Запропоновано поняття національної самосвідомості, розкрито зміст її структурних компонентів, сфер прояву, рівнів сформованості та розроблено новий підхід до її формування. Висвітлено педагогічний потенціал західноукраїнського музичного мистецтва XIX - початку XX ст. та особливості його реалізації в процесі національного виховання особистості (з урахуванням регіонального підходу). Обгрунтовано методичні засади формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики засобами західноукраїнської професійної музики зазначеної доби, де основу педагогічного впливу складає цілеспрямований розвиток у підліків емоційного сприймання, здатності до емпатії, національної ідентифікації та естетичного оцінювання в їх єдності та взаємодії. Запропоновано теоретичну концепцію про виховний потенціал західноукраїнської музики досліджуваного періоду, з використанням якої визначено показники та критерії діагностики рівнів сформованості національної самосвідомості підлітків та розроблено дві моделі її розвитку: структурно-динамічну та функціональну.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідею "українського модерн-баяна" як мистецтва баянної гри, що склалась в паралелях вітчизняної та зарубіжної творчості й апробована видатними митцями. Розкрито сутність впливу тріади чинників: високоталановитих виконавців-новаторів, удосконалений майстрами інструментарій та оригінальну творчість композиторів. Концепція мистецтва "модерн-баяна" як вітчизняної версії акордеонної гри професійних митців другої половини XX ст. полягає в єдності виконавсько-композиторської ініціативи під час створення оригінальних композицій для баяна як "музики для слухання" з включенням тембрально-сонорних ефектів у функції конкретно-графічних показників, носіїв архетипових смислів музики поставангардного мистецтва.

  Скачати повний текст

Вивчено жанрову поетику російського композитора другої половини XX ст. М. Сидельникова (1930 - 1992 рр.) в аспекті музичних і літературних жанрових областей. Розкрито суть поняття жанрової поетики як домінантного принципу мислення композитора. Розглянуто сучасні теорії щодо поняття "жанр" стосовно наявності у музичній практиці множини. Створено типологію взаємодії жанрів з урахуванням її нового виду - жанрової конкуренції, притаманну творчості композитора. Визначено, що художня реалізація основного принципу жанроутворення М. Сидельникова зумовлена естетико-світоглядною позицією, суттю якої було збагнення універсального та реалізованого композитором через символ лабіринту. Проаналізовано його твори основних періодів творчості - концерт для дванадцяти солістів "Російські казки" (1968 р.), хорова кантата "Таємні розмови" (1975 р.), вокальний цикл на вірші В. Хлєбнікова "У країні осоки та незабудок" (1978 р.), роман-симфонія для фортепіано соло "Лабіринти" (1992 р.) та виявлено основний принцип жанрової поетики, який запропоновано розглядати як жанровий парадокс. Проаналізовано механізм дії жанрового парадоксу та розроблено його поняття як авторської стратегії побудови художньої цілісності, що грунтується на конкуренції жанрових множин.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття музичної події як загальнофілософської універсалії, що конкретизує процес перебігу музичного часу. Виявлено особливості функціонування музичної події на прикладі музики XX ст., характерною особливістю якої є потенційна композиційна незаданість, що обумовлює актуальність дослідження чинників регулювання форми. Зроблено фундаментальний огляд категоріальних властивостей події у контексті існуючих філософських, наукових і художніх уявлень про час. Визначено принципи організації музичного часу в музиці XX ст., сформовано розгалужений теоретичний апарат для аналізу подієвої структури музичного твору, створено алгоритм аналітичних операцій. Розглянуто систематику музичних форм XX ст. за критеріями подієвих закономірностей їх організації. Проаналізовано твори композиторів XX ст. в аспекті їх подієвої структури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві розроблено підстави для створення єдиної теорії сучасної української музичної історіографії (СУМІ). Визначено засадничі риси СУМІ, здійснено її предметно-понятійний, функіональний та ціннісно-смисловий аналіз. Вивчено тексти, проблемний зміст, поняттєві узагальнення музикознавчих і культурологічних праць останнього десятиріччя і, таким чином, здійснено запропоноване І. Котляревським визначення пріоритетних засад музично-культурологічного знання. Запропоновано історіологічну оцінку стану сучасної української музичної культури, яка дозволяє в цій останній вбачати історичний феномен, що поєднує у сьогоденні минуле та майбутнє українського культурного буття, включаючи способи усвідомлення та відтворення цього буття.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні питання й узагальнено форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.), проаналізовано ступінь наукової розробки даної теми, визначено передумови відкриття відділень Імператорського Російського музичного товариства в містах України (історико-географічні, соціально-економічні, освітні, культурні, просвітницькі). Обгрунтовано етапи та зміст просвітницько-педагогічної діяльності товариства: перший - 60-70-і роки XIX ст., другий - 80-90 роки XIX ст., третій - початок XIX ст. - 1917 рік. Висівтлено форми просвітницько-педагогічної діяльності товариства за суб'єктами діяльності (учнівські, викладацькі, мішані, варіативні). Розглянуто перспективні шляхи творчого використання досвіду діяльності ІРМТ (популяризація вітчизняної музики, виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва, ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури й мистецтва, активізація меценатства, упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при ІРМТ, у сучасну систему музичної освіти). Розроблено спецкурс "Музична освіта в Україні".

