Дисертація є першим монографічним теоретико-методологічним узагальненням наукових матеріалів про охорону лісової рослинності України. Розроблена система лісових природно-заповідних територій. Розкрито теоретичні основи стратегії охорони ценорізноманітності на базових рівнях її екосистемної організації, диференціації та динаміки, описано новий підхід до виділення ценорізноманітності за регіонально-хорологічними критеріями. На підставі розробленої класифікаційної схеми лісової рослинності представлена синфітосозологічна оцінка ценофонду.

  Скачати повний текст

Виконане індексування інтенсивності вітровальності виявило наявність тісного кореляційного зв'язку між висотою над рівнем моря та індексами вітровалонебезпечності. Залежність апроксимується рівнянням параболи другого порядку і має особливості для кожної територіальної частини регіону. Зафіксовано достовірні показники залежності індексів вітровальності від експозицій схилів. Виділено і описано шість районів у межах від району з особливо високою вітровалонебезпечністю до району з незначною вітровалонебезпечністю. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті, із застосуванням методу індексації, дослідження впливу основних лісогосподарських заходів (суцільних, вибіркових санітарних, прохідних рубок, будівництва доріг, прокладання ліній електропередач, нафто- і газопроводів) показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

  Скачати повний текст

Вивчено плющ звичайний та його декоративні форми у лісових фітоценозах Заходу України із різним ступенем антропогенного впливу за умов м. Львова та на закритому грунті. Розглянуто біоекологічні особливості виду та форм, виділено нову форму плюща. Досліджено листкову пластинку виду та форм, ступінь впливу на неї умов середовища. Розроблено підходи до визначення режиму заготівлі сировини виду, досліджено вплив фітомаси на природне поновлення. Визначено місця виростання квітучих плющів, особливості приуроченості пагонів до експозиції стовбура. Вивчено насіннєве та вегетативне розмноження виду, його використання в озелененні.

  Скачати повний текст

Вперше у Львові проведено комплексну оцінку приміських та міських насаджень у взаємозв'язку з функціонуванням населення наземних хребетних. Одержано нові дані про особливості структури приміських і міських насаджень, їх кормові та захисні властивості; видовий склад, чисельність, екологічні групи наземних хребетних та їх взаємодію зі структурними компонентами приміських і міських насаджень. Запропоновано класифікацію наземних хребетних за ступенем адаптації до приміських і міських насаджень Львова. Розроблено рекомендації для виробництва щодо оптимізації умов існування наземних хребетних приміських і міських насаджень.

  Скачати повний текст

Досліджено стан піднаметового трав'яного покриву паркових, лісопаркових і лісових насаджень. Розглянуто особливості структури трав'яного покриву залежно від характеру деревостану та умов забезпечення світловими ресурсами під його наметом. Досліджено вплив освітлення на декоративні характеристики піднаметового трав'яного покриву. Запропоновано способи формування оптимальної структури деревних насаджень для забезпечення високого видового різноманіття та естетичних якостей піднаметового покриву. Розроблено та науково обгрунтовано заходи щодо створення високодекоративних піднаметових рослинних угруповань у паркових і лісопаркових фітоценозах.

  Скачати повний текст

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

  Скачати повний текст

Виявлено інтенсивність поселення та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни різного віку та складу за умов свіжих борів і суборів. Визначено вплив трав'яного покриву на ріст штучних насаджень сосни, вологість і фізико-хімічні властивості підстилки та грунту, мікроклімат, а також розповсюдження в них безхребетних. Вивчено транспіраційні витрати вологи різними видами трав і деревами сосни, вплив зімкнутості крон насаджень і розвитку трав'яного покриву на інтенсивність транспірації, фотосинтезу, дихання сосни, вміст пігментів у хвої. Вивчено особливості біохімічного взаємовпливу між деревними і трав'яними видами в штучних насадженнях. Досліджено розповсюдження коренів сосни та трав у культурах різного віку та різній зімкнутості крон, виявлено вплив трав'яного покриву на природне поновлення сосни за умов свіжого субору. Уперше встановлено сукцесійний розвиток трав'яних рослин за весь період вирощування насаджень - від їх створення до рубань головного користування та зрубах. Показано, що зростання трав'яних рослин у культурах впливає на продуктивність соснових насаджень і вихід ділових сортиментів, особливо за умов інтенсивного зрідження деревостанів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено категоріальну та територіальну структуру мережі лісових об'єктів природно-заповідного фонду на рівні фізико-географічних провінцій та областей західного регіону України, надано оцінку її репрезентативності. На прикладі модельної частини регіону, поглиблено вивчено та узагальнено особливості гетерогенності лісової рослинності заповідних територій, зокрема, вікову структуру, склад та таксаційні характеристики деревостанів, типологічний спектр, флористичне та фітоценотичне різноманіття, потенційні відновні та динамічні процеси. Розроблено наукові засади оптимізації регіональної мережі лісових природоохоронних об'єктів.

