Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні та методичні засади агроландшафтного аналізу. Розглянуто чинники агроланшдафтогенезу на базі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятивимірної агроландшафтної системи. Показано роль вчення про агроландшафти для вирішення питань оптимізації сільськогосподарського природокористування. На підставі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем, а також агроландшафтне районування теритоорії дослідження. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації агроландшафтних систем регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено адміністративний устрій і принципи управління візантійським провінційним містом Херсоном у кінці IV - XI ст. З'ясовано, що протягом досліджуваного періоду адміністрація Херсона залежала від Візантії, ступінь залежності не був постійним. Виявлено, що централізація посилилась у VI ст. зі створенням адміністрації дуки й у IX - XI ст. після заснування військово-адміністративного округу - феми. Встановлено, що у Херсоні перманентно зберігалися окремі посади, пов'язані з міською громадою, управління містом здійснювалось на підставі взаємодії двох принципів ("центрального" та "місцевого"). Зафіксовано існування континуїтету - спадкоємності між адміністраціями ранньовізантійського часу та IX - X ст. Зроблено висновок, що адміністративний устрій Херсона відзначався певною специфікою, але мав багато спільних рис з іншими візантійськими провінційними містами. Доведено, що напрямок евоюції адміністративного устрою Херсона ідентичний з візантійськими Балканами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу структурно-денудаційного рельєфу, утвореного внаслідок відпрепарування рифогенних споруд, розроблено рекомендації щодо оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр. Проаналізовано розвиток уявлень про геологічну та геоморфологічну будову Товтр. За детальністю та тематикою виділено чотири періоди їх досліджень. Уточнено поширення викопних органогенних побудов на території Подільської структурно-денудаційної височини. Визначено морфологічні та морфогенетичні особливості головного пасма, основою якого є відпрепарований денудацією пізньобаденський бар'єрний риф, та бічних товтр, сформованих біогермами раннього сармату. Встановлено основні типи структурно-денудаційного рельєфу Товтр. Проведено геоморфологічну регіоналізацію Товтр та виділено у їх межах три підрайони, а саме: Збаразький, Медоборський, Кам'янець-Подільський і десять мікрорайонв, які відрізняються особливостями морфографії та морфмометрії рельєфу головного пасма та бічних Товтр. Визначено територіальну структуру та зміни природокористування у межах Товтр протягом XIX - XXI ст. Запропоновано заходи щодо оптимізацї природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.

  Скачати повний текст

Вперше виділено Українську провінцію анортозит-рапаківігранітної формації (АРГФ), яка відрізняється від сусідньої Прибалтійської провінції віком анорогенного магнетизму, геологічним оточенням і тектонічними чинниками, що вплинули на його розвиток, мінералого-петрографічними та геохімічними особливостями. Доведено спорідненість з АРГФ вулканів овруцької серії, а також роїв сублужних базитових дайок в оточенні плутонів формації. Визначено рівень ерозійного зрізу окремих плутонів та їх складових частин, імовірні умови залягання та петрографічний склад порід покрівлі. Вперше обгрунтовано механізм формування комплексів АРГФ у процесі багаторазової магматичної взаємодії ініціальних базитових розплавів змішаного мантійно-нижньокорового походження з верхньо-коровою речовиною та сформованими за рахунок неї новоутвореними гранітоїдними розплавами сублужного складу. Доведено зв'язок магматизму АРГФ з зачатковими рифтогенними процесами в периферійній частині Сарматського сегмента Східно-Європейського платформи.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові методи та підходи з класичного й антропогенного ландшафтознавства. Розкрито особливості функціонування природно-господарських територіальних систем і закономірності антропогенної трансформації компонентів ландшафтів. Визначено стабілізувальну трансформацію, дестабілізувальну трансформацію, трансформацію в межах окремого компонента, загальну трансформацію. Запропоновано аналіз трансформації компонентів з метою визначення рівня їх освоєння й антропізації та шляхів щодо оптимізації території дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання аналізу та оцінки різних видів антропогенних навантажень на басейни малих річок. Розроблено інтегральні індекси оцінки антропогенних змін у басейнах, які дають можливість встановити ступінь трансформації природного їх середовища. Проведено районування даних басейнів Волині щодо їх екологічного стану для розробки заходів, які сприятимуть покращанню їх довкілля. Удосконалено формулу сталої інтенсивності дощового стоку СНиП 2.01.14-83 із врахуванням зазначених змін у басейнах малих річок, що впливають на процес формування в них паводкового стоку. Запропоновано алгоритм і програму розрахунку дощового стоку на ЕОМ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40 місцнезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

  Скачати повний текст

Описано процес археологічного дослідження Катеринославщини в другій половині ХІХ ст. - на початку 1930-х рр. Розглянуто процеси інституціоналізації в регіоні, проаналізовано меценатську діяльність та досягнення місцевих наукових осередків, зокрема Катеринославського музею ім. О.М. Поля. Визначено персональний склад аматорів і науковців, охарактеризовано наукові роботи і рукописні матеріали з особистих фондів, та розкрито їх внесок в археологічне краєзнавство. Виділено та досліджено основні періоди археологічного вивчення краю.

  Скачати повний текст

Монографічно описано фітоориктоценоз з нижньосарматських відкладів с. Луково в Закарпатті, наведено його стратиграфічне та геологічне положення. Виділено єдиний етап розвитку наземної рослинності та клімату Закарпаття з раннього баденію до раннього сармату. Виявлено корінну перебудову в характері лісових формацій від субтропічних вічнозелених лісів раннього баденію до цілковитого панування теплопомірних листопадних рослинних угруповань без домішок екзотичних елементів у кінці раннього сармату. Реконструйовано кількісні температурні параметри клімату для виділеного етапу. Для охарактеризування та реконструкції температур однорічного циклу застосовано модернізований тригонометричний поліном.

  Скачати повний текст