Досліджено проблему підвищення ефективності комплексної інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю (ГЦН), зумовленою тяжкою черепно-мозковою травмою або мозковим інсультом шляхом розробки індивідуальних методик проведення фармакологічної та нефармакологічної антигіпоксичної терапії на підставі вивчення функціонального стану центральної нервової системи та гуморального статусу. Наведено дані обстежень 120-ти хворих з ГЦН різного генезу, яким проведено комплекс антигіпоксичної терапії. Під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) з використанням методу дослідження варіабельності серцевого ритму та методу інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії патернів доведено, що раннє неповне парентеральне харчування пацієнтів з ГЦН може бути визначено як опосередкована церебропротекція внаслідок зниження катаболічних процесів. Обгрунтовано доцільність використання препаратів мексидолу або тіоцетаму у фармакологічній антигіпоксичній терапії. Внесено науково-обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації антигіпоксичної терапії у пацієнтів з ГЦН з застосувнням мексидолу або тіоцетаму, раннього неповного парентерального харчування, ГБО.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження 230-ти хворих на епілепсію з психічними розладами, з яких у 150-ти спостерігалася аутоагресивна поведінка, а у 80-ти - вона не відмічалася ніколи. Досліджено та порівняно певні клінічні, особистісні та соціальні характеристики хворих. Проаналізовано структуру зазначеної поведінки хворих. Установлено клінічні, особистісні та соціальні критерії ризику аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію. З використанням методу аналізу генезу аутоагресивної поведінки таких хворих виявлено чинники, що беруть участь у її формуванні та реалізації. Встановлено співвідношення провідних чинників генезу зазначеної поведінки та психопатологічних синдромів у досліджених хворих. Запропоновано заходи щодо покращання профілактики первинних і повторних аутоагресивних дій.

  Скачати повний текст

У 1997 - 1998 рр. обстежено 134 постраждалих, з них 108 - учасники ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., 13 - мешканці Чорнобильської зони відчуження з цереброваскулярними захворюваннями, а також 13 - УЛНА з захворюваннями, що супроводжуються порушеннями гематоенцефалічного бар'єра (ГЕБ). До контрольної групи увійшли 66 практично здорових осіб. Показано, що зміни імунного статусу у хворих з цереброваскулярними захворюваннями характеризуються переважно порушеннями тимус-залежної ланки імунної системи. Установлено збільшення активаційних реакцій лімфоцитів на протеїн S-100 і основний білок мієліну (ОБМ) (за даними ДНК-цитометрії та лактації HLA-DR) в УЛНА на ЧАЕС і мешканців Чорнобильської зони відчуження з цереброваскулярними захворюваннями у порівнянні зі здоровими особами та їх тотожність в осіб з захворюваннями, що супроводжуються порушеннями ГЕБ. Установлено, що активаційні реакції лімфоцитів на 5 - 100 (за даними активації HLA-DR) в УЛНА з цереброваскулярними захворюваннями залежать від дози опромінення та вірогідно підвищені у хворих з більшими дозовими навантаженнями (від 300 до 940 мЗв у порівнянні з опроміненими у меншому діапазоні доз (до 300 мЗв). Комплексна судинно-ноотропна терапія в УЛНА з дисциркуляторною енцефалопатією призводить до вірогідного збільшення експресії HLA-DR антигену лімфоцитів на S-100. Установлено патогенетичне значення аутоімунних реакцій клітинного типу до S-100 і ОБМ у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у розвитку цереброваскулярної патології у віддалений період після опромінення.

