Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність з метою розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розвитку коренеїду сходів, звичайної парші, фузаріозної гнилі цукрових буряків вітчизняної та зарубіжної селекції, відповідно до складу композиції захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння та застосування міжрядних розпушувань у зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України. Визначено та доповнено видовий склад збудників хвороб кореневої системи буряків. На підставі вивчення біологічних особливостей домінуючих видів збудників хвороб у даному регіоні обгрунтовано доцільність включення у композицію для обробки насіння цукрових буряків гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції тіураму, 4 кг/т і тачігарену, 6 кг/т.

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад збудників кореневих гнилей сої в Північному Лісостепу України. Встановлено, що серед патогенної мікобіоти хворих рослин домінують гриби роду Fusarium - 56,3 %, менше виділялись мукорові - 17,1 %, Penicillium - 13,2 %, Cylindrocarpon - 7,7 %, Alternaria - 7,8 %, Rhizoctonia - 5,1 %, Gliocladium - 6,8 %, Pythium - 4,0 %. Досліджено співвідношення видів роду Fusarium у різні фази розвитку рослин. Зазначено, що протягом усього періоду онтогенезу сої найбільш поширеними були F. oxysporum Schlecht - 15,6 %, F. culmorum (W.G.Sm) Sacc. - 15,1 %, F. sambucinum Fuck. var. minus Wr - 14,9 %, менше - F. avenaceum (Fr) Sacc. - 8,8 %. Установлено кореляційну залежність між розвитком гнилей та екологічними факторами. Досліджено роль попередників та сортів в обмеженні розвитку кореневих гнилей сої. Вивчено антагоністичні відносини між грибами роду Trichoderma і домінуючими видами збудників гнилей (F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. oxysporum, F. gibbosum, F. graminerum, F. moniliforme, F. avenaceum) in vitro. Відзначено вибіркову дію біологічного препарату "Фітоспорин" на фузарії різних видів: сильніше пригнічувався ріст міцелію грибів F. moniliforme, F. gibbosum, F. solani, менше - F. culmorum, F.oxysporum, F. avenaceum. Встановлено, що обробка ним насіння сої сприяла не тільки зниженню розвитку хвороби, але й підвищенню біометричних показників та врожайності рослин більше, ніж у 1,5 рази. Аналогічні результати одержано у разі застосування препарату "Агат-25К". Доведено, що ефективним заходом обмеження розвитку кореневих гнилей сої є передпосівна обробка насіння фунгіцидами апроном (4 кг/т), тачигареном (6 кг/т) та дивідендом (2 л/т). Ураження сходів у даному випадку знижується в 1,6 - 2,2 рази, а урожайність зростає на 2,2 - 3,4 ц/га.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки стійкості сортів озимої пшениці за чотирма показниками: балом стійкості, ступенем розвитку хвороби в процентах, розповсюдженням хвороби та швидкістю розвитку інфекції. З'ясовано, що основним лімітувальним фактором для збудника є швидкість розвитку інфекції, обумовлена переважно імунологічними властивостями сортів. Відзначено, що стійкість сучасних вітчизняних сортів є значною мірою неспецифічною. Запропоновано підхід для визначення стійкості сорту шляхом зівставлення балу стійкості зі значенням варіювання ступеню розвитку хвороби. На підставі такого підходу визначено найбільш стійкі сорти. Встановлено расовий та генотипний склад популяції Erysiphe graminis f. sp. tritici, домінуючі раси гриба, а також ефективні та неефективні гени стійкості. Показано, що коливання частоти визначення вірулентних до окремих генів стійкості ізолятів, а також ступінь їх вірулентності, відрізняються залежно від ефективності гену стійкості. Визначено генетичну подібність та генетичні відстані між популяціями Erysiphe graminis f. sp. tritici з різних грунтово-кліматичних зон. Виявлено, що одним з джерел формування окремих диференційованих елементів єдиної популяції, є популяція зі степової зони України.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено заходи щодо обмеження розвитку кореневої гнилі сочевиці (Lens esculenta Motnch.). За умов південного сходу України коренева гниль сочевиці є широко поширеною хворобою, розвиток якої залежить від типу грунту, наявності інфекції, структури агроценозу та метеорологічних умов. Основними збудниками є види Fusarium oxysporum var. orthoceras (App. et Wr.) Bilai, F.solani (Mart) App. et Wr. var. agrillaceum (Fr.) та F.javanicum Koord. Встановлено, що інтенсивність формування бульбочок з азотфіксуючими бактеріями залежить від ступеня ураження кореневої системи. Проведено вивчення ураженості кореневою гниллю сортозразків сочевиці колекцій Національного центру генетичних ресурсів рослин України та Всеросійського інституту зернобобових та круп'яних культур. Ступінь ураження залежить від походження сортозразків. Виділено стійкі до кореневої гнилі сортозразки, а також такі, що поєднують цю ознаку зі скоростиглістю. Визначено вплив агротехнічного та хімічного заходів на розповсюдження та розвиток кореневої гнилі. Відмічено меншу ураженість і вищу урожайність насіння на посівах раннього строку з нормою 1,8 млн шт./га і глибиною 4 - 5 см. Доведено, що обробка насіння сочевиці фундазолом, 50 % з.п. (1,5; 2,0; 3,0 кг/т), вітаваксом 200 ФФ, 34 % в.с.к. (1,5; 2,0; 3,0 л/т) і роялфло, 48 % в.с.к. (2,0; 3,0 л/т) з домішкою NaКМЦ (0,2 кг/т) сприяє підвищенню польової схожості насіння, врожайності, зниженню розвитку кореневої гнилі.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості збудника несправжньої борошнистої роси на дині, динаміку розвитку хвороби під впливом умов зовнішнього середовища в Північно-Східному Лісостепу України. Оцінено стійкість проти хвороби рекомендованих для вирощування в Україні сортів дині, розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси на рослинах гарбузових. Вперше за умов Лісостепу України встановлено вплив агротехнічних чинників, зокрема схем посіву, касетної технології вирощування та фунгіцидів на обмеження шкодочинності хвороби на дині. Обгрунтовано строки застосування фунгіцидів на насіннєвих посівах дині проти несправжньої борошнистої роси.

