На підставі проведеного комплексного психодіагностичного обстеження 150-ти самотніх осіб з аутоагресивною поведінкою визначено їх особистісні відмінності. З'ясовано, що у таких осіб мають місце підвищена ситуаційна особистісна тривожність, схильність до депресивного типу реагування на індивідуально значущі психотравмуючі ситуації, гостре переживання невдач, що призводить до суїцидального ризику. В результаті проведеного порівняльного аналізу аутоагресивної поведінки у самотніх осіб і осіб, що мають сім'ї, виявлено, що у перших вірогідно частіше формувалась справжня суїцидальна поведінка внаслідок неадекватно інтровертованого способу переробки психотравмуючої ситуації. Запропоновано систему психокорекційних заходів, спрямовану на корекцію, профілактику та запобігання реалізації суїцидальних думок і намірів у самотніх осіб, оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему удосконалення підготовки психологів-практиків шляхом активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Висвітлено діагностичну спроможність методу аналізу комплексу тематичних психомалюнків у контексті АСПН. Визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта, з'ясовано роль символу в її об'єктивації. Розкрито зміст української символіки в контексті втілення у ній суперечливих тенденцій. Доведено, що формування внутрішніх суперечностей відбувається під впливом едіпової залежності суб'єкта, яка детермінує розвиток системи психологічних захистів у базових і ситуативних формах їх вияву. Зазначено, що процес символізації, притаманний несвідомому, маскує внутрішню суперечливість психіки суб'єкта у цілісних образах і встановлено можливість його експлікації методом психомалюнка. Обгрунтовано, що внутрішня суперечливість психіки властива самій її структурі, що має вияв у психіці суб'єкта в таких феноменах, як об'єктивна дезінтегрованість і суб'єктивна заінтегрованість (цілісність), зумовлених дією психологічних захистів шляхом викривлень і відступів від фактологічної реальності. Здійснено емпіричне дослідження проблеми депресивності як емоційного показника внутрішньої суперечливості психіки.

  Скачати повний текст

Визначено вікові особливості переживання духовно-особистісних криз у ранньому юнацтві та психологічні фактори, що зумовлюють їх поглиблення, досліджено напрями та засоби запобігання духовно-особистісних криз у ранній юності, проведено розробку алгоритму психодіагностичного дослідження осіб раннього юнацького віку на предмет виявлення переживання духовно-особистісної кризи, описано її типологію. Розроблено програму запобігання та психологічної допомоги юнакам і дівчатам під час переживання духовно-особистісних криз, основним складником якої є тренінг духовно-особистісного розвитку.

  Скачати повний текст

Вперше на емпіричному та теоретичному рівнях розглянуто проблему внутрішньоособистісних конфліктів у хворих на артеріальну гіпертензію. Запропновано нову як для вітчизняної, так і для зарубіжної науки дослідницьку схему у вивченні даного явища, яка, поряд з традиційними групами стресогенних факторів, враховує специфіку емоційних проявів внутрішньоособистісних конфліктів та психологічних комплексів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до артеріальної есенціальної гіпертензії. Створено й апробовано методики, спрямовані на вивчення внутрішньоособистісних конфліктів. Розроблено програму психологічної допомоги хворим на гіпертензію.

