Проведено фармакологічне дослідження густого водного екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого (ЕКПП) та таблеток на його основі. Експериментально визначено, що найбільш ефективна доза даного препарату за анаболічною активністю - 100 мг/кг. Встановлено, що ЕКПП у разі внутрішньошлункового введення у дозі 100 мг/кг проявляє виражену анаболічну активність на здорових тваринах і модельних патологіях порушення білкового обміну: харчової депривації, гідрокортизоніндукованого катаболізму. Виявлено переваги досліджуваного препарату та таблеток на його сонові у порівнянні з анаболічною дією калію оротату у разі тетрациклінового ураження печінки та нирок і адреналінового ураження серця. На підставі вивчення механізмів анаболічної дії встанволено вплив ЕКПП на синтез нуклеїнових кислот, а також на горизонтальну регуляцію білкового обміну. Зокрема, виявлено збільшення рівня тестостерону та зниження активності щитовидної залози. Показано вплив ЕКПП на збільшення рівня II-оксикортикостероїдів, що свідчить про адаптивну дію препарату. На підставі дослідження фармакодинаміки виявлено, що ЕКПП має ширший спект фармакологічної активності: гепатопротекторну дію (виявлено на моделі тетрахлорметанового гепатиту), антиалергічну активність (встановлено на моделях алергічних реацій негайного та сповільненого типу), протизапальну (показано на моделі карагенінового набряку). Доведено відносну нешкідливість ЕКПП, що суттєво не впливає на органи та системи тварин. Наведено рекомендації щодо використання ЕКПП як анаболічного засобу для лікування порушень білкового обміну, які характерні для більшості захворювань. Зроблено висновок, що досліджуваний препарат має більш широкий спектр активності та є економічно вигідним.

  Скачати повний текст

Вивчено хімічний склад біологічно активних сполук (БАС) підземних та надземних органів рапонтикуму сафлороподібного дикорослого та культивованого. В органах рапонтикуму встановлено наявність різних груп БАС: флавоноїдів, амінокислот, оксикоричних кислот, екдистероїдів, вуглеводів. Розроблено метод кількісного визначення в сировині рослини суми фруктозанів після їх кислотної трансформації. Встановлено структуру 30-ти речовин: 17 флавоноїдів (12 агліконів та 5 глікозидів), 5 кумаринів, 6 оксикоричних кислот, 2 екдисттероїда. Запропоновано методику виділення та аналізу ендизону-стандарту, необхідного для контролю якості сировини. Здійснено пошук лютеолін-вмісної рослинної сировини та розроблено метод виділення та очищення лютеолін-стандарту. Проведено морфолого-анатомічний аналіз та встановлено нові макрота мікроскопічні ознаки кореневищ та коренів рапонтикуму. Розроблено проекти аналітично-нормативної документації на сировину рапонтикуму та для речовин-стандартів.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення субстанції та капсул флагінату, отриманих з трави звіробою, у порівнянні з репарантами метилурацилом і ацеміном. Встановлено, що флагінат у дозі 25 мг/кг виявив виражену репаративну активність, стимулював репаративні процеси на клітинному рівні, у дозі 200 мг/кг - прискорив зростання кісток, регулював рівень електролітів. Флагінат у дозі 25 мг/кг виявив протизапальну, антиоксидантну і, на відміну від препаратів порівняння анальгетичну, мембраностабілізуючу й антимікробну дії. Флагінат - "відносно нешкідливий", не виявив ембріотоксичної, мутагенної, алергізуючої, імунотропної та місцевоподразнювальної дії, не вплинув на функціональний стан ШКТ (за винятком дози 200 мг/кг, яка збільшила кислотність шлункового соку).

