Встановлено, що в усіх хворих, що одержують терапію програмним гемодіалізом, рівень TNF-alpha та IL-6 у плазмі крові перевищує показники контрольної групи. Основними чинниками, що визначають надлишковий синтез TNF-alpha та IL-6 у хворих на ГД, є тривалість замісної терапії і тип діалізної мембрани, за умов цього, залежність між діалізним віком і рівнем TNF-alpha позитивна, між IL-6 і діалізним віком - негативна. Рівень TNF-alpha найбільш низький за використання діалізних мембран з полісинтана та гемофана, рівень IL-6 - за використання діалізних мембран з полісульфону та гемофана. За умов замісної терапії програмним гемодіалізом інгібітор АПФ периндоприл викликає зниження рівня TNF-alpha і підвищення рівня IL-6, а також достовірно підвищує рівень гемоглобіну, за цього гіпотензивний ефект периндоприла мінімальний.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення клінічного матеріалу вперше розроблено перелік розширених показань і протипоказань до виконання екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії (ЕУХЛ) за амбулаторних умов і доведено її високу ефективність. Викладено схему комплексного амбулаторного лікування хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ), основним елементом якого є ЕУХЛ, визначено взаємодію лікарів різних спеціальностей на етапах надання медичної допомоги. Доведено доцільність виконання за даних умов відтермінованої ЕУХЛ після встановлення сечовідних стентів і черезшкірної нефростомії у разі ускладненого перебігу СКХ або з профілактичною метою. Обгрунтовано можливість, безпечність і виявлено значний економічний ефект амбулаторного лікування хворих на СКХ методом ЕУХЛ.

  Скачати повний текст

Розроблено програму анестезіологічного забезпечення трансуретральних резекцій (ТУР) передміхурової залози (ПЗ), що знижує розвиток ТУР-синдрому, визначено її ефективність. Розглянуто зміни центральної та переферичної гемодинаміки під час ТУРПЗ. Досліджено вплив трансуретральних резекцій передміхурової залози на функціональний стан нирок та систему гемостазу. Доведено, що інтраопераційна інфузія гіпертонічного розчину натрію хлориду знижує небезпеку виникнення ТУР-синдрому. За результатами дослідження доопераційного періоду функціонального стану нирок (за кліренсом натрію) виявлено пацієнтів зі зниженими резервними можливостями волюморегулювальної системи, визначено групу ризику за можливим розвитком ТУР-синдрому. Запропоновано патогенетично обгрунтований спосіб корекції порушень гемодинаміки та водно-електролітного обміну у ході проведення ТУРПЗ.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментальних досліджень обгрунтовано застосування препаратів антиоксидантної дії alpha-токофорелу ацетату, екстракту ехінацеї рідкого, азупростату) Для профілактики біохімічних, функціональних і морфофункціональних змін у сім'яниках за хронічної дії прооксидантів - ацетату свинцю та клопіраліду. Виялдено, що введення прооксидантів ацетату свинцю за дози 60 мг/кг і клопіраліду - 150 мг/кг призводило до активації прооксидантної та інгібування антиоксидантної систем організму, що спричиниювало розвиток біохімічних, морфологічних і фукціональних порушень у сім'яниках, зниження фертильності самців та з рештою - загибелі потомства. Застосування препаратів антиоксидантів на тлі введення прооксидантів призводило до певних наслідків, а саме: alpha-токоферолу ацетат за дози 10 мг/кг знижував вільнорадикальне перекисне окиснення ліпідів крові та у тканинах сім'яників, але надавав недостатню протекторну дію на якість сперми; введення екстракту ехінацеї за дози 5 мг/кг призводило до підвищення активності системи антиоксидантного захисту тканин сім'яників, але питомо не впливало на кількісні характеристики сперми; азупростат за дози 30 мг/кг призводив до зниження вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів у крові та тканинах сім'яників, нормалізації морфологічних змін у них та функціональної готовності сперми та показників ембріо- та фетогенезу в інтактних самок. Азупростат забезпечив найбільш виражений гонапротекторний ефект.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано необхідність врахування асоціативного зв'язку між HLA фенотипом і рівнем продукції IL-2 та експресії рецептора до IL-2 лімфоцитами периферичної крові хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН). Вперше обгрунтовано доцільність використання динамічного дослідження продукції IL-2 у хворих після пересадки алогенної нирки для прогнозу оберненості або необерненості гострої реакції відторгнення алотрансплантанту. Визначено, що після операції у хворих з АТН, незалежно від вихідного показника, спостерігається зростання рівня IL-2R+клітин.