  Скачати повний текст

Досліджено здобутки львівських композиторів у жанрі камерно-інструментального ансамблю в контексті тенденцій сучасної світової й української музики XX ст. Вперше здійснено спробу комплексного дослідження жанру камерного ансамблю, репрезентованого розмаїттям інструментальних складів за винятком сонати. Розглянуто камерно-інструментальний ансамбль у творчості львівських композиторів у контексті розвитку національних та європейських традицій з опорою на деякі стилістичні елементи неоромантизму, імпресіонізму, неокласицизму, неофолькльоризму й авангардних технік письма.

  Скачати повний текст

mДосліджено явище салонності у XIX ст. Виявлено суть і рівні прояву феномену салонної музики у творчості українських і російських композиторів. Створено цілісний підхід до проблеми вивчення салонного репертуару. Запропоновано нові аспекти вивчення музичної салонності у музикознавчому та культурологічному контексті. Визначено суть явища салонності та його функції. Досліджено особливості тлумачення терміна "салонна музика" за різних часів. Розглянуто салонну культуру країн Західної Європи та Царської Росії XIX ст. Вивчено салонну культуру на території Наддніпрянської України XIX ст. Висвітлено взаємов'язок культурно-громадського життя з процесами українського національного відродження. Вивчено особливості салонності одеського регіону XIX ст. На підставі аналізу салонної нотної літератури виділено жанрово-стилістичні особливості салонної музики. Значну увагу приділено творчості П.Сокальського, Гесс де Кальве, М.Завадського, М.Харіто, О.Овенберга, В.Присовського. Обгрунтовано важливість вивчення салонного музикування, яке створило передумови до появи професійного виконавства та композиторства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему еволюцію салонної музики з загальною картиною походження, виявленням її особливостей, закономірностей і етапів розвитку в європейській культурі. З'ясовано хронологічні межі функціонування салону як самобутнього художньо-культурного феномену. Висвітлено традиції фортепіанного салонного музикування як складової загальнокультурної традиції. Розглянуто салонний репертуар різних історичних періодів. Уперше салонне мистецтво запропоновано як форму об'єктивізації особливого типу комунікації, в якому музика реалізує комунікативний акт.

  Скачати повний текст

Досліджено роль органа в музичній культурі Європи XIX - початку XX ст. Проаналізовано стан вивчення проблеми феномену органної музики у контексті європейської музичної культури. Запропоновано нові оцінні положення для системного дослідження європейської органної культури, яку розглянуто як феномен, що має особливі специфічні властивості та специфічні інтонаційні комплекси. Виявлено та визначено поняття органної концертної концепції як явища, що еволюціонувало від окремих виявів до сформованої системи засобів музичної виразності та як нову музично-естетичну категорію. Простежено й аргументовано еволюцію органної концертної концепції від етапу зародження до остаточного формування, відзначено шляхи її розвитку у сучасній органній музиці. Розроблено методику аналізу органної музики у контексті нових оцінних положень з обов'язковим урахуванням основних традиційних тенденцій європейських органних шкіл, досягнень органобудування й органної виконавської практики. Проаналізовано процес секуляризації даної музики, кроскультурні взаємини академічної та народної музики.