  Скачати повний текст

У сировині чемериці білої, Лобелієвої та чорної виявлено алкалоїди, флавоноїди, гідроксикоричні кіслоти, дубильні речовини, органічні кислоти, вуглеводи та сапоніти, а також встановлено їх кількісний вміст. Встановлено відмінні морфолого-анатомічні ознаки листків. Проведено ресурсознавчі дослідження та визначено обсяги можливих щорічних заготівель сировини. Розроблено спосіб виявлення алкалоїдів чемериці методом тонкошарової хроматографії (ТШХ), а також методики кількісного визначення суми алкалоїдів за допомогою оптичних методів. Встановлено оптимальні умови екстрагування алкалоїдів чемериці із водних розчинів органічними розчинниками. Проведено порівняння ефективності загальних методів ізолювання органічних отрут основного характеру щодо алколоїдів чемериці та розроблено їх ізолювання. Розроблено схему хіміко-токсикологічного аналізу біоматеріалу на алкалоїди чемериці та доповнення до загальної схеми неспрямованого ТШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяють зберегти алкалоїди чемериці.

  Скачати повний текст

Вперше проведено фармакогнастичне вивчення трави та незрілих плодів болиголову плямистого. Встановлено в них наявність полісахаридів, аміно- та жирних кислот (вперше), мікро- та макроелементів. Виділено з дослідженої сировини й ідентифіковано 17 речовин фенольної природи. Розроблено сучасний метод якісного та кількісного визначення алкалоїду коніїну в рослинній сировині та біологічному матеріалі. Експериментально встановлено основні анатомо-діагностичні ознаки плодів і трави болиголову плямистого в порівнянні з близькими видами - бутнем Прескотта та петрушкою кучерявою. Наведено методичні рекомендації "Відмінні макро- та мікроскопічні ознаки болиголову плямистого, бутня Прескотта та петрушки кучерявої". Розроблено спосіб одержання комплексу полісахаридів з дослідженої сировини.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті проведено фармакогностичний аналіз двох видів рослин роду Арніка, а саме: дикорослого - арніки гірської та культивованого - арніки листяної. Досліджено якісний і кількісний склад основних груп біологічно активних речовин двох видів арніки. Встановлено, що трава арніки гірської та арніки листяної містить фенольні сполуки, а саме: дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, полісахариди, амінокислоти, ефірні олії, органічні кислоти й аскорбінову кислоту. У ліпофільній форакції виявлено жирні кислоти, каротиноїди та хлорофіли. У дослідженій сировині визначено чотири макро- і два мікроелементи. З трави арніки гірської та арніки листяної виділено вісім речовин фенольної природи. Проведено морфолого-анатомічне вивчення двох видів арніки та розроблено проект аналітично-нормативної документації "Трава арніки гірської" та "Трава арніки листяної". Розроблено оптимальні технологічні умови одержання екстракту з трави арніки гірської та арніки листяної, досліджено їх протизапальну й антимікробну активність.

  Скачати повний текст

Вперше проведено систематичні фітохімічні, фармакологічні та ресурсознавчі дослідження тирличу ваточниковидного. Ідентифіковано чотири флавоноїди, ксантон і три фенолкарбонові кислоти. Вивчено вміст біологічно активних речовин у коренях і траві тирличу ваточниковидного залежно від фази вегетації та місця зростання рослини. Встановлено, що водно-спиртовий і сухі екстаракти коренів і трави тирличу ваточниковидного є нетоксичними та проявляють гепатозахисну та протизапальну активність. Розроблено новий спосіб одержання екстракту з коренів тирличу ваточниковидного з гепатозахисною активністю. Виявлено місця зростання рослини на території Українських Карпат, встановлено запаси надземних і підземних органів. Визначено мікроскопічні діагностичні ознаки трави тирличу ваточниковидного. На основі дослідженого хімічного складу та фармакологічних властивостей запропоновано використовувати корені та траву тирличу ваточниковидного як лікарську рослинну сировину з протизапальною та гепатопротекторною активністю. Розроблено проекти аналітичної нормативної документації на сировину, а також іструкції з заготівлі, сушіння та зберігання коренів і трави тирличу ваточниковидного.

