Досліджено теоретико-концептуальні засади антропологізму як чинника гуманізації освіти. На підставі аналізу характерних ознак антропологізму в контексті генези загальної педагогіки та її історії конкретизовано його місце у педагогічних принципах. Встановлено вплив даного чинника на цілеспрямованість педагогічного процесу, вибір його змісту, засобів і форм навчання та виховання у конкретній педагогічній системі, шляхів реалізації диференційованого й індивідуального підходів у педагогічному процесі. Визначено особливості сучасного антропологізму, висвітлено його культурологічні та соціально-психологічні аспекти, проаналізовано педагогічний досвід застосування антропологічного підходу в гуманістично орієнтованих інноваціях, встановлено принципи та критерії реалізації педагогічного антропологізму в процесі підготовки майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Розглянуто виховний ідеал як обумовлене знанням щодо досконалих умов процесу виховання, метою якого є всебічний і гармонійний розвиток (саморозвиток) вільної у виборі особистості на засадах народності, природо- та культуровідповідності. Виявлено, що К. Ушинський вказує на національну основу всебічного та гармонійного розвитку особистості за досконалих умов процесу виховання, наголошує, що ідеал є недосяжним повністю, і у процесі виховання можна лише допомогти вихованцеві наблизитися до абсолютного ідеалу - Ісуса Христа. Встановлено, що критерієм ефективності досконалого процесу виховання К. Ушинський вважає самосвідомість вихованця, яка дає людині дар слова, свободу волі, моральність, прагнення досконалості, самовдосконалення, прогресу, а основною метою визначає людську особистість. Зазначено, що концепція виховного ідеалу у спадщині К. Ушинського відповідає основним засадам української виховної традиції та інтегрована у сучасне українське виховання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутність і зміст суб'єкт-суб'єктних стосунків у виховному процесі, визначено головні ознаки суб'єктності дитини, досліджено суспільно-політичні та культурно-освітні умови становлення педагогіки партнерства. Обгрунтовано особистісно зорієнтовані принципи виховання та психолого-педагогічні умови становлення дитини як суб'єкта виховання в контексті педагогічних поглядів К. Ушинського, з'ясовано особливості впливу інституцій, соціального середовища та чинників на становлення демократичних стосунків у виховному процесі. Висвітлено пріоритетні аспекти підготовки вчителя до реалізації завдань виховання дитини як суб'єкта в контексті поглядів К. Ушинського. Розглянуто можливості використання педагогічних ідей К. Ушинського у практиці сучасного українського виховання.

