Уперше шляхом лонгітудінального моніторингу та кореляційного аналізу показників клінічної симптоматики ревматоїдного артриту (РА) з урахуванням можливих побічних проявів обраних базисних засобів доведено доцільність застосування комбінованої базисної терапії метотрексатом у субоптимальній дозі (7,5 мг/тиждень) та преднізолоном у низькій дозі (10 мг/дбу) та гідроксихлорохіном у мінімальній дозі (200 мг/добу) у хворих на суглобову форму РА з несприятливим перебігом (активністю запального процесу II - III ступеня, II - III рентгенологічною стадією, порушенням функціональної здатності суглобів II - III ступеня, незалежно від серологічного варіанта та характеру прогресування). Визначено високу ефективність та певною мірою прийнятну безпеку лікування, а також суттєву перевагу над стандартною монотерапією метотрексатом у середній терапевтичній дозі (10 мг/тиждень). З використанням одержаних даних розроблено комплексну програму комбінованої базисної терапії (дозовий режим, оптимальні терміни призначення та відміни складових терапії, шляхи прогнозування можливих ускладнень протягом 24-х місяців лікування).

  Скачати повний текст

Установлено, анемічний синдром у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є маркером важкості захворювання та предиктором резистентності до лікування. Показано, що традиційна терапія з використанням у ролі базисного способу метотрексату в середніх терапевтичних дозах (7,5 - 10 мг/тиждень) поглиблює анемічний синдром, надаючи йому рис фолієво-дефіцитної анемії. Виявлено, що у хворих на РА включення до комплексу лікування полівітамінно-мінерального комплексу запобігає девітамінізуючому впливу фармакотерапії та підвищує ефективність лікування хворих на РА.

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ beta-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращати стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ <$Ebeta>-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращити стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід щодо лікування хворих з мітральними вадами серця ревматичної етіології на підставі етапного застосування крайнє високочастотної (КВЧ) терапії у комплексі з медикаментозним та санаторно-курортним лікуванням. Показано, що після проведення запропонованого лікування вірогідно знижується активність ревматичного процесу. Встановлено, що етапна КВЧ-терапія сприяє поліпшенню функції зовнішнього подиху, процесів реполяризації в міокарді, нормалізації тканинного подиху, позитивно впливає на структурно-геометричні, об'ємні та функціональні показники серця, на діастолічну функцію правового шлуночка серця, поліпшуючи транстрикуспідальний кровоплин. Відзначено, що позитивний результат лікування обумовлюється протизапальною та десенсибілізуючою дією КВЧ-терапії, поліпшенням реологічних властивостей крові, прискоренням перебігу репаративних процесів, нормалізацією імунологічного статусу. Одержані результати свідчать про доцільність застосування КВЧ-терапії на стаціонарному і санаторно-курортному етапах лікування хворих з мітральними вадами серця ревматичної етіології.

  Скачати повний текст

Визначено рівні мелатоніну (МТ), прозапального інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) та протизапального ІЛ-10. Вивчено взаємозв'язки між біохімічними показниками та клініко-психологічними проявам у хворих на фіброміалгію, а також вплив МТ, флуоксетину та їх комбінації на основні клінічні та психологічні прояви фібрміалгії (ФМ). Установлено, що у хворих на ФМ має місце порушення циркадності продукції МТ зі значним зниженням його пікових концентрацій у плазмі крові хворих о 4-й годині ранку, зростання вмісту у плазмі крові ІЛ-8 та зниження на рівні тенденції ІЛ-10 з суттєвим зсувом співвідношення між ними у бік переважання прозапального ІЛ-8. У пацієнтів з низькими піковими концентраціями МТ установлено порушення сну та поглиблення депресивних психологічних рис характеру. Доведено, що за умов застосування флуоксетину у хворих з ФМ покращуються показники психологічного статусу, зменшуються синдроми болю та втоми, за цього посилюються окремі прояви інсомії.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано особливості клінічного перебігу ревматизму залежно від вираженості недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ). Встановлено, що важкий і середній ступені НДСТ у хворих на ревматизм поєднуються з більшою активністю ревматичного процесу. Виявлено взаємозв'язок між змінами в імунній системі у хворих на ревматизм і важкістю НДСТ. Доведено, що важкий ступінь НДСТ, множинні аномальні хорди у шлуночках серця (АХШС) поєднуються з вищим рівнем ендотеліну-1 у плазмі крові хворих на ревматизм у порівнянні з пацієнтами з легким ступенем НДСТ і поодинокими АХШС. Вперше розроблено алгоритм стратифікації ризику розвитку ревматизму, що дозволяє виявляти осіб з НДСТ, які входять в групу підвищеного ризику, виникнення даної патології.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит (РА) шляхом розробки рекомендацій щодо включення в лікувальний комплекс препаратів противірусної активності з урахуванням вірусологічних, імунологічних і клінічних результатів обстеження хворих. Відзначено, що під час комплексної терапії РА з препаратами <$Eaplha>-інтерферону та індукторів синтезу, покращується клінічний ефект метотрексату (МТ) за рахунок впливу на віруси, потенціювання імунотропної дії базисної терапії. Досліджено підвищення клінічної ефективності дії МТ з високою активністю ацикловіру щодо вірусної інфекції у разі РА. Доведено, що застосування препаратів <$Eaplha>-інтерферону і ацикловіру обмежено через їх високу токсичність та велику частоту побічних явищ.

