Висвітлено теоретичні засади відтворення експресивного потенціалу під час перекладу текстів політичного дискурсу. Встановлено відповідності текста перекладу тексту оригіналу щодо ступеня глибини відтворення експресії. Визначено основні шляхи відтворення у перекладі експресивного потенціалу риторичних промов, розглянуто функції експресивного синтаксису у промовах і шляхи його перекладу. Проведено моделювання з перекладознавчої точки зору процесу прагматичної адаптації етноспецифічних реалій і стилістично маркованих одиниць. Охарактеризовано основні прийоми відтворення у перекладі особливостей ідіолекту політика (на прикладі "бушизмів").

  Скачати повний текст

Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему еволюції та динаміки розвитку гендерної терміносистеми, установлено її комунікативний потенціал, досліджено вплив гендерного чинника на розвиток словникового складу сучасної української мови та визначено основні напрями його активної реалізації. Засвідчено вагому роль заголовків, у яких відображено гендерні взаємини та соціальні ролі, з'ясовано, що мова реклами на шпальтах періодики займає особливе місце поряд з іншими функціонально-стильовими утвореннями. Проведено лексико-семантичний аналіз засобів увиразнення газетних текстів, виокремлено фемінітиви та маскулінітиви як гендерні маркери, з'ясовано, що оцінно-експресивну стилістичну роль виконують неологізми, особливістю яких є поліномінативність. Уточнено поняття "мовний сексизм" і сексизми як лінгвальні одиниці, уживання яких у газетних текстах супроводжено негативною конотацією. Актуалізовано питання правомірності функціонування стилістично зниженої лексики в медіа-текстах. Виявлено синергетичність зв'язку в хаотичній організації макро- та мікросистем лінгвоодиниць гендерного дискурсу.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості філософських текстів в контексті перекладу. Досліджено герменевтичні моделі перекладу, розглянуто питання мовної та фахової компетенції перекладача, визначено сутність перекладу філософських текстів як ревербалізації смислу оригіналу. Проаналізовано проблему співвідношення мовної форми та смислу під час перекладу філософських текстів, визначено міру перекладеності, яка є обернено залежною від ступеня зв'язку між мовною формою і смислом. Зазначено, що місце і вага філософського терміна в смисловій і термінологічній структурі оригіналу впливають на стратегію перекладу, визначення ключових термінів є суб'єктивним процесом і залежить від розуміння та інтерпретації перекладачем смислу оригіналу. Запропоновано поняття термінологічної (не)гомогенності, дослідження якої може здійснюватися на інтратекстуальному та інтертекстуальному рівнях. Відзначено, що інтратекстуальна термінологічна негомогенність є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз семантико-структурних і комунікативно-прагматичних параметрів директивних мовленнєвих актів у публіцистичному дискурсі на матеріалі друкованих текстів української газетної періодики за десятирічний період (1998 - 2008 рр.). Установлено специфіку директива як волевияву адресанта, спрямованого на виконання адресатом конкретної дії у майбутньому. З'ясовано характеристики прагмасемантичних типів директивів - прескриптивів, реквестивів і сугестивів. Проаналізовано засоби відображення спонукальності та способи структурної організації директивів у мовленнєвих жанрах публіцистичного дискурсу. Визначено взаємодію директивів з публіцистичним дискурсом і його мовленнєвими жанрами. Виявлено особливості реалізації діалогічності у публіцистичному дискурсі. З'ясовано засоби модифікації прагматичного значення директивів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне дослідження експресивних засобів вторинної номінації. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення мовних тропів і фігур як явищ вторинної номінації, визначено критерії їх виявлення в лексико-семантичній підсистемі мови. Встановлено об'єктивну денотативну основу експресивної вторинної номінації, простежено механізм мотивації способів експресивної вторинної номінації у сфері публіцистичного мовлення. Вивчено структурно-семантичні моделі вторинної номінації, розкрито їх функції та роль у системі виражально-зображальних засобів української мови.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