  Скачати повний текст

Запропоновано філософське осмислення дитинства як культурно-антропологічного феномена та дитячості як його інтегрального елемента, репрезентації дитинства як макрокосму, що містить також світ дорослих. Обгрунтовано необхідність переосмислення традиційного негативного погляду на дитячість. Відповідно застосовуються дві стратегії дослідження: традиційну патерналістську й апологетичну. Проаналізовано дитячість як феномен "внутрішньої (з використанням побудованої ризомної моделі дитячості) та зовнішньої (занурення в яку відбувається шляхом одитинчення індивідів, тобто введення їх у стан дитини, якою маніпулюють) залежності". Дитячість тлумачиться як екзистенціал, антропологічну константу, модус людського буття й універсалію культури. Обгрунтовано нову стратегію формування "Зрілої особи", яка зуміла зберегти у собі позитивні аспекти дитячості (відкритість, самостійність, допитливість, адаптивність) і здатна самотужки знімати негативні прояви цього стану (залежність, закритість, несамостійність, безвідповідальність). Запропоновано якісно нові підходи до осмислення дитинства та дитячості: філософсько-антропологічний і екзистенційний.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми економіки знань, розкрито її місце та роль в інноваційному розвитку суспільства й освіти. Висвітлено еволюцію поглядів на природу, зміст і сутність даного феномену. Виявлено й охарактеризовано загальносвітові тенденції становлення економіки знань за умов розгортання глобалізації та інформаційної революції. На підставі дослідження ролі знання як суспільного блага й аналізу структури та факторів накопичення людського капіталу уточнено поняття "економіка знань", висвітлено позитивні та негативні наслідки становлення такої економіки, розкрито завдання та можливості держави у регулюванні цього процесу. Проаналізовано вітчизняні особливості розгортання економіки знань і визначено основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України. Розглянуто проблеми правового та морального регулювання функціонування економіки знань у системі соціальних інновацій, обгрунтовано шляхи та засоби їх подолання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст єдиного освітнього простору (ЄОП). Визначено витоки, особливості формування, сучасний стан, перспективи розвитку даного простору в Україні та в усьому світі, а також у філософському контексті висвітлено суть і особливості трансформації системи освіти України у взаємозв'язку з реалізацією політики євроінтеграції. Розвинуто інституційний підхід до вивчення ЄОП. З'ясовано, що зазначений простір - новітній соціальний субінститут у межах інституту освіти. Показано місце поняття "єдиний освітній простір" серед філософських категорій ("простір і час", "соціальний простір") та загальнонаукових термінів ("освітній простір"). Відзначено, що загальнонаукове поняття ЄОП походить від категорій "простір і час", "соціальний простір" та "соціальний час". Стверджено, що створення ЄОП на базі принципу безперервності освіти являє собою відповідь на глобальні інституційні трансформації. Установлено, що системотвірним фактором ЄОП є інтеграція системи освіти внаслідок економічної глобалізації. Засадами появи такого феномену, як ЄОП, запропоновано визначити певний рівень розвитку економіки та технологій, культури та суспільної свідомості. Зроблено висновок, що формування ЄОП має здійснюватись еволюційним шляхом, тобто як певний етап після стабілізації економіки, удосконалення сфери матеріального виробництва та становлення національної самовизначеності України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано філософську методологію аналізу здорового способу життя як складової та механізму здійснення освітніх реформ в Україні. Визначено специфіку здорового способу життя як результувальної діяльності системи освіти з формування цінності здоров'я та здорової життєдіяльності особистості та суспільства. Дослідження дозволяє систематизувати методологічні та концептуальні засади становлення системи валеологічної освіти в Україні, а також проектування модернізаційних змін у вітчизняній системі освіти на основі розвитку її здоров'єзберігального потенціалу, адаптуючи освітню діяльність до існуючих європейських і світових стандартів забезпечення здоров'я і здорового способу життя в освітньому процесі.

  Скачати повний текст

Вперше ідеї вальдорфської педагогіки розглянуто на грунті філософії дитиноцентризму, яка відповідно до вимог сучасного етапу суспільного та цивілізаційного розвитку відбиває, розвиває та збагачує основні положення антропологічної антропософії Р. Штайнера щодо розвитку, навчання та виховання дитини. Проведено порівняльний аналіз проблеми вільного розвитку особистості в педагогічних теоріях В.О. Сухомлинського та Р. Штайнера. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови адаптації провідних ідей вальдорфської педагогіки в українській педагогічній практиці. Визначено критерії ефективності адаптації ідей цієї педагогіки до діяльності української школи. Розроблено методичні рекомендації для керівників, учителів і вихователів вальдорфських закладів освіти.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему віртуалізованих освітніх технологій "мережевого суспільства" в просторі гіперреальності й інфотехномислення, завдяки чому збільшується кількість нових освітніх спільнот. Доведено, що інформаційно-комунікативна парадигма сучасної освіти вказує на необхідність трансформації інституціоналізованої освіти в контексті "суспільства знань", в якому освіта залучається у всі сфери життя соціуму та перетворюється на перманентний процес. Уточнено сприймання того, що в сучасних сферах науки та техніки рушіями стають не новації, а інновації, які демонструють орієнтацію освіти на запити інформаційної епохи, відповіді на які досягаються через креативний тип мислення.

  Скачати повний текст

Доведено тезу про те, що як філософсько-світоглядні засади дослідження релігійної освіти має виступати філософія освіти. Розкрито інституційні засади релігійної освіти як специфічного різновиду освіти, який спирається не лише на авторитет науки, але й церкви, хоча за змістом переважна більшість інституційних засад релігійної освіти збігається з відповідними засадами інших різновидів освіти - державно-політичні, економічні, моральні, правові тощо. Визначено перспективи інституційного забезпечення релігійної освіти за сучасних умов модернізації освіти в Україні, як залежні передусім від потенціалу розвитку наявних духовних ВНЗ (більшість яких функціонує в структурі православної церкви), а також від розвитку релігійної освіти в межах світських ВНЗ. Зазначено, що релігійна освіта має тенденцію стати обов'язковою складовою в усіх ВНЗ системи вищої освіти України.