  Скачати повний текст

Розроблено психологічну модель корекції агресивної поведінки особистості та механізм агресивного процесу. Обгрунтовано науково-методичні підходи щодо специфіки психокорекції агресивної поведінки та впливу мистецтва. Експериментально з'ясовано нестійкість агресивної поведінки, можливість зворотного розвитку агресивної реакції за умови проведення психокорекційної роботи засобами мистецтва у ранній юності й емпірично підтверджено її доцільність. Доведено, що активізація творчої діяльності, залучення до світу мистецтва переспрямовують деструктивні агресивні прояви особистості в конструктивне русло, сприяють її художньому розвитку, гармонізують емоційну сферу, виконують комунікативну, регулятивну та катарсичну функції. Розроблено методичні рекомендації щодо корекції агресивної поведінки юнаків засобами мистецтва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-перцептивні викривлення як епіфеномен психологічних захистів. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми викривлення процесу сприймання у соціальній взаємодії. Виявлено залежність даного феномену від дії системи психологічних захистів у контексті психодинамічної теорії. Розкрито психологічний зміст процесу соціально-перцептивних викривлень та виявлено їх глибинно-психологічну суть. З'ясовано, що зазначений феномен детермінується зовнішніми (соціальними) факторами та глибинними механізмами психіки. Доведено, що соціально-перцептивні викривлення є наслідком особистісної проблеми суб'єкта (внутрішньої суперечності), що має відображення у певних зовнішніх проявах, а саме: ігноруванні іншої особи, ідеалізації власного "Я", психологічній імпотенції, психологічній смерті. З'ясовано передумови виникнення соціально-перцептивних викривлень. Установлено їх зв'язок з системою психологічних захистів, з об'єктними відношеннями, умовними й інфантильними цінностями суб'єкта. Обгрунтовано необхідність здійснення глибиної психокорекції соціально-перцептивних викривлень. Доведено результативність проходження майбутніми психологами психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання. Сформульовано рекомендації психологам-практикам з метою запобігання деструктивності їх професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель внутрішньоособистісного конфлікту як засобу дослідження особливостей соціалізації студентської молоді. Виокремлено структурні компоненти зазначеного конфлікту, що уможливлює їх розгляд як інформативних для оцінювання соціалізації студентів. Показано й обгрунтовано вплив на характер соціалізації студентів взаємодії факторів - вразливості системи самоставлення в ситуації внутрішньоособистісних ускладнень і мотиваційної спрямованості особистісної активності молодих людей у період студентства. Наведено дані про зміст і структуру "конфліктогенного поля" соціалізації студентів залежно від типу переживання внутрішньосообистісного конфлікту. Показано, що такі конфлікти виконують негативну, дезадаптувальну функцію у процесі соціалізації студентів, а також стимулювальну до саморозвитку, що мотивує до активної самореалізації. Експериментально обгрунтовано залежність внутрішньої моделі переживання внутрішньоособистісного конфлікту, яка формується у самосвідомості студента, від рівня розвитку індивідуально-особистісних якостей. У соціально адаптованого студента ці моделі передбачають орієнтацію на соціально задані пріоритети особистісного розвитку, сприяють збереженню та відновленню позитивного самоставлення. Запропоновано систему психологічної підтримки соціального й особистісного становлення студентів за умов навчального процесу та педагогічної практики.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження виявлено головне джерело насильства серед сучасної молоді як стиль адаптивної поведінки молодих людей в сучасному соціумі. Спростовано поширене в наш час уявлення про збільшення кількості агресивних особистостей, як причину зростання агресії в суспільстві. Досліджено систему соціально-психологічних факторів агресивної поведінки юнаків і дівчат, механізм впливу цих чинників залежно від демографічних та особистісних характеристик людини. Наведено дані про рівні агресивності різних соціально-статевих груп молоді одного з регіонів України (Чернігівщини), які заперечують стереотипним уявленням щодо підвищення агресивності молодого покоління.

