Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, які відзначаються суперечливою трансформацією показників їх родючості, спрямованість яких до покращання обумовлюється нормами внесення органічних і мінеральних добрив та вапна. Одержано математичні моделі для опису зміни показників родючості в часі на варіантах без добрив. З'ясовано, що у разі тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Доведено, що органічна й органо-мінеральна система застосування добрив збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини. На підставі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах одержано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують стабільність бездефіцитного балансу гумусу. Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних та органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням кількості важких металів, сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і забезпечують їх високу енергетичну ефективність і додатну рентабельність.Здійснено апробацію методики оцінки інтегрального показника агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно динаміки трав'яного покриву в рекреаційно-порушених лісових фітоценозах зеленої зони Києва за умов свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка руденальних і лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відзначено захисну роль підліску у разі низької зімкнутості деревостану. З'ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав'яного покриву характеризується насадження Київського, Білодібрового лісництва, а також Пуща-Водицького. Відзначено роль видів родин злакових і осокових у водному режимі грунту. Встановлено, що найнижчі показники вологості грунту притаманні ділянкам, де частка цих видів у трав'яному покриві становить 10 - 15 % від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються також показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів за нижчих показників фітомаси трав'яного покриву вологість останньої менша. Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунтів і вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках за їх різних стадій рекреаційної дегресії. За результатами проведеного аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в грунті протягом вегетаційного сезону. Найбільшу концентрацію фосфору та калію виявлено на початку вегетаційного сезону. Відзначено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав'яного покриву протягом вегетаційного сезону, а також у разі покращання лісорослинних умов. З'ясовано, що концентрація калію збільшується протягом зазначеного сезону у підземній фітомасі та зменшується у надземній фітомасі трав'яного покриву. Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено плющ звичайний та його декоративні форми у лісових фітоценозах Заходу України із різним ступенем антропогенного впливу за умов м. Львова та на закритому грунті. Розглянуто біоекологічні особливості виду та форм, виділено нову форму плюща. Досліджено листкову пластинку виду та форм, ступінь впливу на неї умов середовища. Розроблено підходи до визначення режиму заготівлі сировини виду, досліджено вплив фітомаси на природне поновлення. Визначено місця виростання квітучих плющів, особливості приуроченості пагонів до експозиції стовбура. Вивчено насіннєве та вегетативне розмноження виду, його використання в озелененні.

  Скачати повний текст

Розглянуто стійкість видів, показники продуктивності деревостанів і структури фітоценозів. Описано особливості розподілу ефектів деградації у структурі лісової екосистеми залежно від її характеристики, віддаленості від міста та промислової зони, взаємовпливу структурно-функціональних компонентів екосистеми. Узагальнено результати щодо розвитку рослинності регіону залежно від структури й інтенсивності впливу негативних чинників. Виділено просторові зони за ступенем антропогенної порушеності лісових насаджень та розроблено асортимент деревних порід для озеленення та лісовідновлення за умов забруднення атмосфери. Запропоновано напрями та методи удосконалення фітоіндикації аерозабруднення довкілля, підвищення стійкості лісових екосистем і збереження їх біорізноманіття.

  Скачати повний текст

Розроблено моделі динаміки продуктивності, депонованого вуглецю та стану лісових насаджень північного сходу України за загальновизнаними світовими підходами до моніторингу лісів (FHM та ICP). Проаналізовано динаміку вуглецю у різних компонентах лісових насаджень і закономірності поглинання фотосинтетично активної радіації (ФАР). Побудовано моделі та таблиці ходу росту та фітомаси модальних штучних соснових деревостанів у свіжому суборі. Встановлено запаси та динаміку детриту (опаду, підстилки, відмерлої деревини) у лісових насадженнях і його роль у динаміці вуглецю. Розроблено нормативно-інформаційне забезпечення оцінювання динаміки вуглецю у основних типах лісу. Удосконалено методику складання кадастру парникових газів у підсекторі лісового господарства з урахуванням особливостей ведення господарства та природних умов України, оцінювання вразливості лісових екосистем до змін клімату та прогнозування їх динаміки за умов змін клімату за допомогою моделей, застосування ПС-технологій і методів вибірково-статистичної інвентаризації лісів (Field-Map) для оцінювання динаміки продуктивності та поглинання вуглецю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено інтенсивність обігу органічної маси й азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію у чистих та мішаних соснових деревостанах. З'ясовано, що у лісах Центрального Полісся кругообіг зазначених елементів відбувається за типів: дуже загальмованому, що відповідає балам 4 та 5; загальмованого - балу 6; інтенсивного - балу 7). Дуже загальмований тип кругообігу властивий насадженням борів і бідних суборів, загальмований - суборів, інтенсивний - дібров. Розглянуто фізико-хімічні, кількісні та якісні показники гумусу та гумусного стану лісових грунтів різних типів лісу. На підставі результатів вивчення інтенсивності малого біотичного кругообігу мінеральних елементів у лісах різних типів обгрунтовано екологічну роль листяних деревних порід у складі соснових деревостанів Полісся України. Розглянуто шляхи інтенсифікації малого біотичного кругообігу (рубки догляду, застосування мінеральних добрив і вапнування кислих лісових грунтів) за бідних лісорослинних умов борів і бідних варіантів суборів.

