Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм кореляції змісту креативної діяльності з динамікою вікової сідомості. Виявлено взаємозалежність між циклічністю вікових фаз і модусами креативної свідомості видатних персоналій. Простежено траєкторію професійної самореалізації митця на тлі індивідуальної екзистенції. До наукового обігу введено поняття "біографічного сценарію", охарактеризовано його різновиди. Систематизовано типологічні ознаки пізнього періоду композиторської творчості. Включено завершальний етап композиторської еволюції у зону активного музикознавчого розгляду.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні аспекти, присвячені формуванню вокально-виконавської майстерності актора драматичного театру, визначено функцію вокально-сценічної творчості актора в контексті сучасної режисури. Розкрито сутність і специфіку вокально-акторської майстерності, виявлено специфічні особливості розвитку вокально-виконавських здібностей актора драматичного театру у процесі вокально-сценічної діяльності. Запропоновано та теоретично обгрунтовано визначення "акторсько-вокального діалогу", визначено значущість особистісно-акторської функції в процесі вокально-сценічної діяльності. Введено поняття "актор, що співає", "вокальна тема ролі", "вокально-акторська майстерність", розроблено модель створення вокально-сценічного образу.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження процесу розвитку виконавської майстерності студентів вищих закладів освіти у період інструментальної підготовки до відтворення музичної інформації за емоціогенних умов. Розглянуто нові методологічні аспекти вирішення проблеми прилюдних виступів майбутніх учителів музики, де вирізняється п'ять етапів формування надійності гри. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику оволодіння навичками нейтралізації надмірної дії факторів емоційної стійкості та своєчасного вироблення засобів протидії їх негативному впливу.

