На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

Стисло охарактеризовано загальні мінералогічні особливості та виявлено найістотніші ознаки (мінералогічну специфіку) таких перспективних корінних рідкіснометальних родовищ України, як Шевченківське, Азовське, Полохівське, Надія, Станкуватське, Пержанське, Жовторічнянське та Першотравневе, які є фактично новими генетичними типами рідкіснометальних родовищ. Крім того, акцентується увага на перспективності вилучення рідкісних металів з розсипних і техногенних родовищ України.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

Приведены современные данные о геологии Криворожского бассейна. Дана характеристика основных процессов минералообразования, обусловивших формирование месторождений и проявлений металлических и неметаллических полезных ископаемых. Кратко охарактеризованы основные альтернативные виды минерального сырья, содержащиеся в пределах продуктивных и вмещающих толщ железорудных месторождений Кривбаса.

Нижні частини розрізів архейських зеленокам'яних комплексів Українського щита, що представлені магматичними породами мафіт-ультрамафітової асоціації, ідентифікованої з океанічною корою, розглянуто як первинне джерело рудогенних елементів у процесах подальшого рудоутворення. Припущено, що серпентинізація океанічних гіпербазитів обумовила першу мобілізацію і перерозподіл кларкового золота. До відомих зеленокам'яних комплексів (давніше за 3 млрд рр.) додано молодший. У цьому комплексі, який метаморфізований за умов гранулітової фації 2,6 млрд рр. тому, виявлено мінералізацію Ba, Mn (з Co, Ni, Cu), W, Cu і Zn, а також Cr і Ni з Au, котра ідентифікується з рудами, що утворилися в океанічних умовах фанерозою. Протерозойська регенерація цієї мінералізації утворює еволюційний ряд рудних мінеральних асоціацій від високотемпературної скарнової до низькотемпературної гідротермальної. Накреслено послідовність концентрації Au в зеленокам'яних комплексах, давніших за 3 млрд рр., яка пов'язана з оксидною і сульфідною фаціями залізо-кременистої формації та послідуючими етапами її гідротермальної регенерації. У результаті ерозії архейських комплексів утворилися раннєпротерозойські золотоносні теригенні відклади.

Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Систематизовані відомості про наявність і різноманітність бальнеологічних ресурсів Передкарпаття, розкриті закономірності їх географічного поширення. Оцінений сучасний стан і рівень використання, резерви подальшого освоєння ресурсів мінеральних вод і пелоїдів (лікувальних грязей). Особлива увага звернена на проблеми їх охорони та збереження, раціонального використання у майбутньому, вирішення яких рекомендується здійснювати в контексті світової програми збалансованого екорозвитку.

Розглянуто петрографічні, мінералогічні та генетичні особливості вміщуючих порід і рудоносних метасоматитів Вербинського молібденового родовища. Особливості розвитку мінеральних парагенезисів свідчать, що формування рудних асоціацій пов'язано з розвитком кварц-польовошпатових метасоматитів (Sn, Nb, Ta, W), грейзенів (W, Mo), перекристалізацією та утворенням пізніх кварц-сульфідних жил (Mo, Bi, Cu, Zn, Pb).

За результатами аналізу даних експлуатаційного розбурювання та розробки Коробочкінського родовища виявлено суттєву невідповідність геологічної моделі та запасів вуглеводнів, отриманих внаслідок розвідки. Запропоновано проведення детальнішої розвідки подібних невеликих структур для скорочення розвідувальних та експлуатаційних свердловин під час освоєння нових родовищ.

Вміщено інформацію про водні ресурси Івано-Франківщини (поверхневі та підземні води). Висвітлено основні проблеми забруднення води та забезпечення населення якісною питною водою. Особливу увагу приділено проблемам ендемічного зобу у Прикарпатті. Наведено важливі нормативно-правові документи з питань водокористування та охорони вод.

Проаналізовано визначення уран-свинцевих і калій-аргонових методів ізотопного віку золоторудних родовищ Українського щита (Сергіївського, Балка Золота, Балка Широка, Сурожського, Майського і Клинцівського). Виділено стадії в процесах золотонакопичення. Проте надійно визначити тип інтрузивних порід, з якими пов'язані ці процеси, поки що не вдалося.

Розглянуто часову послідовність процесів вулканізму та гранітоїдного магматизму в докембрії Північно-Західного, Дністровсько-Бузького, Росинсько-Тікицького, Середньопридніпровського та Приазовського мегаблоків. Показано головні геотектонічні етапи формування Українського щита.

Исследованы разрезы докембрия и палеозоя причерноморской зоны Восточно-Европейской платформы, разрезы палеозоя Змеиноостровского района Скифской плиты, разрезы мезозоя и кайнозоя всего региона. Описаны осадочные формации и палеологические обстановки. Освещена региональная тектоника: южная окраина Восточно-Европейской платформы, западная часть Скифской плиты, причерноморская впадина. Сделан прогноз нефтегазоносности Черноморского шельфа. Установлены прямые проявления углеводородов. Определены структурно-литологические критерии. Приведена прогнозная оценка отдельных зон.

Подано результати досліджень з актуальних проблем прогнозу ресурсів нафти і газу, закономірностей розміщення скупчень вуглеводів, напрямів подальших геологорозвідувальних робіт, методики пошуків і розвідки родовищ, прогнозу порід-колекторів та вибору оптимальних критеріїв виділення пасток нетрадиційного типу, стратифікації продуктивних відкладів нафтогазоносних регіонів України.

Збірник містить статті, присвячені новим методам лабораторного вивчення порід-колекторів, геохімічних досліджень з метою оцінки нафтогазоносності перспективних об'єктів, геолого-економічній оцінці геологорозвідувальних робіт, а також широкому спектру питань вдосконалення техніки та методики наземної і свердловинної сейсморозвідки, прогнозування геологічного розрізу, комплексування сейсмічних і електромагнітних методів, геотаймерного аналізу.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.