Досліджено генезу й еволюцію західноєвропейського нігілізму. Доведено, що європейський нігілізм, грунтуючись на екзистенційній ментальності, виробляє власну метафізику, яка втілює досвід людського існування. Відтворено цілісну нігілістичну парадигму у вертикальному та горизонтальному вимірах, розкрито амбівалентну суть західноєвропейського нігілізму та виявлено його позитивний зміст. Проведено історико-філософський аналіз з позицій pro et contra, що дає змогу кваліфікувати цей світоглядний феномен не тільки як прояв волі до заперечення та деструкції, але й як здійснення волі до утвердження і творення. Запропоновано тезу, що, репрезентуючи кризову свідомість, нігілізм акцентує самоподолання як основну вимогу активної життєтворчості. На підставі компаративного аналізу зроблено висновок щодо європейського грунту вітчизняного філософування, що породив самобутній тип українського ніцшеанства.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історико-філософській науці проаналізовано феномен необароко, визначено його характеристики, ідеї та поняття. Наведено визначення феномену необароко як ціннісної складової постмодерної думки, на базі якого узагальнено культурологічні та філософські засади постмодернізму. Здійснено культурологічний та історико-філософський аналіз витоків, становлення та розвитку необарокового світовідчуття. Доведено, що феномен необароко є полідисциплінарним дискурсом історії філософії. Встановлено існування "лінії необароко", яка об'єднує архітекторів, художників, філософів, математиків і допускає перетинання, зміни, що сприяють комунікації між різними дисциплінами. З'ясовано, що теперішня необарокова дійсність є такою, де світ "реально обернений", де істинне є моментом хибного, а дійсність, яка заповнюється спогляданням вистави, змінюється і в самій собі репродукує глядацький порядок: необарокова дійсність виникає у виставі, а вистава є дійсністю. Виявлено, що феномен необароко переплітається зі сферою інформаційного соціуму. Розкрито сутність понять постмодерністської філософії "симулякр", "симуляція" і "гіперреальність". З'ясовано, що необароко наслідує у бароко тип мислення із символічно-образним навантаженням, а "віртуальна реальність" як гіперреальність постає філософською категорією, іманентною самій структурі буття.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми інтерпретації феномену постмодерністської культури, здійснено соціально-філософський аналіз її парадигм, які приховано виникають у надрах класичних культурологічних моделей та реалізуються у світоглядній парадигмі сучасності, внаслідок чого постмодерністська філософська практика постає не стільки як деструкція європейського світогляду, а рідше - як деконструкція його основоположних настанов стосовно проблем гуманізму, моральності та свободи. Обгрунтовано, що поширення "постмодерністського світовідчуття" - спроба теоретичного заперечення "великих наративів" епохи Модерну та нетеоретичного розвитку імпліцитно закладених у ній можливостей і потенцій. Доведено, що постмодерністське світовідчуття, зрозуміле як соціокультурна практика, приховує у своїй невизначеності вагомий духовний та інтелектуальний потенціал, здатний суттєво розширити культурне вимірювання людського буття. З'ясовано, що сучасна ситуація постмодерну значною мірою зумовлюється розвитком комунікаційних та інформаційних технологій, що передбачає утворення відкритої системи фінансово-економічних, суспільно-політичних і культурних зв'язків, яка може містити загрозу деструкції національної соціокультурної ідентичності. Це зумовлює необхідність зміцнювати власні культурні традиції, поєднуючи їх з новими цінностями, породженими розвитком світової культури.

  Скачати повний текст

Досліджено експлікації підстав сучасної раціональності. З використанням інструментарію основних традицій сучасного філософствування (в аналітичній філософії, феноменології, комунікативній філософії) та шляхом аналізу легітимних стратегій культурного сенсоутворення (історичного, прагматичного та природничого дискурсів) визначено адекватну методологію раціонального аналізу раціональності. Показано принципову історичність раціональності модерну та її залежність від християнської міфології. Міф розглянуто як неусувну та випадкову підставу раціональності. З'ясовано, що дії відповідно до міфічної раціональності породжують соціальний простір модерну - західну цивілізацію. Доведено, що будь-які переходи від теоретичного до практичного та навпаки не залишають сфери, окресленої міфом, який є формою реальності буття.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано феномен трансформації постпозитивізму. Досліджено сутність, закономірності та основні вектори модифікації постпозитивістської епістемологічної традиції в сучасних когнітологічних концепціях. Встановлено значний вплив постпозитивізму на розвиток новітніх тенденцій в філософії та методології пізнання.

  Скачати повний текст

Доведено онтичний та онтологічний пріоритет людського буття перед усім іншим сущим, на конкретному кіноматеріалі засвідчено примат екзистенції перед есенцією. Описано основоположні екзистенціали людського існування - тривогу, нудьгу, страх, смерть. В процесі аналізу окремих фільмів з'ясовано, що успішний розвиток інтелекту у людини не супроводжується таким самим прогресом у моральній царині. Проблема співвідношення розуму та віри, поставлена в епіцентр мистецької рефлексії, дозволила встановити внутрішні суперечності всередині екзистенціалізму. Простежено тлумачення проблеми людського співіснування й екзистенціальної комунікації у філософії, з'ясовано чинники переформування суспільством буття індивіда. Наголошено на зв'язку свободи з відповідальністю та екзистенційним вибором у філософії та кіномистецтві. Обгрунтовано логіку звернення екзистенціалізму до проблеми історичного процесу та встановлено, що у перемозі демократичних інституцій екзистенціоналістська філософія вбачає загрозу нівелювання особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Проведено історико-філософський аналіз інваріантів постановки проблеми "кінця філософії", що постає як прояв теми оновлення філософії. Встановлено, що теза постмодерністів про завершення філософії спрямована на перетворення філософії у її традиційному розумінні та передбачає необхідність радикальної реконструкції самого типу філософування. Проаналізовано постмодерністські тенденції у сучасній культурі. Охарактеризовано полісемантизм поняття "постмодернізм", яке впливає на формування філософської думки сучасності. Розглянуто історико-філософські побудови постмодерністів, що мають важливе значення для утвердження плюралістичного розуміння історії філософії та уможливлюють нове прочитання філософської спадщини.

  Скачати повний текст

Досліджено конструктивістські тенденції в сучасній аналітичній філософії, виникнення яких розглянуто як наслідок еволюції класичної епістемологічної програми. Стверджено ефективність запровадження плюралістичної методології та принципу екологізму як засобів елімінації релятивізму та репресивності з конструктивістської моделі пізнання. Розкрито теоретичні засади інтерпретації онтології як теорії існування об'єктів в конструктивістських філософіях, на підставі чого встановлено сутнісні особливості інтерпретації знання як концептуалізованого досвіду оперування з об'єктами. Обгрунтовано розуміння пізнання як організації світу та епліковано основні риси плюралістичної конструктивістської епістемології як організаційної теорії пізнання.

  Скачати повний текст

Концептуально обгрунтовано проблему гендеру в контексті пізньо- та постмодерністського проектів філософії. Розкрито теоретичний і методологічні рівні постановки та розв'язку проблеми, розглянуто епістемологічні етапи розвитку гендерної концепції. На підставі вивчення оригінальних джерел досліджено теоретичні витоки проблеми соціокультурної асиметрії гендеру та її модифікації у контексті пізномодерністської філософії 1960 - 1980-х рр. та з'ясовано паралогічний характер (несумірності, нерозв'язаності, парадоксальності) проблематизації гендеру у постмодерністській філософії 1990-х рр. Розкрито особливості постановки та вирішення проблеми гендеру в західноєвропейських, американських і вітчизняних дослідженнях. Обгрунтовано системно-критичний підхід щодо методології постановки та розв'язання проблеми гендеру у межах вітчизняного філософського дискурсу.

  Скачати повний текст

Визначено теоретичні та методологічні засади пізнання психічного у феноменології. На підставі принципового для феноменології ототожнення психіки та свідомості доведено абсолютну тотожність сутнісної структури психічного сутнісній структурі свідомості. З'ясовано, що сутнісна структура свідомості виявляється лише на рівні трансцендентальної редукції, після здійснення якої розкриваються фундаментальні характеристики свідомості: інтенційність, темпоральність та інтерсуб'єктивність. Показано сутнісний зв'язок даних характеристик, що обумовлює їх виникнення. Встановлено, що єдність фундаментальних характеристик свідомості формує трансцендентальну структуру свідомості. На підставі вивчення наукових праць Е.Гусерля й інших феноменологів доведено найбільшу ефективність пізнання психічного у феноменології у межах трансцендентального варіанта.

  Скачати повний текст

Проведено філософське вивчення світоглядних парадигм космофізики, історичну динаміку яких розглянуто у контнексті мегапарадигми світодосянення, яку запропоновано розуміти як форму інтеграції та структурування наскрізних тем космофізичних концептів. На підставі їх аналізу доведено, що визначальну роль як теоретичні засади здійснюють дві мегапарадигми теоретико-фізичного знання - космоцентризм і еволюціонізм. З урахуванням трансформації історичного змісту космоцентризму є можливим виявлення його певних фундаментальних ознак, а саме: оформленість, диференційованість, структурність, спрямованість, досконалість, прогнозованість, сталість, самодостатність. Втрата світоглядної домінанти космоцентризму дозволяє виявити евристичний потенціал еволюціоністської метапарадигми, що є формою наукової самосвідомості постіндустріального соціуму та базується на його дсягненнях - молекулярній біології, нанонауці, компьютерсайнесі. На підставі теоретичного аналізу базових концептів космофізики (від ньютонівського до інфляційного етапу космології) узагальнено світоглядні параметри сценаріїв еволюціонуючого космосу. Викладено принципи космологічної еволюції Всесвіту, розглянутої як відкрита система, що самоорганізується. Ці принципи можуть бути застосовані під час опису величезної розмаїтості процесів. Постфрідманівська репрезентація картини світу, що формується на засадах плюралізму у сприйнятті об'єктивної реальності виявляє значення культури нелінійного мислення, яка аргументує культурно-історичну зумовленість парадигм космофізики та їх трансформацій.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми генези, розвитку та сутності неоязичництва, його історико-філософський аспект. Охарактеризовано різні підходи до проблеми неоязичництва, що існують у сучасній історіографії. Розкрито суть та форми прояву українського неоязичництва. Розглянуто вплив неоязичництва на формування позиції особистості у цивілізаційно-культурному процесі. Проаналізовано філософські, релігійні та соціо-культурні умови, які визначають постання та розвиток неоязичництва як світоглядного феномену, поширеного зараз у світі, що впливає на розвиток європейської і, зокрема, української духовності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику тотальності та історичності буття на основі онтологічних і гносеологічних принципів філософії неомарксизму. Розкрито своєрідність тотальності та історичності як ключові поняття онтології та гнесеології неомарксизму, проаналізовано їх зміст, умови та можливості методологічного застосування, особливості та механізми реалізації у процесі вивчення онтологічних передумов і складових історичної, суспільної, пізнавальної життєдіяльності людей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано логіко-математичні та семантичні дослідження Г.Фреге й обгрунтовано їх значення як істотної передумови розвитку аналітичної філософії. Здійснено історико-філософський аналіз поняття "аналітична філософія". Досліджено концептуальні подібності, відмінності та взаємовпливи філософських поглядів Г.Фреге, Е.Гуссерля, Б.Рассела, Л.Вітгенштайна у контексті формування аналітичної філософії. Виокремлено основні етапи у розвитку аналітичної філософії, зокрема логічний атомізм, логічний позитивізм, лінгвістичну філософію, загальну епістемологію, сучасний етап, для якого характерна наявність інтересу до етики, естетики, феноменології, герменевтики, політичного вчення. Простежено вплив аргументів Г.Фреге проти психологізму у логіці на розвиток антипсихологістських настанов Е.Гуссерля. Встановлено подібність семантичних конструкцій Г.Фреге знак - смисл - значення і Е.Гуссерля сутність - смисл - інтендований предмет. З'ясовано, що логіко-семантичні дослідження Б.Рассела та логіко-математичні пошуки Л.Вітгенштайна значною мірою є продовженням логіко-математичних і семантичних теорій Г.Фреге, які є передумовою розвитку аналітичної філософії. Доведено, що методи логічного аналізу Г.Фреге, Б.Рассела та Л.Вітгенштайна є теоретичними засадами методології аналітичної філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічну роль гуманістично-ноосферної концепції у розв'язанні глобальних проблем сучасності на постнекласичному етапі розвитку науки. На підставі аналізу сутності та змісту гуманістично-ноосферної концепції визначено її парадигмальний потенціал як системи теоретичних, методологічних та аксіологічних настанов розв'язання глобальних проблем. Експліковано основні закономірності формування ноосфери на підставі дослідження філософсько-теоретичних положень гуманістиично-ноосферної концепції як методологічної бази. Доведено, що систему теоретико-методологічних принципів гуманістично-ноосферного підходу в глобалістиці утворюють фундаментальні положення синергетики, філософії нанонауки, етики науки та філософії техніки. Визначено шляхи розв'язання планетарної кризи, концептуалізовані у межах гуманістично-ноосферного підходу, показано їх системний характер. Зроблено прогноз основних тенденцій еволюції глобальних проблем людства за умов глобалізації та зроблено висновок про необхідність вибору соціумом гуманістично-ноосферної стратегії розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено археологію знання М. Фуко в контексті постструктуралістської філософії (Р. Барт, Ж. Бодрійяр, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз). Проаналізовано дослідження фукольдіанської та "постфілософії" в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Показано специфіку методології М. Фуко, сформовану "на межі" структуралізму та постструктуралізму. Розкрито фукольдіанську археологію знання, археологічний метод і топологічно-картографічне осмислення простору в контексті постструктуралістських дискурсів Р. Барта та Ж. Дерріда (крізь концепти "гетеротопія", "годологія", "слід", "текст", "мова"), Ж. Дельоза та Ж. Бодрійяра ("зовнішнє", "згин-складка", "складка", "відмінність і повторення", "симулякр").

