Вивчено стан, продуктивність, структуру та рост букових деревостанів Криму, досліджено особливості формування їх природного поновлення залежно від дії природних чинників і господарських заходів. Оцінено розподіл площ букових лісів Криму за категоріями захисності, походженням, типами лісу, класами віку, повнотами та класами бонітету. Визначено продуктивність букових деревостанів різного походження за типами лісу. Розроблено таблиці та моделі ходу росту для модальних і еталонних букових деревостанів. Встановлено, що букняки Криму використовують лісорослинний потенціал лише на 63,7 %, розроблено пропозиції щодо відтворення і формування букових лісів Криму.

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив лісорослинних умов південно-західного мегасхилу Українських Карпат на будову та фізичні властивості деревини бука, та відповідно до них виділено висотно-екологічні пояси. Визначено рівняння регресії залежності показників будови та фізичних властивостей деревини бука лісового від висотно-екологічного градієнта, які підтверджують вплив лісорослинних умов на властивості деревини. Вивчено особливості формування високоякісних (без несправжнього ядра) стовбурів бука лісового, зокрема, вплив віку, висотно-екологічних умов і механічних пошкоджень на утворення несправжнього ядра.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан, умови відтворення, будову, особливості росту та продуктивності, а також господарське використання букових деревостанів Прикарпаття у переважаючих типах лісу. На підставі архівних лісоінвентаризаційних матеріалів проведено ретроспективний аналіз динамічних змін структури букових лісів (БЛ) за останні 50 років. Встановлено, що внаслідок господарської діяльності відбулись істотні зміни у структурі БЛ, які призвели до значного зниження їх продуктивності. Встановлено періодичність плодоношення бука. Розглянуто чисельність і висотно-вікову структуру природного поновлення та підросту бука під материнським наметом і на зрубах, охарактеризовано вплив основних екологічних факторів на їх збереження та ріст. Висвітлено особливості морфологічної будови, росту та продуктивності бучинників і побудовано таблиці ходу росту чистих і мішаних букових деревостанів за переважаючими типами лісу. Наведено рекомендації щодо покращання стану лісів, відновлення корінних деревостанів переважно природним шляхом, вдосконалення нормативів інвентаризації, а також організації та ведення лісового господарства у БЛ регіону.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено відновну динаміку біогеоценозів на зрубах букових лісів східно-північної межі ареалу F. sylvatica L. на ініціальних стадіях сукцесії. Розроблено алгоритм-схеми ієрархічного різницевого аналізу біогеоценотичного різноманіття й екологічного оцінювання екотопів зрубів букових лісів Північної Буковини. Запропоновано оригінальні методичні підходи до визначення абіотичного різноманіття біогеоценозів і обчислення конкурентної напруженості у фітоценозах. Оцінено видове, таксономічне та структурне різноманіття, складності угруповань, а також різноманіття абіотичних факторів. Надано екологічну оцінку толерантності рослин і рослинних угруповань до дії екологічних чинників. Рослинні угруповання ординовано в екологічному просторі. Проаналізовано взаємозв'язок екологічних факторів, що сукупно впливають на рослинний покрив зрубів букових лісів і оцінено їх значущість. Проаналізовано динаміку видового складу рослинного покриву зрубів і конкурентну структуру досліджених фітоценозів. Виявлено функціональні групи фітоценозів зрубів букових лісів у контексті відновних динамічних процесів. Здійснено прогноз потенційної флори зрубів букових лісів Північної Буковини за розробленою комп'ютерною програмою.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано лісовий фонд центральної частини Західно-Подільського горбогір'я, розподіл площі букових лісостанів за експозицією, стрімкістю схилів, групами віку, класами бонітету, типами лісу. За даними пробних площ проаналізовано структуру, ріст, продуктивність і плодоношення деревостанів бука та процеси природного поновлення і розвиток трав'яного покриву під наметом зімкнутих букових лісів. На науково-виробничих стаціонарах досліджено структуру та динаміку нагромадження підросту бука та його супутників і розвиток трав у зв'язку з суцільними, поступовими та вибірковими способами рубок головного користування та рубками поліпшення якісного складу лісів: прохідною рубкою та рубкою переформування. Встановлено, що незважаючи на слабке плодоношення бука, на лісосіках спостерігається поступове нагромадження його підросту. До складу підросту входять в'яз голий, ясен звичайний, черешня, береза повисла, осика, верба козяча. Найбільш сприятливо проходить формування складу молодого покоління лісу на лісосіках рівномірної поступової дво- та триприйомної, групово-вибіркової триприйомної, вузькосмугової рубки Вагнера, улоговинної триприйомної та добровільно-вибіркової сильної інтенсивності рубок.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості таксаційної та морфологічної будови маргінальних букових насаджень Бескидів та обгрунтовано пропозиції щодо формування їх оптимального стану та продуктивності. Запропоновано оригінальну методику оцінки просторової структури насаджень. Визначено умови розмежування крони дерева на освітлену та затінену частини на базі використання визначених коефіцієнтів, обчислення об'єму та площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними та морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, з пристигаючого віку в них формуються біогрупи у складі 5 - 8 дерев і вертикальна зімкнутість намету. За морфологічними показниками дерев та їх крон вивчено намет насаджень, проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони та її освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками. Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками у букових насадженнях. Проаналізовано істотність впливу і здійснено моделювання методами множинної регресії таксаційних показників для формування оптимальних за продуктивністю букових насаджень.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіолого-біохімічні особливості взаємодії бука лісового та ялиці білої. Розроблено сучасну високоефективну технологію мікроклонального розмноження бука лісового з заданим генотипом. Оцінено фізіологічну активність екзометаболітів досліджених рослин на загальноприйнятих в алелопатії тест-об'єктах (редисці, крес-салаті), пророщеному власному насінні, насінні туї західної та сосни Веймутова. Визначено вплив алелопатичного фактора на ріст сіянців бука лісового та ялиці білої у водних культурах за природних умов. Зроблено висновок, що досліджені лісові породи є аутоінтолерантними, а їх вплив взаємостимулювальним. Механізми алелопатії вивчено у генетичному й екологічному аспектах. Серед спектра екзометаболітів бука лісового та ялиці білої з використанням методів спектрофотометрії, газової та тонкошарової хроматографії кількісно та якісно ідентифіковано сполуки різної фізіологічної активності.

