Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток теорії метатексту в парадигмі сучасних уявлень про діалогічну спрямованість будь-якого ( особливо мистецького) тексту як явища культури. Обгрунтовано поняття "домінантного коду" як позиції автора-митця, що детермінується певною ідеологією та його мистецького завдання, які визначають створення нової форми у ситуації метамнемонічного зв'язку між автором та реципієнтом як ціннісного ставлення до змісту естетичного об'єкта, який пізнається та співпереживається реципієнтом. Обгрунтовано поняття "метатексту" як віртуального тексту, створеного під час інтра- та інтертекстуального діалогу реципієнта з мистецьким текстом. Інтерпретовано "Історію Русів", в межах сучасних естетичних норм та як завершений мистецький словесний текст, розглянутого як метатекст.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру літописних оповідей про хрещення Русі. Проведено текстологічний і порівняльний аналіз міфів і легенд про подорож на Русь апостола Андрія, хрещення Ольги, прийняття християнства князем Володимиром і хрещення киян у літературі часів Київської Русі. Вивчено аспекти польської історіографії XV - XVI ст. та української барокової прози, а також історичної драми. Запропоновано розглядати літературну обробку легенд про хрещення Русі як творчу перспективу. Висвітлено прояви літописної традиції старокиївського періоду в українській літературі XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та систематизовано досвід українського мово-, літературо-, музикознавства та фольклористики у вивченні української духовної поезії XVIII - початку XIX ст. Досліджено стильові, лексико-стилістичні особливості та риси поетичного синтаксису духовних віршів. Головну увагу приділено певним фігурам, а саме: перифразі, антитезі, порівнянню, символу, риторичним звертанням і запитанням, інверсії, гіперболі. Здійснено їх системний опис і визначено стилістичні функції.

  Скачати повний текст

На матеріалі широкого кола віршованих пам'яток українського бароко проаналізовано особливості функціонування мотиву "марнота марнот" у творах вітчизняних поетів другої половини XVII - початку XVIII ст. у контексті загальних тенденцій розвитку європейського письменства цієї доби. Детально розглянуто комплекс сталих виражальних засобів ідеї Vanitas (світ як море, куля, театр; життя-мандрівка, традиційні сюжети античної історії та міфології). Розглянуто місце та роль мотиву "марнота марнот" як чільного складника системи ідеологічних побудов віршованої літератури українського бароко. Визначено риси національної специфіки тлумачення ідеї марності дочасного людського життя, а саме: питомо релігійний характер вітчизняної поезії другої половини XVI - початку XVIII ст. зумовлює відсутність у її структурі "епікурейської" моделі розробки ванітативного мотиву, характерної для творчості окремих представників західноєвропейської та слов'янської лірики цього періоду. Значну увагу приділено аналізу жанрової своєрідності художнього втілення ідеї "світової марноти" в українській бароковій поезії, з'ясуванню особливостей інтерпретації мотиву Vanitas у творах вітчизняних письменників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен української новолатинської поезії доби Пізнього Середньовіччя та Бароко. На підставі концептуальних засад розглянуто джерела та генезу цього літературного явища. Висвітлено специфіку його становлення та поширення впливу європейської латиномовної словесності в українському літературному процесі. Зазначено, що феномен вітчизняної новолатинської словесності виник у загалом сприятливій культурній атмосфері доби та панорамно виявився у духовному письменстві полемічного спрямування та світській літературі XVI - XVIII ст. На прикладі малодослідженої світської поеми І.Домбровського "Дніпрові камени" (1619) вивчено жанровий різновид української новолатинської історичної поезії. Наголошено на міфологічній і фольклорній природі образності у поемі. Розкодовано семантику символів цього жанру поезії, досліджено її синтетичну природу.

  Скачати повний текст

Досліджено в порівняльно-історичному і типологічному аспектах проблеми розвитку фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI - XVIII ст., а також її графічної та орфографічної реалізації в рукописних житійно-повістевих текстах. Розглянуто явища вокалізму і консонантизму, історію кириличного письма та способи його пристосування до звукової системи української мови. На підставі зіставного аналізу згаданих текстів, мова яких має ознаки книжного стилю, і рукописної ділової документації, що відображує живе мовлення, визначено ступінь унормованості фонетичної і правописної систем зазначеного періоду. Досліджено вперше запроваджені в науковий обіг рукописні пам'ятки житійно-півістевої та ділової літератури. Встановлено, що фонологічна система української мови другої половини XVI - XVIII ст. виступає вже сформованою, а правописна система в даний період ще не склалася і перешкоджала проникненню живомовної фонетики в літературне, книжне вживання. Зазначено, що основи фонетичного принципу українського правопису закладалися саме в писарській практиці XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено школярську гумористику XVII - XVIII ст. як явище українського низового бароко. Шляхом комплексного вивчення поетичної та риторичної теорії та літератури українського бароко теоретично визначено історико-літературне наповнення поняття "українське низове бароко". Вивчено жанрово-стильову специфіку нижнього стильового рівня барокової літератури. З'ясовано його місце у бароковій художній системі зокрема та в національному літературному процесі загалом. Методологічною основою дослідження було творче поєднання структурального, порівняльно-історичного, психологічного методів, естетико-функціональних підходів і герменевтики тексту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку використання та роль фольклору у літописах кінця XVII - початку XVIII ст. - Григорія Граб'янки та Самійла Величка. Акцентовано на тому, що саме авторські літописні твори, які вкорінені в загальнонародне сприйняття історичної минувшини й акумулюють в собі народну усну пам'ять про події та художній образ цих подій, - є благодатним матеріалом для "творення" новітньої ідентичності на нинішньому етапі національного буття. Охарактеризовано й узагальнено три головні жанрово-стильові групи творів фольклору про події досліджуваного періоду: історичні пісні, думи, народні перекази. Доведено, що тексти козацьких літописів піддають переосмисленню змістовий, сюжетний рівень фольклорних творів, водночас сприяють узагальненню та введенню в художній дискурс народне осмислення історичних осіб і подій. Зроблено висновок про те, що історико-героїчна народна творчість даного періоду загалом та її образно-символічні домінанти (Герой, Козак, Степ, Україна) стали визначальним чинником формування образу національної історії в літописах Григорія Граб'янки та Самійла Величка.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію художнього часу та простору в драматургії, яка базується на функціональному структуруванні цих явищ, виокремленні конструктивної, індивідуально-психічної та концептуальної підструктур та визначенні їх співвідношень, які залежать від видових ознак твору. Запропоновано методику аспектного хронотопного аналізу твору драматургії. З використанням наведених теоретичних положень, висновків і методики здійснено хронотопний аналіз найвагоміших і найбільш досліджених творів української народної та давньої літературної (XVII - XVIII ст.) драматургії, класифікованих за жанрово-історичним принципом.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання синкретизму поезії та прози в українському письменстві XVII - XVIII ст., генезу цього явища, його природу, форми існування та особливості розвитку. Об'єктом дослідження є учительні книжки, полемічні трактати та панегірики XVII - XVIII ст. Зазначено, що композиційні, тематичні та жанрові особливості поєднання поезії та прози свідчать про потужну риторичну традицію, котра сформувалася в літературі того часу, а також вказують на розвиток тогочасних прозових та поетичних жанрів на засадах риторики.

  Скачати повний текст