Зроблено кількісне оцінювання водоохоронно-захисної ролі букових та ялинових гірських лісів, досліджено її зміни під впливом антропогенного зниження лісистості, проведення рубок головного користування та наступного розвитку нового покоління лісу. Наукове дослідження проведено на однорідних ділянках гірських схилів (насадження, зруби), водозборах гірських потоків і басейнах рік. Виявлено відмінності у процесі регулювання вологи системою насадження - грунт у букових та ялинових лісах. Встановлено висотно-типологічні закономірності формування схилового стоку води. Одержано дані про зміну гідрологічного режиму елементарного водозбору під впливом добровільно-вибіркової рубки та зниження його лісопокритої площі суцільними рубками з 94 до 58 %. Проаналізовано динаміку стоку води в результаті розвитку молодняків. З'ясовано, що відновлення водного режиму тривале та неоднакове за різних лісорослинних умов. Встановлено роль лісового покриву в покращанні внутрішньорічного режиму стоку, виявлено його погіршення під впливом антропогенної трансформації лісових угідь у польові. Оцінено стокорегулювальну та грунтозахисну роль лісу під час випадання катастрофічних опадів. Досліджено особливості формування лісоексплуатаційної ерозії грунтів. Запропоновано шляхи оптимізації водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів, що включають регіональні та місцеві диференційні заходи для басейнів рік, водозборів потоків та однорідних ділянок схилів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження життя та діяльності видатного українського ученого лісознавця професора Б.Г.Іваницького (1878 - 1953) - засновника лісової дослідної справи в незалежній Україні, організатора наукових і вищих освітніх закладів в еміграції. Висвітлено процес становлення його як науковця та педагога. Визначено чинники формування науковго світогляду ученого, розкрито науково-організаційну та законотворчу діяльність Б.Г.Іваницького у часи становлення незалежності України (1917 - 1920 рр.), висвітлено його внесок в організацію української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина). Розглянуто науково-організаційну та просвітницьку діяльність Б.Г.Іваницького у Товаристві "Сільський господар" на західноукраїнських землях, показано його участь у відновленні діяльності українських науково-освітніх фахових установ за кордоном у післявоєнний період (Німеччині, США). Охарактеризовано наукову діяльність ученого в галузі агролісомеліоративної науки. Показано роль Б.Г.Іваницького у розробці наукових засад ведення лісового господраства, зокрема, висвітлено його внесок у формування найбільш ефективної методики створення захисних лісових насаджень у малолісистих південних районах України.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати багаторічних стаціонарних екокліматичних досліджень у лісових біогеоценозах степової зони України. Розглянуто дані екологічних характеристик лісового екотопу, що пов'язані із середовищеперетворюючими властивостями насаджень у степу. Значну увагу приділено використанню природних лісових біогеоценозів як моделей для розробки методів і прийомів комп'ютерного конструювання лісопильного ландшафту в степу. Обгрунтовано новий науковий напрямок - лісову пертинентну біогеоценологію - концепцію про середовищеперетворюючу роль природних і штучних лісових біогеоценозів у степовій зоні.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне обгрунтування оптимізації систем захисних лісових насаджень (ЗЛН) в агроландшафтах України. Розв'язання цієї проблеми на базі ландшафтно-екологічних принципів дає змогу створювати ефективні системи ЗЛН, які забезпечать стабільність, збалансоване функціонування та продуктивність агроландшафтів. Розроблено новий напрям вирішення зазначеної проблеми; поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності агроландшафтів у результаті формування екологічно стійкого простору (ЕСП) та створення оптимізованих систем ЗЛН. Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, кількісний і якісний склад земельного фонду, ЗЛН різного цільового призначення та антропогенні зміни в агроландшафтах. Розроблено концепції: створення стабільного ЕСП; цілісного підходу до створення ефективних систем ЗЛН в агроландшафтах за умов промислового середовища; інтенсивного екологічного впливу ЗЛН; екологічного землеробства в антропогенних ландшафтах; комплексного лісомеліоративного районування України на фізико-географічних засадах з урахуванням ландшафтно-типологічної структури території, інтенсивності вітрової та водної ерозії. Розвинуто науково-практичні засади створення за природно-територіальними принципами загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН в Україні. Установлено пріоритетну роль ЗЛН та їх систем у стабілізації екологічного простору агроландшафтів.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Правобережного Лісостепу проведено комплексні (системні) дослідження полезахисної ролі лісових смуг різних конструкцій. Визначено особливості їх лісівничо-таксаційної будови та росту, досліджено аеродинамічні властивості (впливу на зниження швидкості вітру), снігозатримання, снігорозподілення та запаси вологи у снігу. Вивчено властивості грунту та врожайність зернових культур (зокрема, озимої пшениці). Удосконалено методику проведення польового експерименту щодо системного вивчення полезахисного лісорозведення. Уточнено деякі положення агролісомеліорації - інтегрального грунтопокращення та коефіцієнта рівномірності меліоративного впливу полезахисних лісових смуг. Розроблено математичні моделі позитивного впливу лісових смуг на польові угіддя з метою виявлення їх оптимальної конструкції.

