Розглянуто кореляцію залізовмісних розрізів Ганнівського родовища та родовища шахти ім.В.І.Леніна з метою уточнення вікового та стратиграфічного співвідношення метавулканогенно-осадової товщі Саксаганського та Північного району Кривбасу. Розроблено єдину модель комплексної оцінки залізорудних родовищ Кривого Рога. Обгрунтовано належність Ганнівського родовища до залізисто-кременистої метауль-трабазит-базитової формації верхнього архею, а родовища шахти ім.В.І.Леніна - до залізисто-кременистої сланцевої формації раннього протерозою. Встановлено, що розрізи родовищ шахти ім.В.І.Леніна та Ганнівського утворились асинхронно в різних структурно-фаціальних зонах.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено мінералого-геохімічні та генетичні умови локалізації Cu рудопроявів Волині, Cu і Au - Ag - Pb - Zn родовищ і рудопроявів Донбасу та Cu - Ag родовищ Любін-Сірошовіце (Передсудеття, Польща). Встановлено, що основна маса самородної міді у волинських трапах нагромаджувалась з магматогенних гідротерм. Виявлено, що продукти трьох стадій гідротермального рудоутворення сфорували Au - Ag - Pb - Zn зруденіння Нагольного кряжу ~ 205 млн. р. тому. Утворення руд Au зафіксовано накладенням галенітвмісних агрегатів на агрегати пірит-арсенопіритової стадії. Встановлено, що стратиформні міднорудні тіла Північно-Західного Донбасу та Передсудеття сформувались мультиетапно. З'ясовано, що Pb - Zn зруденіння нагромаджувалось на карбонатних бар'єрах. Доведено, що формування багатих руд Cu обумовили виникнення окиснювальних гіпергенних процесів, які сприяли мобілізації та перерозподілу металів у рудних тілах.

  Скачати повний текст

Досліджено умови локалізації та динаміки формування, еволюції та руйнування срібного зруденіння Берегівського рудного поля. Доведено, що піраргірит-полібазитова мінералізація (300 - 400 г/т срібла) трансформувалась у бідшішу полібазитову (100 - 150 г/т) протягом руйнування сульфідних агрегатів і зниження ТЕРС галеніту n- і p-типів. З'ясовано, що під час розчинення галеніту Ag частково затримувався з формуванням Ag-Bi-сульфосольного, акантитового з англезитом і срібдо-акантит-полібазитового парагенезисів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості рельєфу кристалічного фундаменту за запропонованою методикою, структурні особливості девонського та нижньокам'яновугільного комплексів, взаємозв'язок родовищ нафти та газу з рель'єфом фундаменту та текточнічними розломами. На підставі детальних стратиграфічних досліджень даних відкладів надано оцінку перспективності окремих ділянок Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і частин розрізу. Досліджено розподіл величин відкритої пористості та газопроникності на структурах південної, північної та приосьової зон регіону та виділено численні зони розтягання та стиснення у палеозойському розрізі, доведено його шарувато-зональну будову. Обгрунтовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів та їх вплив на закономірності розподілу покладів нафти та газу, пульсаційність (неодноразовість) надходження вуглеводнів в осадочний чохол западини. За даними геохімічних досліджень установлено тип і концентрацію органічної речовини у глибокозанурених відкладах, надано оцінку їх перспектив. З'ясовано, що розподіл палеотемператур у розрізі та за площиною був неоднорідним. Уточнено та деталізовано початкові етапи розвитку регіону. Висвітлено питання взаємозв'язку розташування родовищ нафти та газу з рельєфом фундаменту та тектонічними розломами. Оцінено перспективи нафтогазоносності девону та нижнього карбону на підставі детальної стратиграфії та літології цих комплексів. З'ясовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів і закономірностях розташування родовищ нафти та газу. Відкрито шарувато-зональну будову осадочного чохла. Установлено пульсаційне (неодноразове) надходження вуглеводнів в осадочний чохол. Визначено типи й особливості розподілу органічної речовини у глибокозанурених відкладах, зафіксовано наявність палеотемпературних аномалій. Запропоновано напрями вирішення певних геологічних проблем та подальшого розвитку пошуково-розвідувального процесу з прирощенням запасів нафти та газу.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

