Проведено аналіз цінностей громадянського суспільства та досліджено базові цінності, в основі яких - архетипи культури становлення громадянського суспільства в Україні. Розкрито сутність понять "цінність", "соціально-антропологічна цінність", "громадянське суспільство" як соціально-філософських категорій. Представлено розвиток понять "цінність", "громадянське суспільство" в історії філософської думки, досліджено концептуальні підходи до них. Показано взаємозв'язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури як основою для формування цінностей. Охарактеризовано критерії структуризації цінностей, механізми формування соціальних цінностей, розглянуто цінності як детермінанти людської поведінки. Показано перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей в сучасну добу, досліджено актуалізацію та трансформацію цінностей громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен відчуження як амбівалентне явище, що за своєю природою володіє як негативними, так і позитивними характеристиками. Відзначено, що позитивні характеристики феномену відчуження тривалий час фактично ігнорувалися філософською думкою. Констатуючи той факт, що на сьогоднішній день негативна тенденція так і залишається провідною, зазначені і на не менш важливих позитивних характеристиках феномену. Кардинально змінюються акценти стосовно питання доцільності подолання його з буття людини. Форми прояву відчуження свідчать про його багатогранність і демонструють потенційний та дійсний стан феномену. Для різнобічного та комплексного дослідження його мислителі сьогодні все активніше залучають дані найважливіших сфер соціальної дійсності, а це сприяє виникненню нових відтінків феномену: політичне відчуження, культурне, естетичне, педагогічне тощо. Філософський аналіз кожного з аспектів окремо та в цілому дозволяє простежено динаміку розвитку й особливостей відчуження за умов сьогодення.

  Скачати повний текст

Встановлено, що громадянське суспільство не може елімінувати зі сфери своїх інтересів впливовість релігії як однієї з форм суспільної свідомості та церкви як специфічного соціального інституту, з яким змушене постійно шукати шляхи оптимізації відносин засобами державно-правового регулювання та соціокультурного компромісу. Доведено, що у XXI ст. за умов глобалізації та прискорення світових інтеграційних процесів роль релігії як універсального світогляду неухильно зростатиме. Обгрунтовано твердження про суттєвий вплив релігії на всі сфери життєдіяльності світової цивілізації взагалі та українського суспільства зокрема. Показано позитивний вплив релігії на розвиток духовної сфери, економіки та соціально-політичних відносин. Встановлено, що релігія сприяє підтримці стабільності та духовно-морального клімату, утвердженню духовної самобутності народу, формуванню трудової етики громадян та активно взаємодіє з політикою на рівні інституціональних і правових відносин. Розкрито значення релігійного фактора у вирішенні міжетнічних проблем на державному та регіональному рівнях. З'ясовано, що толерантність і діалог є основою взаємодії й інституціонального співробітництва представників різних релігій, а також віруючих і невіруючих громадян.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження громадянської злагоди як одного з найважливіших чинників суспільного розвитку. Розглянуто феномен "визнання" як вираження волі до влади, як перший крок до формування влади авторитету. Проведено дослідження влади авторитету та авторитету влади, взявши за аксіому положення, що основу будь-якої влади складає насильство. Розглянуто феномен публічності та спілкування як передумови та умови громадянської злагоди. Визначено підстави формування громадянських цінностей і встановлено механізм їх адаптації. Проаналізовано намагання України знайти відповідь на свій історичний виклик на підставі розгляду шляхів, форм і способів здійснення громадянської злагоди. Обгрунтовано висновок про можливість формування громадянської злагоди як нової ідеології українського суспільства за умов особливих трансформаційних процесів.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні детермінанти, які обумовлюють форми взаємодії особистості та громадянського суспільства. Показано, що головною передумовою виникнення громадянського суспільства є свобода особистості, яка реалізується у вигляді цілераціональної "свободи від" і понадраціональної "свободи для". Суперечлива єдність форм особистісної свободи дозволила проінтерпретувати сутність об'єкта як цілісність його індивідуальних і колективних характеристик, а процес індивідуалізації представити безпосередньо у вигляді форм і засобів особистісного буття, що понад особистістю не існують, хоча реалізуються виключно у спільноті. Наголошено, що індивідуалізм та індивідуалізація особистості можуть розглядатися як своєрідні "полярі форми" впливу на громадянське суспільство і визначають напрямок його розвитку. У постіндустріальну добу реалізація особистісної "свободи для" суттєво змінюється, внаслідок чого індивідуалізація особистості стає короткочасною, а сучасне суспільство позбавляєтья єдиної культури та грунтується на недержавних колективних утвореннях, які будуються за принципом "флеш-мобів". На прикладі сучасної соціально-економічної ситуації в Україні з'ясовано, що для подальшого формування ознак українського громадянського суспільства конче необхідно усвідомлене державне керівництво соціальними тенденціями громадянської консолідації, завдяки яким вдасться сформувати новий тип креативної особистості, що бере активну участь у соціальному бутті.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена аналізу феномена громадянського суспільства. Предметом дослідження є детермінанти становлення і функціонування громадянського суспільства. На підставі узагальнюючого огляду історії розвитку громадянських ідей та еволюції форм громадянського суспільства від античності до сьогодення встановлюється теоретична сутність та практичне значення цього соціального інституту. Доводиться загальноєвропейський характер громадянських процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

