Робота присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур: смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п'ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлено причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.

  Скачати повний текст

Виявлено видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур, уточнено їх шкодочинність, біологію, фенологію, та трофічні зв'язки з яблунею та грушею в розсадниках. Розроблено "Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками у процесі посадки саджанців" (патент 48 271, Україна), регіональні ЕПШ 17 основних фітофагів розсадників зерняткових культур з урахуванням рівнів ефективності зоофагів. Вивчено ефективність захисту насіння, підщепно-прищепного матеріалу, саджанців, маточних живцевих і насінних насаджень від шкідників. Надано оцінку стійкості проти основних шкідників у розсадниках 50-ти сортів яблуні та 27-ми сортів груші, виявлено групу відносно стійких сортів цих культур до заселення їх 8-ма видами фітофагів. Показано роль різних заходів щодо зниження шкодочинності видів і збільшення ролі корисних зоофагів. Удосконалено "Систему захисту багаторічних насаджень яблуні і груші від основних шкідників в розсадниках...", що дозволяє зменшити число обробок хімічними препаратами в період вегетації, здешевить затрати на виробництво саджанців за рахунок виключення фумігаційних робіт, зменшити забруднення довкілля.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльну комплексну агроекологічну оцінку ефективності застосування традиційного хімічного протруйника вітавакс 200ФФ та окремого і сумісного використання комплексного біологічного препарату (КБП) і полімінерального добрива (ПМД) на розвиток і поширення кореневих гнилей у посівах ячменю. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено, що роздільна та сумісна предпосівна обробка насіння КБП і ПМД поліпшує поживний режим й активізує біологічні процеси у грунті. Встановлено доцільність доповнення базової технології вирощування ячменю ярого з застосуванням КБП та ПМД з метою покращення фітосанітарного стану посівів, підвищення урожайності та поліпшення якості зерна. Показано, що використання цих маловитратних заходів підвищення продуктивності ячменю супроводжується достовірним зростанням показників енергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

  Скачати повний текст

Здійснено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогенезу, особливості прояву та розвитку хвороби залежно від екологічних умов та певних прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітетійної ситуації, а також методи та технічні засоби його забезпечення. Проаналізовано наслідки вивчення ефективності фунгіцидів за різних систем і способів застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи запобігання та подолання. Значну увагу приділено розробці біологічного методу захисту насаджень на підставі результатів вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

  Скачати повний текст

Встановлено ступінь поширеності та розвитку аскохітозу на посівах люцерни. Запропоновано шляхи обмеження розвитку та зниження шкодочинності хвороби у Східному Лісостепу України. Вивчено біологічні особливості збудника Ascochyta imperfecta Peck. Визначено вплив гідротермічних факторів на розвиток хвороби, розроблено моделі короткострокового та довгострокового прогнозів її поширеності та розвитку. Доведено залежність поширеності та розвитку хвороби від температурного фактора. Визначено ступінь хворобостійкості окремих сортів люцерни до аскохітозу. Показано роль агротехнічних і хімічних заходів в обмеженні поширеності та розвитку хвороби. Показано ефективність використання широкорядного способу сівби зі знищенням рослинних решток, що суттєво впливає на зменшення шкодочинності хвороби. Розроблено систему захисту люцерни від аскохітозу.