  Скачати повний текст

Досліджено умови, фактори, механізми формування й особливості проявів агресивної поведінки у осіб з розладами особистості. Проведено комплексне обстеження 139-ти чоловіків з даною патологією, з яких 97 притягувались до кримінальної відповідальності у зв'язку з протиправними агресивними формами поведінки, проявом якої були злочини проти життя та смерті особистості. З урахуванням одержаних результатів визначено клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні та патопсихологічні особливості мотивації агресивної поведінки у осіб з розладами особистості. Встановлено фактори, що підвищують ризик виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки за даної патології. Зроблено систематизацію одержаних даних за клініко-психопатлогічними, клініко-анамнестичними та патопсихологічними характеристиками, встановлено питому вагу кожного параметра в генезі агресивної поведінки обстежених осіб. Виявлено закономірності формування агресивної поведінки у разі розладів особистості. Розроблено комплексну систему прогнозування ризику виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки у разі розладів особистості. Створено й апробовано комплексну реабілітаційну програму з профілактики протиправних агресивних форм поведінки з включенням методики корекції станів мотиваційної й емоційної сфер з урахуванням впливу факторів ризику виникнення та рецидиву досліджуваної патології.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу акцентуацій характеру підлітків на їх агресивність, структурними елементами якої є ворожість, конфліктність, тривожність. Вивчено наукові джерела з проблем агресії й акцентуацій характеру, що дозволило визначити основний зміст і структурно-функціональні компоненти зазначених феноменів, здійснити базову класифікацію типів акцентуацій характеру у підлітковому віці. Розроблено цілісну систему для діагностики цих типів, яка передбачає застосування запропонованої методики виявлення акцентуйованих характерологічних рис. Створено діагностичну програму визначення рівнів агресивності, ворожості, конфліктності, тривожності, яка містить розроблену психодіагностичну методику. На базі емпіричного дослідження доведено наявність специфічного впливу певних типів акцентуацій характеру підлітків на певні структурні компоненти їх агресивності. Виділено дві великі групи типів акцентуацій, зокрема, агресивні та ворожі, на підставі переважання в них відповідно агресивних чи ворожих поведінкових патернів. Це групування стало підставою для розробки і впровадження психотренінгових програм, завданням яких було зменшення рівня агресивних проявів і сприяння успішній адаптації акцентуйованих підлітків до соціуму. Ефективність розроблених заходів підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції, одержаними за результатами повторного діагностичного обстеження досліджуваних підлітків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості парасуїцидальної поведінки й особистості парасуїцидента. Розкрито розуміння понять "суїцид", "суїцидальна спроба", "парасуїцид". Встановлено психологічні особливості поведінки парасуїцидента, які виявляються у нейротизмі, дезорганізації раціональної діяльності, переживанні безнадійності. Виявлено чотири групи мотивів суїцидальних дій: гіпертрофоване відчуття провини, неможливість дати відсіч у ситуації конфлікту, нестерпність ситуації та надцінність однієї мети або діяльності. Встановлено, що суїцидентам притаманні низька продуктивність цілей, перевага близьких цілей у порівнянні з дальніми, перспективними цілями та відсутність цілей, пов'язаних з процесом самоактуалізації. Показано, що у парасуїцидальних особистостей немає прагнення до саморозвитку, оскільки це не виступає для них як сенс, бо вони живуть поверхневою емоційною ситуацією.

  Скачати повний текст

Проаналізовано статус агресії як психологічного явища та розглянуто теоретичні підходи щодо з'ясування сутності агресії, а також позитивні, негативні та амбівалентні функції агресії. На підставі кореляційного та факторного аналізу розкрито цілісний характер детермінації проявів вербальної агресії особистості, визначено характер взаємозалежностей між ситуаційною та індивідуально-особистісними детермінантами. Показано, що вплив індивідуально-особистісних детермінант опосередкований ситуаційною детермінантою - статевими характеристиками особи, що провокує агресію. Виявлено статеві відмінності в структурі індивідуально-особистісних детермінант проявів вербальної агресії залежно від статі даної особи.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

  Скачати повний текст

Поглиблено концептуальні підходи до вивчення особистості людини з ампутаційними дефектами кінцівок. Визначено особливості "Я-концепції" таких людей молодого та зрілого віку у віддаленому періоді після ампутацій, а саме сприйняття фізичного дефекту як дефекту власної особистості. Розроблено методику дослідження емоційно-ціннісного ставлення суб'єкта до власного "Я" в контексті його ставлення до оточуючих. Виявлено порушення в міжособистісних стосунках цих людей - посилення орієнтації на вужче коло оточуючих, переважно рідких (мікросоціум), негативне ставлення до інших людей (макросоціальне оточення). Розвинуто підходи до розв'язання проблем психологічної допомоги особам з ампутаційними дефектами кінцівок, а саме доведено необхідність застосування такої допомоги у віддаленому періоді після ампутації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми аутоагресивної поведінки молоді груп соціального ризику. Визначено індивідуально-типологічні особливості юнаків, належність до групи соціального ризику, а також соціально-психологічні передумови формування аутоагресивної поведінки молоді, якими є: стан дезадаптації, зумовлений деформацією смисложиттєвих орієнтацій та дисгармонійною міжособистісною взаємодією, що є наслідком несформованості такої стратегії спілкування, як співпраця. Виявлено, що схильність до ризикових вчинків та порушення механізму соціально-психологічної адаптації особистості обмежують можливості самореалізації і є однією з передумов формування несуїцидальних форм аутоагресивної поведінки молоді. Визначено, що схильність до аутоагресії корелює з такими особистісними характеристиками, як самозакоханість, незалежність, егоцентричність, підвищений рівень домагань та покірність, надмірна конформність і чуйність. Встановлено, що міжособистісна взаємодія молоді груп соціального ризику ускладнюється такими психологічними рисами особистості, як підвищена образливість, дратівливість, імпульсивна ворожість у разі виникнення протидії та критики власних дій.