  Скачати повний текст

Вперше проведено фармакологічне дослідження листків 8-ми видів рослин роду бадан, родини ломикаменеві. Об'єктами дослідження обрано екстракти з листків і листки рослин роду бадан: Bergenia crassifolia, Bergenia cordifolia, Bergenia ciliata, Bergenia delavayi x media, Bergenia pacifica, Bergenia hymalaica, Bergenia gorbunovii. Встановлено наявність та кількісний склад різних груп біологічно активних речовин: флавоноїдів, дубильних речовин, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних, карбонових, жирних кислот і амінокислот, вуглеводів, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолів, мікроелементів і лектинів. Вперше з бадану товстолистого виділено лектини та визначено їх титр у листках і кореневищі. З листків бадану встановлено структуру 20-ти індивідуальних сполук: 4 аглікони флавоноїдів, 4 моноглікозиди і 2 біозоди флавоноїдів, 3 оксикоричні кислоти, 4 галоїльні похідні, 2 С-глікозиди, один з яких, бергенова кислота, є новою природною сполукою та 1 фенологлікозид. Проведено порівняльне анатомічне дослідження листків 8-ми таксонів роду бадан та представлено нові, раніше не визначені, анатомічні ознаки. На підставі хемосистематичного дослідження вивчено види класифіковано за біохімічними, груповими та парними ознаками у дві групи. Вперше встановлено противірусну активність екстрактів листків бадану товстолистого до вірусу везикулярного стоматиту. Розроблено проекти АНД "Листки бадана товстолистого" та " Сухий ектракт листків бадана товстолистого".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У листі плюща звичайного ідентифіковано та кількісно визначено тритерпенові глікозиди, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди, кумарини, амінокислоти, макро- та мікроелементи, жирні кислоти, хлорофіли. Вперше проведено якісне та кількісне порівняльне дослідження основних груп біологічно активних речовин сировини з вегетативних і генеративних пагонів. Досліджено морфолого-анатомічні особливості листя плюща звичайного з таких пагонів, виділено сукупність діагностичних ознак. Розроблено проект методики контролю якості на лікарську рослинну сировину "Плюща звичайного листя", а також методику якісного фітохімічного експрес-аналізу листя та фітосубстанцій досліджуваної рослини. Розроблено оптимальну технологію одержання екстракту з листя плюща звичайного, досліджено антиоксидантну, антибактеріальну, гепатопротекторну, протизапальну, муколітичну активність його фітосубстанцій і доведено відсутність токсичної дії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено фармакогностичне вивчення надземної частини кульбаби лікарської та розроблено способи проведення аналізу біологічно активних речовин (БАР) цієї рослини. Досліджено якісний склад і кількісний вміст основних БАР у квітках та листі кульбаби лікарської. У квітках ідентифіковано 45 біологічно активних речовин, 7 з яких виділено в індивідуальному стані, а саме: 3 флавоноїди та 4 гідроксикоричних кислоти. У листі ідентифіковано 35 біологічно активних речовин, 7 з яких виділено в індвідуальному стані: 3 флавоноїди та 4 гідроксикоричних кислоти. З застосуванням сучасних методів аналізу розроблено методики аналізу БАР та проведено порівняльний аналіз їх вмісту в листі, квітках і коренях кульбаби лікарської. Розроблено проекти аналітичної нормативної документації АНД "Кульбаби лікарської листя", "Кульбаби лікарської квітки", "Кульбаби лікарської корені" та на фітокомпозицію "Кардіосед". Установлено, що за параметрами гострої токсичності водно-спиртові екстракти листя та квіток кульбаби лікарської відносяться до IV класу токсичності - практично нетоксичних речовин і мають прояв у протизапальній, антиоксидантній та геномозахисній активності. Показано можливість використання цикорієвої кислоти, що міститься в усіх органах кульбаби лікарської як маркера кульбаби лікарської за умов аналізу фітокомпозицій.

