Досліджено проблему підвищення ефективності комплексної інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю (ГЦН), зумовленою тяжкою черепно-мозковою травмою або мозковим інсультом шляхом розробки індивідуальних методик проведення фармакологічної та нефармакологічної антигіпоксичної терапії на підставі вивчення функціонального стану центральної нервової системи та гуморального статусу. Наведено дані обстежень 120-ти хворих з ГЦН різного генезу, яким проведено комплекс антигіпоксичної терапії. Під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) з використанням методу дослідження варіабельності серцевого ритму та методу інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії патернів доведено, що раннє неповне парентеральне харчування пацієнтів з ГЦН може бути визначено як опосередкована церебропротекція внаслідок зниження катаболічних процесів. Обгрунтовано доцільність використання препаратів мексидолу або тіоцетаму у фармакологічній антигіпоксичній терапії. Внесено науково-обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації антигіпоксичної терапії у пацієнтів з ГЦН з застосувнням мексидолу або тіоцетаму, раннього неповного парентерального харчування, ГБО.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено уявлення щодо гемодинамічного профілю високого темпу інфузії 6 % / 1,9 % та 20 % / 1,9 % розчинів сорбітолу/натрію лактату. Досліджено зміни показників гемостазу до та після інфузії даних розчинів сорбітолу/натрію лактату, визначено вплив інфузії на рівень гідратації легеневої паренхіми. Проаналізовано динаміку рівня глікемії до та після інфузії, проведено порівняння ефектів інфузії препаратів на основі сорбітолу з представниками колоїдних і кристалоїдних розчинів.

  Скачати повний текст

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі відновного лікування порушень функції III, IV, VI черепних нервів у післяопераційному періоді у хворих, оперованих з приводу артеріальних аневризм мозкових судин та у хворих, що зазнали черепно-мозкової травми. У 152 хворих виявлено особливості клінічних проявів і закономірності відновлення окорухових порушень. Запропоновано комплекс методів об'єктивізації процесів відновлення. Розроблено комплексний диференційований підхід з метою лікування даної патології з використанням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів лікування. Вперше застосовано метод ультразвукової терапії в комплексному лікуванні, що дозволило значно покращити результати лікування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дані обстежень 255-ти хворих молодшого та середнього віку у віддаленому періоді за умов легкої закритої черепно-мозкової травми у порівнянні зі станом 30-ти хворих з відсутніми на результатах комп'ютерної томографії та ядерної магнітно-резонансної томографії структурними порушеннями. Досліджено структурні зміни речовини й оболонок головного мозку за допомогою комп'ютерної томографії та ехоенцефалографії. Судинні порушення в обстежених діагностувались за допомогою доплерографії та реоенцефалографії. Функціональний стан мозку діагностовано за допомогою електроенцефалографії. Певні когнітивні функції обстежено з використанням експериментально-психологічних методик. На підставі проведених досліджень установлено, що у хворих середнього віку у порівнянні з молодими структурні, функціональні, цереброваскулярні та когнітивні порушення мають місце значно частіше і є більш виражені. З урахуванням результатів обстеження розроблено патогенетичні механізми та диференційоване лікування обстежених хворих, що покращує його ефективність.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати дослідження трансплантації ембріональної нервової тканини у випадку ушкодження периферичних нервів. Висвітлено особливості процесу регенерації нервів за умов уведення ембріональної нервової тканини в зону шва нерва під час виконання реконструктивних хірургічних втручань. Доведено досить значне поліпшення процесів регенерації ушкоджених нервів і відновлення функції нервово-м'язового апарату після трансплантації ембріональної нервової тканини. Виявлено збільшення швидкості проростання нервових волокон та їх мієлінізації, поліпшення мікроциркуляторного русла кровообігу в зоні ушкодження, ослаблення реакції сполучнотканинного оточення з уповільненням диференціювання його елементів і зменшенням сполучнотканинного рубця, істотне підвищення показників функції нерва та м'язів, які ним іннервуються. Хірургічне втручання на периферичному нерві для відновлення його цілісності викликало характерні зміни у функціонуванні імунної системи, на фоні яких розвиваються нейроаутоімунні реакції клітинного та гуморального типів до білків периферичної нервової системи. Нейротрансплантація для стимуляції регенерації ушкоджених нервів призвела до досить стійкого та тривалого пригнічення функції Т- і В-лімфоцитів, нейтрофілів, порушення діяльності супресорів моноцитарно-макрофагальної ланки, що ймовірно є одним з механізмів зменшення реакції сполучної тканини та формування грубого сполучнотканинного рубця на ділянці нейрорафії. Трансплантація ембріональної нервової тканини "на периферію" не призводить до розвитку аутоімунних реакцій, пригнічує розвиток нейросенсибілізації. Експеримент підтверджено електрофізіологічними, морфологічними та імунологічними методами дослідження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті. Досліджено відновний ефект імлантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс. і вагою 250 - 300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проведено одразу ж після моделювання травми. ТКНЦ в тканину спинного мозку нижче місця травми здійснено через 7 та 13 тижнів після моделювання ЛПП, а також через 4 та 8 тижнів після імплантації гідрогелю. Виявлено, що на 16-й тиждень спостереження імплантація гідрогелю сприяє достовірному покращанню функції задніх кінцівок на 2 - 2,44 бала за шкалою ВВВ у порівнянні з тваринами, які перенесли ізольоване ЛПП. Виявлено, що проведення ТКНЦ через 4 тижні пілся імплантації гідрогелю та через 7 тижнів після ЛПП обумовлює виникнення достовірного піку швидкості зростання функції задньої іпсилатеральної кінцівки на 4 - 6 тиждень відносно до вибірок порівняння. З'ясовано, що імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання показників (1 - 7 тиждень), стабілізація (7 - 23 тиждень, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24 - 31 тиждень). Встановлено, що ТКНЦ, зокрема, проведена після ізольованого ЛПП, обумовлює зниження надмірної електричної активності в еферентних частинах рухової системи.

  Скачати повний текст

Уперше проспективно досліджено частоту розвитку та ступінь тяжкості синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Уперше встановлено вплив різних режимів штучної вентиляції легень на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Оцінено безпечність та ефективність визначення показників механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у зазначених хворих, а також методу аналізу кривої тиск-об'єм та методу найвищого комплайнсу для визначення оптимального позитивного тиску у кінці видиху. Здійснено дослідження щодо використання кетаміну для синхронізації з респіратором, а також його впливу на внутрішньочерепний тиск та церебральний перфузійний тиск.

  Скачати повний текст

За результатам експерименту на моделі тяжкої черепно-мозкової травми встановлено, що трансплантація фетальної нервової тканини в ділянку травматичного ушкодження мозку призводить до нормалізації вільнорадикальних реакцій, відновлення окисного гомеостазу та стабілізації перекисного окиснення ліпідів у мозку та крові у віддалений післятравматичний період, а також значно покращується функціональна активність антиоксидантної системи. Встановлено, що нормалізація енергетичного обміну в мозку відбувається в більш віддалені терміни - на 30 - 60 добу після травми. Виявлений позитивний вплив трансплантації фетальної нервової тканини на активність метаболічних процесів обумовлює більш сприятливий перебіг віддаленого періоду тяжкої черепно-мозкової травми, дозволяє обгрунтувати можливість використання цього методу в комплексному лікування черепно-мозкової травми.

  Скачати повний текст

Вивчено роль одного з важливих вторинних пошкоджуючих факторів в патогенезі тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) - процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ); обгрунтовано та впроваджено для використання за клінічних умов метод антиоксидантної терапії з застосуванням димексиду за даної патології. Доведено, що процеси вільнорадикального окиснення ліпідів значно активуються вже через 3 години після травми, активність процесів ПОЛ і антиоксидантної системи організму залежать від клінічної форми ЧМТ. Показано залежність порушень окисного метаболізму у разі важкої ЧМТ від віку та статі хворих. Обгрунтовано використання в комплексі лікувальних заходів димексиду, що підвищує активність антиоксидантної системи організму у випадку тяжкої ЧМТ. Доведено, що застосування даного препаратудозволяє на 22 % зменшити виразність ПОЛ. Доведено позитивний вплив димексиду на клінічний плин тяжкої ЧМТ, виявлено прямий взаємозв'язок між клінічним статусом, регресом основних синдромів, покращанням загального стану хворих і біохімічних показників крові, що відбивають стан процесів ПОЛ і антиоксидантної системи організму.

  Скачати повний текст

Уперше за результатами дослідження на щурах з експериментальною моделлю тяжкої черепно-мозкової травми (ТЧМТ) вивчено стан гемомікроциркуляторного русла головного мозку за різних варіантів інтенсивної терапії, доведено безпеку й ефективність їх застосування. Підтверджено головну роль ураження гемомікроциркуляторного русла з дисфункцією ендотелію у патогенезі ТЧМТ, що призводить до порушення гематоенцефалічного бар'єру та дисемінованого згортання крові. Уперше в клініці інтенсивної терапії хворих з ТЧМТ застосовано методику модифікованої протинабрякової терапії сумісно з перфтораном.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зміну імунологічних показників у разі експериментального пошкодження периферичного нерва та відновного лікування з використанням трансплантації ембріональної нервової тканини, ауто- та алопластики. Висвітлено результати лікування хворих з травматичними ураженнями периферичної нервової системи, а також визначено роль імунореактивних процесів за різних видів трансплантації. На підставі комплексного імунологічного, електронно-мікроскопічного та електрофізіологічного досліджень описано закономірності змін клітинного і гуморального імунітету у разі експериментального ушкодження периферичного нерва та виконання різних видів реконструктивних хірургічних втручань. Встановлено наявність активації Т-клітинної ланки імунітету під час зшивання периферичного нерва кінець в кінець, В-клітинної ланки - у разі аутотрансплантації, стерту різнонаправлену реакцію імунокомпетентних клітин - у разі алотрансплантації, активацію імуносупресорної ланки імунітету та ранній розвиток нейроаутоімунної відповіді - під час використання трансплантації ембріональної нервової тканини. Доведено ефективність відновлення функції ушкодженого нерва за умов використання мікрохірургічного шва нерва з трансплантацією ембріональної нервової тканини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено, що застосування методу локального фібринолізу показано хворим з епідуральними крововиливами (ЕК) у компенсованому та субкомпенсованому стані. Розроблено показання та протипоказання до використання даної методики, протокол її застосування, алгоритм визначення показань до локального фібринолізу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведених досліджень вивчено можливості застосування ендоскопічної асистуючої мікрохірургічної техніки в оперативному лікуванні фронто-базальних ушкоджень (ФБУ). Розроблено методики малоінвазивних втручань з використанням ендоскопічної мікрохірургічної техніки за різних видів ФБУ. Відпрацьовано технічні прийоми використання жорстких ендоскопів та застосування різних видів ендоскопічної мікрохірургічної техніки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему диференційованого вибору методу хірургічного лікування травматичних ушкоджень грудного та поперекового відділів хребта. Наведено дані, одержані внаслідок проведених спостережень і лікування 121-го пацієнта з хребетно-спинномозковою травмою тораколюмбального відділу, серед них було 73 % чоловіків, середній вік хворих становив 33,9 рік. Проаналізовано дані клінічного перебігу захворювання і результатів застосування додаткових методів дослідження. У порівняльному аспекті проаналізовано хірургічні доступи (передньобоковий, боковий, задньобоковий, задній). Виділено основні чинники, які вливають на вибір доступу (вік, загальний стан пацієнта, рівень ушкодження, локалізація компресії, неврологічний статус, цілісність заднього кістково-зв'язкового комплексу). Наведено диференційовану схему вибору доступу. Вивчено, розроблено та вдосконалено методи декомпресії, реконструкції та стабілізації. Досліджено якість життя пацієнтів у післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб діагностики глибини пошкодження кісток склепіння черепа та пристрій для його здійснення, що дозволяє визначити тактику хірургічного лікування хворих на остеонекроз. Описано клінічну класифікацію пошкоджень покривів склепіння черепа з оголенням кісток, що враховує фактори, які визначають клініку, тактику та методи хірургічного лікування хворих. Розроблено спосіб формування та пересадки шкірно-м'язового клаптя. Запропоновано спосіб різниться від відомих тим, що до складу мігруючого круглого стебла включено м'яз з осьовим кровообігом. Досліджено кістки склепіння черепа за умов різніх етіологій пошкоджуючого фактора.

  Скачати повний текст

Установлено, що черепно-мозкова травма (ЧМТ) впливає на прояви та перебіг закритого пошкодження порожнистих органів черевної порожнини (ЗППОЧП), зумовлюючи значну частоту діагностичних помилок за гострого періоду травми. Розроблено та впроваджено в практику алгоритм використання неінвазивних та інвазивних методів діагностики та диференційований підхід щодо надання допомоги потерпілим з ЗППОЧП у поєднанні з ЧМТ. Застосовано бактеріоскопічний метод виявлення кишкової мікрофлори в черевній порожнині під час виконання лапароцентезу. Показано, що визначення параметрів внутрішньочеревного тиску відіграє важливу роль у діагностиці пошкодження органів черевної порожнини, а його корекція - в профілактиці перитоніту та синдрому абдомінальної компресій (САК) у даних потерпілих. Доведено, що декомпресивна лапаростомія, виконана в 22,3 % хворих, є найбільш ефективним методом лікування прогресуючого САК. Зазначено, що впровадження даного алгоритму обстеження потерпілих дозволило скоротити його тривалість з моменту госпіталізації до верифікації діагнозу до 30 - 60-ти хв у 87 % спостережень і знизити летальність на 7 %.

  Скачати повний текст