  Скачати повний текст

Досліжено маніпуляції свідомістю в естетико-культурологічному аспекті. Маніпуляція, наявна у сфері технологічного застосування, активізується у духовно-естетичному і художньому просторі суспільства. Поєднуючи людей шляхом навіювання, зараження та сугестії, вона формує їх у штучно організовані різновиди мас. Трансформації у культурі й естетиці та поступовий розвиток науково-технічного прогресу від початку XX ст. забезпечили передумови маніпуляційних впливів у художньо-естетичному просторі. Естетизація навколишнього середовища, утвердження масової культури та метаморфози естетичних категорій є головними чинниками маніпуляційного впливу. Інформаційний простір є засобом поширення маніпулятивних технологій й умовою формування масового суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження гештальт-естетики відомого американськго ученого Р. Арнхейма. Проаналізовано основні ететичні ідеї та положення його концепції візуального мислення, розкрито специфіку трансформації візуальності у різних видах мистецтва. Розглянуто базові закони гештальт-естетики Р. Арнхейма, на підставі яких пояснено основні психологічні процеси у свідомості людини, зокрема, творче мислення й естетичне сприйняття. Із використанням міждисциплінарних можливостей естетичного знання розкрито сутність поняття візуального мислення як активного творчого процесу, що відбувається у свідомості як митців, так і глядачів. На підставі аналізу історичного, теоретичного й еміричного матеріалів визначено особливості сприйняття естетичної структури візуальних мистецтв та розкрито й обгрунтовано теоретичні засади визначення специфіки видів мистецтва в контексті гештальт-естетики. Пояснено трансформацію візуальності у кіно-, фото- й інших видах сучасного мистецтва.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід, що базується на уявленнях про бісексуальну природу психології та психіки людини, розвинутих у працях з філософії, психології, соціології та медицини О. Вейнінгером, В.В. Розановим, І.С. Коном та іншими дослідниками. Зазначено, що творам, створеним жінками-кінорежисерами, поряд з виключно жіночими рисами, такими як підвищене емоційне забарвлення твору, його сентиментальність, образність, також притаманні риси, характерні чоловічому кінематографічному твору - дослідження віддалених філософських і соціальних проблем, цілісність, сувора логічність і послідовність сюжетної лінії. Проведено аналіз кінотворів у тендерному аспекті, який дозволяє віднайти в них невідомі особливості та деталі, природа яких, за розглядання в традиційному для кінознавства ключі, залишаються без пояснень. Встановлено, що існує реальна необхідність в створенні нового методу аналізу - гендерного, що дозволяє відкрити новий вимір у багатовимірному просторі, в якому є твори людського духу.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування творчих здібностей майбутніх учителів. Виявлено ефективні методи актуалізації їх художньо-творчої діяльності. "Творчі здібності майбутніх учителів образотворчого мистецтва" визначено як такі особистісні утворення, які спонукають до постійного творчого пошуку, необхідності оволодіння творчими вміннями, результатом чого є створення нових творів образотворчого мистецтва "за законами краси" за критеріями новизни, оригінальності та об'єктивної значущості. Доведено, що складові елементи цього поняття знаходять своє виявлення в уміннях зображення та уміннях вираження майбутніми вчителями образотворчого мистецтва. Обгрунтовано, що їх творчі здібності ефективно формуються у процесі залучення до практичної художньої діяльності. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості творчих здібностей даних студентів. Запропоновано методику формування у них цих здібностей, а саме: пошуково-адаптаційного, зображувально-виражального й аналітично-узагальнювального етапів.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні засади використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійної школи. Обгрунтовано значення науково-мистецької парадигми освіти та визначено методологічні підходи та концептуальні засади впровадження митецтва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ. У широкому міждисциплінарному контексті сформульовано зміст поняття "творча індивідуальність педагога професійного навчання", розкрито її значення як критерію його професійно-педагогічної майстерності. Розроблено концептуальну модель творчої індивідуальності педагога ПТНЗ. Проаналізовано суть, рушійні сили та механізми розвитку в нього цієї інтегративної якості. Запропоновано теоретичні засади педагогіки мистецтва як бази розвитку творчої індивідуальності суб'єктів педагогічного процесу. З'ясовано сучасний стан використання мистецтва у змісті професійної підготовки студентів спеціальності "Професійна освіта (за профілем)". На підставі розроблених критеріїв визначено топологію та рівні розвитку творчої індивідуальності майбутніх і працюючих педагогів професійної школи. Запропоновано організаційно-методичну систему та технологію розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на базі мистецтва.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано в історичному і теоретичному аспектах та експериментально підтверджено в практичному аспекті специфіку музики як фактора психокоригування. Проведено системно-історичний аналіз психокоригуючої ролі музики, виявлено особливості її природи, що зумовлюють подібну дію. На основі результатів теоретичних опрацювань запропоновано авторську музичну систему психокоригування для дітей віком 5 - 6 років та в динаміці - для підлітків, що під час апробації довела свою дієвість. Наведено узагальнення щодо специфічних особливостей взаємозв'язку музичного мистецтва із суспільною та індивідуальною свідомістю.

  Скачати повний текст

Систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності. Проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, зокрема за ситуації коригувального впливу музикотерапії. Виявлено стан квазінорми - неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження. Вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів за умов екзаменаційного стресу засобами музичного впливу. Виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності даними засобами. Доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів за ситуації екзаменаційного стресу. Запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для надання впливу на психічний стан людини.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного та практичного дослідження особистісних характеристик людей, доведено, що почуттю гумора притаманний ресурсний характер і воно використовується як допоміжний засіб переборення негативних емоцій. З'ясовано, що залежно від міри зрілості Я-концепції та особливостей внутрішньої картини світу, почуття гумору може бути застосовано як механізм психологічного захисту або як усвідомлений ресурс психологічного подолання. На підставі аналізу особистісних характеристик досліджуваних, що високо оцінюють гумор як допоміжний засіб стресоподолання і тому звертаються до нього з метою полегшення переживань негативних емоцій, підтверджено конструктивну природу психологічного подолання на противагу психологічному захисту. З позицій когнітивно-експерієнціальної теорії внутрішнього світу особистості класифіковано види створеного або опрацьованого гумору як ресурсу психологічного подолання та проведено первинну адаптацію двох опитувальників канадського автора R.Martin, спрямованих на визначення різних параметрів почуття гумору.