  Скачати повний текст

Вивчено якісний та кількісний склад речовин первинного синтезу: білків, амінокислот, ліпідів, пігментів, вуглеводів і речовин вторинного синтезу: фенольних сполук - флавоноїдів і фенолкарбонових кислот. Виявлено особливості анатомічної будови та наявність індивідуальних морфологічних характеристик крохмальних зерен 6-ти підвидів і 10-ти ендоспермальних мутантів кукурудзи. Визначено загальні анатомічні діагностичні ознаки листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1, які використані для розробки МКЯ "Кукурудзи sugary-1 листя". Розроблено технологію одержання сухого екстракту листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1, досліджено його фармакологічна активність - гепатопротекторну, антиоксидантну та протизапальну.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено фармакогностичне вивчення трави деревію: щетинистого, блідо-жовтого, майже звичайного. Встановлено якісний склад і кількісний вміст вітаміну К, аскорбінової кислоти, ефірної олії, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, каротиноїдів, амінокислот, сахаридів, неорганічних елементів під час вегетації рослин. Визначено відмінні морфолого-анатомічні діагностичні ознаки рослинної сировини даних видів. Вивчено протимікробну та протигрибкову активність ефірної олії A. submillefolium Klok. et Krytzka. Висвітлено ефективну кровоспинну, гепатопротекторну й антиоксидантну дії ліофільного екстракту з трави A. submillefolium Klok. et Krytzka.

  Скачати повний текст

Проведено системне фармакодіагностичне вивчення трави братків садових сорту вінтерзонне та трави фіалки. Вивчено якісний склад сировини з виділенням і встановленням структури речовин. Встановлено кількісний вміст ряду фенольних сполук, амінокислот, кислоти аскорбінової, кислот органічних, хлорофілів, каротиноїдів і елементів в сировині та густих екстрактах, розроблено технологію одержання густих екстрактів. Проаналізовано анатомічну будову сировини. Розроблено проекти "Методи аналізу "Фіалки трава" й "Екстракт фіалки густий"", проект технологічного промислового регламенту одержання густого екстракту з трави фіалки. Зазначено, що субстанції чинять позитивний вплив на клітинний імунітет, мають антимікробну, сперміцидну, мембраностабілізуючу, противиразкову, протизапальну та діуретичну дію.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне морфолого-анатомічне та фітохімічне вивчення трьох азуленвмісних видів родини айстрові флори південного сходу України. Методами УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, капілярної газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії встановлено склад компонентів ефірної олії, флавоноїдів та амінокислот у досліджуваних видах. Вперше методом атомно-абсорбційного спектрального анлізу проведено вивчення вмісту макро- та мікроелементів у рослинній сировині полинів: гіркого, звичайного, австрійського. Розроблено способи одержання індивідуальних флавоноїдів, фенолкарбонових та урсолової кислот, виділено й ідентифіковано 19 сполук. Розроблено спектрофотометричний метод кількісного визначення флавоноїдів у траві полину гіркого та її настоянці.

  Скачати повний текст

Встановлено наявність різних груп біологічно активних речовин і проведено їх кількісне визначення. Вперше встановлено мікроелементний і амінокислотний склад різних органів трьох видів щавлю. З різних органів трьох видів щавлю виділено та встановлено структуру індивідуальних речовин: шести антрахінонів (емодину, хризофанолу, фісціону, алое-емодину, хризофанеїну, глюкоемодину), трьох флавоноїдів (гіперозиду, рутину, кверцетину), двох кахетінів ((+) кахетіну, (-) епікатехіну) і двох оксикоричних кислот (кофейної та хлорогенової). Вдосконалено метод виділення суми катехінів і лейкоантоціанідів з підземних органів. Одержані суми досліджено на наявність протипухлинної, антиокиснювальної, антиоксидантної, гепатозахисної та мембраностабілізувальної активності in vivo та in vitro. Вперше проведено порівняльне морфолого-анатомічне вивчення та гістохімічне дослідження вивченої сировини.

  Скачати повний текст