Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутськоі зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розломної тектоніки українського сектора Передкарпаття з застосуванням комплексного підходу, який базується на методах басейнового аналізу, структурної геології та тектонічної геоморфології. На підставі результатів дослідження створено модель гемодинаміки розломної тектоніки Передкарпатського прогину та його фундаменту. З'ясовано, що розроломи формувались за різних геодинамічних умов - від пасивної континентальної окраїни до передового прогину. Показано відмінну активність розломів протягом розвитку досліджуваної території - від кори до четвертинного часу. Визначено сили, що призводили до формування розломів, описано їх еволюцію у часі. Пояснено особливості формування та збереження покладів нафти та газу Передкарпатської нафтогазової провінції, виникнення родовищ озокериту, для вибору найсприятливіших ділянок для закладання нових газових сховищ.

  Скачати повний текст

Установлено належність систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а за периферією - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації та вулканогенних споруд. Відзначео, що разом з уламковим матеріалом у прогини надходили кластогенні алмази, золото, циркон та інші матеріали. Охарактеризовано Білокоровицьку та Вільчанську палеозападини, що входять до системи від'ємних структур Овруцького палеорифту, як компенсаційні прогини розтягання, що формувалися навколо Коростенського склепіннєво-бриллового підняття в середньому протерозої. Розглянуто уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілковицької підсвіти топілянської серії як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла. Установлено, що опускання всієї геоструктури Українського щита, яке почалося у рифеї, зумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію та формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей і накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчена Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання та від'ємні структури Ростовського виступу. У породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища кластерного (алмазів, золота, олова) та гідротермального типів.

  Скачати повний текст

З'ясовано історію геологічного розвитку зони зчленування Українського щита та Волино-Подільської плити з досить активними виявами тектонічної активізації в докембрії успадкованим сегментом Волино-Двінського пояса, яка відокремлює Сарматію від Феноскандії. Визначено шість основних етапів розвитку блоку, п'ять з яких тісно пов'язані з протоплатформним рифтогенезом. Доведено, що інтрузивний й ефузивний магматизм і гідротермально-метасоматичні процеси визначають металогенічну спеціалізацію породних асоціацій докембрію, сприятливу для концентрацій молібдену, нікелю, олова, самородної міді тощо.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

  Скачати повний текст

Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

  Скачати повний текст

Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розромні зони Приазовського блоку Українського щита (УЩ) - це інтегровані об'ємні геологічні тіла з зональними морфологічними та кінематичними параметрами, що змінюються у просторі та часі, з певним речовинним складом, закономірно орієнтованими структурами тектонітів. Різноманітність тектонітів зумовлена глибиною рівня їх формування та латеральними змінами умов деформації. З'ясовано, що розломні зони представлені сумами парагенезисів деформаційних структур, сформованими в окремі етапи розвитку цих зон. Для основних етапів активізації конкретних зон Приазовського блоку (Сорокинської, Конської, Малоянисольської, Жовтневої) виявлено характерні парагенезиси деформаційних структур і висвітлено еволюцію тектонофізичних деформацій. Уточнено просторове розташування меж головних розломних зон Приазовського блоку УЩ (Конської, Куйбищевської, Кам'яномогильської, Жовтневої, Малоянисольської). Встановлено певні етапи формування полів напружень, які створювали структурні плани розломних зон і не менше двох у мезозої (Конській, Південно-Донбаської, Жовтневої, Девладівської). Вперше для розломних зон Приазовського блоку (на прикладах Кальміуської, Гузсько-Єлачикської, Девладівської) встановлено прямі ознаки деформацій осадових гірських порід неогенового віку в неотектонічний етап їх розвитку та зафіксовано сучасну активність розломів, більш характерну для діагональних систем. Установлено осередковий характер просторового розташування ділянок багаторазових активізацій розломів. До них приурочені концентрації рудної речовини. Ознаками таких ділянок є різке збільшення кількості дзеркал ковзання та напрямів зсувів за ними, зростання кількості різновікових деформаційних структур, широкий віковий діапазон формування деформаційних парагенезисів.

  Скачати повний текст

Установлено регіональні закономірності розвитку зсувних процесів як складової екологічної безпеки територій (на прикладі Харківщини). Визначено основні закономірності розвитку таких процесів у межах платформенного типу геологічного середовища. Розроблено оптимальну систему керування розвитком зсувів для забезпечення екологічної безпеки та раціонального природокористування. Розраховано ризики зсувонебезпечних територій на локальному та регіональному рівнях. З використанням топографічних, геологічних карт розроблено цифрові карти зсувонебезпечних територій, застосування яких дозволить оперативно приймати рішення про впровадження запобіжних протизсувних заходів. За результатами проведених натурних спостережень протягом трьох років (2006 - 2008 рр.) з використанням інструментальних методів установлено, що одним з важливих чинників сучасної активізації зсувів платформної частини України є переважно техногенне порушення природної вологості покривних лесово-суглинистих порід, які за умов техногенно-природного перезволоження та підтоплення в межах платформної частини України тривалий час можуть бути нестійкими в інженерно-геологічному аспекті та формують зони критичного інженерно-геологічного ризику. У разі керування розвитком зсувонебезпечного процесу у кожному конкретному випадку мають бути складені технічні паспорти стосовно умов поводження у межах даного схилу. Розроблено та впроваджено заходи щодо мінімізації небезпечного розвитку цього процесу. Відзначено, що прогнозування й оцінювання ризиків негативного впливу зсувних процесів доцільно проводити для площинних сукупностей однотипних зсувів, які виділяються на підставі інженерно-геологічного районування.