  Скачати повний текст

Вивчено популяційну структуру восьми видів клонотвірних рослин: Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Carex pilosa, Calluna vulgaris, Molinia caerulea, Stellaria holostea, Vaccinium myrtillus, Vaccinium vitis-idaea, що є домінантами або співдомінантами в 27-ми лісових асоціаціях Деснянсько-Старогутського національного природного парку (ДСНПП). За результатами польових досліджень розроблено періодизацію онтогенезу досліджуваних видів рослин та визначено особливості їх фенології. Описано динаміку наростання фітомаси, листкової поверхні та числа метаметрів у особин. Визначено особливості репродукції та показано обумовленість розміру репродуктивного зусилля життєвою формою рослини та еколого-ценотичними умовами. З застосуванням методу суцільного картування вивчено структуру клонів досліджуваних видів рослин, установлено закономірності зміни за радіусами клонів, щільністю парціальних кущів та їх віковим станом. Запропоновано оригінальний статистично-графічний метод, який дає змогу оцінювати вік кожного клону та здійснювати його територіальне зонування. Представлено вікові й віталітетні спектри восьми видів рослин трав'яно-чагарникового ярусу (ТЧЯ) у 27-ми лісових асоціаціях. На підставі аналізу асоційованості та сполученості рослин виявлено ценотичні взаємозв'язки компонентів ТЧЯ в лісових масивах ДСНПП і заказника "Банний Яр", запропоновано поділ рослин ТЧЯ на види-центоутворювачі та види-інтрудери. Апробовано метод діагностики стану популяцій, придатний для моніторингу їх динаміки за умов заповідності та зроблено прогноз стану та розвитку ТЧЯ в лісах регіону на ближчі 30 років.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано нормативно-інформативне забезпечення для визначення якісних і кількісних параметрів інтенсивності та характеру пошкодження внаслідок ожеледі та льодоламу лісових насаджень Вінниччини як важливого еколого-стабілізувального чинника навколишнього середовища. Проаналізовано та систематизовано комплекс природних факторів, які спричинили ожеледь і льодолам у 2000 р., надавши йому катастрофічного характеру. Обгрунтовано та сформульовано у фізико-геогафічному та біогеоценотичному аспектах значення таксаційного виділяння (лісової ділянки) як первинної науково-дослідної та господарсько-лісівничої одиниці у ролі елементарного територіального природного комплексу на фаціальному рівні. Проведено кореляціний пофакторний аналіз інтенсивності пошкодження насаджень і окремих дерев ожеледдю та льодоламом залежно від їх біолого-морфологічних властивостей. Обгрунтовано та розроблено прогнозні моделі інтенсивності пошкодження деревостанів у разі виникнення негативних стихійних природних явищ. Розроблено кваліметричну таблицю оцінки балів стійкості лісових насаджень щодо пошкодження та моделі можливої втрати біомаси деревостанів залежно від його інтенсивності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження видового складу та біологічних властивостей мікроміцетів, ізольованих з подрібненої деревини гілок (ПДГ) листяних порід Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur. Визначено біологічну та екологічну роль у грунтовому мікробіоценозі мікроскопічних грибків, які приймають учать у розкладанні ПДГ Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur. Встановлено динаміку їх зміни у процесі розкладання ПДГ у дерново-слабопідзолистому грунті. Одержано нові дані про роль мікроміцетів в окисно-відновних процесах та синтезуванні лігін-целюлозних екзоензимів і проаналізовано особливості трансформації органічних сполук, використаних як джерело живлення. Досліджено біосинтез антибіотичних речовин і спектр їх антимікробної дії в деяких видів грибків. Встановлено роль ферментів та антибіотиків в екологічних змінах міркоміцетів ПДГ та грунту. Створено колекцію живих культур мікроміцетів, вилучених з ПДГ і дерново-слабопідзолистого грунту й одержано штами продуценти антибіотиків і мікотоксинів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексну екологічну оцінку мікроморфологічної будови порового простору та струтуроутворення у лісових едафотопах за степових умов. Знайдено статистично достовірну відмінність мікроморфометричних ознак видимих субмакро-, макро- і мезоопор. Оцінено екологічні масштаби та спрямованість трансформації грунтової мікроструктури та перебудови порового простору під впливом лісових екосистем за умов степу. Виявлено тенденцію достовірного зниження фрактальної розмірності грунтових зображень гумусових горизонтів. Розроблено візуалізовану комп'ютерну модель, що імітує варіанти процесів синтезу грунтового скелета з часток різного розміру, форми й орієнтації.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника "Медобори". Встановлено рівень їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. З метою відновлення корінних деревостанів обгрунтовано необхідність створення умов для появи самосіву та розвитку підросту, формування молодняків за типом корінних лісів Поділля. Обгрунтовано реконструктивні заходи для забезпечення у складі насаджень домінуючої ролі основних лісотвірних порід. Запропоновано систему лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення міграції радіонуклідів у дикорослі лікарські рослини Полісся України. Установлено закономірності радіоактивного забруднення регіону та розподілу радіоактивних елементів у грунтах найбільш поширених типів умов місцезростання. Проаналізовано фактори, які впливають на інтенсивність надходження радіонуклідів до даних рослин.