  Скачати повний текст

Висвітлено феномени полі- й інтертекстуальності в аспекті діалогічної організації навчального наукового тексту. Проаналізовано вияви мовної індивідуальності автора та його прихованих інтенцій у науково-навчальному тексті. Розкрито роль мовленнєвої поведінки адресанта у сприйнятті тексту комунікатами, визначено засоби авторизації в текстах науково-навчального підстилю. Охарактеризовано адресата науково-навчального тексту, його прагматичні сподівання, тактичні та стратегічні вияви специфіки адресованості навчального тексту. Виявлено, досліджено й охарактеризовано графостилістичні, лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в аспекті стилістики ресурсів української мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні тенденції в мові сучасних медіа-текстів, дефінітивно визначено поняття "дискурс". Систематизовано методологічні підходи до засобів вираження експресії, розмежовано поняття "експресивність" та "емотивність". Вперше в українській лінгвістичній науці розглянуто складну систему засобів вираження експресії в українському газетному дискурсі, з'ясовано їх функційні можливості й обгрунтовано принцити структурної та функціональної диференціації. Системно описано засоби вираження емоційної експресивності з урахуванням сучасних досягнень теорії мовної комунікації. Вмотивовано взаємозв'язок фонетичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних, стилістичних і графічних виразників емоційної експресії в газетному тексті. З'ясовано залежність семантики експресивних одиниць від контексту, визначено функції експресивів у межах висловлювання.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на використанні впливових мовних маркерів, виокремлених за допомогою Мілтон-модельної ідентифікації нейролінгвістичного програмування. Запропоновано класифікацію актуальних складників іміджу, а також доведено гіпотезу про визначальну роль його вербальних конструктів. З огляду на домінування певних мовленнєвих дій у вербальній поведінці кожного конкретного телеведучого визначено специфіку створеного ним телеобразу. На основі цього виокремлено чотири узагальнені іміджеві типи, наведені ведучими аналізованих розважальних програм: "Знавець" (функція наратування), "Свій" (функція здійснення інтеракції), "Дипломат" (функція "делікатного" модерування) та "Критик" (функція "жорсткого" модерування). Встановлено й описано особливості вербальної та невербальної поведінки телеведучих, об'єднаних зазначеними іміджевими типами.

  Скачати повний текст

Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відтворення зв'язності наукового тексту в англійсько-українських перекладах. У межах перекладознавчого підходу до аналізу зв'язності наукового тексту виокремлено параметри зв'язного тексту, описано репрезентативні засоби формування зв'язності англомовного наукового тексту та конкретні способи їх відтворення українською мовою. Встановлено, що в поверхневій структурі наукового тексту лінгвістично виражені зв'язки всередині поверхневої та зв'язки між глибинними структурами тексту. Доведено, що вибір лінгвістичних засобів реалізації зв'язності наукового тексту в перекладі не лише відбиває передачу когерентної структури тексту оригіналу, а й визначає характер відтворення в перекладі поверхневих зв'язків вихідного тексту.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного аналізу алюзивних мовленнєвих актів в англійському й українському публіцистичному дискурсі. Узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення алюзії в аспекті комунікативної прагматики. Впроваджено методику зіставлення алюзивних мовленнєвих актів. Проаналізовано їх структуру та типи, а також комунікативні стратегії та тактики вживання алюзій, способи алюзивної семантизації концептів. Класифіковано англійські й українські алюзії за формою, трансформантами та джерелом посилання. Виявлено спільні та відмінні способи та засоби реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії у даних мовах.

  Скачати повний текст

Визначено розвиток класифікації мовленнєвих комунікативно-прагматичних функцій і виражальних засобів синтаксису. Проведено системний опис комунікативно-прагматичних функцій стилістико-синтаксичних засобів у текстах різного функційного призначення, що дозволило уточнити функційні та мовні особливості публіцистичного й інформаційного мовлення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в україністиці здійснено лінгвокультурологічний і лінгвокогнітивний аналіз вербалізованих концептів культури в поетичному світі неокласиків. Обгрунтовано національно-культурну специфіку концепту та його мовної організації. Показано взаємозв'язок концептуального, культурологічного й естетичного змісту в поетичних творах. Проаналізовано мовно-поетичне відтворення концептуальної моделі світу поетів-неокласиків через вербалізатори концепту світове дерево, культурно-естетичний зміст ключових поетичних номінацій, поетичні номінації на означення понять буття, внутрішній стан людини.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.

  Скачати повний текст

Уточнено змістове наповнення поняття "дискурс", описано формально-змістові ознаки жанрів мовознавчої комунікації, презентовано характеристику інтертекстуальних зв'язків у сучасному мовознавчому дискурсі, досліджено явище міжгалузевої та міжмовної термінологічної інтерефренції. Встановлено, що сучасний мовознавчий дискурс є когнітивно-комунікативним феноменом, кінцевим результатом якого є текст. Український мовознавчий дискурс охарактеризовано високим ступенем інтертекстуальності, оскільки спирання на лінгвістичні прецедентні тексти додає сучасному знанню більшої ваги, переконливості й уможливлює діалогізацію мовознавчої думки.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію як основну щодо мотивації природи, структури та функцій категорії імені. Визначено й описано домінанти онімів стилю масової інформації з погляду функціональної лінгвістики. Розглянуто специфічний характер трансформації медійних пропріативів, який стосується видозміни семантики. Проілюстровано 9 750 онімів і відонімних конструкцій, зафіксованих у стилі масової інформації початку ХХІ ст. Проведено їх системний функціональний аналіз, який дозволяє говорити про динаміку мовних одиниць, зокрема мас-медійної сфери, їх вплив на масову суспільну свідомість та про тенденції щодо постійного оновлення лінгвокультурного простору України.

  Скачати повний текст