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-психопатологічну характеристику непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію у міжприступний період та розроблено принципи їх профілактики та реабілітації хворих на підставі даних комплексних обстежень 107-ми осіб обох статей віком 18 - 45 років з встановленим діагнозом епілепсія, у яких в інтеріктальному періоді було виявлено афективні розлади. Установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, які провокують розвиток афективних порушень у зазначених хворих. Залежно від етіопатогенетичних факторів виділено варіанти афективних розладів у хворих на епілепсію: нозогенні, психогенні, спричинені прийомом протиепілептичних препаратів. Установлено, що в обстежених хворих наявні депресивні розлади, афективні реакції, дисфорії й обсесивно-фобічні порушення. За цього депресивні розлади містять тужливі, адинамічні, іпохондричні, тривожні компоненти та депресії з деперсоналізаційними порушеннями. Розроблено патогенетично обгрунтовану комплексну систему психотерапевтичної допомоги за афективних розладів у хворих на епілепсію.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональну активність мозку з використанням інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії (ЕЕГ). Доведено, що просторово-часова організація біоелектричної активності головного мозку залежить від віку обстежених і може бути кількісно описана з використанням спектральних характеристик різних частотних діапазонів та інтегральних коефіцієнтів. З'ясовано, що гострі порушення мозкового кровообігу виявляються істотними змінами кількісних характеристик біоелектричної активності головного мозку. Доведено ефективність застосування блокаторів кальцієвих каналів для відновлення електричної активності головного мозку після гострих порушень мозкового кровообігу різної етіології. Виявлено, що фармакологічна блокада кальцієвих каналів у разі ішемічних інсультів призводить до зниження дезорганізації біоелектричної активності ураження: помірного пригнічення патологічних дельта-, тета-ритмів та активації всіх нормальних частотних спектрів ЕЕГ. Встановлено, що ефект блокади кальцієвих каналів у разі геморагічних інсультів у праву півкулю головного мозку менш виражений, ніж у ліву. Доведено, що фармакологічна блокада кальцієвих каналів у разі геморагічних інсультів призводить до перерозподілу ЕЕГ-потужностей у збереженій півкулі.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного експериментального, клінічного, біохімічного та інструментального дослідження доведено, що провідною ланкою патогенезу хронічної мозкової дисциркуляції є енергетичний дефіцит, який виникає внаслідок ішемії, тканинної гіпоксії, зниження активності мітохондріальних ферментів і сполучається з мембранною патологією, змінами в оксидантно-антиоксидантній системі та співвідношенні нейромедіаторних амінокислот. Встановлені взаємозв'язки між типом вегетативної регуляції, біоенергетичними, нейрогуморальними показниками та розвитком варіанту церебральної дисциркуляції. Виявлено адаптивні та дезадаптивні щодо розвитку і прогресування хронічної дисциркуляції варіанти вегетативно-біоенергетичних співвідношень. Доведена можливість прогнозування хронічних порушень мозкового кровообігу. Обгрунтована нейропротекторна роль терапії, спрямованої на покращення біоенергетичного гомеостазу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості процесів вільнорадикального окиснення ліпідів за умов експериментального геморагічного інсульту, вивчено особливості дії антиоксидантних препаратів на розвиток даної патології для корекції захворювання за допомогою лікувально-профілактичних засобів. Встановлено, що цереброваскулярна патологія призводить до змін показників пероксидного окиснення ліпідів. Зазначено, що порушення процесів пероксидації в результаті геморагічного інсульту супроводжується зростанням рівня ТБК-активних продуктів, зниженням зміни активності ключових ферментів супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також вмісту глутатіону. Досліджено зниження активності глутатіон-залежних ферментів і ключового ферменту інтерферон-індукованого каскаду 2',5'-олігоаденілат-синтетази. Показано, що геморагічний інсульт супроводжується зниженням активності антиоксидантних ферментів у органах щурів, особливо в тканині головного мозку. Зазначено, що введення антиоксидантних препаратів суттєво покращує стан організму, особливо головного мозку, у якому негативні наслідки найбільш виражені - активність антиоксидантних ферментів зростає. Доведено, що введення лікувальних препаратів з властивостями антиоксидантів сприяє нормалізації процесів пероксидації. Запропоновано антиоксидантні препарати для профілактики та лікування цереброваскулярних захворювань.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу епілептичної хвороби у поєднанні з вегетативно-судинними та мігренозними пароксизмами. Встановлено, що епілептичні напади, незалежно від їх характеру, облігатно супроводжуються вегетативними порушеннями перманентного та пароксизмального типів. Доведено, що особливо часто вегетативна дисфункція супроводжує скроневу епілепсію. На підставі клініко-нейрофізіологічних досліджень та спостережень за хворими протягом 5 років показано, що наявність неепілептичних пароксизмальних станів, незалежно від виду пароксизма, погіршує функціональний стан мозку, посилює його епілептизацію. Вегетативні кризи та мігренозні пароксизми змінюють взаємовідношення у системі біогенних моноамінів, що обтяжує клінічний перебіг епілепсії через погіршення гемодинаміки та несприятливо впливає на прогресування епілепсії.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід щодо розгляду функціонального стану периферійного та центрального відділів слухового аналізатора у взаємозв'язку з біоелектричною активністю головного мозку та даними психофізіологічних досліджень за дії екзогенних факторів (шуму та радіації), що сприяло розширенню діагностичних і лікувально-профілактичних можливостей під час вирішення проблеми сенсоневральної приглухуватості. За допомогою сучасних клініко-електрофізіологічних методів дослідження встановлено характерні закономірності та особливості за нормальної та порушеної функцій звукосприйняття шумового та радіаційного генезу. Уточнено уявлення про нейрофізіологічні механізми дії шуму та радіації на орган слуху. На підставі вивчення структурно-функціональної організації головного мозку та формування корково-підкоркових взаємозв'зків за дії шуму та радіації показано значення фонової та локальної його біоелектричної активності (ЕЕГ та СВП) щодо розкриття механізмів розвитку сенсоневральної приглухуватості за дії екзогенних факторів. Виявлено диференціально-діагностичні топічні ознаки порушень слуху на ранніх страдіях розвитку захворювання. Визначено кількісні характеристики найбільш інформативних електроакустичних показників електрофізіологічних досліджень, характерних для хворих з сенсоневральною приглухуватістю шумового та радіаційного генезу.Показано, що індивідуально-типологічний підхід, який базується на нейрофізіологічних засадах з урахуванням властивостей нервової системи відкриває принципово нові напрямки щодо вивчення механізмів розвитку резистентності до шуму та радіації, а також їх практичного використання під час проведення профвідбору та лікувально-профілактичних заходів. На підставі результатів експериментальних патоморфологічних і біохімічних досліджень встановлено значні порушення в системі кровообігу головного мозку та в елементах його нервової тканини під впливом іонізуючого опромінення та шумового навантаження. Розроблено рекомендації щодо практичного використання одержаних результатів для вирішення питань профвідбору робітників шумових професій і трудової експертизи осіб, які мали контакт з іонізуючою радіацією.

