Проведені дослідження присвячені впливу терапії еналаприлом і лозартаном на функцію ендотелія, електро- та ехокардіографічні показники у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ), а також клінічній ефективності і безпечності терапії, яка проводилась. При зпівставній клінічній ефективності, безпечність терапії лозартаном була вищою. На ранніх стадіях АГ відношення вазоконстриктори/вазодилататори (ЕТ-1/цГМФ) за рахунок компенсаторного підвищення рівня цГМФ знаходиться в рамках нормальних значень, тоді як прогресування АГ супроводжується підвищенням даного співвідношення. Терапія еналаприла малеатом і лозартаном приводить до вірогідного зменшення відношення ЕТ-1/цГМФ, як за рахунок зниження рівня ЕТ-1, так і за рахунок підвищення вмісту цГМФ. Зниження ризику несприятливого виходу за даними електрокардіографічного прогностичного індекса вірогідно вище на фоні терапії лозартаном. Терапія блокаторами ренін-ангіотензинової системи позитивно впливає на гемодинамічні показники вже в перші тижні лікування і приводить до зменшення перед- і післянавантаження, причому терапія еналаприлом супроводжується більш вираженим зниженням загального периферичного опору в порівнянні з терапією лозартаном.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу порушень гемодинаміки, структурно-функціонального стану серця, добового ритму артеріального тиску, процесів ліпопероксидації та рівня пептидів середньої молекулярної маси у хворих на гіпертонічну хворобу із різною стадією захворювання, ступенем та типом гіпертрофії лівого шлуночка. Встановлено, що прогресування гіпертонічної хвороби супроводжується ремоделюванням серця, змінами добового профілю артеріального тиску, накопиченням у плазмі продуктів перекисного окислення ліпідів та пептидів середньої молекулярної маси. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл та еналаприл) і антагоніст рецепторів ангіотензину II (лозартан) мають нормалізуючий вплив на гемодинаміку, скорочувальну здатність міокарда, добовий ритм артеріального тиску, ліпідний склад крові, знижують активність ліпопероксидації та рівень пептидів середньої молекулярної маси, мають антиоксидантний ефект.

  Скачати повний текст

Розроблено нові схеми лікування гіпертонічної хвороби (ГХ) з використанням інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ). Вивчено можливості використання ІАПФ у монотерапії та в комбінації з діуретиками, антагоністами кальцію, кардіоселективними бета-адреноблокаторами у лікуванні хворих на ГХ, зокрема її резистентного перебігу, вплив даної терапії на ендотеліальні та тромбоцитарні фактори патогенезу захворювання. Встановлено, що комбінована антигіпертензивна терапія з використанням сучасних препаратів дозволила суттєво покращити стан ендотеліальних систем, тромбоцитарних факторів прогресування ГХ. Запропоновано раціональні комбінації ІАПФ із тиазідовими діуретиками, антагоністами кальцію, кардіоселективними бета-адреноблокаторами для лікування хворих на ГХ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що фелодипін і амлодипін поліпшують толерантність до фізичного навантаження (за даними велоергометрії) після 3 тижнів лікування. За результатами холтерівського моніторування ЕКГ, проведеного протягом доби, виявлено, що фелодипін та амлодипін суттєво зменшують кількість і тривалість больових ішемічних епізодів. Встановлено, що амлодипін зменшує асимптомну ішемію міокарда, а фелодипін знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ); амлодипін також зменшує варіабельність АТ хворих.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність комбінованого застосування блокаторів ангіотензину 1-Р та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту у разі артеріальної гіпертензії (АГ). Запропоновано дозовий режим комбінованого застосування ірбесартану та еналаприлу за АГ - 75 - 150 мг/добу і 5 - 10 мг/добу відповідно. Показано, що комбінована терапія у розробленому дозовому режимі більш ефективна та безпечна, ніж монотерапія цими препаратами в дозах 150 - 300 мг/добу (ірбесартан) і 5 - 40 мг/добу (еналаприл). Комбінована терапія ірбесартаном та еналаприлом за АГ у запропонованому дозовому режимі знижує активність ренін-ангіотензинової системи, зменшує активність реніну і рівень альдостерону в крові та зменшує рівень холестерину і тригліцеридів у плазмі крові, усуває дисліпопротеідемію, що свідчить про зменшення ризику атерогенного ушкодження судин у хворих на АГ.

