Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Визначено, що влада в політико-антропологічному дискурсі - це неформальні відносини домінування, що виявляються в соціальних групах різних рівнів, з обов'язковим урахуванням психофізіологічних, психологічних, символічних і світоглядних ресурсів влади, завдяки яким забезпечується підкорення об'єктів влади суб'єкту. З'ясовано, що в політичній антропології влада не зводиться лише до політичної, а розглядається як взаємовідносини між індивідами та групами в різних сферах життєдіяльності, включаючи міжіндивідуальну взаємодію. Визначено, що антропологія влади - це самостійний напрям наукових досліджень в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу, який вивчає владу з точки зору людини як суб'єкта й об'єкта владних відносин. Запропоновано розглядати нові напрями політико-антропологічних досліджень - антропологію влади, антропологію конфлікту та антропологію менеджменту як самостійні субдисципліни в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичну соціалізацію як чинник формування політичної культури. Висвітлено особливості політичної соціалізації за умов становлення інформаційного суспільства, до яких належать використання інформаційно-комунікативних технологій, які забезпечують доступ до великих масивів політичної інформації, можливість безпосередньої участі у державотворчих процесах. Розкрито специфіку формування політичної свідомості особистості засобами масової комунікації. Визначено, що вплив засобу масової комунікації на політичну соціалізацію особистості залежить від ряду факторів космічного, біологічного та соціально-психічного характеру. Проаналізовано місце та роль вітчизняних засобів масової комунікації у процесі політичної соціалізації в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано умови, принципи та форми діяльності основних груп інтересів, що існують у засобах масової інформації, встановлено їх ефективність і можливості впливу на політичний процес в Україні. Структуровано теорію груп інтересів, розглянуто особливості її становлення, засади сучасного формування та напрямки подальшого розвитку. Визначено можливі напрямки теоретичного осмисленння діяльності груп політичних інтересів. Проаналізовано основні методологічні підходи щодо діяльності груп інтересів. Виокремлено й охарактеризовано функції, типи та специфіку діяльності груп інтересів. Показано місце та роль груп інтересів у політичному процесі. Визначено основні групи інтересів, що діють у межах засобів масової інформації, розглянуто форми їх діяльності та встановлено ефективність. Охарактеризовано основні інтереси базових у межах ЗМІ груп. Досліджено стан, значення, тенденції розвитку журналістської спільноти України як групи інтересів. Досліджено можливості діяльності та перспективи груп політичних інтересів у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано політичну діяльність груп за інтересами в контексті структурних та функціональних особливостей сучасного українського суспільства на підставі використання моделі багатоскладового суспільства. Розглянуто процеси сегментації суспільного простору, а також тенденції до політизації внутрішніх кордонів соціуму. Досліджено типи груп за інтересами, які формують основи системи політичного представництва за умов багатоскладового суспільства. Висвітлено можливості оптимізації системи політичного представництва, виявлено структурні особливості соціуму.

