Одержано нові дані про принципи часової організації клітинних процесів у період дроблення зародків холоднокровних тварин. Вперше у порівняльному плані проаналізовано часові залежості між змінами біоелекричних і метаболічних процесів на стадії дроблення зародків в'юна та шпорцевої жаби. Установлено подібність часових залежностей зазначених процесів у ранньому ембріогенезі тварин різних систематичних груп та її незалежність від типу дроблення та побудови зародків цих тварин. Виявлено достовірні часові причинно-наслідкові зв'язки між динамікою біоелектричних характеристик та інтенсивністю енергетичного метаболізму, зокрема - їх зв'язок з динамікою вмісту серотоніну в зародках в'юна у період дроблення. Уперше з'ясовано особливості часових залежностей між біоелектричними та метаболічними процесами за дії екстремальних чинників на ранній ембріогенез в'юна та запропоновано критерії оцінки динаміки біоелектричних і метаболічних показників за нормальних умов розвитку та у випадку дії негативних чинників.

  Скачати повний текст

Досліджено хімічний склад печінки, червоних і білих м'язів, а також гонад самців і самок чорноморського калкана. Доведено, що вміст тотальних ліпідів у печінці, червоних і білих м'язах нетипово низький. Виявлено високу метаболічну активність печінки та червоних м'язів калкана та функціональну спорідненість тканин. Описано жирнокислотний склад тріацилгліцеринів і фосфоліпідів тканин калкана, що характеризуються високим вмістом поліненасичених жирних кислот і, насамперед, докозагексаєнової кислоти. Встановлено, що печінка та червоні м'язи самців калкана, що дозрівають, функціонально більш пов'язані з гондалами, ніж білі м'язи. Виявлено статеві розходження в хімічному складі тканин самців і самок калкана. Розглянуто динаміку основних енерговмісних речовин у печінці, м'язових тканинах, гонадах самців і самок калкана перед, під час і після нересту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз параметрів внутрішньомолекулярної структури головних і мінорних фракцій гемоглобінів окремих представників класу ссавців і риб, що характеризують рівень гідрофобності та щільності упакування білкових макромолекул. Встановлено рівень продуктів окислювальної модифікації в головних фракціях гемоглобінів досліджених видів хребетних, стійкість головних фракцій гемоглобінів до окислювальної модифікації за умов її ініціації in vitro. Виявлено зв'язок окислювальної модифікації гемоглобінів з характером їх внутрішньомолекулярної структури. Здійснено порівняльний аналіз стану процесів пероксидації ліпідів у плазмі крові, мембранах і гемолізаті еритроцитів окремих представників пойкілотермних і гомойотермних хребетних. Досліджено стан антиоксидантної системи в гемолізаті еритроцитів. Наведено порівняльну оцінку окремих показників обміну глюкози в еритроцитах представників класу ссавців і класу риб. Встановлено зв'язок обміну глюкози з перекисним окисленням ліпідів в еритроцитах.