  Скачати повний текст

На підставі комплексної методології дослідження освітньої інтеркультурної комунікації розглянуто її структуру, семантику, функціональний діапазон і конструктивний потенціал. Виявлено її горизонтальний і вертикальний виміри, наявність яких ускладнює розуміння її контекстуально обумовлених смислів і впливає на тенденції розгортання освітніх дискурсів. Доведено, що урахування єдності цих вимірів має принципове значення для підвищення ефективності інтеркультурних дидактичних та освітніх практик. Розкрито тенденцію утворення діалектичної єдності інтеркультурної та транскультурної комунікації у сучасній освіті. Запропоновано комунікативне обгрунтування педагогічної ксенології, визначено роль і місце інтеркультурної комунікації у конституюванні нової педагогічної реальності.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади модернізації історичної освіти (ІО) на основі концепту інтерсуб'єктивності, з урахуванням якого розглянуто історію як динамічний та відкритий процес, та як "співголосся". Здійснено теоретичну реконструкцію вітчизняної ІО в єдності її онто-, гносео-, аксіо- та праксеологічних аспектів з використанням якісних методів дослідження. Розкрито з урахуванням експлікації поняття інтерсуб'єктивності концептуальної моделі сучасної ІО, яка грунтується на засадах гуманістичної спрямованості, світоглядного плюралізму та діалогічної взаємодії, що відповідає запитам суспільства та сучасної цивілізації. Здобуті результати суттєво трансформують уявлення про природу історії, що склалися у філософській освіті у попередні десятиріччя, орієнтують та уможливлюють пошук шляхів порозуміння і гармонізації суспільства через ІО.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз впровадження інформаційних освітніх технологій, досліджено зміст, межі та наслідки процесу інформатизації освіти як чинника формування інноваційно-інформаційного суспільства. Проаналізовано структуру, типи, матеріальну та програмну забезпеченість процесу інформатизації освіти. Зроблено висновок, що в Україні цей процес знаходиться у початковому (зародковому) стані. Визначено основні етапи інформатизації освіти в Україні, обгрунтовано методику психолого-педагогічного забезпечення процесу інформатизації освіти, сутність якої полягає у збереженні та зміцненні суб'єкт-суб'єктних відносин учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз і виокремлено характерні риси управлінської діяльності ВНЗ. Розглянуто існуючі підходи, моделі, методи, засоби планування та моніторингу навчального процесу. Запропоновано використати процесний підхід як основний для удосконалення систем управління ВНЗ. Розроблено формальну модель інформаційних і функціональних компонентів процесів планування та моніторингу обсягів навчальної роботи за умов впровадження кредитно-модульної системи навчання. Наведено схему управління обсягами навчальної роботи. Виокремлено компоненти управління та характеристика двох зворотних зв'язків, реалізація яких вимагає розробки методу зворотного розрахунку обсягів навчальної роботи студентів і викладачів ВНЗ. Висвітлено методи прямого та зворотного розрахунку планових обсягів навчальної роботи студентів і викладачів, реалізація яких забезпечує підвищення якості навчання за рахунок оптимізації обсягів навчальної роботи студентів і викладачів ВНЗ. Створено інформаційну технологію планування та моніторингу обсягів навчальної роботи студентів і викладачів (ІТПМОНР) на базі розроблених методів і програмних засобів.