  Скачати повний текст

Досліджено діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлено, що у хворих з різними типами діастолічної дисфункції домінують різні напрямки ремоделювання ЛШ. Доведено існування у хворих на гіпертонічну хворобу прихованої у стані спокою діастолічної дисфункції лівого шлуночка, яку можна виявити за допомогою проби з ізометричним фізичним навантаженням на великі м'язові масиви. Визначено, що у хворих на гіпертонічну хворобу І стадії та нейроциркуляторну дистонію існують суттєві відмінності в стані діастолічної функції лівого шлуночка. На основі аналізу впливу антигіпертензивних препаратів еналаприлу, ніфедипіну-ретард та атенололу на стан діастолічної функції лівого шлуночка з різними типами порушень розроблено критерії диференціального застосування цих препаратів для лікування гіпертонічної хвороби з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язки між показниками системи гемостазу, ліпопероксидації, показниками спектру ліпопротеїнів у хворих з різним станом толерантності до глюкози. Доведено, що приєднання сорбогелю до монотерапії еналаприлом малеатом (еднітом) сприяє швидкій нормалізації процесів ліпопероксидації та ліпідного спектру крові. Удосконалено діагностичний алгоритм метаболічного синдрому. Показано, що за порушеної толерантності до глюкози вміст інсуліну в еритроцитах досягає максимальних величин і не змінюється після цукрового навантаження.

  Скачати повний текст

Виявлено, що висока активність імуно-запального процесу є однією з причин фармакорезистентності. Доведено, що перебіг ГХ, асоційований з ІХС, проявляється формуванням синдрому ендогенної інтоксикації, яке пов'язано з появою нефізіологічних концентрацій регуляторних речовин, в результаті чого порушується функція еритроцитів, як і фізіологічних адсорбентів-переносників медикаментів. Вперше вивчено особливості лікувального впливу еферентних методів на гемодинамічні, електрокардіографічні, біохімічні, імунологічні показники в хворих на ГХ, асоційовану з ІХС. Встановлено підвищення ефективності лікування за умов проведення медикаментозної терапії у комплексі з інтра-екстракорпоральною гемокорекцією.