  Скачати повний текст

Досліджено харчові взаємовідносини найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища - тюльки та товстолобів (білих, строкатих та їх гібридів). Визначено рівень використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежено динаміку основних біологічних характеристик, чисельності й іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів. Доведено, що запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються дуже неефективно. Встановлено, що частка промислових уловів не перевищує 5,9 % від загальної іхтіомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон. Виявлено, що у разі сталого зниження чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшується внаслідок зменшення обсягів інтродукції та неповного використання старших вікових груп вселенців, а у структурі стада зростає частка гібридних товстолобів. З'ясовано, що основне перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів припадає на фітопланктон і детрит. Виявлено, що за зоопланктоном спільними об'єктами були гіллястовусі ракоподібні, особливо зі строкатими та гібридними товстолобами. З'ясовано, що накопичення у водосховищі значної кількості інтродуцентів старшого віку обумовлює виникнення ситуації, коли частка спожитого сумісно з тюлькою зоопланктону досягає рівня 94,9 - 96,2 % від його загальної продукції, що призвело до значного зниження рівня розвитку зоопланктону у 2004 р. Запропоновано напрями раціонального використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища, основними з яких є збільшення обсягів зариблення з відповідною оптимізацією видового складу інтродукованої молоді шляхом виключення гібридних особин. Доведено, що обов'язковою умовою впровадження даних заходів є регулювання чисельності тюльки методом меліоративних відловів у поєднанні з інтенсивним промисловим вилученням старших вікових груп вселених товстолобів.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Охарактеризовано представників інтродукованого інвазивного компонента іхтіофауни: ротана, чебачка амурського та колючку триголкову, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципієнтів. Висвітлено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Показано залежність строків та екологічних особливостей нересту основних аборигенних видів риб від абіотичних факторів. Проаналізовано вплив основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками. Запропоновано заходи охорони та раціонального використання рибних запасів у річкових гідроекосистемах регіону.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування демографічних підходів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі (ВПА), для оцінки чисельності і стану запасів основних промислових видів риб дніпровських водосховищ на прикладі ляща, плітки та плоскирки Кременчуцького водосховища, а також ляща та плітки Канівського водосховища. Проаналізовано ряд методик визначення параметрів рівняння росту Берталанфі, природної та промислової смертності. Визначено чисельність та біомасу промислового стада даних видів риб за допомогою ВПА, когортного аналізу Поупа та псевдокогортного аналізу. На підставі моделі типу Томпсона і Бела, яка показує, наскільки раціонально ведеться промисел даних видів, змодельовано улови на одиницю поповнення. Розглянуто фактори, які впливають на динаміку чисельності ляща та плітки дніпровських водосховищ. Зазначено, що промислові стада ляща Кременчуцького та Канівського водосховищ експлуатуються раціонально, в той час як плітка знаходиться в стані "перелову". Основним фактором, що впливає на динаміку чисельності даних видів риб є інтенсивність промислу.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджено динаміку різноманіття риб у зв'язку з коливаннями показників якості води, зумовлених природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних та інших) і антропогенних чинників (інтенсивності штучної підтримки гідрологічного режиму, промислу). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв'язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що концентрація кожного з металів, яка є близькою до його природного вмісту, викликає в крові коропа суперкомпенсаторні зміни стану антиоксидантних факторів. За вищих концентрацій металів спостерігаються індивідуальні особливості дії кожного з них. Здатність активувати прооксидантні процеси зменшується серед досліджуваних металів у ряді мідь - цинк - свинець - марганець. Для дії міді та цинку характерне зменшення активності СОД еритроцитів і збільшення вмісту церулоплазміну в плазмі. За впливу марганцю та свинцю найбільш виражені зміни стану гемових білків. Дія суміші металів за комплексом ознак найбільш подібна до дії свинцю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання комплексного вивчення процесів, які відбуваються в мозку коропа під впливом сезонних змін температур і токсикантів: аміаку, катіонів, важких металів, фенолу та у разі зміни pH водного середовища. Показано значення гамма-амінобутиратного (ГАМК)- шунта та глутамат-глутамінової системи у підтримці енергетичного та метаболічного гомеостазів: формування пулу нейромедіаторів, детоксикація аміаку, забезпечення функціонування адаптивних енергетичних гілок ГАМК-шунта (у зимові місяці активніша нейромедіаторна гілка, весною - енергетична). Виявлено ефект підтримання гомеостазу в мозку коропа за рахунок синтезу кетонових тіл, внаслідок впливу гіпотермії та токсикантів (аміаку, іонів, свинцю, фенолу, за політоксичної дії стічних вод).