  Скачати повний текст

Уперше проведено кореляційний аналіз між часовими характеристиками коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) і показниками РЕГ, які відповідно характеризують стан стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозковий кровообіг у хворих з початковою і помірно вираженою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) радіаційного генезу. Установлено наявність високого кореляційного взаємозв'язку між часовими характеристиками КСВП (латентним періодом Y хвилі та міжпікового інтервалу I - V КСВП), а також часом верхньої та нижньої центральної провідної (міжпікові інтервали I - III і III - V КСВП відповідно) та показниками реоенцефалографії (тривалістю анакротичної та катакротичної фаз), особливо у вертебрально-базилярній системі, у разі початкової та помірно вираженої СНП радіаційного генезу. Уперше визначено взаємозв'язок між станом різних відділів слухового аналізатора та мозкового кровообігу з урахуванням серцевої діяльності у випадку дії радіації. Показано прямий і опосередкований вплив радіації на центральні відділи слухового аналізатора, стовбуромозкові та кіркові) через серцево-судинну систему, що зумовлено декоменсацією її адаптаційних резервів. Обгрунтовано принципи корекції та профілактики слухових порушень, які виникають за дії радіації, з урахуванням стану серцевої діяльності.

  Скачати повний текст

Під час експерименту виявлено, що інтоксикація хлоралканами призводила до порушення процесів антиоксидантного захисту, змін жирнокислотного складу ліпідів та пероксидної модифікації ліпідів і білків, що супроводжувалось ультраструктурними порушеннями в клітинах головного мозку. Введення нікотинаміду зменшувало токсичну дію 1,2-дихлоретану та тетрахлорметану відносно синаптосом головного мозку щурів, сприяло нормалізації мембранозв'язаних ферментних систем і реаптейку серотоніну у нервових закінченнях та активності біохімічних реакцій антиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність санаторно-курортної реабілітації хворих з наслідками інфаркту мозку (ІМ) з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей захворювання та термінів початку відновлювальних заходів з використанням інфіта- та лазеротерапії. Встановлено, що залучення інфіта- та лазеротерапії до реабілітаційного комплексу сприяє позитивній динаміці клінічних показників, функціонального стану центральної та приферичної гемодинаміки, відновленню когнітивних функцій і психоемоційного статусу. Комплексне застосування інфіта- та лазеротерапії в реабілітації хворих з наслідками ІМ сприяє підвищенню ефективності ранньої санаторно-курортної реабілітації за рахунок суттєвого регресу скарг, неврологічної симптоматики, покращання центральної та периферичної гемодинаміки, ліпідного обміну та реолого-коагуляційних властивостей крові, підвищення м'язової сили та покращання опороспроможності, а також відновлення когнітивних функцій, що значно перевищує дані, одержані у разі окремого використання інфіта- та лазеротерапії. Встановлено, що їх комплексне застосування позитивно впливає на відновлення порушених функцій у хворих з наслідками ІМ на пізньому відновлювальному та резидуальному періодах реабілітації, але ефективність лікування зменшується зі збільшенням терміну після перенесеного ІМ.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням оптимізації лікувальної тактики у разі повторних ішемій головного мозку, які зумовлені оклюзивними та стенозувальними ураженнями судин каротидного басейну. На підставі здійснення комплексу сучасних клініко-інструментальних досліджень повторних ішемій головного мозку оклюзивно-стенозувального генезу систематизовані дані щодо особливостей клінічного перебігу гострої цереброваскулярної недостатності, спричиненої оклюзивними і стенозувальними процесами внутрішньої сонної артерії (ВСА), розроблені клінічні критерії для виявлення і уточнення оклюзивних і стенозувальних процесів ВСА, спосіб індивідуального підходу до вибору медикаментозного та хірургічного лікування. Базуючись на порівняльному аналізі віддалених результатів медикаментозного та хірургічного лікування хворих з ішемічними порушеннями мозкового кровообігу, спричиненими оклюзивними і стенозувальними процесами екстракраніальних відділів ВСА, доведено, що лікування цієї категорії хворих повинно бути комплексним і включати медикаментозну терапію, доповнену хірургічним втручанням, спрямованим на усунення причини, що утруднює кровотік.