  Скачати повний текст

Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діалог як засіб комунікації та об'єкт філософського пізнання. Класифіковано історико-філософський матеріал і виділено особливості концептуальних підходів до діалогу у XX ст. Діалогічні концепції XX ст. розподілено як особистісно-орієнтовані та інформаційно-дискурсивні. Виявлено специфіку сучасних комунікативних процесів, що за певних умов мають дискурсивний характер. На підставі аналізу структурних і функціональних елементів діалогу та дискурсу визначено їх відмінні риси та характер взаємодії. Соціальний дискурс класифіковано за двома типами - інституціональним і неінституціональним, виділено його форми та вдосконалено типологізацію дискурсу. Визначено умови переходу від діалогу до дискурсу. Розглянуто засоби масової комунікації та соціальних досліджень у контексті діалогічних форм їх функціонування. Показано важливу роль соціального дискурсу у сучасних соціокомунікативних процесах. Здійснено аналіз сучасного політичного, економічного, міжрелігійного та педагогічного дискурсів, визначено діалог як оптимальну форму сучасних комунікативних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання соціально-філософского аналізу ділового спілкування як відносно самостійного явища громадського життя. Значну увагу приділено зівставленню спілкування та ділового спілкування у контексті категорій загального й особливого, що дозволяє виявити якісні характеристики й особливості функціональної спрямованості ділового спілкування. Представлено ділове спілкування у своїй якісній визначеності. Виявлено характерні риси, що дозволяють інтерпретувати його як факт історичних змін соціальної дійсності, культурних і цивілізаційних перетворень, які відбуваються у суспільстві, як модифікацію спілкування й одиницю видового різноманіття у системі соціальної взаємодії. Розглянуто аспект ділового спілкування як феномену соціальної дійсності та його системотвірні детермінанти, серед яких визначено морально-етичну імперативність, знаково-символічне поле та координати динаміки (конфлікт, співробітництво).