  Скачати повний текст

Вивчено етіологію аскохітозу огірка, визначено поширеність, розвиток, механізм та потенційну шкодочинність даної хвороби, притаманної для умов зимових блокових теплиць і представлену та домінуючу в змішаному фітопатокомплексі. Досліджено форми прояву зазначеної хвороби, зокрема, листкову, стеблову, прикореневу, ураження генеративних органів, які передчасно відмирають і ламаються стебла, розкрито негативний вплив хвороби на кількісні та якісні показники врожаю. Проаналізовано епіфітотійну особливість розвитку хвороби на основі біологічного циклу розвитку ендогенного міцелію, нестатевого пікнідіального Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum і статевого плодоношення (Didymella bryoniae (Pass.) Rehm, що формуються епізодично. Розглянуто основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки. Доведено, що поширеність і розвиток хвороби залежать від гідротермічного режиму у тепличних спорудах, хімічна дезінфекція рослин та культиваційних споруд і термічне знезараження грунту знижує життєздатність пікнідіального плодоношення збудника аскохітозу на рослинах на 55,3 - 66,6 %. Висвітлено особливості застосування фунгіцидів способами обприскування рослин, унесення їх у тепличний грунт та баковими сумішами з мінеральними добривами, а також виготовлення на їх основі пасти для терапії аскохітозних стеблових некрозів. Визначено напрями боротьби з аскохітозом за допомогою гриба-антагоніста Trichoderma harzianum Rifai способом обприскування рослин огірка та в формі пасти для терапії стеблових некрозів, економічну доцільність застосування фунгіцидів і гриба-антагоніста.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

  Скачати повний текст

Вивчено бактеріальний некроз і почорніння деревини винограду, виділено та ідентифіковано збудники даних хвороб, методи діагностики. Проведено фітосанітарне обстеження промислових виноградників різних областей півдня України на ураженість бактеріальним некрозом винограду за період з 1995 по 2005 рр., а також почорнінням деревини. Встановлено, що на території Одещини знайдено рослини, уражені бактеріальним некрозом і почорнінням деревини. Виявлено та ідентифіковано збудник бактеріального некрозу. Доведено, що найбільш ураженим збудником даного некрозу є сорти винограду "Ранній Магарача", "Сухолиманський білий", "Мускат таїровський" і "Молдова". Досліджено стійкий сорт до збудника бактеріального некрозу - підщепний сорт "Ріпаріа х Рупестріс" 101-14. Отримано високоспецифічну антисироватку до збудника бактеріального некрозу винограду з титром 1:4096, за допомогою якої можна проводити масове тестування винограду на відсутність збудника бактеріального некрозу. Виявлено та ідентифіковано за допомогою полімеразної ланцюгової реакції аналізу та електронної мікроскопії фітоплазма, збудник почорніння деревини. Відзначено, що переносником даної хвороби є цикада Hyalesthes obsoletus.

  Скачати повний текст

Вивчено бактеріальні хвороби плодових культур і встановлено екологічні ніші їх збудників. Відзначено, що збудниками бактеріальних хвороб в Україні є опік і некроз плодових культур. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні, хемотаксонімічні та серологічні властивості виділених фітопатогенних бактерій. Доведено, що штами Ervinia amylovora (Burrill) Winslow et al та Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall гетерогенні за інтенсивністю засвоєння речовин та агресивністю. Встановлено, що профілі жирних кислот загальних клітинних ліпідівErwinia amylovora та Pseudomonas syringae pv. syringae використано як чіткий метод діагностики з метою ідентифікації бактеріальних хвороб плодових. Проаналізовано стійкість сортів груші до бактеріального опіку плодових. Вперше доведено, що бур'яни є місцем резервації бактеріальної інфекції. Встановлено, що Pseudomonas syringae pv. syringae перебуває в ендофітній фазі у меристемних тканинах яблуні.