Уперше для Українського щита (УЩ) на прикладі Східноукраїнської пегматитової області (Західноприазовського та Середньопридніпровського блоків УЩ) у результаті вивчення значного за обсягом фактичного матеріалу з затосуванням сучасних методів дослідження та комп'ютерних технологій побудови карт виявлено геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів. Виділено головні типи й асоціації пегматитів, розвинутих у межах мегаблоків східної частини щита. Доведено належність окремих асоціацій пегматитів до відповідних гранітоїдних комплексів і приуроченість їх до різних геолого-структурних обстановок і породних формаційних комплексів. Проведено районування дослідженої території як пегматитової області. Виділено два пегматитоносні райони - Західноприазовський і Середньопридніпровський. Виділено два етапи формування пегматитів, а саме: формування пегматитових полів у процесі ультраметаморфічних перетворень порід найдавніших структурно-формаційних комплексів; стадійне, відповідно до формування багатофазних інтрузивних гранітних комплексів, формування полів керамічних, рідкісноземельних, рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових і рідкіснометалевих пегматитів під час інтрузивного магматизму, який відбувався за умов становлення зеленокам'яних структур. Визначено головні етапи та періоди розвитку пегматитів у межах мегаблоків. Розроблено класифікацію пегматитів докембрійських породних комплексів і систематизовано комплекс геологічних і металогенічних чинників прогнозування продуктивних пегматитових полів і вузлів.

  Скачати повний текст

Вивчено мінеральний склад бентонітових глин Кудринського родовища, екологічної обстановки деяких районів Криму. Розроблено технології санірування територій, забруднених токсичними важкими металами. Досліджено питання очищення стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах та економічної ефективності розробки Кудринського родовища в цілому. Комплексно проаналізовано особливості бентонітових глин з кар'єру ТОВ "Бентокрим" та проведено їх порівняльну оцінку з глинами Кудринського родовища. Розглянуто питання мінералогії, фізико-хімічних властивостей, склад і генезис Кудринського родовища бентонітових глин. Запропоновано та впроваджено рекомендації щодо використання бентонітових глин Кудринського родовища для охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розромні зони Приазовського блоку Українського щита (УЩ) - це інтегровані об'ємні геологічні тіла з зональними морфологічними та кінематичними параметрами, що змінюються у просторі та часі, з певним речовинним складом, закономірно орієнтованими структурами тектонітів. Різноманітність тектонітів зумовлена глибиною рівня їх формування та латеральними змінами умов деформації. З'ясовано, що розломні зони представлені сумами парагенезисів деформаційних структур, сформованими в окремі етапи розвитку цих зон. Для основних етапів активізації конкретних зон Приазовського блоку (Сорокинської, Конської, Малоянисольської, Жовтневої) виявлено характерні парагенезиси деформаційних структур і висвітлено еволюцію тектонофізичних деформацій. Уточнено просторове розташування меж головних розломних зон Приазовського блоку УЩ (Конської, Куйбищевської, Кам'яномогильської, Жовтневої, Малоянисольської). Встановлено певні етапи формування полів напружень, які створювали структурні плани розломних зон і не менше двох у мезозої (Конській, Південно-Донбаської, Жовтневої, Девладівської). Вперше для розломних зон Приазовського блоку (на прикладах Кальміуської, Гузсько-Єлачикської, Девладівської) встановлено прямі ознаки деформацій осадових гірських порід неогенового віку в неотектонічний етап їх розвитку та зафіксовано сучасну активність розломів, більш характерну для діагональних систем. Установлено осередковий характер просторового розташування ділянок багаторазових активізацій розломів. До них приурочені концентрації рудної речовини. Ознаками таких ділянок є різке збільшення кількості дзеркал ковзання та напрямів зсувів за ними, зростання кількості різновікових деформаційних структур, широкий віковий діапазон формування деформаційних парагенезисів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено біолітомікрофаціальний аналіз верхньоюрського крабонатного комплексу Українського Предкарпаття. Визначено 19 типових мікрофацій і встановлено належність відкладів до стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Деталізовано стратиграфічну схему верхньої кори. Для оксфордського ярусу уточнено латеральні співвідношення світ та встановлено вертикальну зональність біогермів. Для кімериджського ярусу в рифовій фації моранцівської світи виділено та охарактеризовано чотири біогермних куполи потужністю до 50 м на площах буріння Коханівка, Судова Вишня, Подільці, Північні Мединичі. Вперше проведено межу між зарифованою та лагунною фаціями рава-руської світи. Для титонського ярусу уточнено вертикальні та латеральні границі Опарського рифу. Виявлено зміщення біогермних тіл на захід протягом пізньої юри. На підставі одержаних даних деталізовано палеогеографічні побудови верхньоюрського комплексу. Визначено та описано на мікроскопічному рівні залишки мікро- та макроорганізмів у рифогенних і супутніх відкладах та здійснено їх діагностику у шліфах. Простежено вертикальну та латеральну зональність викопних організмів та уточнено їх стратиграфічне поширення, що є додатковим критерієм для стратифікації. Проведено реконструкцію умов оксфордського, кімериджського та титонського палеобасейнів. Вперше для верхньоюрських відкладів Українського Передкарпаття складено атлас мікрофацій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан світового та вітчизняного ринку бентонітових глин: об'єми видобутку, об'єми експорту й імпорту, ціни та галузі застосування бентонітової сировини. Наведено геолого-промислову класифікацію вітчизняних родовищ бентонітових глин, геологічні та техніко-економічні характеристики окремих родовищ. Проведено геолого-економічну оцінку мінерально-сировинної бази бентонітових глин України за допомогою бальної шкали, методики коефіцієнтів приведення, регресійно-кореляційного аналізу. За результатами геолого-економічної оцінки, проведеної за трьома методами, серед об'єктів вітчизняного надрокористування Черкаське родовище бентонітових і палигорськітових глин визначено як найбільш значиме. Серед родовищ, запаси яких є балансовими, підтверджується перспективність таких родовищ, як Ільницьке, Горбківське, Григорівське. Серед родовищ, що не враховані Держбалансом запасів корисних копалин України, найбільш перспективним об'єктом є Соршценське родовище. Визначено оптимальні параметри для експрес-діагностики глинистої речовини. Застосування поєднання рентгенофазового та рентгеноспектрального електронно-зондового мікроаналізу для експрес-діагностики їх речовинного складу дозволяє надавати початкову оцінку якості корисної копалини, яка, в свою чергу, визначає перспективність об'єкта для подальших досліджень.