  Скачати повний текст

З урахуванням активності симпатико-адреналової та ренін-ангіотензинальдостеронової систем досліджено залежності показників легеневої гемодинаміки від вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Наведено оцінку стану легеневої гемодинаміки в процесі еволюції гіпертонічної хвороби. На підставі комплексного обстеження хворих на гіпертонічну хворобу встановлено, що ступінь легеневої гіпертензії залежить від рівня системного артеріального тиску та вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Підтверджено існування загальних взаєморегулювальних механізмів розвитку та становлення порушень у малому та великому колах кровообігу за допомогою кореляційних зв'язків між основними показниками діастолічної та систолічної функцій лівого шлуночка, системної та легеневої гемодинамік, а також пресорних нейро-гуморальних факторів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) домінують ексцентричні типи гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), під час якої у пацієнтів літнього віку зростає частота ексцентричної ГЛШ із дилятацією лівого шлуночка (ЛШ). Показано, що векторелектрокардіограма (ВКГ) є чутливим методом, на відміну від електрокардіограми (ЕКГ), який дозволяє адекватно оцінювати гіперфункцію та гіпертрофію лівого передсердя (ЛП) і ЛШ, а також їх динаміку на фоні терапії. З віком зростання розмірів ЛП і ЛШ поєднується зі зниженням електричної активності передсердь. Доведено, що зменшення електричної активності ЛП на фоні збільшення розміру ЛШ асоціювало з більшою частотою виявлення пізніх потенціалів шлуночків. Виявлені патологічні зміни показників ЕКГ високого розрішування (ВР) вказують на наявність передумов для розвитку електричної нестабільності серця у хворих на ГХ. Встановлено вікову різницю в частоті виявлення пізніх потенціалів передсердь і шлуночків залежно від типів ГЛШ. На основі комплексного аналізу впливу антигіпертензивної терапії фозиноприлом, лізиноприлом і карведілолом на параметри ехокардіографії, ВКГ і ЕКГ ВР розроблено рекомендації для диференційованого їх застосування у хворих залежно від тяжкості хвороби, типу ГЛШ і характеру порушень його біоелектричної активності.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-патогенетичні та терапевтичні аспекти особливостей перебігу есенціальної гіпертензії на тлі остеоартрозу та прийому нестероїдних протизапальних препаратів, що проявляються порушеннями добового ритму артеріального тиску та центральної гемодинаміки. Установлено, що у частини хворих на есенціальну гіпертензію функція нирок є простагландинзалежною. Показано, що призначення цим хворих неселективного інгібітора циклооксигенази диклофенаку натрію, на відміну від німесуліду, погіршує ниркову гемодинаміку, натрійуретичну функцію нирок, добовий ритм артеріального тиску та знижує антигіпертензивну ефективність еналаприлу. Виявлено, що різнорівнева блокада ренін-ангіотензинової системи еналаприлом і лозартаном попереджує ці зміни.

  Скачати повний текст

Показано необхідність широкого впровадження в клінічну практику АДМАТ та ЕКГ з метою виявлення особливостей добового профілю артеріального тиску та ішемії міокарда у хворих на МСХ, адекватного вибору антигіпертензивних препаратів. Встановлено особливості впливу антигіпертензивної терапії на показники АДМАТ та ЕКГ, ліпідного та вуглеводного обміну. Опрацьовано найбільш оптимальні схеми антигіпертензивної терапії у хворих на МСХ.

  Скачати повний текст

Вперше зроблено порівняльну оцінку фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів на підставі результатів комплексного клініко-інструментального обстеження. Встановлено більшу ефективність фіксованих комбінацій препаратів "Тенорик" та "Енафрил" стосовно ступеня зниження артеріального тиску, зменшення індексу маси міокарда та проявів ремоделювання лівого шлуночка. Вперше отримано дані щодо впливу фіксованими комбінаціями препаратів "Адельфан", "Тенорик", "Енафрил" на варіабельність серцевого ритму (ВСР) у хворих гіпертонічною хворобою І - ІІ стадії. За допомогою методу аналізу ВСР встановлено три типи відповіді на активну ортостатичну пробу залежно від базального стану симпато-парасимпатичного балансу у хворих артеріальною гіпертензією. Показано залежність підвищення загальної потужності спектра та витривалості фізичних навантажень внаслідок тривалої терапії фіксованими комбінаціями антигіпертензивних засобів.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до вирішення науково-практичного завдання підвищення ефективності лікування хворих на аліментарно-конституційне ожиріння (АКО) із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом призначення розвантажувально-дієтичної терапії (РТД) у поєднанні з вітаміном Е. Досліджено клінічну ефективність та вплив даного методу на ліпідні параметри крові, показники перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту, гемостаз та морфофункціональну структуру тромбоцитів. Доведено доцільність застосування РТД у поєднанні з вітаміном Е у комплексному лікуванні хворих на АКО та АГ, що сприяє усуненню клініко-лабораторних проявів хвороби, нормалізує показники ліпідного обміну, коагуляційний і фібринолітичний потенціал крові, усуває дисбаланс оксидантно-антиоксидантної системи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методи комплексної терапії гіпертонічної хвороби в жінок з клімактеричним синдромом з використанням еналаприлу, соєвих фітоестрогенів препарату "ЕКСО". Оцінено ефективність цього лікувального комплексу у порівнянні з монотерапією еналаприлом за основними показниками біоелектричної активності міокарда, внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки, добового моніторування артеріального тиску (АТ). Установлено, що за більш важких проявів клімактеричного синдрому виявляються більш значні коливання АТ протягом доби та у разі кліно-ортостатичної проби спостерігається його недостатнє зниження в нічні години, виявлено наявність збільшення частоти реєстрації порушень ритму та провідності, а також процесів реполяризації. Застосування комплексної терапії призводить до покращання адаптації до фізіологічних навантажень за даними добового моніторування АТ. Установлено, що монотерапія еналаприлом супроводжується зниженням його середньодобового рівня, але не впливає на прояви клімактеричного синдрому. У разі комплексного застосування еналаприлу та ЕКСО, крім зниження АТ, відзначено регресію прояв клімактеричного синдрому. Проаналізовано показання до диференційованого застосування ЕКСО у комплексі з еналаприлом залежно від ступеня важкості синдрому, рівня АТ, клінічного перебігу артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено різноспрямовані якісні та кількісні зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з остеоартрозом (ОА), доведено можливість використання параметрів МЩКТ як критерію важкості перебігу мікст-патології та резистентності до терапії. Встановлено, що вираженість клінічних проявів АГ, ОА та ступінь демінералізації осьового скелету взаємопов'язані з порушенням периферичної гемомікроциркуляції та розладами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і знаходяться у прямопропорційній залежності від біологічного віку пацієнтів, тяжкості перебігу АГ, ступеня гіпертрофії лівого шлуночка та його систоло-діастолічної дисфункції, наявності супутніх реактивного синовіту та аліментарно-конституційного ожиріння. Виявлено, що порушення периферичної гемомікроциркуляції, кисневого режиму у тканинах нижніх кінцівок, зокрема у кістковій, підвищення активності перекисного окиснення ліпідів у разі зниження функціональної здатності антиоксидантних систем, супроводжується розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності та є спільними і взаємообтяжуючими факторами прогресування АГ та ОА у даної категорії хворих. Вперше встановлено, що тривале комплексне застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту моексиприлу та синтетичного антиоксиданту емоксипіну у хворих на АГ у поєднанні з ОА, забезпечує позитивний гемодинамічний та метаболічний ефекти та відсутність прогресування демінералізації кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення вторинної амбулаторної профілактики основних серцево-судинних захворювань з метою зменшення частоти ускладнень, потреб у високовартісних видах медичної допомоги та рівня смертності населення. Виявлено особливості динаміки та статево-вікової структури захворюваності та поширеності артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у типовому міському районі. Розроблено методику розрахунку основних потреб у ресурсах для адекватного забезпечення заходів щодо впровадження сучасних технологій вторинної профілактики. Створено нову організаційну структуру - Центр амбулаторної кардіології. Проведено медико-соціологічне дослідження серед пацієнтів кардіологічної групи, спрямоване на вивчення рівня їх знань основних заходів вторинної профілактики. Проаналізовано інфраструктуру та кадровий потенціал кардіологічної служби міського району з метою визначення його відповідності епідеміологічній ситуації щодо артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця. Створено оригінальну комп'ютерну базу даних "DATACARD 1.0" пацієнтів з даними патологіями як основу планування, моніторингу й аналізу ефективності медичних втручань та їх ресурсного забезпечення з метою зниження частоти основних серцево-судинних ускладнень та потреби щодо спеціалізованої стаціонарної та невідкладної медичної допомоги у зоні обслуговування.

  Скачати повний текст

Виявлено, що ступінь нормалізації гемодинамічних параметрів та підвищення показників якості життя пацієнтів під впливом терапії метопрололом, небівололом та карведилолом залежить від первинної реакції загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі. Встановлено, що метопролол і небіволол більше впливають на гемодинамічні показники та показники якості життя пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму, а карведилол - на дані показники у хворих зі зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст