithuania, Austria, Denmark, Malta, Slovenia, Romania, Ukraine); consultations, bilateral actions (specialists and stakeholders provide feedback to public education authorities); (Turkey, Germany, Slovakia, Sweden, Norway, Denmark, etc.); alternative actions implementation of a bottom-up approach based on grassroots initiatives of teacher practitioners and stakeholders), (Greece, Austria, Estonia, Norway, Czech Republic, Poland, Serbia); partnership (active participation and joint responsibility in joint structures), (Italy, Norway, England, Ireland, Hungary, Albania, Bulgaria, Poland).The tendencies in the development of EDC in the countries of the CoE are revealed and characteristics of its main components, forms and methods of teaching in the school education system are provided. The tendencies are related to the creation of new educational standards, new school curricula, digitalization of education, unification of standards and programs at different levels, involvement to international comparative studies.It is determined that the environment for EDC should be based on modern information and communication technologies (ICT) and should promote digital citizenship. An instrumental system for supporting school environment for the implementation of EDC is proposed. Recommendations and prospects are outlined for the implementation and development of EDC in Ukraine based on the experience of the CoE member states. Proposals for the implementation of EDC in Ukraine are: EDC should be included in the priority areas of Ukrainian school development; it is necessary to develop conceptual provisions for EDC at the level of school education, action plans and roadmaps, to provide justification for mechanisms and models of such implementation; it is important to provide scientific and methodological support of EDC, to encourage the cooperation with stakeholders; when developing an educational policy for the implementation of EDC should take into account its cross-cutting, interdisciplinary nature; to include appropriate outcomes indicators of EDC implementation; models and approaches of CoE countries should be used; to develop the information and educational environment in school; to design an instrumental support system for EDC; educational programs and plans should be equipped with appropriate methods of EDC; to strengthen cooperation on EDC with local authorities, media, civil society, CoE institutions; special attention should be paid to teachers' training on EDC.