  Скачати повний текст

В умовах Лісостепу України вивчено розповсюдженість та шкодочинністть фузаріозної стеблової гнилі (ФСГ) кукурудзи.Визначено коефіцієнт схильності до ураження кукурудзи збудниками ФСГ. Доведено, що передпосівна обробка насіння протруйниками в суміші із гуматом натрію позитивно впливає на енергію проростання, лабораторну та польову схожість. Відмічено активний ріст кореневої системи та надземних органів. Біологічна ефективність суміші досягла 97,5-100%. Встановлено, що засоби обробітку грунту впливають на зниження ураженості кукурудзи ФСГ. Визначено роль патогенів у зміні біохімічного складу рослин. При схрещуванні ліній із різною стійкістю отримано гібриди, що відносяться до різних груп за стійкістю до ФСГ. Досліджено, що лінія Ма21 може бути донором стійкості, коли виступає в ролі материнської форми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено склад клітинних моносахаридів штамів E. carotovora, визначено можливість використання цієї ознаки для ідентифікації та диференціації пектобактерій. Установлено залежність моносахаридного та жирнокислотного складу ліпополісахаридів (ЛПС) від методу їх виділення. Проаналізовано методи екстрагування ЛПС із клітин E. carotovora для вивчення адсорбіційних властивостей каротоворицинів. Визначено моносахаридний та жирнокислотний склад ЛПС, виділених з різних штамів E. carotovora, а також типових штамів чотирьох підвидів. Розкрито природу, досліджено адсорбіційні властивості ЛПС як рецепторів для макромолекулярних каротоворицинів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов обробки насіння цукрових буряків композиціями фунгіцидів розширюється спектр їх дії проти збудників хвороби та забезпечується значне зниження ураженості ними сходів. За цього суміші протруйників забезпечують тривалішу захисну дію проти коренеїда, ніж більшість сучасних фунгіцидів у разі застосування кожного з них окремо. Показано, що найвищою є дія (55,5 - 71,2 %) проти коренеїда за умов поєднання тачигарену з сульфокарбатіоном К та тачигарену з превікуром. Визначено, що ця композиція у половинних нормах витрати (4,5 г/п.о. - 3 мл/п.о.) під час обробки насіння цукрових буряків забезпечує більш ефективне обмеження поширеності коренеїда на посівах даної сільськогосподарської культури, ніж сумарний ефект від використання цих препаратів окремо.

