Розкрито механізм породження внутрішньофірмової ідеології, її генезис у структурі соціального організму виробничого типу. Проаналізовано природу, сутність і зміст, а також основні функції внутрішньофірмової ідеології, як сукупності духовних процесів, зумовлених життєдіяльністю формальної організації. Вивчено умови та чинники функціонування внутрішньофірмової ідеології, механізм її впливу на економічну поведінку працівника фірми. Розроблено технологію проектування та класифіковано можливі зміни даної ідеології за умов ринкової моделі розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

Встановлено основні опозиційні структури та конструктивні принципи різноманітних модифікацій класичного дискурсу про еліту шляхом з'ясування специфіки історичного розгортання даних дискурсів, зокрема, особливостей теоретизації їх вузлових положень (формування ідеї еліти, окреслення способів виокремлення еліти, а також механізмів і форм її легітимації (самолегітимації)). Здійснено деконструктивну рефлексію над класичним дискурсом про еліту з метою виокремлення трансісторичних засад буття еліт і духовно-інтелектуального призначення феномену еліти у соціокультурному просторі. Розкрито зумовленість історичних формоутворень еліти про неї у контексті історичних типів соціальності (премодерн, модерн, постмодерн). З'ясовано витоки специфіки дискурсу про національну еліту, особливості його формування у посткомуністичному українському просторі. Визначено основні типи та характерні ознаки зазначеного дискурсу, а також окреслено можливу стратегію формування постсучасного дискурсу про українську еліту.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення молоді в контексті філософсько-освітніх, аксіологічних та історичних проблем, а також основні аспекти процесу соціалізації молоді, включеного до загальносоціалізаційного контексту особистості. Встановлено, що підняття вікових меж молодості попри свій позитив має і негативне забарвлення, яке проявляється у посиленні патронажу над молоддю з боку суспільства та держави, що ускладнює процеси становлення суб'єктної молоді. Визначено, що на процес становлення молоді впливають такі основні об'єктивні чинники, як політико-економічні та соціокультурні тенденції глобального характеру та трансформаційні суспільні процеси внутрішнього характеру. Доведено, що самореалізація молоді, її суб'єктність найповніше відбуваються через молодіжний рух як формального характеру, так і неформальної молодіжної ініціативи.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз і розроблено типологію форм партнерства. Особливу увагу приділено аналізу його суб'єктивних засад та умов формування суб'єктивності партнера. Визначено, що партнерська взаємодія виражає природну потребу людини у співробітництві на паритетних засадах, у взаємному визнанні людей одним одного. Доведено, що ствердження партнерських відносин на усіх рівнях політичного та соціального життя є суттєвим фактором становлення та розвитку громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено пізнавальну концепцію аналізу статусу особистості як соціального феномену, який є рушійною силою в соціумі, його функцій та чинників формування та реалізації. Визначено, що соціальний статус особистості є суспільно-усвідомленим легітимним інституціалізованим еталоном поведінки індивіда в сучасному структурованому та ієрархізованому суспільстві, результатом досягнення конкретної позиції та реалізації певної соціальної ролі, водночас він є специфічною формою відображення соціальної структури суспільства та окремих інституцій, а також формою відтворення відповідних очікувань і домагань індивідів. Зазначено, що соціальний статус особистості як один з конститутивних моментів у процесі формування соціальної структури стабільного суспільства в перехідні періоди, постає найбільш ефективним засобом його переструктурування та є чинником динамізації суспільного розвитку. Відмічено, що інституційними механізмами стабільного суспільства, які здійснюють тестування, селекцію та розподіл індивідів у межах системи статусних відносин, забезпечують соціальну мобільність, є сім'я, система освіти, професійні, політичні та громадські організації. Особливістю процесів статусної ієрархізації соціального простору є формування корпоративних спільнот, функціювання яких значною мірою нівелює дію традиційних соціальних інститутів та спричиняє деструктуризацію, маргіналізацію суспільства та виникнення соціальних "мутантів".

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку становлення та розвитку середнього класу. Висвітлено його сутність, структуру та функції. Проаналізовано загальні моделі генезису. Розглянуто уявлення про особливості соціальної структури за умов суспільства перехідного періоду. З'ясовано стан і перспективи формування середнього класу в сучасній Україні. Запропоновано концепцію розвитку середнього класу на підставі взаємодії конкуренції та партнерства, результатом якої є суспільна злагода. Доведено необхідність проведення ефективної соціальної політики вертикаллю влади задля забезпечення ніж для подальшого розвитку середнього класу через інститути місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

На базі концепцій Західних футурологів Д.Бела, Г.Кана, А.Вінера запропоновано підхід до характеристики наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку суспільного буття наукової інтелігенції України та зроблено висновок, що інтелігенція може являти собою ключовий рушійний фактор демократичного реформування суспільства. З'ясовано, що науково-технічна революція призвела до зростання впливу науково-технічної та гуманітарної інтелігенції на ці процеси. Розглянуто процес вироблення науковою інтелігенцією своєї ідеології (технологічного лібералізму) та системи рекрутування (університетів, елітарних учбових закладів). Установлено, що тенденція інтеграції науки й освіти є перспективною. Виявлено, що найважливішою функцією наукової інтелігенції є вироблення наукового знання, а за умов, коли влада переміщується до рук людей, що володіють знаннями, наукова діяльність набуває великого значення. Зроблено висновок, що наука в Україні вимагає підтримки на різних організаційних рівнях.

  Скачати повний текст

Проведено концептуальний аналіз ціннісного змісту структурування молодіжного руху в Україні та можливостей державної підтримки молодіжних організацій. Доведено, що саморозвиток і самоздійснення молодого індивіда відбувається за умов взаємодії макро- та мікросередовища та перебуває під впливом екзистенційної інтенції творчого самовияву особи. Доведено, що інтенція до самоздійснення шляхом суспільного визнання індивіда є основою потреби персоналізації людини та визначається стихійною і почасти свідомою її спрямованістю на виявлення власних здібностей і пошук "сродной праці". Встановлено, що неповнота соціалізації особи, як і її надмірність, викликані відсутністю або корупцією соціальних і політичних умов для персоналізації, що вносить фрустраційні та девіантні мотиви у поведінку молодих людей у соціальному середовищі. З'ясовано, що перешкоди до екзистенційного самовизначення молодої людини є передумовою розвитку ескапістських форм активності та сприяють виникненню асоціальних видів організованої поведінки. Встановлено зв'язок типологізації молодіжних організацій з різними формами самоактуалізації молоді на основі ціннісного сприйняття свободи.

  Скачати повний текст