  Скачати повний текст

Досліджено лісівничо-меліоративну ефективність полезахисних лісових смуг різних конструкцій та їх вплив на мікроклімат прилеглих сільськогосподарських угідь. Розглянуто особливості проведення лісівничих заходів у 50 - 60-річних дубових полезахисних лісових смугах. Досліджено вплив лісових смуг різних конструкцій в облистяному та необлистяному стані на вітровий режим прилеглих угідь, снігозатримання, пологість орного шару грунту. Проаналізовано вплив інтенсивності зрідження на освітленість грунту під пологом насаджень. Встановлено, що освітленість під наметом насаджень змінюється залежно від породного складу, конструкції, інтенсивності зрідження й ажурності вертикального профілю лісових смуг. Виявлено, що у дубово-ясеневих смугах різних конструкцій освітленість значно вища, ніж в аналогічних варіантах дубово-кленових смуг, що пов'язано з ажурністю крон ясена звичайного. Негативний вплив на грунтовий покрив під наметом насадження зафіксовано у лісових смугах ажурно-продувної конструкції за освітленості понад 380 лк та у разі збільшення ажурності вертикального профілю вище 10 - 15 %. Визначено ефективність застосування гербіцидів бурану та раундапу для боротьби з порослю деревних і чагарникових порід. Обгрунтовано оптимальні конструкції лісових смуг у регіоні досліджень, запропоновано формування рубками догляду лісових смуг за ажурністю у межах 25 - 35 % між стовбурами та 3 - 5 % у кронах. Розраховано економічну ефективність проведених лісівничих заходів і застосування гербіцидів у полезахисних лісових смугах різних конструкцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент цінних у декоративному відношенні деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна ефективність лісоаграрних ландшафтів вища на 20 - 30 %, ніж на відкритих територіях.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження вперше визначено особливості розбивання та нарізання терас на схилах змінної крутизни та їх формування на сильно еродованих схилах, виявлено деформацію грунтів у разі глибокого безвідвального розпушування. З'ясовано радіус затуплення леза ріжучого інструмента, спричиненого зносом робочого органу грунтообробного знаряддя. Вивчено явище сположування укосів терас внаслідок ерозійних процесів. Розроблено пристосування для визначення відхилення робочого органу грунтообробного знаряддя від заданого напрямку руху та пристрої й обладнання для динамометрії навісних механізмів на трактор, оцінки змиву грунтів на схилах, приготування розчинів для створення захисної плівки на садивному матеріалі деревних і чагарникових порід. Проаналізовано вплив крутизни схилу на якість обробки ділянок під час оранки та безвідвального розпушування грунтів, терасування гірських площ. Розглянуто питання щодо ефективності накопичення грунтової вологи та гумусу, збереження та росту лісових культур. Обгрунтовано нові робочі органи та обладнання для садіння рослин, сівби насіння, видалення каміння з оброблюваного шару, культивації, відвальної та безвідвальної оранки, нарізання терас і формування лісокультурних площадок, зрізання дерев і гілок з ростучих дерев, трелювання деревини від доглядових рубань. Запропоновано закріплення глибоких ерозійних утворень завдяки формуванню земельних загат, екранованих різноманітними конструктивними елементами, а саме: водонепроникною еластичною плівкою; залізобетонною плитою спеціальної конструкції; металевою сіткою; утилізованими автотракторними покришками; камінням та порубочними решітками від доглядових рубань; металевою решіткою просторової форми. З'ясовано види машини та знаряддя для освоєння гірських схилів та яружно-балкових земель. Удосконалено технологію доглядових рубань у лісомеліоративних насадженнях.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості та проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обгрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього і максимального збільшення площі лісових насаджень. На новому теоретичному та методичному рівні розроблено концепцію формування оптимальної лісистості в межах виділених господарських районів західного регіону України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню придатності застосування лісотипологічних принципів для класифікації та оцінки лісорослинного потенціалу лучних угідь під час лісомеліорації заплавних агроландшафтів. На основі досліджень, проведених на луках і в лісах заплави середньої течії ріки Сіверський Дінець та її приток у межах Харківщини, встановлено можливість і доцільність застосування принципів лісової типології для екологічної класифікації луків. Охарактеризовано видовий склад та інші особливості луків різних типів трофності та вологості. За місцезростанням вивчені луки поділено на чотири трофотопи, пристосовані до грунтів різного механічного складу та різних генетичних типів. Виділено три гігротопи за зволоженням - від свіжого до сирого. Зроблено кількісну оцінку лучних земель, встановлено рівень їх забезпеченості елементами живлення та вологою, які визначають їх лісорослинні властивості. Показано різницю в пристосуванні луків і лісів до заплави Сіверського Дінця, що обумовлені дренуванням земель та їх водним режимом. Встановлено високу сполучність едафічної сітки Алексєєва - Погребняка зі шкалами багатства-засолення і зволоження Раменського. Оцінено лісорослинний потенціал різних типів луків та охарактеризовано лісорослинні властивості різних типів лучних грунтів. Визначено площі луків, які доцільно відводити під лісорозведення. Надано рекомендації щодо підбору деревних порід для насаджень, створюваних на луках.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність продуктивності полезахисної ефективності системи (ПЛС) від їх конструкції. Проаналізовано особливості росту масивних штучних дубових захисних лісових насаджень ДП "Білоцерківське лісове господарство", а також проведено порівняльну оцінку смугових лісових насаджень з масивними. Розроблено математичні моделі впливу різних систем ПЛС на зниження швидкості вітру та снігозатримання. Проаналізовано вплив поодиноких ПЛС і різних систем на властивості грунту: гумус загальний, структуру, елементи мінерального живлення, механічний склад, питому вагу, рН водне та сольове. Виявлено залежність урожайності зернових сільськогосподарських культур від полезахисної лісистості та захищеності полів лісовими смугами. Вивчено структуру врожаю озимої пшениці в оптимальній системі ПЛС на різних відстанях до лісових смуг.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Подано результати досліджень інтенсивності ерозійних процесів та грунтозахисної ролі лісонасаджень на еродованих землях. Встановлено залежність еродованості та продуктивності ріллі в агроландшахтах Донбасу від ряду природних та антропогенних факторів. Побудовано відповідні математичні моделі в розрізі адміністративних районів та водозборів малих річок басейну Сіверського Дінця для Оскольсько-Айдарського та Донецького природно-сільськогосподарських округів. На основі результатів математико-статистичної обробки отриманих експериментальних даних побудовано математичні моделі залежності швидкості поглинання поверхневого стоку в захисних лісових насадженнях від швидкості підтоку в насадження, об'ємної маси верхнього шару грунту, віку насадження, мутності поверхневого стоку, порідного складу та категорії насадження, залежності інтенсивності відкладення змитого дрібнозему в насадженні від інтенсивності його надходження з розміщеного вище схилу. За результатами математичних моделей побудовано номограми з метою полегшення розрахунків та відповідні оптимізаційні поверхні.