  Скачати повний текст

Виявлено та визначено семантичний комплекс екстатичності у музиці на прикладі творів К.Дебюссі, О.Скрябіна та Ч.Айвза у різних жанрах (вокальної та фортепіанної мініатюри, сонати, симфонічної сюіти та поеми, симфонії, опери). Феномен екстатичності розглянуто в аспекті філософської та психологічної наук. Запропоновано визначення та класифікацію екстазу у філософському контексті, а також параметри характеристики екстазу як психологічного явища. Висвітлено світобачення композиторів та виявлено параметри ідентифікації екстатичних образів у їх музиці. Обгрунтовано відмінності у трактуванні екстатичності у творчому доробку К.Дебюссі, О.Скрябіна та Ч.Айвза у взаємозв'язку з філософією їх творчості: екстатичність у контексті пантеїстичної філософії К.Дебюссі; екстаз як квінтесенція філософії та творчості О.Скрябіна, розуміння екстатичності у філософії американського трансценденталізму на основі творчості Ч.Айвза. Розглянуто атрибутивно-семантичний комплекс екстатичного стану в аспектах образної сфери, засобів музичної виразності та композиційно-драматургічних особливостей.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено історії та еволюції уду як традиційного національного інструменту, який функціонує за нових умов сучасної арабської музичної культури. Проаналізовано виконавські ресурси уду та виявлено ступені їх реалізації сучасними професійними виконавцями. Узагальнено педагогічний досвід виконавців на уді. Розроблено оригінальну методику визначення жанрового інваріанта на грунті теорії парадигми музичних явищ та системи канонічної метроритмічної організації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано малодосліджену проблему становлення празької композиторської школи, з'ясовано її роль у розвитку української музичної культури. На підставі вивчення дежерлознавчих та історико-культурних наукових матеріалів висвітлено активний характер творчих контактів музичної спільноти Праги у контексті вивчення розвитку слов'янських культур. Проаналізовно методологічні теорії празької композиторської школи (Л.Яначека, В.Новака, Й.Сука, Й.Ферстера, О.Недбала). Охарактеризовано вплив викладачів Празької консерваторії на становлення творчої майстерності українських композиторів (В.Барвінського, Н.Нижанківського, М.Колесси, Р.Сімовича, З.Лиська, С.Туркевич-Лісовської), визначено модерністські тенденції празького періоду їх творчості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розширення сфери функціонування поняття "жанрово-стильова модель", що трактується як універсальна аналітична система, особлива методика висвітлення специфіки феномену композиторської інтерпретації. Сформульовано концепцію композиторської інтерпретації. Під моделлю інтерпретування розуміється жанрово-стильова модель, під самим інтерпретуванням - творча свобода вибору композитором тих жанрово-стильових параметрів, що є необхідними для втілення художнього задуму. Проаналізовано особливості сучасного етапу розвитку інструментального концерту та його різновидів у творчості українських митців, надано панорамний огляд творчості Л. Колодуба в жанрі інструментального концерту. Репрезентовано перше музикознавче прочитання концертів Л. Колодуба для дерев'яних духових інструментів.

  Скачати повний текст

Досліджено аспект втілення феномену Й.В. Гете в художній свідомості та творчості Р. Вагнера на основі спорідненості їх світогляду й образно-смислових констант. З метою з'ясування суті спілкування композитора з особистістю та творчістю поета здійснено розгляд читацького інтересу Р. Вагнера, його авторефолексії, перетворення ідей, споріднених з гетевськими, в оперній творчості, їх інтерпретації в "Фауст-увертюрі" та смисловій аурі "П'яти віршів Матільди Везендонк". З використанням методологічного підходу до естетичних і творчих здобутків Р. Вагнера та Й.В. Гете у естетико-світоглядному та культурному контексті з'ясовано їх спорідненість з багатьох питань високого пізнавального рівня, зокрема, єдність натур- і культурфілософських поглядів, ідеї неподільного простору культури. На підставі аналізу проведених паралелей показано, що у творі "Фауст-увертюра" сфокусовано світоглядні та художні пошуки композитора у загальноестетичному та специфічно інтонаційному аспектах. Це дозволяє сприймати її як інтонаційно-смислове та драматургічне зерно спадщини композитора.

  Скачати повний текст

Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст