Проаналізовано особливості рельєфу кристалічного фундаменту за запропонованою методикою, структурні особливості девонського та нижньокам'яновугільного комплексів, взаємозв'язок родовищ нафти та газу з рель'єфом фундаменту та текточнічними розломами. На підставі детальних стратиграфічних досліджень даних відкладів надано оцінку перспективності окремих ділянок Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і частин розрізу. Досліджено розподіл величин відкритої пористості та газопроникності на структурах південної, північної та приосьової зон регіону та виділено численні зони розтягання та стиснення у палеозойському розрізі, доведено його шарувато-зональну будову. Обгрунтовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів та їх вплив на закономірності розподілу покладів нафти та газу, пульсаційність (неодноразовість) надходження вуглеводнів в осадочний чохол западини. За даними геохімічних досліджень установлено тип і концентрацію органічної речовини у глибокозанурених відкладах, надано оцінку їх перспектив. З'ясовано, що розподіл палеотемператур у розрізі та за площиною був неоднорідним. Уточнено та деталізовано початкові етапи розвитку регіону. Висвітлено питання взаємозв'язку розташування родовищ нафти та газу з рельєфом фундаменту та тектонічними розломами. Оцінено перспективи нафтогазоносності девону та нижнього карбону на підставі детальної стратиграфії та літології цих комплексів. З'ясовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів і закономірностях розташування родовищ нафти та газу. Відкрито шарувато-зональну будову осадочного чохла. Установлено пульсаційне (неодноразове) надходження вуглеводнів в осадочний чохол. Визначено типи й особливості розподілу органічної речовини у глибокозанурених відкладах, зафіксовано наявність палеотемпературних аномалій. Запропоновано напрями вирішення певних геологічних проблем та подальшого розвитку пошуково-розвідувального процесу з прирощенням запасів нафти та газу.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

Вперше проведено біолітомікрофаціальний аналіз верхньоюрського крабонатного комплексу Українського Предкарпаття. Визначено 19 типових мікрофацій і встановлено належність відкладів до стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Деталізовано стратиграфічну схему верхньої кори. Для оксфордського ярусу уточнено латеральні співвідношення світ та встановлено вертикальну зональність біогермів. Для кімериджського ярусу в рифовій фації моранцівської світи виділено та охарактеризовано чотири біогермних куполи потужністю до 50 м на площах буріння Коханівка, Судова Вишня, Подільці, Північні Мединичі. Вперше проведено межу між зарифованою та лагунною фаціями рава-руської світи. Для титонського ярусу уточнено вертикальні та латеральні границі Опарського рифу. Виявлено зміщення біогермних тіл на захід протягом пізньої юри. На підставі одержаних даних деталізовано палеогеографічні побудови верхньоюрського комплексу. Визначено та описано на мікроскопічному рівні залишки мікро- та макроорганізмів у рифогенних і супутніх відкладах та здійснено їх діагностику у шліфах. Простежено вертикальну та латеральну зональність викопних організмів та уточнено їх стратиграфічне поширення, що є додатковим критерієм для стратифікації. Проведено реконструкцію умов оксфордського, кімериджського та титонського палеобасейнів. Вперше для верхньоюрських відкладів Українського Передкарпаття складено атлас мікрофацій.