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника "Медобори". Встановлено рівень їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. З метою відновлення корінних деревостанів обгрунтовано необхідність створення умов для появи самосіву та розвитку підросту, формування молодняків за типом корінних лісів Поділля. Обгрунтовано реконструктивні заходи для забезпечення у складі насаджень домінуючої ролі основних лісотвірних порід. Запропоновано систему лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виконане індексування інтенсивності вітровальності виявило наявність тісного кореляційного зв'язку між висотою над рівнем моря та індексами вітровалонебезпечності. Залежність апроксимується рівнянням параболи другого порядку і має особливості для кожної територіальної частини регіону. Зафіксовано достовірні показники залежності індексів вітровальності від експозицій схилів. Виділено і описано шість районів у межах від району з особливо високою вітровалонебезпечністю до району з незначною вітровалонебезпечністю. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті, із застосуванням методу індексації, дослідження впливу основних лісогосподарських заходів (суцільних, вибіркових санітарних, прохідних рубок, будівництва доріг, прокладання ліній електропередач, нафто- і газопроводів) показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

  Скачати повний текст

Зроблено кількісне оцінювання водоохоронно-захисної ролі букових та ялинових гірських лісів, досліджено її зміни під впливом антропогенного зниження лісистості, проведення рубок головного користування та наступного розвитку нового покоління лісу. Наукове дослідження проведено на однорідних ділянках гірських схилів (насадження, зруби), водозборах гірських потоків і басейнах рік. Виявлено відмінності у процесі регулювання вологи системою насадження - грунт у букових та ялинових лісах. Встановлено висотно-типологічні закономірності формування схилового стоку води. Одержано дані про зміну гідрологічного режиму елементарного водозбору під впливом добровільно-вибіркової рубки та зниження його лісопокритої площі суцільними рубками з 94 до 58 %. Проаналізовано динаміку стоку води в результаті розвитку молодняків. З'ясовано, що відновлення водного режиму тривале та неоднакове за різних лісорослинних умов. Встановлено роль лісового покриву в покращанні внутрішньорічного режиму стоку, виявлено його погіршення під впливом антропогенної трансформації лісових угідь у польові. Оцінено стокорегулювальну та грунтозахисну роль лісу під час випадання катастрофічних опадів. Досліджено особливості формування лісоексплуатаційної ерозії грунтів. Запропоновано шляхи оптимізації водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів, що включають регіональні та місцеві диференційні заходи для басейнів рік, водозборів потоків та однорідних ділянок схилів.

  Скачати повний текст

Оцінено вплив органічної речовини на прикладі екскреції Aices alces (L.) на хімічні показники різних за гранулометричним складом лісових грунтів, штучно забруднених металами-полютантами. Визначено роль екскрецій у динаміці хімічних показників. Виявлено нейтралізацію негативного впливу металів-забруднювальників на біотест за умов розкладання екскреторного опаду. Побудовано регресійні моделі стосовно динаміки хімічних показників грунту. Установлено взаємодію органічної речовини з металами, що сприяє умовам розвитку екологічної стійкості грунтів за умов техногенного пресингу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку лісівничо-таксаційних показників насаджень головних лісотвірних порід регіону досліджень в межах державних лісогосподарських підприємств. Досліджено комплекс математичних моделей оцінки конверсійних коефіцієнтів динаміки фітомаси насаджень за її окремими компонентами. Встановлено, що на динаміку конверсійних коефіцієнтів найістотніше поряд з іншими таксаційними показниками впливають клас бонітету насаджень та їх середній вік. Визначено частку поглинання викидів антропогенного вуглецю лісовими насадженнями регіону. Запропоновано математичні моделі динаміки та довідкові таблиці обсягів компонентів фітомаси насаджень головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу та відношення надземної фітомаси насаджень щодо їх запасу у корі. Надано таблиці вмісту вуглецю в надземній фітомасі деревостанів головних лісотвірних порід Полтавщини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено особливості синекологічної структури ентомокомплексів вусачів і закономірностей її динаміки під впливом лісових екосистем і комплексного висотного градієнта. Виокремлено моно-, оліго- та полідомінантні етномокомплекси, які об'єднані в передгірну (спорідненість 50 - 53 %) та гірську групи (спорідненість 69,6 %). Зазначено, що за трофічними зв'язками в гірських переважають олігофаги хвойних дерев, а в передгірних - поліфаги листяних. Результати дослідження спрямовано на проведення довготривалого моніторингу лісопатологічного стану в лісах Карпат, інвентаризацію та збереження видового різноманіття природно-заповідних територій.

  Скачати повний текст