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено сучасний стан рибного населення басейну річки Рось. Виявлено 33 види риб для басейну Росі, 8 з яких адвентивні (інтродуценти та саморозселенці). Встановлено, що кількість чужорідних видів протягом ста років поступово зросла за умов зменшення кількості аборигенних видів у таких екологічних групах, як придонні, реофіли, одноразово-нерестуючі. Виявлено збільшення числа видів, що проявляють активну турботу про потомство. На підставі аналізу даних перетворення встановлено, що найвагомішим фактором антропогенного навантаження на іхтіофауну Росі є гідробудівництво, а саме: зарегулювання стоку. Доведено, що найбільшим видовим різноманіттям в басейні характеризуються нижня та середня течія Росі, верхня течія та крупні притоки (Роська, Роставиця, Росава) нараховують менше видів риб. З'ясовано, що невеликі притоки верхньої Росі (Горіхова, Коса, верхів'я Кам'янки) мають найменшу кількість видів. На підставі порівняння п'яти аборигенних видів з басейну Росі та Дніпра виявлено відмінність ряду пластичних і меристичних ознак, що свідчить про наявність локальних популяцій риб басейну Росі. У 17-ти видів риб встановлено невеликі відхилення у будові, в основному в бічній лінії та плавцях. Доведено, що аборигенне рибне населення басейну Росі потребує більшої охорони, насамперед за рахунок збереження біотопів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості трансформації сполук азоту в штучних системах культивування гідробіонтів, розкрито роль даних процесів у структурі взаємовідносин організмів з водним середовищем. Встановлено основні закономірності формування якості водного середовища у системах культивування безхребетних (Moina macrocopa Straus, Cladocera) та риб (Cyprinus carpio L.) під впливом продуктів метаболізму та кормового навантаження. Показано провідну роль кормового навантаження у визначенні характеру біотичних процесів у середовищі, обумовлену надходженням до системи значної кількості біодосяжної органічної речовини, що призводить до інтенсивного розвитку гетеротрофних бактерій і негативно впливає на кисневий режим середовища та процеси нітрифікації. Виявлено прискорення процесів трансформації сполук азоту під впливом M. macrocopa та C. carpio в результаті підвищення активності мінералізації органічної речовини. Встановлено, що загальна спрямованість процесів, яка визначається гетеротрофною мікрофлорою, не змінюється. Визначено найбільш сприятливі якісні характеристики водного середовища для росту та розвитку досліджуваних гідробіонтів (для C. carpio - етап стабілізації процесів амоніфікації та нітритоутворення; для M. macrocopa - етап амоніфікації - першої фази нітрифікації). Доведено, що виявлені особливості трансформації сполук азоту у водному середовищі та їх взаємозв'язок з процесами росту та розвитку безхребетних і риб мають важливе значення для розуміння механізмів функціонування штучних систем культивування. Наведено рекомендації щодо їх використання для розробки способів оптимізації умов життєдіяльності об'єктів вирощування та підвищення продуктивності систем.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням методу молекулярно-генетичного аналізу здійснено дослідження диплоїдно-поліплоїдного комплексу щипівок за змістом: генетичне маркування, цитометричний аналіз та детальна морфологічна характеристика. Уперше для України, на підставі даних одномірної та багатомірної статистики у порівнянні за морфологічними ознаками диплоїдних та поліплоїдних особин виділено сукупності діагностичних ознак зовнішньої морфології, що є необхідні для визначення щипівок досліджених регіонів. Проаналізовано колекцію зоологічного музею ННПМ НАНУ, на базі якої для родини Cobitidae охарактеризовано динаміку становлення комплексу щипівок України у часі. Уперше для фауни України виявлено міжвидові гібриди C. taenia-S. aurata і C. taenia-C. velanoleuca - нового виду для іхтіофауни України.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне порівняльне оцінювання морфобіологічних показників стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області за умов зростаючого промислового навантаження. Одержано нові дані щодо статево-вікового складу стада ляща, його репродуктивного й іхтіопатологічного стану, якості рибопродукції. Встановлено факт міжвидової симпатричної гібридизації в межах естуарної гідроекосистеми. Вдосконалено положення щодо оптимізації промислової експлуатації сировинних ресурсів естуарної гідроекосистеми за рахунок регулювання промислового навантаження, запровадження системи іхтіологічного моніторингу з використанням геоінформаційної системи, яку вперше створено для Дніпровсько-Бузької гирлової області.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність ступеня інгібувального впливу авермектинів від стадії розвитку зародка, структури авермектину та чутливості ензиму до дії антипаразитарних речовин. Результати інгібування АТФаз значною мірою підтверджено на підставі змін трансмембранного потенціалу, ультраструктури бластомерів і морфології зародків і личинок. Виявлено певні пошкодження органел, а саме: гіпертрофію, набряк каналів гранулярного ендоплазматичного ретикулуму та агранулярного ендоплазматичного ретикулуму, збільшення лізосом і травних вакуоль, руйнування ПМ, що призводить до метаболічнмх порушень і розвитку некрозу в бластомерах, який спричиняє загибель зародків. Установлено можливі причини виникнення токсичних ефектів, зумовлених дією авермектинів.

  Скачати повний текст