  Скачати повний текст

Розглянуто нанопланктонне зонування, палеогеографічні та палеоекологічні реконструкції палеоцен-еоценових басейнів седиментації південної частини Східно-Європейської платформи. Проаналізовано систематичний склад нанопланктону з розрізів палеоцен-еоценових відкладів свердловин Бахчисарайського району Криму, Північного Передкавказзя, Східного Донбасу та розрізу Інгулецького кар'єру Українського Щита (УЩ). У палеоцен-еоценових відкладах встановлено комплекси 12-ти нанопланктонних зон: Cruciplacolithus tenuis (NP2), Chiasmolithus danicus (NP3); Heliolithus kleinpelli (NP6) і Heliolithus riedeli (NP8), Discoaster lodoensis (NP13), Nannotetrina fulgens (NP15), Discoaster tani nodifer (NP16), Discoaster saipanensis (NP17), Chiasmolithus oamaruensis (NP18), Isthmolithus recurvus (NP19), Shphenolithus pseudoradians (NP20), Ericsonia subdisticha (NP21). Уточнено відносний вік палеогенових відкладів Північного Передкавказзя, Східного Донбасу та Інгулецького кар'єру, а також встановлено перерви у розрізах палеоцену та еоцену Криму та визначено їх тривалість. З відкладів малинівської та староінгулецької світ бучацького та київського горизонтів південного схилу УЩ встановлено зони Nannotetrina fulgens (NP15) і Discoaster tani nodifer (NP16), за якими ці віклади зіставлено з лютецьким і бартонським ярусами ЗСШ. Проведено кореляцію встановлених зональних підрозділів у кожному конкретному регіоні зі стратиграфічними шкалами палеогену України (Зосимовича та ін., 2005), Росії (Ахметьєва і Беньямовського, 2003), Міжнародною Стратиграфічною Шкалою (Berggren et al., 1995) і Геологічною Часовою Шкалою (GTS, 2004). За результатами палеоекологічного аналізу виділено п'ять екогруп нанопланктону: екваторіально-тропічні, широкотропічні, вузькотропічні, субтропічні та види холодних субтропіків і помірних областей. За палеобіономічними умовами встановлено види мілководного шельфу, відносно мілководного шельфу і відкритоокеанічного басейну. Наведено атлас, що містить 111 фотографій характерних видів нанопланктону, зроблених з допомогою світлового та скануючого мікроскопів.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльну оцінку вірогідності методів дослідження хімічного складу розсолів індивідуальних флюїдних включень у галіті з метою реконструкції складу розсолів солеродних басейнів і океанічної води. Показано, що у об'ємі одного зерна галіту чи однієї седиментаційної структури містяться включення багатьох генетичних типів, що є потенційним джерелом помилок під час інтерпретації результатів дослідження розсолів цих включень. Зроблено висновок про значну поширеність процесу перевідкладення солей (сильвіну, галіту) на стадії седиментогенезу в евапоритових басейнах, що є надзвичайно важливим для встановлення їх походження (морського та континентального), зокрема за вмістом брому у галіті. Обгрунтовано кількісну модель вікових змін другого порядку у складі розсолів евапоритових басейнів і вод океану протягом пермського періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

  Скачати повний текст

Уперше виконано реконструкції структури зональних ландшафтів території України за короткоперіодичними таксонами палеографічної етапності: підетапами, стадіями, підстадіями плейстоценових етапів і фазами розвитку голоценових ландшафтів. Розглянуто схему поділу палеографічних етапів четвертинного періоду території України на мезо- та мікроетапи розвитку ландшафтів. Складено картосхеми зональної структури ландшафтів за таксонами етапності. Обгрунтовано палеоландшафтні критерії виділення таксонів мезо- та мікроетапності та відповідних різнорангових стратонів. Визначено палеографічні пам'ятки та індикатори зональних палеоландшафтних одиниць. Розроблено модель реконструкції короткоперіодичної етапності змін зональних ландшафтів. Запропоновано критерії визначення еталонних розрізів для дослідження ландшафтних сукцесій палеографічного етапу. Удосконалено методологічні підходи та прийоми палеоландшафтознавчого синтезу літолого-педологічних і палінологічних даних з урахуванням відомостей про давній рельєф і літогенну основу ландшафтів. Наведено класифікацію зональних ландшафтів четвертинного періоду території України. Удосконалено критерії відносення давніх природно-територіальних комплексів до систем, підсистем, типів, підтипів і надрядів палеоландшафтів. Установлено закономірності розвитку зональних ландшафтів протягом теплих періодів року. Визначено індивідуальні риси ландшафтних сукцесій та їх типологічних ознак на палеографічних етапах. Розроблено графічні моделі змін зональних інваріантів плейстоценових і голоценових ландшафтів у межах сучасних природних зон України. На підставі відмін палеоландшафних сукцесій запропоновано варіант кореляції природних подій плейстоцену та голоцену на території України й лісових регіонів Східної та Західної Європи. Виявлено закономірності змін зональної структури ландшафтів території України протягом палеографічних етапів та визначено її індивідуальні риси на мезо- та мікроетапах.

  Скачати повний текст

Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

  Скачати повний текст

На основі великого фактичного матеріалу отримано реперні оцінки параметрів анізотропії магнітної сприйнятливості. Визначено характерні риси магнітної текстури різних за генезисом та структурно-тектонічним положенням гранітоїдів. Запропоновано класифікацію порід за групами анізотропії. Виділено інформативні характеристики магнітної анізотропії. Проаналізовано анізотропію теоретичної феро-парамагнітної моделі гірської породи. Детально проаналізовано параметри анізотропії та просторову орієнтацію магнітної текстури гранітоїдів та метаморфічних утворень Середньопридніпровського блока.

  Скачати повний текст

У межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів установлено різну інтенсивність літогенетичних перетворень рифей-фанерозойських осадових порід (від середнього катагенезу до глибинного метагенезу), досліджено їх термобаричні умови. З'ясовано палеогеотермальні умови пізніх стадій літогенезу (ката- та метагенез), гідротермально-метасоматичних змін і епігенетичного рудоутворення у межах західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП). На підставі результатів термобарогеохімічних досліджень визначено умови епігенетичного мінералоутворення на родовищах типоморфної для СЄП барит-флюорит-сульфідної рудної формації та встановлено його зв'язок з вуглеводневими флюїдами. Уперше в межах Волино-Подільської окраїни СЄП досліджено термобарогеохімічні умови мінералоутворення у рудопроявах самородномідної рудної формації у трапах венду. На підставі одержаних даних виявлено постмагматичні зміни вулканогенних порід, утворення яких супроводжувало розкол континенту Родінія та формування зони Тейсейра - Торнквіста. Виявлено вертикальну мінеральну зональність на міденосних площах і створено геолого-генетичну модель самородного рудоутворення у трапах Волині, що дає змогу визначити перспективи рудоносності територій. Вивчено золотовмісну барит-халькозинову мінералізацію в ефузивах венду та доведено необхідність її подальшого вивчення. На підставі аналізу рифей-фанерозойської еволюції західної окраїни СЄП виявлено термальні епохи, що відповідають етапам складчастості у суміжних магматично-складчастих областях. Визначено чинники, які впливають на зміни палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

  Скачати повний текст

На основі використання фауни молюсків відтворено природні (кліматичні, ландшафтні) умови верхньоплейстоценового лісонагромадження території Волино-Поділля. На підставі проведеного аналізу доведено, що для досліджуваного проміжку часу, включаючи епохи інтерстадіалів, сформувались малакоценози, домінуючими у складі яких були убіквісти та холодолюбні (аркто-бореально-альпійські) форми.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розподілу петрогенних і малих елементів у породах девонського магматичного комплексу, а також взаємопов'язаних з ними окремих метасоматичних утвореннях зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з Приазовським мегаблоком Українського щита (УЩ). Проведено співставлення петрохімічних характеристик порід девонського магматичного комплексу району, що дослідувався, з іншими подібними утвореннями Східного Приазов'я (Хомутовсько-Ростовська структура, штоки "Зірка"), ДДЗ (Білоцерківський виступ), Прип'ятської западини. Установлено певні закономірності розподілу петрогенних і малих елементів у окремих субкомплексах девонського магматичного комплексу. Досліджено геохімічні характеристики, розподіл ізотопів вуглецю та кисню в карбонатитопобідних породах зони зленування. Зроблено висновок, що на території зони зчленування поширені магматичні та метасоматичні карбонатити. Визначено, що за ізотопним складом вуглецю та кисню, розподілом петрогенних і малих елементів магматичні карбонатити подібні докарбонатитів інших регіонів світу; геохімічні та ізотопно-геохімічні особливості метасоматичних карбонатитів відображають успадкування складу порід, за якими вони утворились. На підставі цих даних установлено спеціалізацію субкомплексів девонського магматичного комплексу: першого субкомплексу - титанова спеціалізація, другого - поліметалічна, третього - рідкісні, рідкісноземельні елементи, глиноземні руди. Виявлено найбільш перспективні рудоносні ділянки: Покрово-Киреївська й Александринська структури. Зазначено, що на південному фланзі зони зчленовування можливі знахідки алмазовміщуючих трубок вибуху.

  Скачати повний текст

Наведено результати детального вивчення речовинного складу, просторової локалізації та потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів шельфу, континентального схилу та прилягаючої глибоководної частини на північному заході Чорного моря з застосуванням сучасних методик. Виділено літофації новоевксинських, нижньочорноморських і верхньочорноморських відкладів та побудовано схеми відповідних стратиграфічних підрозділів. Речовинний склад осадків, поширення та просторово-часова суперпозиція літофацій, а також розподіл їх потужностей надали можливості для реконструкції обстановок осадконакопичення й історії геологічного розвитку. Запропоновано схеми умов осадконакопичення у пізньому плейстоцені та голоцені. Установлено, що накопичення новоевксинських відкладів відбувалося за умов регресивного басейну. Нагромаджені раніше на шельфі донні осадки інтенсивно розмивалися та перевідкладалися в глибоководній частині моря, про що свідчать потужні конуса виносу. Трансгресія Чорноморського басейну голоцені здійснила значний вплив на умови осадконакопичення. У формуванні та просторовій локалізації двох геохімічних асоціацій елементів у верхньоплейстоцен-голоценових відкладах установлено ведучу роль біогенного та гідродинамічного факторів.

  Скачати повний текст

Проведено палеопедологічне (макро- та мікроморфологічне) дослідження верхньоплейстоценових грунтів і лесів Дніпра на території України. На підставі проведеного мікроморфологічного аналізу визначено первинні грунтотвірні процеси та генезис грунтів пізнього плейстоцену. Встановлено основні діагностичні маро- та мікроморфологічні ознаки грунтів і лесів за результатами дослідження відкладів 24-х розрізів плейстоцену для визначення особливостей їх зональних змін мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, лісостепової та степової території дослідження з використанням нових даних термолюмінесцентного датування окремих горизонтів верхнього плейстоцену. На підставі результатів проведених палеопедологічних досліджень з'ясовано зональні грунтові покриви, проаналізовано зміни меж їх поширення для кадацького, прилуцького, витачівського та дофінівського палеографічних етапів. Вивчено динаміку змін верхньоплейстоценових грунтів у часі та просторі та відзначено спрямованість у розвитку грунтів кожного стратиграфічного горизонту. Встановлено, що грунти кожного палеографічного етапу мають індивідуальні макро- та мікроморфологічні ознаки. Визначено можливості використання палеогрунтів як стратиграфічних і корелятивних показників та іникаторів для відтворення фізико-географічних обстановок минулого.

  Скачати повний текст

Встановлено речовий склад валунів і гальок з численних вугільних пластів різних районів Донецького басейну. Наведено схеми переносу псефітового матеріалу в середньокам'яновугільну епоху з виділенням теригенно-мінералогічних провінцій і областей зносу. Визначено найбільш ймовірні агенти переносу уламків порід та головні етапи їх обкатування та транспортування з областей виносу до місця знаходження.

  Скачати повний текст

Розроблено літолого-генетичну класифікацію олігоценових порід, з'ясовано закономірності їх поширення та умови утворення. Визначено мінеральний склад, морфологічні та структурні особливості уламкової, глинистої та аутигенної складових. Розглянуто фізико-хімічні та гідродинамічні умови седиментогенезу, основні етапи діагенетичного перетворення. Визначено типи літологічних фацій, наведено схеми їх просторового поширення для відповідних стратиграфічних підрозділів олігоцену. Проведено структурно-фаціальне районування. Охарактеризовано етапи розвитку та седиментаційні умови формування осадків у олігоценовому басейні - планорбеловий, молочанський, керлеутський (рюпель-хатський) час.

  Скачати повний текст

Установлено сейсмографічні критерії вивчення глибинної будови та перспективи нафтогазоносності Північнокримського прогину та прилеглих територій, а також пріоритетних напрямків подальших геолого-геофізичних досліджень у межах прогину. Розроблено геолого-геофізичну та сейсмостратиграфічну моделі структурно-літологічних поверхів Південного регіону України. Визначено сейсмографічні критерії виділення тектонічних порушень різних типів за сейсмічними даними. Запропоновано сейсмостратиграфічну класифікацію нафтогазоперспективних структур крейдового віку, визначено принципи їх розміщення у розрізі та площі прогину. Визначено особливості геологічної будови відкладів цього віку Північнокримського прогину, що характеризують його як рифт. Побудовано структурно-тектонічні карти горизонтів відбиття, приурочених до покрівель і підошв структурно-літологічного прогину крейдового віку, у межах центрального грабену, північного та південного бортів рифту. Розроблено схему розповсюження нафтогазоперспективних об'єктів зазначеного віку. Визначено перспективи нафтогазоносності різних частин рифту. Обгрунтовно пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу, а також найважливіші об'єкти для проведення комплексних геофізичних досліджень.

  Скачати повний текст

Вперше детально вивчено за допомогою палінологічного методу відклади найбільш повних і показних розрізів континентальних утворень пери- та екстрагляційної областей пізнього плейстоцену Центральної і частини Східної Європи. Для характеристики цих відкладів території Центральної Європи вперше застосовано метод реконструкції кількісних значень скалярних кліматичних показників на основі палеофлористичних матеріалів, який дозволяє простежити зміни температурного режиму. Комплексний аналіз геологічних, біологічних і кліматичних даних дозволив провести реконструкцію рослинності та клімату пізньоплейстоценового часу, а використання результатів термолюмінесцентного та радіовуглецевого датування збільшило надійність побудов автором схеми розвитку природних умов досліджуваної території.

  Скачати повний текст

Вивчено етапну послідовність формування гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (ТМА) на Українському щиті (УЩ) на підставі аналізу їх мікроелементного складу з залученням великого обсягу геохімічної інформації щодо провідних петротипів і з використанням для його обробки сучасних комп'ютерних технологій. Уперше процеси активізації регіону досліджено на кількісному рівні. Визначено чотирьохетапний характер процесів гранітоїдної активізації на УЩ. Обгрунтовано двостадійність прояву цих процесів на кожному з виділених етапів. Виокремлено два геохімічні різновиди гранітоїдних порід різного ступеня активізації. Проведено петрогеохімічний аналіз гранітів різних етапів активізації в регіоні. Визначено типоморфні особливості гранітоїдних порід різних етапів активізації УЩ. Виділено геологічні об'єкти докембрійської епохи ТМА гранітоїдного типу на УЩ з різним типом геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

  Скачати повний текст