  Скачати повний текст

Вивчено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми, розкрито сутність і функції груп інтересів, виявлено соціально-політичні детермінанти їх діяльності. Досліджено основні форми та механізми взаємодії груп інтересів і держави в сучасному соціумі. Виявлено, що в сучасному світі групи інтересів використовують три основні стратегії дії на владу, зокрема, участь в електоральному процесі, систему "функціонального представництва" та лобіювання, які з часом зазнають еволюцію. Проаналізовано соціополітичні умови формування та функціонування груп інтересів в Україні, досліджено механізми їх політичного впливу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено національні особливості, суперечності та форми інституалізації громадянської ініціативи в Україні, розкрито засоби оптимізації цього процесу. Розглянуто класичну спадщину світової соціально-філософської, суспільно-політичної думки та сучасні концепції громадянського суспільства в контексті їх актуальності для процесу демократичних перетворень в Україні. Виокремлено та досліджено правові, політичні, соціально-економічні передумови громадянської ініціативи в країні у контексті поєднання світового досвіду з національною специфікою. Уточнено смислові межі вживання поняття "громадянська ініціатива" у сучасній науковій літературі та подано його визначення на основі матеріалів дослідження. Виявлено підстави для можливих критеріїв класифікації громадянської ініціативи в сучасному суспільстві, розглянуто її основні суб'єкти та взаємодію між ними. Проаналізовано стан і основні проблеми розвитку громадських організацій, охарактеризовано форми громадянської ініціативи й специфіку їх функціонування в різних сферах суспільного життя.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інституційної складової політичної соціалізації за умов трансформації суспільства. Виокремлено політико-економічну та соціально-психологічну традиції поняття "політична соціалізація", а також його застосування у широкому значенні, як політично релевантний аспект загальної соціалізації. Зазначено, що політична соціалізація є складним, структурно-функціональним процесом, в якому тісно взаємодіють когнітивна, афективна та конативна складові. На прикладі українського суспільства показано поєднання чинників і умов політичної соціалізації негативного та позитивного характеру.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено процес інституціоналізації груп інтересів за умов перехідного суспільства. Розкрито суть явища поступової трансформації кланів як явища, характерного для досучасних і автократичних спільнот, за наявності проміжного етапу - формування фінансово-політичних груп, у більш сучасні форми представництва інтересів у вигляді корпорацій. Здійснено типологію підходів до вивчення груп інтересів, якими є плюралістичний, елістичний, корпоративістський (неокорпоративістський) та інституціональний. Увагу приділено ролі та функціям лобізму як основного способу функціонального представництва інтересів. Проаналізовано значущість кланів у процесі запровадження нових політичних і суспільних інститутів, які можуть відігравати роль гальма, сповільнюючи й ускладнюючи процеси трансформації, а також буферу, пом'якшуючи негативні наслідки руйнування попередніх форм суспільно-політичного устрою. Розкрито способи правового регулювання лобістської діяльності як основного інструменту запобігання негативним наслідкам діяльності лобістів. На підставі аналізу зарубіжної практики (західних країн, молодих демократій) у цій сфері розроблено комплекс заходів щодо легітимізації лобізму. Визначено шляхи оптимізації взаємовідносин органів державної влади в Україні з групами інтересів шляхом введення лобістської діяльності в рамки правового поля.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено республіканські форми правління, різні типи виборчих і партійних систем як інституціональні чинники політичної стабільності у демократичних зарубіжних державах та незалежній Україні. У контексті президентської, парламентської та змішаної форм правління виокремлено та проаналізовано інститути президента, парламенту, уряду та інституціональні складові системи стримувань і противаг як чинники політичної стабільності. Розкрито вплив на політичну стабільність різних типів виборчих і партійних систем у їх взаємозв'язку та залежно від форми державного правління. На підставі розроблених теоретичних висновків і узагальнень проаналізовано інституціональні чинники політичної стабільності та нестабільності у незалежній Україні.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політичній науці здійснено систематичний аналіз базових параметрів політичних мереж (структури, суб'єктів, влади, функцій, стратегій і правил функціонування), розкрито їх зміст шляхом використання мережевих показників (щільності, співвідношення напівступеня входу/виходу вершини, відстані, центрованості, еквівалентності, владного індексу В. Боначича). Доведено, що сучасний мережевий інструментарій має статус підходу, який поєднує теорію політичних мереж і власне мережевий аналіз. Проведено типологізацію політичних мереж. З'ясовано, що мережеві контакти не є виключно горизонтальними, а можуть включати і вертикально побудовані зв'язки. На підставі запропонованої типологізації виділено базові характеристики політичних мереж: неформальність, децентралізація ресурсних потоків, дискретність, цілепокладання, множинність рівнів політичної взаємодії, існування поза офіційно визначеними інституційними кордонами, залученість публічних і непублічних акторів. Обгрунтовано доцільність використання мережевого аналізу для дослідження нових політичних структур та явищ - політичних партій, громадянського суспільства, революції й акцій протесту, парламентської коаліції, оскільки їх діяльність розгортається на основі мережевих "законів".

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто політичний процес як функцію, що змінюється під впливом чинника мотивації влади політичних лідерів. Встановлено, що елементи мотиваційного механізму особистості (потреба, особистісні диспозиції, зовнішні стимули, мотив), їх сукупність та взаємодія впливають на вибір засобів досягнення влади та стиль її реалізації. Описано мотиваційні моделі владного процесу, запропоновано авторську методику дослідження мотиваційної сфери політичних лідерів. Шляхом порівняльного аналізу доведено подібність об'єктивних передумов політичної трансформації в Україні та Республіці Білорусь. Проаналізовано мотиви, що спонукали Леоніда Кучму й Олександра Лукашенка до процесу виборювання та реалізації влади, продемонстровано вплив особистісних мотивів президентів України та Республіки Білорусь на перебіг політичних процесів у названих країнах. Виявлено, що роль суб'єктивного фактора значно зростає в політичних системах, що трансформуються.

