Висвітлено проблеми формування та еволюції суспільно-політичних поглядів У.Самчука, що відобразили еволюцію суспільно-політичних поглядів української політичної еміграції між- і повоєнного періодів. Розглянуто сформульовану ним концепцію "синтези", яка стала ідейною складовою державницького чину української діаспори у ХХ ст. Проаналізовано громадсько-політичну діяльність У.Самчука, включно з періодом захоплення ідеологією українського націоналізму, спробами практичного втілення у політичній площині її засадничих постулатів, переходом до демократичного табору з толеруванням різних ідеологічних і політичних платформ. Розкрито специфіку громадсько-політичної діяльності У.Самчука, її вплив на становлення і розвиток української національної свідомості опосередковано через літературну творчість. На підставі аналізу джерел, що стосуються громадсько-політичної діяльності У.Самчука, спростовано заідеологізовану оцінку його літературної і громадсько-політичної діяльності, в тому числі звинувачення в колабораціонізмі під час Другої світової війни.

  Скачати повний текст

Вивчено характерні риси ідіостилю У.Самчука, вперше виконано аналіз романістики письменника на підставі епічних стильових домінант (епічності та властивостей хронотопу), що дає можливість охарактеризувати його творчість у традиції українських і світових літературних джерел, визначити оригінальність індивідуальної творчої манери, місце та роль його художньої спадщини в історії вітчизняної літератури ХХ ст. Проаналізовано твори митця, зокрема, "Волинь", "Кулак", "Марія", "Гори говорять!", "Ост", "Юність Василя Шеремети", "Чого не гоїть огонь", "На твердій землі".

  Скачати повний текст

У контексті західноукраїнської романістики доби У.Самчука проаналізовано художні шукання митця у жанрі роману, з'ясовано новаторство письменника у творенні наративної моделі, хронотопу, структури образу персонажа, а також розкрито майстерність психологічного аналізу романіста. Особливу увагу зосереджено на осмисленні генези та розвитку жанру роману-епопеї як особливого синтетичного утворення із складною внутрішньою організацією у творчому доробку прозаїка.

  Скачати повний текст

Досліджено змістовиражальні особливості романів У.Самчука "Морозів хутір", "Темнота", "Втеча від себе". Основним їх продуцентом є обраний тип нарації, що належить до "редакторського всезнання", яке передбачає пряму авторську присутність на всіх змістових рівнях твору. Наслідком наголошеної присутності є різновид прозописьма, у якому опис превалює над зображенням, а виголошена думка про героя - над самим цим героєм як повнокровним художнім характером. Несподіваність колізій оповіді є причиною психологічної непідтверджуваності ідейних авторських настанов, серед яких найголовнішими для У.Самчука були ті, що містили роздуми про Україну майбутнього.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику романів "Волинь", "Дермань", "Марія" Уласа Самчука щодо особливостей слововживання. Досліджено специфіку використання народнорозмовних джерел розмовної лексики, діалектизмів, актуалізації загальновживаних лексичних номінацій як засобів зображення українського селянства, його праці, побуту, висвітлення проблем народного світогляду та психології. Встановлено особливості функціонування власних назв у творах письменника. Визначено й охарактризовано тематичні групи усно-розмовної лексики, предствлено лексико-семантичні моделі порівнянь у творах Уласа Самчука.

  Скачати повний текст

На основі аналізу роману "Волинь" з'ясовано принципи ідейно-естетичного освоєння Уласом Самчуком української державності, вказано на своєрідність мовної особистості письменника, яка виявилася в романтично-художньому осмисленні національних суспільно-вагомих ідей, що відображаються в семантиці та функціонуванні відповідних ключових слів, слів-символів, сакральної лексики та художніх тропів. Запропоновано модель дослідження мовної особистості письменника, суть якої полягає у встановленні безпосереднього зв'язку між його мовотворчістю та світоглядом. Зроблено спробу створити мовний портрет письменника - політичного емігранта, класика української літератури У.Самчука, виявити закономірності формування його ідіостилю.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість Уласа Самчука як філософсько-аналітичне явище з погляду "синтези мислення". Обгрунтовано амбівалентну (теоретичну і ментальну) природу художньо-філософського синтезу. Розглянуто поліаспектну семантику Самчукової "синтези мислення". Проаналізовано системотвірні чинники і світоглядні константи філософсько-естетичної концепції У.Самчука. Визначено засадничі принципи віталізму та екзистенціалізму, а також висвітлено особливості їх художнього вираження. Досліджено на підставі мікро- та макроаналізу модель просторової картини світу. Розкрито онтологічну природу авторської риторики, на базі якої простежено еволюцію епічного бачення Уласа Самчука.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві в аспекті світоглядного традиціоналізму й естетичного консерватизму досліджено художню історіософію у творчій спадщині У.Самчука як специфічне літературне явище, виникнення якого обумовлено соціально-історичними, індивідуально-авторськими чинниками. Розкрито глибинні зв'язки художньої історіософії У.Самчука з націоналістичною ідеологією Д.Донцова й вісниківців - письменників, об'єднаних журналом "Вісник" (в 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"). Вперше цілісно систематизовано й прокоментовано естетичні, культурологічні переконання прозаїка, розкрито сутність його концепції філософії культури й мистецтва. Показано специфіку функціонування історіософських ідей у художній прозі, публіцистиці, мемуаристиці У.Самчука. Зроблено висновок, що історіософічність є одним із засобів інтелектуалізації та модернізації прози письменника. Доведено, що художня історіософія У.Самчука має націоохоронну природу, оскільки осмислення історичного й геоетнічного вкорінення сприяє збереженню української ідентичності, показано її колосальний потенціал для розвитку незалежної української держави.

  Скачати повний текст

Досліджено жіночі характери у прозі Уласа Самчука. Особливу увагу приділено традиції зображення жіночих образів в українській літературі, мотиви якої простежуються в історії світової культури, відображені в міфах, легендах, релігійних уявленнях на рівні свідомості. Вперше розроблено типологію жіночих образів У.Самчука, проаналізовано жіночі характери у його творах. Описано основні художні засоби, за допомогою яких письменник змалював головних героїнь.

  Скачати повний текст