  Скачати повний текст

Розкрито еколого-фауністичну структуру, проаналізовано просторовий розподіл та лісівниче значення населення кажанів у Західному Поділлі. Досліджено 17 видів у складі фауни рукокрилих в даному регіоні, виділено фактичні знахідки чотирьох видів. Визначено статус видів за відносною чисельністю та шість екологічних груп у складі лісових угруповань кажанів. Вивчено видовий склад пізньолітніх та зимових скупчень рукокрилих. Висвітлено особливості розташування дупел зі сховищами рукокрилих. Визначено середньодобові кількісні та енергетичні показники споживання комах модельними видами кажанів за умов неволі та сезонну динаміку їх змін, проведено екстраполяцію отриманих даних до умов та інтенсивності живлення кажанів у природі. Встановлено обсяги споживання лісовими видами рукокрилих комах-фітофагів, здатних масово розмножуватись та пошкоджувати деревостани за показниками чисельності та щільності населення кажанів у основних стадіях живлення. Доведено, лісові угруповання кажанів є основним чинником біологічного захисту лісів Західного Поділля.

  Скачати повний текст

Оцінено вплив органічної речовини на прикладі екскреції Aices alces (L.) на хімічні показники різних за гранулометричним складом лісових грунтів, штучно забруднених металами-полютантами. Визначено роль екскрецій у динаміці хімічних показників. Виявлено нейтралізацію негативного впливу металів-забруднювальників на біотест за умов розкладання екскреторного опаду. Побудовано регресійні моделі стосовно динаміки хімічних показників грунту. Установлено взаємодію органічної речовини з металами, що сприяє умовам розвитку екологічної стійкості грунтів за умов техногенного пресингу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування комплексів безхребетних тварин підстилкового біогеогоризонту за умов різних типів природних і штучних лісових біогеоценозів степової зони України. Проведено порівняльне вивчення герпетобію із зональними степовими, навколоводними й урбанізованими екосистемами. Створено моделі трофічних мереж, що складаються з двох і трьох трофічних рівнів. Розроблено алгоритм перенесення трофічного навантаження для поліфагів за умов нестачі кормових ресурсів. Досліджено вплив трофічної спеціалізації поліфагів на стабілізацію структури трофічної мережі. Розроблено метод топологічних спектрів для зоологічної діагностики природних і антропогенно трансформованих екосистем. Проведено моделювання впливу на трофічних ресурс популяцій сапрофагів і фітофагів із генераціями, що накладаються. Оцінено вплив антропогенних чинників на герпетобій лісових біогеоценозів степової зони України. Проаналізовано розподіл безхребетних тварин за типами степових лісів. Із використанням факторного та дискримінантного аналізу виявлено закономірності утворення багатовидових комплексів підстилкових безхребетних тварин у різних типах біогеоценозів степової зони України, оцінено взаємовплив різних компонентів герпетобію. Розроблено рекомендації щодо оптимізації герпетобію як складової системи підвищення стійкості лісових біогеоценозів у разі географічної невідповідності умовам існування.

  Скачати повний текст