  Скачати повний текст

Розроблено математичну модель модульно-рейтингової системи навчання з урахуванням ризиків, яка дозволяє визначити ризики модуля дисципліни, зокрема, ризик помилки, ризик перенавантаження кафедри, професійний ризик, технічний ризик, ризик недостатнього методичного забезпечення, кадровий ризик, студентський ризик. Розроблено методи протиризикового планування структури дисциплін і модулів за умов модульно-рейтингової системи навчання, які дозволяють побудувати альтернативні варіанти сітьової моделі міжпредметних зв'язків (СММЗ), сітьової моделі зв'язності тем (СМЗТ), визначати ризики реалізації кожної СММЗ і СМЗТ шляхом визначення загального ризику викладання кожного модуля та теми дисциплін, вибрати найменш ризикову СММЗ і СМЗТ. Вдосконалено сітьові моделі міжпредметних зв'язків і зв'язності тем дисциплін, які дозволяють планувати послідовності модулів і тем різних дисциплін з врахуванням їх логічних зв'язків і ризиків. Одержав подальшого розвитку метод експертної оцінки ризиків викладання модулів дисциплін, який дозволяє визначати ризики модулів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей процесу навчання, який здійснюється у межах інституціоналізованої освіти, як спеціально організований, цілеспрямований та керований процес взаємодії вчителя та учня, спрямований на засвоєння знань, умінь і навичок. Визначено принципову необхідність формування уміння критичного ставлення до поцесу засвоєння знань, умінь і навичок, в результаті якого людина здатна усвідомлювати, перевіряти, вносити уточнення, не змінюючи його змісту. Така здатність визначає володіння інтерсуб'єктивним відношенням. Процес, що розгянуто, суттєво розширив роль і значення освіти за умов глобалізації, що є чинником соціалізації та світоглядної орієнтації особистості. Охарактеризовано зв'язок легітивних соціальних функцій освіти зі змістом освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що крос-культурна комунікація є креативним механізмом формування полідискурсивного простору сучасної освіти, соціальним конструктом освітнього потенціалу інформаційної культури. Показано, що на базі здійснення проектів крос-культурних комунікацій утворюється нова аксіосфера освіти, яка продукує морально-етичні детермінанти відповідальності й толерантності як домінуюючі, реалізація яких відбувається на засадах мультикультурності сучасного суспільства. Вперше у галузі філософії освіти проаналізовано комунікативні освітні стратегії. Виявлено евристичну функцію нового типу проектно-комунікативних стратегій в освіті. На фактологічному матеріалі соціологічного дослідження визначено міграційні тенденції сучасного українського студентства, які виявляють шляхи розширення комунікативного простору та симптоми невкоріненості людського буття. Розглянуто складний еволюційний процес пошуку адекватності й альтернативності у визначенні феноменів "крос-культурності", "крос-культурної прагматики", "крос-культурної комунікації", встановлено їх роль у філософсько-світоглядній традиції. Зроблено висновок, що специфічні й своєрідні виміри крос-культурної комунікації потребують вирішення проблеми ідентифікації новітніх методологічних засад філософії освіти.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності планування навчання студента за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) розроблено та впроваджено методи та моделі інформаційної технології управління навчальним навантаженням студента. Досліджено інформаційний ресурс системи управління навчальним процесом. Визначено причини виникнення незадовільних результатів у процесі планування навчання студента. Зроблено висновок про необхідність створення моделей і методів, спрямованих на усунення виявлених причин. Обгрунтовано основні завдання планування навчання студента відповідно до умов КМСОНП. Розроблено математичну модель автоматизованого планування навчання студента. Створено метод визначення величини змістовно-логічної взаємозалежності модулів дисциплін. Розроблено метод розрахунку структурно-логічних схем, призначених для визначення раціональних часових інтервалів для розміщення модулів дисципліни з урахуванням цільової функції й обмежень математичної моделі автоматизованого планування навчання студента. Зроблено апробації автоматизованої системи планування навчання у Київському національному університеті будівництва та архітектури.

  Скачати повний текст

Для створення сучасних комп'ютеризованих систем навчання (КСН) запропоновано використання формально-логічного апарату подання даних і знань, що використовує нечітку логіку, кластеризацію, нечіткий пошук у базах даних і знань. Систематизовано методику побудови КСН, що дозволяє уніфікувати структуру та математичний апарат. Доопрацьовано методи, які використовують семантичні однорідні ієрархічні функціональні мережі для подання знань про логіко-аналітичні завдання процесу навчання. Для формалізованого опису завдань управління КСН розроблено моделі знань про процеси визначення тих, кого навчають і їх черговості, а також розробки планів взаємодії між викладачем і тими, кого навчають. На засадах подання знань у вигляді семантичних мереж на базі нечітких знань розроблено модель знань для класифікації учасників процесу навчання та подій управління. Наведено комплексну модель і алгоритм функціонування адаптивної КСН на базі ієрархічних функціональних мереж.

  Скачати повний текст