  Скачати повний текст

Розроблено новий ефективний спосіб щеплення декоративних форм бука лісового. Удосконалено технологію мікроклонального розмноження, зокрема, визначено найкращий час заготівлі та спосіб стерилізації вихідних експлантантів, оптимальний склад живильних середовищ для фаз ініціації та ризогенезу, динаміку нагромадження мериклонами фітомаси та терміни їх культивування. Підібрано субстрат для укорінення клонів і спосіб їх загартовування й адаптації. Визначено економічну ефективність різних способів розмноження декоративних форм бука лісового та шляхи їх збереження та застосування.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні та методичні основи моделювання росту та продуктивності рівнинних модельних букових деревостанів України, теоретико-методичні засади їх дешифрування за сканерними помісячними знімками та напрями організації сталого багатоцільового лісового господарства у рівнинних букових лісах. Рівнинні букові насадження завдяки різнобічному впливу на середовище, виконують грунтозахисну, водорегулювальну, кліматотвірну, рекреаційну, сировинну й інші функції. Встановлено, що походження насаджень визначає тип росту букових лісостанів, а саме: природні насіннєві деревостани зростають у висоту за звичайним, а штучні - за уповільненим у молодому віці типами росту. Розроблено методичну основу моделювання росту насаджень за масовими матеріалами повидільної бази даних "Лісовий фонд України". Розроблено математичні моделі росту рівнинних букових насаджень за типами лісу та таблиці ходу росту та фітомаси окремо для природних деревостанів свіжих і вологих дубово-грабових бучин і для штучних - свіжих дубово-грабових бучин і грабових дібров. Розроблено теоретичні та методичні засади дешифрування мультиспектральних сканерних космічних знімків Lansat і Spot, які дозволяють здійснювати класифікацію зображення лісових ділянок з їх поділом на вкриті та невкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, а у межах вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за класами: листяні, мішані та хвойні насадження, незімкнуті лісові культури. У класі листяних насаджень виділено букові з поділом за віком. Запропоновано класифікаційну схему функцій рівнинних букових лісів, об'єднаних у 14 груп і 4 типи функцій. Визначено 10 основних напрямів організації сталого господарства у рівнинних лісах.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано актуальність дослідження середовищеперетворювальної ролі видів-едифікаторів. Наведено нове вирішення проблеми практичного оцінювання цієї ролі у лісових екоценозах. Розроблено технологічну схему для дослідження едифікаторного впливу деревних порід у лісових екосистемах. Запропоновано оригінальну методику візуалізації впливу виду-едифікатора на лісову екосистему як інтегральних і блокових (кліматичних, едафічних, біоценотичних), екологічних ніш. Розроблено методику для оцінювання загальної середовищеперетворювальної сили виду-едифікатора та сили перетворення ним окремих екосистемних блоків. Зазначено, що запропонований показник має здатність змінювати знак залежно від напрямку впливу едифікатора на екологічну нішу мікроекосистем. Розроблено й апробовано причинно-наслідковий алгоритм оцінювання механізмів добору видів-едифікаторофілів та "відбракування" видів-едифікаторофобів видом-едифікатором.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічну стійкість, продуктивність та відтворення маргінальних насаджень бука європейського на Західному Поділлі. Проведено селекційну оцінку та порівняльну характеристику продуктивності букових лісостанів Західного Поділля та інших районів їх поширення. Висвітлено результати плодоношення, природного відновлення бука, сезонної динаміки росту сіянців та штучного відтворення букових лісів на східній межі ареалу.