  Скачати повний текст

Вперше, шляхом прямого порівняння з даними ізотопного датування монацитів з одних і тих же об'єктів, встановлено надійність оцінювання віку монацитів методом загального свинцю з рентген-флуоресцентним визначенням вмісту U, Th, Pb в окремих кристалах монациту в широкому інтервалі значень віку від архею до палеозою. Показано, що невизначеність значень оцінювання віку монацитів для використаного методу становить близько 5 % відносних для архею - палеопротерозою і близько 10 % відносних для фанерозою. Встановлено, що гіпергенні умови, зокрема, процеси короутворення, помітно не порушують U - Tb - Pb ізотопну систему монацитів, і вік детритових монацитів відповідає віку материнських порід. Вперше вивчено латеральну поширеність проявів молодих монацитів і встановлено, що в осадовому чохлі території України повсюдно, окрім Приазовського району, мають регіональне поширення монацити неопротерозой-палеозойського віку. Вперше показано, що на відміну від таких акцесорних мінералів як циркон, апатит і сфен, однозначного зв'язку між вмістом елементів-домішок у монациті та петрохімічним типом материнської породи не спостерігається, за винятком монацитів з нефелінвмісних лужних порід та карбонатитів. Сформульовано емпірично обгрунтоване припущення про походження основної частини молодих монацитів не з порід Українського щита, а з кристалічних порід тектонічних структур, що оточують південно-західну частину Східноєвропейської платформи.

  Скачати повний текст

Досліджено дію електротермічних полів на процеси формування гідротермально-метасоматичного золотого зруденіння у зонах розривних порушень з метою встановлення закономірності його просторового розміщення. Теоретично обгрунтовано виникнення електричних полів у розривних порушеннях, які обрамляють розломи, у разі їх тектонічних активацій. Експериментально досліджено вплив електротермічних полів на фізико-хімічні процеси у зразках мінералів і гірських порід. Розроблено фізико-хімічну модель осадження золота у капілярно-пористих середовищах під впливом електричних полів. Виділено перспективні на золоте зруденіння ділянки у межах Сурської та Конкської зеленокам'яних структур Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита.

  Скачати повний текст

З використанням радіоактивного репера уточнено геологічну будову візейських карбонатних відкладів, виявлено нові закономірності їх просторового поширення у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Обгрунтовано різновіковість візейських карбонатних відкладів на підставі результатів біостратиграфічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Розроблено нову біостратиграфічну седиментаційну модель різнофаціальних відкладів візейського ярусу. Надано рекомендації щодо напряму пошукових робіт у центральній частині ДДЗ щодо нафти та газу у візейському ярусі. Запропоновано першочергові зони, окремі ділянки та площі для проведення детальних геофізичних робіт з метою підготовки об'єктів до пошукового буріння.