  Скачати повний текст

Досліджено патологічні зміни структури та функції серця в південноукраїнській популяції хворих на ревматоїдний артрит (РА). Вивчено розповсюджуваність основних серцево-судинних захворювань, частоту органічних уражень клапанного апарату серця та порушень ліпідного спектру плазми крові у разі цього захворювання. Вперше встановлено, що найбільш характерним для РА є розвиток гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) з підвищенням індексу маси міокарда ЛШ без збільшення відносної товщини його стінок, яка не залежить від ступеня активності запального процесу в суглобах і наявності супутньої артеріальної гіпертензії, супроводжується збільшенням порожнин лівого передсердя та ЛШ, погіршенням діастолічної функції міокарда, збільшенням частоти суправентикулярної і шлуночкової екстрасистолії високих градацій. Продемостровано патологічний вплив порушень гуморального імунітету у разі РА на структурно-функціональний стан міокарда. Доведено прямий кореляційний зв'язок між підвищенням титрів антикардіоліпінових антитіл (АКА), кріоглобулінів (КГ), антитіл до білка теплового шоку hsp 60 (АБТШ) і формуванням гіпертрофії ЛШ, а також частотою ектопічних порушень ритму серця у хворих на РА. Обгрунтовано можливість зниження продукції АКА, КГ і АБТШ за застосування гідроксихлорохіну, що супроводжувалося відсутністю прогресії негативних змін структурно-функціональних показників міокарда протягом одного року спостереження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного вивчення спонтанної екскреції 17-кетостероїдів (17-КС) і 17-кетогенних стероїдів (17-КГС), складових 17-КС та стану імунореактивності у хворих на нейроциркулярну дистонію (НЦД) і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом розроблено додаткові критерії диференціальної дігностики тонзилоодонтогенної НЦД та ревматизму з мінімальним ступенем активності. У хворих на ревматизм встановлено дискортицизм, який характеризується низьким рівнем андрогенів і підвищеною активністю глюкокортикоїдів, зростання дискримінантної функції Бальбрука (відношення показника екскреції 17-КГС до суми показників екскреції андростерону й етіохоланолону) та індексу андрогенності 17-КС (відношення показників екскреції метаболітів андростероїдогенезу до показників екскреції метаболітів глюкокортикоїдів у складі 17-КС). Результати дослідження функції кори наднирників у хворих на НЦД показали підвищення в них індексу андрогенності 17-КС та екскреції 17-КГС за близьких до нормальних значень спонтанної екскреції 17-КС, дискримінантної функції Бальбрука та відсутність дискортицизму. За допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу показників функціональної активності кори наднирників та імунної системи в хворих на НЦД і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом доведено детерінацію імунологічних змін у цих хворих розладами функції кори наднирників. Вперше використано інсулін, гіпертонічний розчин глюкози з аскорбіновою кислотою разом з імунооделювальним препаратом - настойкою ехінацеї в комплексному лікуванні хворих на ревматизм і тонзилоодонтогенну НЦД, доведено можливість усунення дискортизму та досягнення нормалізації імунних зрушень у разі даної патології.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу з неселективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) диклофенаком і флурбіпрофеном встановлено, що селективний інгібітор ЦОГ-2 мелоксикам має кращі показники безпечності, так само ефективний, як і диклофенак і перевищує флурбіпрофен. Визначено, що гастродуоденопатії на тлі прийому мелоксикаму виникають в середньому на три місяці пізніше у 11,7 % хворих на ревматоїдний артрит і у 9,7 % хворих на остеоартроз, у разі застосування диклофенаку - відповідно в 26,6 % і 33,2 %, флурбіпрофену - в 46,6 % і 39,9 % хворих. З'ясовано, що мелоксикам необхідно призначати хворим, яким діагностовано ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. У разі виникнення гастропатій внаслідок прийому неселективних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) рекомендовано подальше застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2, зокрема, мелоксикаму. Доведено високу інформативність комп'ютерної термографії суглобів у кількісній оцінці протизапального ефекту НПЗП у разі довготривалого лікування.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методику вибору способу фіксації компонентів ендопротеза тазостегнового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит з метою покращення результатів лікування даного контингенту осіб. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 85-ти хворих на ревматоїдний артрит, яким виконано 118 операцій тотального ендопротезування тазостегнового суглоба. На підставі клініко-рентгенологічного дослідження й анкетування хворих, результатів ультразвукової остеоденситометрії, рентгенденситометрії, культурально-імунологічних досліджень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку з різних ділянок тазостегнового суглоба та статистичної обробки даних розроблено методику бального оцінювання стану кісткової тканини тазової кістки у ділянці тазостегнової западини та стегнової кістки в міжвертлюговій ділянці. Виведено остеогенну активність стромальних стовбурових клітин кісткового мозку з проксимального відділу стегнової западини, голівки стегнової кістки та ділянки даху тазостегнової западини. Доведено вплив препаратів базисної терапії та глюкокортикостероїдів на рівень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку. Вивчено щільність кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит методом рентгенденситометрії та ультразвукової остеоденситометрії, проведено їх порівняльний аналіз.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту (ГП), асоційованого з суглобовою та системною формами ревматоїдного артриту (РА). Встановлено залежність мікробіологічного спектра пародонтальної кишені від характеру перебігу ГП, асоційованого з різними формами РА. Показано залежність характеру перебігу ГП від вираженості аутоімунного процесу у разі РА. Виявлений дисбаланс у співвідношенні про- та протизапальних цитокінів дозволяє прогнозувати розвиток загострення в перебігу ГП. Вперше розроблено й апробовано нову лікарську форму у вигляді пародонтальної плівки для місцевого лікування ГП, асоційованого з різними формами РА.