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості імунологічної дизрегуляції, яка виникає у самців-щурів під впливом неповної глобальної ішемії головного мозку й обгрунтовано можливості застосування для корекції її проявів емоксипіну. Виявелно, що неповна глобальна ішемія гловного мозку у всіх структурно-функціональних зонах тимуса тварин обох вікових груп обумовлює зміни сумарної щільності тимоцитів, їх морфометричних і денситометричних показників, а також перерозподіл у структурі лімфоїдної популяції. Виявлено, що за даними структури лімфоїдної популяції, найбільш чутливими до неповної глобальної ішемії головного мозку є субкапсулярна та глибока кіркова зони тимуса тварин обох вікових груп. Доведено, що вплив ішемії мозку на морфометричні параметри різних форм тимоцитів найбільш суттєвий у внутрішньочастинкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вікових груп і медулярній зоні залози тримісячних щурів. Встановлено, що протягом постнатального онтогенезу відбувається зміна пріоритетності різних зон тимуса, що містять катехоламіни, у реагуванні на ішемію мозку, яка порушує інтратимічні взаємовідносини катехоламінвмісних структур залози. Незалежно від віку тварин, на шостий день після неповної глобальної ішемії головного мозку у різних структурно-функціональних зонах типуса виявлено ознаки виснаження прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Виявлено антиішемічні ефекти емоксипіну щодо більшості досліджених параметрів у всіх структурно-функціональних зонах тимуса тварин обох вікових груп, за винятком мозкової, в якій переважають проішемічні впливи препарату. Обгрунтовано доцільність застосування за умов ішемічного пошкодження головного мозку не лише нейропротекторної, а й залежної від віку імунокоригувальної терапії.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження практично здорових осіб різного віку установлено вікові зміни різних рівнів організації та функціонування центральної нервової системи (ЦНС) та визначено особливості внутрішньомозкових і міжсистемних взаємозв'язків церебральної гемодинаміки, метаболізму, біоенергетики мозку під час старіння. Установлено, що для старіння мозку характерними є не лише інволюційні процеси, але й формування нових міжсистемних і багаторівневих взаємозв'язків, що призводять до виникнення у системі регуляції ЦНС лімітувальних ланок, які збільшують ризик розвитку вікової патології. Показано ефективність комплексного, багатовекторного позитивного впливу профілактичної терапії, яка передбачає вживання ніцерголіну та прамірацетаму на стан мозкового кровообігу, біоелектричної активності мозку, когнітивних функцій і загальної суб'єктивної оцінки здоров'я в осіб похилого віку.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження гормональних, нейрохімічних і біохімічних показників функціонального стану систем стрес-реалізації та стрес-обмеження в одно- та тримісячних самців щурів з неповною глобальною ішемією мозку та впливу на ці показники препарату "Емоксипін". Установлено, що у пізньому постішемічному періоді в одномісячних щурів реакція гормональних показників стрес-реактивності збережена, а в тримісячних - має місце її виснаження. Вікові особливості церебральних проявів стрес-реактивності полягають у більш значному зниженні в лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку тримісячних щурів інтенсивності флуоресценції катехоламінів, суттєвому порушенні показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, а також в обширних структурних змінах вмісту окиснювальної модифікації білків і показників фібринолітичної активності. З'ясовано, що вплив емоксипіну на патогенетичні ланки ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку також залежать від віку тварин. За впливу на постішемічні зміни інтенсивності флуоресценції катехоламінів, активності антиоксидантних ферментів, фібрино- та протеолітичної активності емоксипін має більш широкі та вагомі впливи у тварин молодшої вікової групи, а позитивна дія препарату щодо змін окиснювальної модифікації білків переважає у структурах мозку тримісячних щурів. Доведено, що механізми стрес-реактивності, які активуються за умов ішемії мозку, в одномісячних щурів остаточно не сформовані і зазнають подальших онтогенетичних змін, а корекція їх порушень потребує врахування віку тварин.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення суб'єктивних і об'єктивних даних, результатів нейропсихологічних і електрофізіологічних досліджень, вегетативного статусу, термотопографії виявлено особливості клінічних проявів церебрального атеросклерозу у хворих різних вікових груп. Запропоновано спосіб лікування церебрального атеросклерозу з застосуванням біогенного стимулятора мареполімієлу. Отримані дані свідчать про позитивний вплив мареполімієлу на стан нервово-психічних функцій у хворих на церебральний атеросклероз різного віку. Встановлено, що застосування мареполімієлу чинить нормалізуючу дію на основні показники ліпідного обміну, показники активності ферментів антиоксидантного захисту - глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази. Визначено, що застосування мареполімієлу в комплексному лікуванні супроводжується зниженням кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів - малонового діальдегіду.