  Скачати повний текст

Розкрито етіологічну значущість ентерококів у розвитку інфекцій сечовивідних шляхів (СВШ) у різних контингентів дорослих хворих і ентерококів у новонароджених з перинатальною патологією. Доведено, що штами ентерококів, виділених у разі позалікарняних інфекцій СВШ і урогенітальної патології, відрізняються від штамів, ізольованих за умов нозокоміальних інфекцій, за видовим складом, кількісним вмістом у біологічному матеріалі, частотою виділення в асоціаціях, рівнями чутливості до антибіотиків на наявністю факторів патогенності. Показано відмінності рівнів і профілів антибіотикорезистентності штамів ентерококів залежно від їх виду та походження. Вперше в Україні з сечі хворих хірургічного профілю з нозокоміальною інфекцією СВШ виділено два ванкоміцинрезистентних штама E. faecium з типом резистентності VanA, що визначено з застосуванням молекулярно-генетичних методів. Уперше встановлено значну частку ентерококів, стійких до високих концентрацій аміноглікозидних препаратів серед штамів госпітального походження. На підставі результатів проведеного комплексного дослідження біологічних характеристик штамів ентерококів різного походження не визначено специфічних ознак уро- або ентеропатогенності. Встановлено достеменну різницю за певними показниками між штамами позалікарняного та нозокоміального походження. Відзначено, що використання результатів проведеного дослідження дозволило вдосконалити мікробіологічну діагностику та лікування опортуністичних інфекцій ентерококової етіології.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

  Скачати повний текст

Вивчено значущість порушень метаболічних процесів в організмі хворих у клінічному перебігу обструктивної нефропатії. Розроблено методи диференційованої тактики щодо способу відновлення відтоку сечі та комплексного застосування лікарських засобів із метаболізм-коригувальною дією, що є патогенетично обгрунтованим. Наведено результати обстеження та лікування 110-ти хворих н обструктивну нефропатію. Досліджено клінічний перебіг обструктивної нефропатії в урологічних хворих, який має прояв як функціональний, уродинамічний, запальний і больовий синдроми. Внаслідок порушення уродинаміки інфра- та суправезикального характеру в організмі хворих вуглеводно-фосфорний обмін уповільнюється, що призводить до зниження енергетичного потенціалу окиснювально-відновних процесів та інтенсивності детоксикації. Установлено взаємозв'язок між вираженістю порушень метаболічних процесів, що стосуються системи біоенергетики, перебігу вуглеводно-фосфорного обміну, реалізації процесів детоксикації та забезпечення функціональної здатності структурних елементів нирки за умов обструкції, саме таким чином здійснюється вплив на клінічний перебіг обструктивної нефропатії і схильність до ускладнень, зокрема, інфекційно-запальних. Обгрунтовано необхідність медикаментозної корекції метаболічних порушень у хворих на обструктивну нефропатію, доцільність комплексного лікування пацієнтів, а також диференційованого вибору методу відновлення відтоку сечі. Розроблено та впроваджено до клінічної практики стент і катетер для довготривалого утримання, дренування та підведення до нирки контейнера з фармакосорбентом. Запровадження способів етіотропії та патогенетичної терапії за умов обструкції сечових шляхів вплинуло на вираженість уродинамічних змін, супінь декомпенсації ниркової функції та активність супровідного інфекційно-запального процесу.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз ефективності використання різних варіантів консервативного та хірургічного лікування стресового нетримання сечі. З урахуванням одержаних результатів, а також вікових характеристик, анатомо-функціональних передумов виникнення досліжуваної патології обгрунтовано диференційовані підходи щодо вибору оптимального методу її лікування. Вперше патогенетично обгрунтовано можливість використання ендоуретральної електростимуляції шийки сечового міхура як диференціально-діагностичного тесту для визначення тактики її лікування. За допомогою адаптованої анкети досліджено вплив стресового нетримання сечі на сексуальне здоров'я жінок залежно від віку хворої, ступеня вираженості нетримання сечі та тривалості захворювання.

  Скачати повний текст

На підставі даних ехокардіоскопії виділено чинники серцевої недостатності (СН) в пацієнтів, що лікувались хронічним гемодіалізом (ХГ). Розроблено стадії та робочу класифікацію функціонального стану артеріовенозної фістули (АВФ), що грає вирішальну роль у визначенні обсягу передопераційного обстеження та виборі методу реконструкції АВФ. Запропоновано ізольований та комбінований методи реконструкції АВФ у разі її дисфункції. Визначено роль перфорантної вени "ліктьової ямки" у розвитку дисфункції АВФ. Наведено спосіб екстравазальної корекції аневризми судинного доступу за допомогою спіралі О.М. Віденського. Розроблено техніку формування аутовенозного артеріо-артеріального шунта як судинного доступу для ХГ та способи реконструкції у разі його дисфункції та спосіб створення судинного доступу для ХГ у пацієнтів з застійною серцевою недостатністю. Запропоновано новий спосіб створення судинного співустя, що дає змогу покращити гемодинамічні характеристики анастомозу. Вивчено центральну гемодинаміку у хворих, що лікувались ХГ з аутовенозним артеріо-артеріальним шунтом. З метою оптимізації методу розроблено різні варіанти операцій та технічні прийоми їх виконання. Вивчено морфологічні зміни стінки шунта в процесі його експлуатації в різні терміни після операції, а також безпосередні та віддалені результати операцій з формування судинного доступу в хворих з СН.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено роль нирок у регуляції системних параметрів обміну ендогенних і різних доз екзогенних нітратів і нітритів за умов індукованго діурезу, з включенням водного навантаження та навантаження 3 % розчином хлориду натрію в об'ємі 5 % від маси тіла. Показано, що навантаження сольовим розчином у порівнянні з водним призводить до збільшення швидкості клубочкової фільтрації, підвищення темпів виведення нирками осмотично активних речовин, що супроводжується підсиленням ниркового кліренсу неорганічних окислів азоту - нітратів і нітритів, що разом з окисненням нітритів не дозволяє забезпечити збереження їх фізіологічного рівня у крові. Встановлено, що ренальний шлях виведення забезпечує виведення з організму значної частки екзогенних нітратів і нітритів. Розкрито важливу роль системи циклу оксиду азоту у регуляції діяльності нирок на судинно-клубочковому та канальцевому рівнях. За умов експериментальної ниркової недостатності, індукованої дихлоридом ртуті (сулемою) виявлено значне зниження ниркової екскреції ендогенних нітритів. Зроблено висновок, що зміни ниркового транспорту ендогенних нітратів і нітритів у разі сулемової нефропатії обумовлені перебудовою циклу оксиду азоту, з включенням його NO-синтазної ланки, механізмів регуляції окиснювально-відновлювальних реакцій метаболітів молекули оксиду азоту та ренальних транспортних систем, відповідальних за ресорбцію хімічно стабільних метаболітів NO.