  Скачати повний текст

Встановлено кореляційний зв'язок між детермінованими порушеннями оклюзії та функціональних структур зубо-щелепної системи та патологією ревматоїдного походження. Проведено комплексне клінічне дослідження хворих. З'ясовано, що детермінуючі захворювання за частотою спостережень у подальшому розташовуються таким чином: склерозуючий артроз, деформувальний артроз, ревматоїдний артрит в активній фазі й у фазі ремісії. Запропоновано патогенетично обгрунтований метод комплексного лікування хворих. Вдосконалено методи комплексного патогенетичного лікування хворих із детермінованими порушеннями оклюзії та функціональних структур зубо-щелепної системи на фоні патології ревматоїдного походження, які дозволяють скоротити терміни лікування.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного дослідження визначено головні ланки патогенезу кардіопатії при хворобі Рейтера (ХР). Доведено ступінь впливу віку хворих, статі, довготривалості захворювання, наявності активної хламідійної інфекції на ступінь тяжкості кардіопатії. Представлено "гіпертрофічний" варіант діастоличної дисфункції лівого шлуночка, порушення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи і метаболізму оксиду азоту у хворих на ХР. Встановлено їх кореляційні зв'язки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання якості наслідків вторинної профілактики та лікування хворих на ревматоїдний артрит (РА) та центральну форму анкілозуючого спондилоартриту (ЦфАС). Установлено механізми формування остеодефіциту та удосконалено діагностику системних порушень метаболізму кісткової тканини, визначено її роль у клінічному перебігу захворювань та запровадженні диференційованих профілактично-лікувальних заходів попередження та корекції змін кісткової маси. Узагальнено дані експериментального дослідження на білих щурах з використанням трьох моделей остеопорозу, а також п'ятирічного спостереження за 139-ма хворими на РА та 81-им - на ЦфАС. Виявлено частоту розвитку системної остеодистрофії, її швидкість та напрямок розвитку зазначених хвороб. Запропоновано концепцію послідовності змін кісткової маси у хворих на анкілозуючий спондилоартрит. Виявлено негативний вплив остеодистрофії на перебіг захворювань. Установлено, що основними клінічними факторами, що визначають ступінь та темпи змін кісткової маси у цих хворих є вік, стать, рентгенологічна стадія захворювання, ступінь функціональних порушень та збереженість менструальної функції, а стан та темп змін кісткової маси спричинені перманентним імунним запаленням з проявами автоагресії, вагомість якого на різних стадіях захворювання не однакова. Доведено, що стандартні методики лікування не запобігають втраті кісткової маси. Уперше представлено інтерпретацію, моніторинг та прогнозування змін кісткової маси, обгрунтовано ефективність модифікованих лікувальних програм у профілактиці та лікуванні остеодистрофії у хворих на РА та ЦфАС.

  Скачати повний текст

На базі результатів багаторічного спостереження проведено підбір та систематизацію показників, що найбільш інформативно відображають залежність частоти інфекційних ускладнень від зниження кількості нейтрофілів, їх функціонального резерву та ступеня активності запального процесу і дозволяють використати їх для попередження та своєчасної діагностики інфекційних ускладнень шляхом формування груп підвищеного ризику та проведення адекватного диференційованого лікування. Практичне значення має виявлення серед загальної маси хворих осіб з низьким показником функціонального резерву нейтрофілів, що є загрозливим фактором щодо ранньої появи гнійно-запальних ускладнень. Спостережено виникнення важких бактеріальних ускладнень у 29,85 % випадків у разі ревматизму, у 33,3 % - ревматоїдного артриту та у 67,16 % - системного червоного вовчака, які значно обтяжують перебіг основного процесу та стають безпосередньою причиною летальних наслідків.

  Скачати повний текст

Уперше у порівняльному аспекті показано роль імунних показників стану перекисного окиснення ліпідів, антиоксидатного захисту та ендогенної інтоксикації у хворих на ревматоїдний артрит (РА) з ураженням та без ураження серця. Уперше установлено взаємозв'язок клініко-біохімічних та імунних змін з показниками порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки. Визначено позитивний вплив комплексної терапії з застосуванням імуномодулятора циклоферону та ентеросорбенту ентеросгелю на клінічний перебіг РА, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, клітинну та гуморальну ланки імунітету. З'ясовано, що застосування даних препаратів у комплексному лікуванні хворих на РА з ураженням серця значно поліпшує якість життя хворих, зменшує прояви ураження серця, нормалізує показники ліпопероксидації та рівень ендогенної інтоксикації.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне дослідження структури, частоти та клінічних особливостей уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ), індукованих нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) у хворих на ревматизм, ревматоїдний артрит (РА) та остеоартроз (ОА). Встановлено, що частота та важкість уражень шлунка та дванадцятипалої кишки та патоморфлогічні зміни в них не залежать від нозологічної форми ревматичного захворювання та не пов'язані з наявністю та ступенем обсіменіння слизової оболонки ГДЗ Helicobacter pylori (HP). Виявлено, що на початкових етапах прийому НПЗЗ ендоскопічними проявами уражень слизової оболонки ГДЗ є плямиста гіперемія, ерозивні та виразкові ураження, а морфологічним субстратом - лімфоцитарна інфільтрація слизової оболонки. Вперше запропоновано застосовувати під час комплексного лікування хворих на ревматизм вітчизняного протизапального препарату "Амізон", який не поступається в ефективності диклофенаку і не має побічної дії на слизову оболонку ГДЗ, притаманну НПЗЗ. Вперше для зменшення негативного впливу НПЗЗ на слизову оболонку ГДЗ під час лікування РА та ОА запропоновано проводити локальну навколосуглобову терапію у вигляді примочок з диметилсульфоксидом, гепарином та диклофенаком натрію та дротаверином гідрохлориду з одночасним зменшенням дози перорального прийому НПЗЗ.

  Скачати повний текст