Розроблено концептуально-методологічну базу сучасної соціальної екології з метою вивчення та аналізу глобальних і регіональних екологічних проблем, які є життєво значущими. Обгрунтовано, що єдине концептуальне поле соціальної екології будується на основі сучасного осмислення традиційної натурфілософії, соціально-філософського аналізу накопичених людством екологічних знань, практичного досвіду розв'язання екологічних проблем, усвідомлення об'єктивності природних закономірностей та взаємозв'язків між компонентами системи "людина - природа - суспільство". Доведено, що найбільш ефективним шляхом у розв'язанні завдань охорони та захисту навколишнього середовища є комплексний підхід, який полягає у поєднанні соціально-психологічних, аксіологічних, економічних, політико-правових та інших аспектів даної проблеми.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню історико-географічних передумов, національних природоохоронних традицій виникнення та розвитку екологічного руху в Україні. У праці аналізуються його тенденції та особливості в контексті сучасного національно-державного відродження, а також розглядаються перспективи екоруху та посилення його ролі у природоохоронній справі. Матеріали дослідження можуть бути використані при вивченні історії України, соціоекології, у практичній діяльності вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів, студентів, природознавців.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні, науково-методичні та практичні підходи до розроблення еколого-економічного інструментарію формування умов сталого способу життєдіяльності. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання сталого способу життєдіяльності на основі векторної моделі й удосконалено методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму управління сталим способом життєдіяльності. Проведено оцінювання рівня сталого способу життєдіяльності населення регіонів України на основі сформованої ієрархічної системи показників у період 2006 - 2009 рр. Проведено групування регіонів за рівнем сталого способу життєдіяльності (надвисоким, високим, вищим за середній, середнім, нижчим за середній і низьким). Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення рівня сталого способу життєдіяльності для виокремлених груп.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасне уявлення про генезу техногенних і природних катастроф, їх наслідки. Науково обгрунтовано чотирифакторну концепцію ліквідації медико-соціальних наслідків аварії. Розроблено модель системного підходу до формування та здійснення службами, підпорядкованими медицині катастроф та медичною службою на місцях ліквідаційних заходів у випадку техногенних аварій. Запропоновано нову класифікацію надзвичайних станів природно-техногенних катастроф. Визначено основні принципи організаційних заходів щодо ліквідації наслідків екологічної катастрофи. Досліджено медичні, санітарно-гігієнічні та епідеміологічні аспекти надзвичайного стану в мегаполісі як наслідку аварії, зокрема, на міських очисних спорудах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку адаптаційних процесів, що проходять у потерпілих різних макрогруп та досліджено формування в них моделей соціальної адаптації в екосоціальних умовах, змінених після Чорнобильської катастрофи. Теоретично обгрунтовано типологію моделей соціальної адаптації. Як подальший розвиток існуючих теоретичних підходів розроблено узагальнений підхід до аналізу адаптивних ситуацій: запропоновано 5-вимірну (екологічний, інформаційний, правовий, економічний та соціальний виміри) і тримасштабну (враховані мега-, макро- та мікросоціальні рівні дії факторів) схему аналізу визначення специфіки адаптивних ситуацій. Вперше здійснено теоретичну типологізацію моделей соціальної адаптації на основі парних (усвідомлення - неусвідомлення, активність - пасивність) координат та триаспектної (когнітивна, комунікаційна, поведінкова) структури адаптування. Виділено наступні моделі соціальної адаптації: за умови усвідомлення ситуації - "триспрямована активність", "двоспрямована активність", "односпрямована активність", "усвідомлена пасивність"; за умови неусвідомлення - "двоспрямована неусвідомлена активність", "односпрямована неусвідомлена активність", "хаотична активність", "неусвідомлена пасивність". Уперше запропоновано інтегральний індекс психологічного самопочуття, який доводить взаємозв'язок між оцінками ризиків життєвих ситуацій різних груп потерпілих (у кожній групі чинним є власний набір ризиків) та адаптивними (ризикознижуючими) зразками поведінки та діяльності. Проведено верифікацію моделей соціальної адаптації та визначено базові: "двоспрямована активність" та "усвідомлена пасивність".

  Скачати повний текст

Зазначено, що подальший розвиток існуючих концептуальних засад теоретико-методологічного потрактування життєвих орієнтацій розкриває їх як вищий рівень диспозиційної системи особистості, що забезпечує загальну спрямованість життєдіяльності. Запропоновано включити до структури життєвих орієнтацій самоідентифікацію особистості - визначення нею власної соціальної позиції, самооцінку різних аспектів життєдіяльності та життя взагалі, вибір життєвих цілей та засобів їх досягнення. Дістали подальшого розвитку дослідження соціально-психологічних наслідків екстремальних ситуацій. Визначено основні фактори виокремлення учасників ліквідції аварії на ЧАЕС в особливу соціальну групу, а саме: участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; соціально-психологічний вплив Чорнобильської катастрофи, що спричинив утворення соціальної спільноти з відповідною системою цінностей; наслідки перебування в екстремальній ситуації; юридично-фіксований статус та правова база щодо цієї спільноти; сформований в суспільній свідомості образ ліквідатрів як специфічної спільноти; спільні підстави ідентифікації з іншими членами групи ліквідаторів (усвідомлення та відстоювання єдності інтересів та потреб). Доведено наявність особливостей життєвих орієнтацій ліквідаторів, які відрізняють їх від груп непотерпілих.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціальні аспекти екологічної політики України. Досліджено моделі екологічної політики, подані в сучасному екополітичному дискурсі. Типологізовано політичні угрупування України за критеріями вагомості та нагальності вирішення проблем довкілля. Розглянуто політично релевантні аспекти екологічних інтересів окремих соціальних акторів (політичних партій, громадських організацій, бізнес-структур). На підставі емпіричних досліджень проведено оцінку стану екологічної свідомості та екологічно орієнтованої поведінки окремих соціальних спільнот і визначено рівень їх готовності до взаємодії. Здійснено соціологічну інтерпретацію екологічно відповідальної діяльності банку.

  Скачати повний текст

Досліджено сукупність об'єктивних і суб'єктивних чинників, які зумовили виникнення кризової соціально-екологічної ситуації. Відзначено, що державно-партійне керівництво СРСР недооцінювало значимість раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля як визначального фактору підвищення ефективності суспільного виробництва та зростання матеріального добробуту населення. З'ясовано, що внаслідок негативного антропогенного навантаження на земельні та водні ресурси, хижацького вирубу лісу, різко погіршувались умови для життєдіяльності людей, зросла захворюваність та смертність. Зазначено, що сталий економічний розвиток незалежної України можливий за умов докорінної перебудови та гармонізації господарської діяльності суспільства зі збереженням та охороною навколишнього природного середовища.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано необхідність проведення соціально-екологічних досліджень у сфері АПК України як важливого фактора його гармонійного розвитку, встановлено доцільність включення підсистеми соціально-економічного моніторингу до системи комплексного державного екологічного моніторингу. Проведено аналіз рівня екологічноі освіти та культури сільського населення у Житомирській області, визначено нові підходи та шляхи його підвищення з урахуванням регіональних умов. Розроблено схему та методику проведення соціально-екологічного моніторингу агросфери. Запропоновано методи та засоби удосконалення процесу екологізації сільськогосподарської діяльності та підвищення ефективності аграрної екологічної політики на Житомирщині.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз структури і динаміки ставлення населення України до навколишнього середовища та екологічних проблем суспільства. Здійснено концептуалізацію поняття "ставлення населення до екологічних проблем", визначено його вплив на взаємодію суспільства та навколишнього середовища. Досліджено діяльність соціальних інститутів регулювання відносин суспільства з довкіллям. Розглянуто соціальні суб'єкти впливу на навколишнє середовище, досліджено їх взаємодію. Створено загальну модель ставлення населення до навколишнього середовища та екологічних проблем, визначено параметри та інтегративні показники рівня його розвитку та характер взаємодії суспільства з довкіллям. На підставі результатів емпіричних соціологічних досліджень розглянуто структуру, динаміку та соціально-демографічні особливості ставлення населення України до екологічних проблем, зокрема різних соціальних суб'єктів впливу на стан навколишнього середовища до діяльності громадських екологічних організацій. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності управління відносинами суспільства з навколишнім середовищем і взаємодії соціальних інститутів їх регулювання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню теоретичних та практичних аспектів соціо-екологічного діалогу, предметом якого є використання ядерної енергетики. Висунуто і обгрунтовано концепцію соціального діалогу як дворівневої системи соціо-технологічної діяльності. Показано спроможність концепції соціального діалогу як фундаментальної соціальної технології, що дає можливість використовувати соціальний діалог у соціальному управлінні під час вирішення конфліктів цінностей. Розглянуто партнерів соціо-екологічного діалогу, предметом якого є ядерна енергетика. Доведено: діяльність із використанням ядерної енергії є соціальним інститутом, що перебуває у фазі становлення, а всесвітній екологічний рух - рухом соціальним. Вивчено соціальні технології, що використовують партнери соціо-екологічного діалогу. Одержано більш глибокий розвиток теоретичних досліджень із створення узагальненого алгоритму формування соціальної технології.

  Скачати повний текст