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасні версії договірної доктрини, особливу увагу приділено вивченню способів вирішення проблеми раціонального обгрунтування моралі. Досліджено суспільно-договірну проблематику української, російської й англомовної філософських традицій. З'ясовано історичні й теоретичні передумови виникнення теорій суспільного договору у XVII - XVIII ст., встановлено причини відродження інтересу до їх вивчення у XX ст. Проаналізовано механізм реалізації суспільного договору, виявлено відмінності застосування даної філософської конструкції у класичних і сучасних варіантах контрактаріанізму. Розкрито особливості сучасних договірних концепцій. Визначено адекватність побудованої сучасним контрактаріанізмом аргументації поставленому ним завданню раціонального обгрунтування принципів соціальної справедливості. Проаналізовано "принципи справедливості", визначені у сучасних договірних концепціях як постулати суспільної моралі. Досліджено обраний контрактаріанізмом теоретичний апарат, визначено вірогідність побудованої за його допомогою аргументації. Зроблено висновок, що обгрунтування принципів справедливості виключно раціональними засобами є проблематичним.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості становлення основних ідей та ролі контексту у формуванні структуралізму. Виявлено характер еволюції концепції структуралізму як провідного чинника формування структуралістської методології. Розглянуто структуралістський підхід у контексті сучасних гуманітарних методологій. Обгрунтовано методологічний потенціал ідей структуралізму у сфері соціально-гуманітарних досліджень за доби глобалізації, оскільки тенденція до структуризації пізнавального матеріалу є головною рисою структуралізму. Розглянуто структуралістську методологію у сукупності здійснених за допомогою підходу практик в історичному, еволюційно-концептуальному й соціокультурному аспектах, а також позитивний досвід застосування структуралістської методології в різних сферах гуманітарного знання, що дозволило обгрунтувати її евристично-пізнавальний потенціал. Виявлено, що методологічна спільність різноманітних напрямків структуралізму представлена подібністю принципів в уявленнях про поняття структури та способи її визначення. Спільною рисою методологічних підходів є єдність проблемного поля дослідження з базовими поняттями (структурою, епістемою, симулякром).

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес переходу від традиційних концепцій пізнання до його сучасного бачення, вперше зроблено спробу систематизувати основні риси цього процесу на різному рівні узагальнення. Запропоновано гіпотезу про новий тип взаємин факту та смислу, які мають складати комплементарну пару, - фактуально-смисловий континуум. Висловлено гіпотезу, що такий тип їх взаємин відповідає мультиуніверсальності буття як найбільш адекватний інструмент її пізнавального "освоєння". Переосмислення мети та ролі епістомології вимагає нових підходів у баченні пізнання як утворення фактуально-смислових зв'язків, а саме, вимагає переходу від планарної "теорії пізнання" (яка претендувала на здатність однозначно описати пізнання) до багатомірної "філософії пізнання". У контексті запропонованого підходу пізнання слід розглядати як неперервний динамічний процес, невід'ємний від емпіричної та раціональної діяльності, пов'язаної з розв'язанням проблем, з чергуванням спроб та помилок. Результатом цього процесу стає знання, яке утворює фактуально-смисловий континуум, який може бути розкрито залежно від набору проблем, які необхідно розв'язати. Перевагою такого підходу є можливість поєднання традиційних цінностей наукового пізнання (точність опису об'єкту та можливість його представлення через набір інваріантів) - стосовно виокремленого "світу" та розуміння обмеженості такого представлення, розуміння його контекстної та ситуаційної обумовленості, що дозволяє зберігати нерозривність традицій мислення, в той же час маючи значний потенціал для переосмислення реальності у новій ситуації.

  Скачати повний текст