  Скачати повний текст

Показано, що крайові частини глибинних магнітних блоків земної кори у поєднанні з вузлами перетину трансмегаблокових коромантійних структур є перспективними на кімберлітовий магматизм, а немагнітні - на кімберліт-лампроїтовий магматизм. Вдосконалено процес уведення вхідних даних, методику аналізу магнітного поля та тривимірного моделювання із застосуванням сучасного програмного забезпечення. Розроблено теоретичну магнітну модель кімберлітової трубки. Вперше розроблено ЗD магнітні моделі Зеленогайської, Грузької та Щорсівської ділянок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Створено мінералого-генетичну класифікацію агатів, що базується на закономірному розташуванні мінеральних з'єднань усередині мигдалини. Запропоновано механізм утворення основних мінералів, які визначають цінність агатів. У результаті проведених досліджень створено еталонну колекцію агатів Рафалівського родовища. За допомогою оригінальної методики гемологічної оцінки каменесамоцвітної сировини визначено область застосування агатів, розроблено вимоги щодо якості сировини та встановлено сортові групи агатів.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні ультразвукові дослідження швидкостей об'ємних пружних хвиль на 177-ми зразках метаморфічних гірських порід Криворізької надглибокої свердловини та свердловини її полігону. Визначено їх акустичну та пружну анізотропію. Розроблено моделі тектонофацій, що відповідають деформаціям різної природи й інтенсивності, а також проведено числові розрахунки ефективних акустичних і пружних постійних цих моделей та реальних полімінеральних метаморфічних порід Криворіжжя. Для всіх досліджених зразків установлено акустичну та пружну симетрію їх текстур. Установлено взаємозв'язки між параметрами акустичної та пружної анізотропії та інтенсивністю дислокаційних перетворень. На підставі проведених експериментальних ультразвукових досліджень, визначених акустичної та пружної анізотропії гірських порід Кривбасу та результатів математичного моделювання розроблено методику акустичного текстурного аналізу тектонофацій.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості геологічної будови зони гіпергенних змін порід залізисто-кременистої формації родовища. За потужністю кори вивітрювання визначено основною сировинною базою бідних гематитових руд товщу п'ятого та шостого залізистих горизонтів. Охарактеризовано вертикальну та горизонтальну мінералогічну зональність кори вивітрювання цих стратиграфічних горизонтів. Показано, що за основними мінералогічними характеристиками гіпергенна зональність наслідує аутогенно-метаморфогенну мінералогічну зональність залізистих і сланцевих горизонтів. Наведено дані про мінеральний склад, структуру і текстуру гематитових кварцитів як характеристики, які визначають їх фізичні, технічні показники та збагачуваність як бідних гематитових руд. Показано, що з підвищенням інтенсивності гіпергенних змін спостерігається зростання середніх значень пористості руд і питомої продуктивності млину за новоутвореним класом, а також поступове зменшення дійсної та об'ємної щільності та міцності порід. За результатами вивчення збагачуваності бідних залізних руд визначено, що їх мінералогічні показники обумовлюють більшу ефективність гравітаційної технології збагачення (якість концентрату 67 мас. %) у порівнянні з магнітною (60 - 62 %).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено уточненню геологічної будови зони зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та перспективам нафтогазоносності фронтальних складок на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів та даних глибокого і надглибокого буріння. Встановлено, що сучасна північно-східна межа поширення фронтальних складок алохтона Внутрішньої зони контролюється площиною Передкарпатського розлому. За результатами системного аналізу первинної та трансформованої геолого-геофізичної інформації розроблено принципово нову геологічну модель зчленування Зовнішньої та Внутрішньої зон прогину. Доведено, що фронтальні палеогенові складки Внутрішньої зони високоперспективні щодо видобутку нафти та газу. У межах досліджуваної території закартовано низку структур та підраховано геологічні ресурси вуглеводнів фронтальних складок, які становлять 166,4 одиниці умовного палива. З'ясовано, що середні ресурси нафти, газу та конденсату одного об'єкта становлять 16,6 одиниці. Запропоновано буріння опорно-параметричних свердловин на Нижньо-Довголуцькій, Дережицькій, Нижньо-Східницькій, Міжрічинській, Яблуницькій, Путильській структурах, а також пошукових - на Довголуцькій, Лісовицькій, Трускавецькій та Підберезькій.

  Скачати повний текст