  Скачати повний текст

Зазначено, що інтенсивне сільськогосподарське освоєння території Волинської височини у період XVIII - XX ст. обумовило суттєве зменшення площі лісових насаджень (лісистість регіону досліджень не перевищує 12,1 %), зростання сільськогосподарської засвоєності території (відсоток сільськогосподарських земель сягає 66 %) та значне розорання сільгоспугідь (близько 82,6 %), що сприяло посиленню ерозійних процесів (понад 35 % сільськогосподарських земель еродовані). Показано, що важливу роль у послабленні ерозійних процесів за умов регіону досліджень, покращанні механічного складу, пористості, водопроникності, водостійкості, накопиченні гумусу, азоту та калію на еродованих грунтах відіграють різноманітні фітомеліоративні лісові насадження. Відзначено, що під час створення лісових насаджень на верхній частині еродованих схилів необхідно надавати перевагу у складі насаджень сосни звичайної, у середній частині схилів лісостани необхідно створювати за участю сосни звичайної, дуба червоного та дуба звичайного, а в нижній - за незначної участі (до 10 - 15 %) смереки і модрини європейської та значною перевагою (40 - 50 %) дуба звичайного та інших листяних порід. З метою забезпечення раціонального розташування лісових насаджень в агроландшафтах та зменшення площі еродованих земель запропоновано провести поетапне зменшення площі сільськогосподарських земель за рахунок вилучення з сільськогосподарського використання 65 тис. га та низькопродуктивних і еродованих земель та провести їх залісення та залуження відповідно до розрахованої моделі.

  Скачати повний текст