  Скачати повний текст

Показано, що загостреність проблем перехідного суспільства спричинюють духовні кризи особистості, спонукають її до трансформації, одним із засобів якої є духовні практики. З'ясовано, що "духовні практики" - це чуттєво-предметна діяльність людини, спрямована на освоєння та контроль власних психофізіологічних і духовних сил з метою самореалізації. Здійснено на базі системного підходу теоретичну реконструкцію духовних практик у різних світоглядних традиціях. Проаналізовано засоби та виокремлено основні типи сучасних духовних практик. Виділено особливості трансформації особистості у процесі духовних практик і розроблено типологію трансформованої особистості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання формування сучасної західної теорії конфлікту як найбільш розвиненої форми знання цього елемента соціальної діяльності. Систематизовано методологічні передумови дослідження проблем конфлікту в західній системі соціально-гуманітарних знань. Обгрунтовано передумови виникнення та особливості формування конкретно-історичних форм теоретичних побудов аналізу та розв'язання конфлікту, що претендують на статус його шуканої теорії, а також висвітлено критерії оцінки її еволюції. В результаті аналізу змін, що відбуваються з основними конструктами (вихідними поняттями та моделями) теорії конфлікту за умов побудови кожного з її варіантів, визначено її основні тенденції та перспективні напрямки розвитку як цілісного елемента соціально-філософського пізнання.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний процес взаємодії людини з довкіллям, відокремлено способи впливу людини на природу, що характеризують сутнісні ознаки стану суспільства та самої людини. Базуючись на понятті джерела соціального існування та його визначення як специфічного соціоприродного процесу, що розвивається за участю людини, висвітлено принципово значущі сторони та аспекти взаємодії людини та природи, взаємний вплив соціальних і природних процесів, в т. ч. процесів "іншої природи". На підставі визначення джерела соціального існування та способу екзистенціальної взаємодії соціума та природи розроблено концепцію основних періодів (чи епох) в історії людства, з характерними для них універсальними типами суспільств. Вперше введено поняття "залежне суспільство", "обумовлене суспільство" і "автономне суспільство" до категоріального обігу дослідження процесу соціально-історичного розвитку людини. З урахуванням характеру взаємодії людини та природи подано визначення екологічного імперативу, який означає вплив (і в окремому сенсі - повеління) умов (екологічного) довкілля на організацію соціальної діяльності людини та реалізацію її соціальної свободи в процесі такої діяльності. Сформульовано поняття екологічних параметрів, як показників або величин, які характеризують основні властивості соціоприродної системи та дозволяють визначити можливості реалізації сутнісних властивостей особистості, її соціальної свободи в процесі діяльності за умов конкретного екологічного довкілля.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз сутності, атрибутів, форми прояву, розглянуто особливості детермінації етнічного фактора в системі комунікативних відносин, спрямованості його впливу на суспільні процеси. Досліджено генезис етнічних відносин. Визначено поглиблене розуміння природи етнічного феномена. Виявлено "больові точки" міжетнічних комунікацій у сучасному українському суспільстві. Висвітлено напрями модернізації державної етнополітики в Україні в політико-правовій, соціально-економічній і культурній площинах з метою досягнення діалогу між громадянським суспільством і державою у вирішенні міжетнічних протиріч і встановлення суспільної злагоди.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок громадянського суспільства й етнонаціональних феноменів. Досліджено соціально-філософський аспект поєднання етнічної спільноти та раціонального характеру громадянського суспільства у процесі національної інтеграції. Розглянуто зв'язок між реалізацією механізмів громадянського суспільства (комунікативно-дискурсивної практики, взаємодії на горизонтальному рівні, соціальної солідарності) та гармонізацією міжетнічних відносин. Визначено, що досягнення взаємопорозуміння між різними за етнічними та культурними орієнтаціями індивідів передбачає активну соціальну взаємодію та повагу до свободи і цінностей кожної особистості. Досліджено місце та роль громадянського суспільства у процесі творення європейських і української націй. Обгрунтовано, що усвідомлення цінності свободи, формування громадських інституцій, досвіду всезагального волевиявлення доповнює етнокультурні зв'язки спільноти у ході утвердження нації. Відзначено необхідність залучення громадянського суспільства до вирішення міжнаціональних проблем на глобальному рівні. Доведено, що дотримання правових відносин у національній сфері є важливою засадою оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню аксосфери маргінального - виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб'єкта. За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахувнням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію "традиції-інновації", яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури - заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Використовуючи методологічні принципи "поетапної" соціальної інженерії, автор аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб'єктно-об'єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. В аксіосфері маргінального "суб'єкта-суспільства" виділено суб'єкт аксіосфери маргінального - суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.

  Скачати повний текст