  Скачати повний текст

Детально проаналізовано та складено картосхему ступеня розповсюдження та шкідливості мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі бульб картоплі в індивідуальних і колективних господарствах різних форм власності зони Полісся України. Вивчено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороб, що викликають гнилі бульб у період зберігання картоплі. Встановлено симптоматику мокрої бактеріальної та сухої фузаріозної гнилей на стеблах і листках картоплі у період вегетації, а також уточнено тривалість і строки прояву цих хвороб залежно від стійкості сортів картоплі та погодних умов року. Оцінено районовані сорти та перспективні гібриди картоплі на стійкість бульб до мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі та виділено набільш резистентні до цих хвороб сортозразки, які рекомендовано селективним центрам для створення стійких сортів до збудників зазначених хвороб. Встановлено роль первинної інфекції хвороб, які уражують картоплю в період вегетації, у патологічному процесі розвитку гнилей бульб під час зберігання врожаю. Встановлено, що висока лежкість бульб та зниження ураження їх гнилями грибкового та бактеріального походження досягається у разі зберігання картоплі з використанням як домішки подрібненої хвої ялини та сосни, сухого піску та супіщаного грунту, а також негашеного вапна дл опудрення бульб під час закладки врожаю на зберігання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами досліджень встановлено, що популяція T. caries, розповсюджена в Степу, характеризується вищим ступенем патогенності, ніж у Лісостепу та включає високовірулентну расу 40. Лісостепова популяція патогену включала середньовірулентну расу 32 та низьковірулентну расу 11. Виявлено високовірулентні біотипи T. caries, які забезпечують вірогідність оцінки та добору стійких форм. Рекомендовано їх використовувати як донори стійкості під час селекції з метою підвищення імунітету до збудника твердої сажки. Встановлено, що сорти Миронівська ранньостигла, Копилівчанка, Київська 8 та Зустріч характеризуються екологічною стійкістю до патогену за умов Лісостепу. Виявлено ряд колекційних сортозразків з високою стійкістю до даного збудника.

  Скачати повний текст

Встановлено поширення та швидкочинність збудників хвороб садивного матеріалу цибулі під час зберігання. Проведено літературний аналіз способів знезараження даного матеріалу та зроблено їх перевірку в лабораторних і польових умов. Вперше розроблено та апробовано передсадивний метод хімічного захисту насінників цибулі за допомогою системно-контактного фугніциду ридоміл голд мц, 68 % з.п., який дає змогу ліквідувати інфекцію усередині цибулини. Вивчено ефективність застосування бакових сумішей системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. і імуностимулятора "Імуноцитофіт". Виявлено, що завдяки своїй рістстимулюючій та антистресовій дії препарат "Імуноцитофіт" підвищує ефективність дії фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. Запропоновано удосконалену схему захисту насінників цибулі від хвороби. Досліджено фунгітоксичну активність вітчизняного препарату "Скарб", 25 % в.р. стосовно збудників основних хвороб цибулі. Зроблено оцінку районованих і перспективних сортів цибулі. Виділено сортозразки, що виявляли відносну стійкість до збудників пероноспорозу, бактеріозу та фузаріозного в'янення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено шкодочинність та поширеність кокомікозу вишні та черешні. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток патогена у вегетаційний період, розроблено температурно-фенологічні номограми щодо прогнозу дозрівання сумкоспор збудника кокомікозу та появи перших ознак хвороби. Розраховано рівняння регресії, яке є формулою довгострокового прогнозу розвитку кокомікозу. За результатами обліків визначено рівняння динаміки перебігу хвороби та його швидкості, яке є математичною моделлю інфекційного процесу та може використовуватись для короткострокового прогнозу розповсюдження кокомікозу. Вивчено біологічні особливості збудника, морфолого-культурні ознаки, джерела поновлення хвороби, тип спор первинного ураження. Розкрито роль агротехнічних заходів, що зменшують кількість заразного початку, обмежують розвиток хвороби під час вегетації. Встановлено токсичну та геностатичну дію фунгіцидів на патоген, визначено ефективність застосування хімічних препаратів системної дії в плодоносному саду та плодовому розсаднику проти кокомікозу.

  Скачати повний текст

Досліджено геномоделювальні та протипухлинні властивості культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. Виявлено, що екстраговані 0,85 % розчином хлориду натрію ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 P. syringae pv. coronafaciens 9030 мають типовий для бактерій даного виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук з мутагенною активністю у разі культивування на картопляному бульйоні. Виявлено, що ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стостовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Зазначено, що антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів, що, ймовірно, обумовлюється здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Встановлено, що сік з листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків має однакову антимутагенну активність. Зроблено висновок, що в уражених бактеріями рослинах пшениці не утворюються сполуки з мутагенною активністю. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, виявлено, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварівP. syringae перешкоджають пухлиноутворенню, зменшують його інтенсивність.

  Скачати повний текст