  Скачати повний текст

У контексті всебічного аналізу проблеми включення національних меншин як суб'єктів політики у політичні процеси розкрито сутність понять "національна меншина", "політична суб'єктивація", "політична суб'єктність". Розглядаючи політичну суб'єктивацію як процес включення та безпосередньої участі національних меншин у політичному житті суспільства, зумовлену певним рівнем їх політичної свідомості, внутрішньої мобілізації для досягнення цілей, висвітлено основні форми політичної суб'єктивації національних меншин, механізм реалізації їх політичних інтересів. Визначено деякі особливості політичної суб'єктивації національних меншин в Україні, які зумовлені, насамперед, історичними традиціями етнонаціональної стратегії державної політики, існуючою етнополітичною ситуацією, специфікою етнонаціональної структури українського суспільства, демократичністю законодавчої бази. Обгрунтовано ідею про доцільність формування української політичної нації, яка пропонує механізм інтеграції політичних інтересів усіх етнонаціональних спільнот, що проживають в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей політичної участі осіб з функціональними обмеженнями у сучасному політичному процесі в Україні. Проаналізовано особливості ставлення інвалідів до реалій політичного життя, специфіку політичної соціалізації та політичних інтересів. Висвітлено основні структурні елементи та чинники формування політичних орієнтацій та участі цієї спільноти у процесах демократичних перетворень.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз політичної культури. Розкрито зміст даного явища, визначено й проаналізовано роль її складових, зокрема, політичної свідомості та політичної поведінки. З'ясовано особливості політичної культури молоді й основні фактори її формування. Досліджено процеси політичної соціалізації молодого покоління в Україні та інших країнах. Висвітлено теоретичні аспекти аналізу його основних характеристик як соціальної категорії та носія специфічного типу політичної культури. Розглянуто основні характеристики, які дають змогу виокремити молодь в соціальну групу, а також детермінують її політичну культуру. Виокремлено основні ознаки явища глобалізації та засоби її поширення. Структуровано підходи до вивчення глобалізації у когнітивному й емоційному аспектах. Визначено загальні характеристики та способи виникнення, основні шляхи формування глобалізованої ("цільової") політичної культури. Проведено аналіз особливостей формування "цільової політичної культури" української молоді на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості політичного успіху як закономірного результату системно-раціональної діяльності, що визначає позицію суб'єкта у політичному просторі на підставі підсумкової суспільної оцінки всіх політичних досягнень і поразок. Розглянуто теоретико-методологічні засади та принципи вивчення даного явища, доведено його суперечність, що має прояв у розв'язані конфлікту моралі та прагматизму. З'ясовано, що політична культура є індикатором виявлення можливостей функціонування політичного успіху у межах поля політики. За результатами дослідження виділено та проаналізовано фактори, критерії, види політичного успіху. Наведено модель політичного успіху, складовими якої є досягнення позиції політичними суб'єктами у межах політичного простору, реалізація ними запланованих стратегій, суспільне оцінювання одержаних результатів. Ефективність досягнення даної моделі залежить від наявності сутнісного взаємозв'язку між визначеними елементами.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні праці західних вчених, які розглядають різні аспекти політичної відповідальності політичних партій. Виокремлено головні тенденції сучасних досліджень і визначено основні чинники партійно-політичної відповідальності. Розглянуто чотири моделі партійної відповідальності, а саме, парламентаризм з двопартійною системою, парламентаризм з багатопартійністю, президенціалізм з двопартійністю та президенціалізм з багатопартійністю. Проаналізовано реалії політичної відповідальності партій в Україні, висвітлено головні проблеми, які перешкоджають підвищенню її рівня, та запропоновано рекомендації щодо їх подолання.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано базові параметри процесу політичної адаптації (структура, суб'єкти, об'єкти, рівні, фактори) та розкрито їх зміст. За допомогою порівняльного аналізу понять "адаптація", "соціальна адаптація", "соціалізація", "політична адаптація" з'ясовано сутність поняття "політична адаптація", її змістовно-функціональну призначеність в контексті політичної соціалізації. Досліджено механізми політичної адаптації, зокрема, інституційні, нормативні, особистісні, які регулюють адаптивні відносини особистості з політичним середовищем в їх діалектичному взаємозв'зяку та взаємодії. Визначено багаторівневу систему політичного адаптування особистості та політичних груп, яка задається різноманітною системою методів і засобів їх реалізації в політиці. Проаналізовано політико-правові та морально-етичні аспекти регулювання політико-адаптивних відносин особистості та влади, діалогові форми політичної участі громадян у формуванні державної політики на принципах гласності, рівнопартнерства та взаємовідповідальності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне політологічне досліження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

  Скачати повний текст