  Скачати повний текст

Розглянуто чинники, прояви та способи корекції суїцидальної поведінки у підлітків. Показано, що для осіб, яким не властиві патопсихологічні якості, у становленні суїцидальної поведінки визначальними є соціально-психологічні чинники, що проявляються у вигляді когнітивних процесів. З'ясовано, що домінуючим фактором суїцидальної поведінки у підлітків виступає наслідування поведінкових взірців, сформованих субкультурою. Встановлено, що у даний спосіб виникають усі конформістські мотиви суїцидальності. Визначено, що підліткова субкультура, що містить елементи автономності, ригористичності, максималізму, нігілізму, конформізму, посутньої текстуальності та проявляється в ігрових формах, не лише не має застороги проти суїцидальності, а навпаки - за своєю структурою сприятлива для формування суїцидальних сценаріїв та їх реалізації. Показано, що чинники суїцидальної поведінки у підлітків не актуалізуються у разі наявності високого ступеня розвитку особистісної та соціальної рефлексії, зокрема, розуміння відносності соціальних феноменів і вироблення особистісного соціального іделу, усвідомлення цінності власного життя як об'єктивного уможливлення наближення до обраного взірця. Встановлено, що прояв суїцидальних тенденцій вимагає психокорекційного впливу. Показано ефективність розвитку соцієтальних характеристик підліткових груп як засобу профілактики становлення суїцидальної поведінки. Розроблено й апробовано спеціальну програму, спрямовану на попередження суїцидальної поведінки у підлітків, яку рекомендовано використовувати для профілактичної та психокорекційної роботи.

  Скачати повний текст

Визначено рівні прояву агресії підлітків: високий, середній та низький за домінування високого. Установлено, що високий рівень агресії у віці 12 - 13 років взаємопов'язаний з індивідуально-психологічними особливостями, а саме: збудженою та демонстративною акцентуаціями на фоні гіпертимності, тривожністю, неадекватністю самооцінки, емоційною неврівноваженістю, прагматичністю ціннісних орієнтацій, перевагою агресивно-прямолінійного, владнодомінуючого, недовірливого типу міжособистісної взаємодії. Відзначено, що соціальні особливості високого рівня прояву агресії спричинені негативними рисами у характері міжособової взаємодії з близькими оточуючими - батьками, вчителями, однолітками, а також перевагою сімейних установок батьків на авторитарну гіперсоціалізацію, знехтування та гіперопікання. Визначено умови ефективного зниження рівнів прояву агресії підлітка засобами психокорекції.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості агресивності як стійкої властивості особистості, визначено її зміст, структуру та індивідуально-психологічну специфіку проявів. Вперше теоретично експліковано й емпірично досліджено психологічні складові (компоненти) агресивності: емоційний, когнітивний, поведінковий, спонукальний і контрольно-регулювальний. Розроблено типологію агресивності, що грунтується на специфічному якісно-кількісному поєднанні її основних показників (компонентів). Встановлено зв'язок агресивності з такими властивостями особистості, як емпатія, локус контрлю, тривожність, екстраверсія-інтраверсія, відчуття провини, емоційність. На підставі результатів наукового дослідження виявлено, що певне поєднання, комбінація означених показників (компонентів) агресивності характеризує її тип, який відрізняється якісною своєрідністю. Доведено, що особи з різним типом емоційності характеризуються наявністю специфічних індивідуально-психологічних особливостей агресивності. Розроблено й апробовано нову методику діагностування якісних параметрів агресивності. З'ясовано, що емоційність може набувати значення системотвірного фактора стосовно індивідуальної специфіки агресивності. Експериментально підстверджено високу надійність і валідність запропонованого тесту-опитувальника, наведено рекомендації щодо його використання у наукових дослідженнях і з практичною метою.

  Скачати повний текст