  Скачати повний текст

Установлено, що в учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, яких було обстежено через 13 - 15 років після аварії, мають місце зміни в регуляції церебральної гемодинаміки (ЦГ), що можуть розглядатися як прояв факторів ризику розвитку цереброваскулярної патології (ЦВП). Ці зміни полягають у зниженні надійності системи ауторегуляції мозкового кровообігу, звуженні діапазону компенсаторних можливостей ЦГ, порушенні гемодинамічно-метаболічних взаємовідносин. До груп високого ризику формування структурно-фунціональних змін у системі ЦГ через 13 - 15 років після аварії віднесено учасників ЛНА віком 30 - 39 років. Установлено однотипний характер змін у стані ЦГ та в її взаємовідносинах з біоелектричною активністю головного мозку в учасників ЛНА з негативним за інсультом сімейним анамнезом та в інтактних до радіаційного фактору родичів хворих на ішемічний інсульт у порівнянні з радіаційно інтактними особами, які мають необтяжений інсультом генеалогічний анамнез. Виявлено особливості змін ЦГ залежно від впливу чинників радіаційної аварії чи спадкового фактору: в учасників ЛНА переважають порушення в системі ауторегуляції гемодинаміки мозку, у родичів хворих на ішемічний інсульт - структурно-морфологічні зміни церебрального судинного русла.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі комплексного аналізу стану церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт (ІІ) середнього та похилого віку наведено характеристику вікових особливостей патогенетичних механізмів цереброваскулярних синдромів, що формуються після інсульту, зокрема ризику розвитку повторних порушень мозкового кровообігу у хворих на ІІ. Так, у хворих середнього віку виявлено більш виражені порушення церебральної гемодинаміки (висока частота зустрічаємості стенозування понад 75 % просвіту судини, менші внутрішні розміри загальної сонної артерії, превалювання гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, більш низький рівень лінійної й об'ємної швидкості кровотоку в судинах каротидного басейну), чим у хворих похилого віку. Надано характеристику структури взаємозв'язків між показниками церебральної та системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ різного віку в реабілітаційному періоді. Відзначено, що дані про вікові особливості церебро-кардіальних взаємозв'язків є теоретичним обгрунтуванням для розробки системи їх фармакологічної корекції. Уперше за результатами комплексного обстеження установлено особливості взаємозв'язків між показниками церебральної гемодинаміки в інтактній та ураженій півкулях і станом ліпідного обміну у зазначених хворих похилого віку.

  Скачати повний текст

З застосуванням етапного та комплексного підходів проаналізовано вікові особливості стану мозкової, системної та інтракардіальної гемодинаміки у практично здорових людей, у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ. Вивчено та розширено уявлення про механізми розвитку цереброваскулярних розладів на фоні АГ за даними ультразвукової допплерографії та ехокардіографії. Виявлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ зміни церебральної гемодинаміки, шляхи компенсаторно-колатерального кровообігу визначаються віком і локалізацією вогнища ішемії. Встановлено вікові особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системної, інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт на фоні АГ, які залежать від локалізації вогнища ішемії. Показано необхідність комплексного обстеження хворих з цереброваскулярною патологією на фоні АГ з метою оптимізації лікування та профілактики інсульту.

  Скачати повний текст