  Скачати повний текст

Вивчено мікробіологічними методами якісні та кількісні показники мікрофлори біотопу уретри. Визначено фактори персистенції провідних збудників, показники системного імунітету хворих, а також взаємозв'язки основного захворювання з дисбалансом мікрофлори товстої кишки. З'ясовано, що у хворих на уретрит вегетує патогенна й опортуністична мікрофлора на тлі дисбіотичних змін товстої кишки I-IV ступенів за одночасного прояву імунодифіцитного стану за гуморальним та клітинним типами. Встановлено провідні збудники, що володіють високою антикомплементарною, антилізоцимною та антиімуноглобуліновою активністю. Визначено, що провідним збудникам запального процесу в уретрі притаманна поліантибіотикорезистентність.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено поліпшенню лікування нефролітіаза у хворих з єдиною ниркою шляхом оптимального використання екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Визначено показання і протипоказання, розроблено раціональну методику літотрипсії. Аналіз результатів дозволив обгрунтувати заходи по профілактиці ускладнень після ЕУХЛ. Порівняння літотрипсії та відкритого хірургічного втручання довело пріоритетність ЕУХЛ в лікуванні нефролітіаза єдиної нирки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обстежено 1 054 хворих на сечокам'яну хворобу, серед яких частота захворювань пародонта склала 94,6 %, що на 14,7 % більше, ніж у осіб такого самого віку у цьому ж регіоні, але без сечокам'яної хвороби. Найчастіше у таких хворих діагностували генералізований пародонтит (62,14 %) і хронічний гінгівіт (16,60 %). Вивчено особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у разі сечокам'яної хвороби, які полягають у швидкому переході ранніх стадій захворювання в більш тяжкі у всіх вікових групах у порівнянні з обстеженими без фонової патології. Вивчено функціональний стан судин пародонта, щільність кісткової тканини, інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів і стан антиоксидантної системи у хворих на сечокам'яну хворобу. Обгрунтовано та розроблено схеми комплексного лікування та профілактики генералізованого пародонтиту у таких хворих з використанням природних факторів Прикарпаття. Показано високу ефективність запропонованих схем лікування, яку підтверджено подовженням періоду клінічної ремісії, нормалізацією клініко-рентгенологічних, лабораторних і біохімічних показників. На підставі проведених клінічних досліджень розроблено математичну модель прогнозування перебігу генералізованого пародонтиту, яка дозволяє більш ефективно проводити профілактичні заходи.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування уросепсису. Науково обгрунтовано можливості використання ендоваскулярного лазерного опромінення крові та енергосорбції у комплексному лікуванні уросепсису. Комбіноване застосування методу у комплексі з традиційною терапією обумовлює на 10 - 12-ту добу значне покращання стану процесів вільного радикального окиснення та збільшення активності антиоксидантної системи, зниження показників циркулюючих імунних комплексів і зростання відсотка завершеності фагоцитозу, покращання функціонального стану печінки та нирок, усуває клінічні прояви уросепсису, призводить до більш повної елімінації патогенної мікрофлори та знижує її вірулентні властивості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено наслідки пренатального введення інгібіторів різних типів фосфодієстераз на параметри соматостатевого розвитку та репродуктивну систему самців щурів. Встановлено, що причиною формування цих порушень у експериментальних тварин у разі введення в пренатальному періоді вінпоцетину та дипіридамолу є неонатальне зростання тестостерону, зумовлене накопиченням циклічного аденозинмонофосфату у гіпофізі та сім'яниках, та активація гонадотропної функції гіпофіза. Доведено, що зменшення відносної андрогенізації у неонатальних самців щурів, яким в пренатальному періоді вводили еуфілін, також сприяє порушенню пубертатогенезу та призводить до гіпофункції сім'яників у дорослому віці.

  Скачати повний текст