  Скачати повний текст

Доведено, що формування захисної системи, взаємопов'язане з едіповою ситуацією розвитку суб'єкта та зумовлене необхідністю нівелювання суперечностей "Я" шляхом відступів від реальності у напрямку ствердження його гідностей, що спричинює ідеалізацію "Я". З використанням психодинамічної теорії здійснено психоаналіз малюнка як адекватного методу пізнання психологічних захистів суб'єкта. Малюнку притаманна симультанність вираження свідомих і несвідомих аспектів психіки, які об'єктивуються у процесі діалогічної взаємодії психолога з автором як варіанту психоаналітичної процедури. Особливо результативним є психоаналіз комплексу тематичних малюнків, що сприяє цілісності пізнання психіки. Застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків створює умови для процесуальної діагностики глибинних детермінант психіки, останні знаходять відображення у базових захистах і логіці несвідомого. Доведено переваги й адекватність цілісного підходу до пізнання психологічних захистів в їх системній організації під впливом дії генерального механізму "від слабкості до сили". Об'єктивовано глибинні витоки відступів від соціально-перцептивної реальності, що соціально дезадаптують суб'єкта. Показано шляхи психокорекції (метод активного соціально-психологічного навчання) для їх нівелювання.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. У контексті музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоновано рішення однієї з головних проблем музичного мистецтва - способів відбиття та моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності. Доведено діалектичну взаємодію рефлективної та креативної функцій свідомості під час сприйняття просторових характеристик у музиці. Обгрунтовано дискретно-континуальний дуалізм музичної тканини з позицій просторовості. Синтезовано відносини категорій лінійності та сферичності, статики та динаміки, усталеності та неусталеності у контексті просторових відчуттів під час сприйняття музики. Запропоновано обгрунтування та рішення низки протиріч у галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Акцентовано на необхідності введення нових понять внаслідок залучення нових методів дослідження.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне культурологічне дослідження перформансу та перформативних процесів у мистецтві, соціальній сфері та політиці другої половини XX - початку XXI ст. Визначено сутність понять "перформанс", "перформативність", "перформативна дія", "перформативний простір", "акція", "акціонізм" а також "автор" і "глядач" у контексті перформансу, а також міждисциплінарні межі дослідження сучасного преформансу як феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Розглянуто взаємодію Автор - Глядач у перформативному просторі. Виявлено основні характеристики перформансу, відповідно до яких комунікативний зв'язок між Автором і Глядачем визначено як динамічний процес. Проведено порівняльний аналіз архаїчного ритуалу та сучасного перформансу, виявлено спільні та відмінні характеристики цих явищ, вивчено історичні прототипи сучасних перформативних дій. Встановлено історичні джерела перформансу та його репрезентації у мистецтві другої половини XX ст. Доведено, що перформативні характеристики властиві не лише "Live art", досліджено особливості їх вияву в різних сферах культури та мистецтва. Екстраполяції феномену перформансу досліджено на прикладі театральних систем А. Арто, Є. Гротовського, П. Брука, Р. Уїлсона, музичних концепцій Д. Кейджа, К. Штокгаузена, Ф. Гласа. Визначено перформативні характеристики сучасного медіапростору, реклами та політики. З'ясовано, що інтерактивне медіамистецтво, яке залучає аудиторію до комунікативного процесу, актуалізує проблему трансформації візуального сприйняття та виникнення нового способу функціонування мистецтва та культури в цілому. Зроблено висновок, що перформативні ознаки сучасної культури свідчать про зміни художніх епістем.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстра та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

  Скачати повний текст