  Скачати повний текст

Виявлено місця резервації збудника бактеріального опіку плодових, визначено метеорологічні умови, що призводять до розвитку захворювання, здійснено прогнозування виникнення його симптомів і розроблено засоби контролю. Підтверджено наявність збудника бактеріального опіку плодових на території України. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні та серологічні властивості виділених ізолятів. Виявлено селективний вплив однорічних пагонів та багаторічних гілок на агресивність популяцій E. amylovora. Запропоновано модель короткочасного прогнозування розвитку бактеріального опіку плодових, яка дає змогу заздалегідь передбачити спалахи захворювання. Розроблено шкалу взаємодії максимальних і мінімальних добових температур для визначення рівня навантаження інфекційного навантаження, а також асортимент бактерицидів для контролю захворювання. Доведено доцільність використання стрептоміцину для знезараження прищепного матеріалу з метою обмеження розповсюдження патогену.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання поширення збудника бактеріального раку (БР) на виноградниках Півдня України, оптимізації методики діагностики захворювання. Уперше в країні запропоновано метод полімеразної ланцюгової реакції для діагностики збудника БР, виявлено зараженість пухлинотвірними штамами (ПШ) Agrobacterium садивного матеріалу, імпортованого з країн ЄЕС, і виробничих засаджень деяких сортів винограду, що широко культувуються на півдні української держави. Встановлено зараженість агробактеріями грунту виноградників деяких регіонів країни. Показано, що в південних чорноземних грунтах збудник БР може зберігатися протягом двох років, вже не виявлятися через 6 місяців після викорчовування уражених кущів. Доведено, що в одних й тих самих місцях відбору проб грунту дослідної ділянки ПШ Agrobacterium можуть бути присутні і не виявлятися в різні сезони відбору проб.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано систему заходів захисту сої від бактеріальних хвороб в зоні Лісостепу України. Описано симптоми бактеріальних хвороб: сім'ядольного бактеріозу, кутастої плямистості, пустульного бактеріозу. Уточнено видовий склад збудників бактеріозів сої, їх поширення та шкідливість. Визначено вплив умов вирощування на розвиток хвороб та якість насіннєвого матеріалу (територіальний фактор, натрадиційні попередники, удобрення, строки сівби) та виявлено такі, що обмежують їх розвиток. Проведено оцінювання стійкості сортів сої до найпоширеніших бактеріальних хвороб і виділено сорти з генетично закріпленою стійкістю до кутастої плямистості та пустульного бактеріозу. Випробувано ряд фунгіцидів і біологічних препаратів захисно-стимулювальної дії проти збудників бактеріозів сої. Установлено високу ефективність застосування препаратів мікосан-H та агростимулін проти збудників бактеріальних хвороб.

  Скачати повний текст

Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus, серед яких виділено перспективні штами для подальшого вивчення їх як пробіотиків. Розширено спектр дії дозволених пестицидів відносно фітопатогенних бактерій. Показано ефективність використання для обмеження росту патогенів досить широко застосованих у рослинництві фунгіцидів (Ефатол, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Чемпіон, Ацидан і Татту), а також біофунгіциду Мікосан В, гербіциду Ураган форте.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дає змогу попереджувати появу та розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі,встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних та екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку та розмноження комах, що сприяє зменшенню застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад, біологічні особливості та сезонну динаміку чисельності бурякових блішок за сучасних умов. У буряковому агробіоценозі виявлено 9 родів земляних блішок. Серед бурякових блішок домінувала Chaetocnema concinna Marsh. (95 %). Установлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватися на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки на період заселення сходів культури блішками, внаслідок зниження токсичності рослин, жуки завдають відчутної шкоди. Оцінено стійкість 30-ти сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до блішок, не виявлено істотного зниження пошкоджуваності сходів. Вивчено ефективність дії інсектицидів для обробки насіння та обприскування даних сходів. Виявлено, що найвищу ефективність дії проти блішок у фазу "1-ї пари листків" (75 %) забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос. од.). Найвищу ефективність дії проти блішок одержано у разі обприскування сходів цукрових буряків у вигляді парашуту з параметрами 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), яка на сьомий день після обробки складала 60 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено прямо пропорційну залежність між гідротермічним коефіцієнтом і заселеністю листковою буряковою попелицею рослин цукрових буряків першого та другого років вирощування. Уточнено видовий склад ентомофагів попелиці на насінниках цукрових буряків та їх роль в регуляції чисельності фітофага. Обгрунтовано доцільність застосування проти шкідника агротехнічних прийомів у процесі вирощування висадків. Визначено ефективність сучасних інсектицидів проти листкової бурякової попелиці за різних способів їх застосування.

  Скачати повний текст