  Скачати повний текст

Вперше на території Опілля досліджено структуру та динаміку природного відновлення бука європейського на зрубах. Охарактеризовано типологічну, видову та вікову структуру букових лісів. Проведено моніторингове дослідження та наведено оцінку їх сучасного стану в зв'язку з техногенним навантаженням. Проаналізовано структуру корінних та умовно-корінних деревостанів, а також таких, що поступають у рубку головного користування. Вивчено особливості природного відновлення під пологом деревостанів та на різновікових зрубах поступових рубок. Встановлено етапи та стадії екологічної сукцесії трав'яного покриття на зрубах букових лісів. Проаналізовано динаміку поширеності та об'єму несправжнього ядра, визначено його морфологічні особливості, вплив на сортиментно-сортну структуру букових деревостанів і вартість ліквідної деревини. Зроблено висновок про доцільність зниження віку рубки головного користування на десять років, що дозволить підвищити вартість деревини за рахунок попередження розвитку несправжнього ядра. Зазначено, що за різних способів рубок (вибіркових і вузьколісосічних) слід орієнтуватися на природне відновлення цінних порід.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано зв'язок між структурою та станом лісів, нормуванням запасу та моделлю раціонального лісовикористання. Вперше у теорію лісівництва введено нову категорію "рівень продуктивності деревостану", яка є поєднанням бонітетної класифікації з типологічною. Даною категорією доповнено структуру постійної господарської секції, що дозволило модифікувати організацію використання лісових ресурсів і виявити резерви для підвищення концентрації запасу деревостану. Вперше розроблено багаторівневу систему прогнозу продуктивності соснових і букових деревостанів за критерієм максимального обсягу лісовикористання з урахуванням різних режимів ведення лісового господарства. Аналітично описано закономірності накопичення запасу деревостанами у різних класах бонітету за різних лісорослинних умов у вигляді моделей динаміки основних таксаційних показників і двовимірних розподілів кількості дерев за висотою та діаметром. Удосконалено нормативи прогнозу продуктивності лісових насаджень шляхом систематизації їх за рівнем продуктивності та визначення кількості (для сосни - 6, бука - 4). У межах рівнів продуктивності виділено стани (оптимальний, субоптимальний, критичний) деревостану як наслідок різного за інтенсивністю ведення лісового господарства. Відзначено, що на відміну від існуючих запропоновані нормативи продуктивності пов'язують систему лісогосподарських заходів з реальними грунтово-кліматичними умовами. Удосконалено методичний підхід щодо оптимізації обсягу рубок головного користування лісом за критерієм максимального використання приросту в агрегованому на типологічних засадах господарстві за умови зменшення частки тимчасових господарських секцій. Доведено, що впровадження нової методики дозволяє у 2 - 3 рази підвищити продуктивність використання ресурсів стиглого лісу за оборот рубки. Запропоновано методику розрахунку віку господарської, якісної та технічної стиглості. З'ясовано, що урахування рівня продуктивності деревостану дозволяє запобігти завищенню віку стиглості для насаджень, які характеризуються нижчою за оптимальну потенційною продуктивністю за конкретних лісорослинних умов. Встановлено закономірності розподілу корельованих таксаційних ознак. Розкрито зміст 14-ти параметрів теоретичної поверхні розподілу кількості дерев за висотою та діаметром у динаміці, які використано для аналітичного розрахунку відпаду повних деревостанів та імітаційного моделювання оптимальної вибірки у зріджуваних насадженнях.

  Скачати повний текст