  Скачати повний текст

На підставі зіставлення та аналізу в ієрархічній послідовності (від масштабу 1:1 000 000 до 10 000) геолого-формаційних карт з картами систем розломів удосконалено методику металогенічного прогнозування золотого зруденіння на прикладі Середнього Придніпров'я (СП) Українського щита. Розроблено новий пошуковий критерій стосовно золотого зруденіння та з використанням комплексу прогнозних критеріїв виділено перспективні ділянки на маловивчених площах Конської та Білозерської зеленокам'яних структур.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження диз'юнктивної тектоніки Донецько-Макіївського району та її генезису. Вивчено його тектонічні структури, зокрема малоамплітудну тектоніку, реконструйовано параметри тектонічних полів напруг і деформацій. У геологічній структурі району виділено зсувні зони як самостійний морфлого-кінематичний тип розривів. Встановлено їх структурний парагенезис і механізм утворення його складових елементів, геологічний вік і взаємодію з іншими елементами геологічної структури. Виявлено генетичний зв'язок зсувних зон та основних ускладнюючих гірничо-геологічних чинників: раптових викидів, обвалень та завалів виробок. Встановлено можливість використання деяких характерних особливостей морфології та структурного парагенезису зсувних зон для здійснення гірничо-геологічних прогнозів.

  Скачати повний текст

Розроблено нову методологію комплексного аналізу стану геологічного середовища та кількісного оцінювання впливу небезпечних геологічних процесів на функціонування транспортних природно-техногенних систем (ПТС) у різних ландшафтно-кліматичних і тектонічних зонах, яка полягає у створенні та числовому аналізі комплексу взаємопов'язаних геологічних, фізико-геологічних і математичних моделей складних ПТС, в основу яких покладено базові рівняння механіки суцільного середовища, гідромеханіки, гідродинаміки, картографічне моделювання (ГІС-аналіз) з урахуванням інформативного набору параметрів породних комплексів, морфоструктур і процесів. Розроблено методику моделювання впливу кріогенних явищ на трубопровідні системи. Визначено чинники впливу на напружено-деформований стан (НДС) у системі "геологічне середовище - трубопровід" у кріолітозоні та проведено їх кількісне оцінювання із застосуванням розробленого розрахунково-аналітичного модуля. Удосконалено методику числового моделювання впливу потоків в'язких, в'язко- пластичних і пластичних середовищ на трубопровідні системи. Визначено головні принципи типізації різних типів потоків з позицій їх впливу на транспортні ПТС. Проведено кількісне оцінювання впливу різних типів потоків на функціонування інженерних споруд на основі розрахунково-аналітичного модуля "FOR СЕ" з визначення гідродинамічних навантажень на трубопровід. Проведено комп'ютерне моделювання впливу селевих потоків на інженерні споруди в Карпатському регіоні та виконано якісне та кількісне оцінювання селенебезпеки на підставі розробленого розрахунково-аналітичного модуля.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-еволюційний метод визначення віку конседиментаційних насувів. Визначено чотири етапи формування структури Українських Карпат: ранньокрейдовий, ранньопалеогеновий, пізньо-еоценовий і пізньоолігоценово-міоценовий. У контексті еволюції Карпато-Панонського регіону визначено закономірне тектонічне положення насувів кожного етапу, особливості їх будови та морфології. Уточнено зв'язок еволюції карпатського палеобасейну з динамікою колізійного процесу й періодами активного становлення насувів. На підставі фаціального аналізу крейдово-палеогенового комплексу відкладів вирізнено стадії седиментації. Побудовано ряд двовимірних скінченно-елементних комп'ютерних моделей осадового комплексу Флішових Карпат, який зазнає колізійного стиснення. Проаналізовано розподіл напружень і деформацій, обгрунтовано положення, морфологію, внутрішню структуру насувів і вирізнено стадії їх становлення.

  Скачати повний текст

Наведено оцінку перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів, виділених за даними гравітаційного та магнітного полів за методикою К.Ф.Тяпкіна, в основу якої покладено концепцію ротаційного режиму Землі. Запропоновано нову методику прогнозу різномасштабних алмазоперспективних об'єктів, яка базується на застосуванні визначених в процесі дослідження закономірностей та критеріїв, що випливають з ротагенної природи структуроутворення в їх зв'язку з системами розломів, достовірність якої перевірена бурінням. Виділено алмазоперспективні об'єкти різного ієрархічного рівня: мінералогічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок, локальні трубки. Розроблено модель формування експлозивних структур зсувних розломів четвертого порядку, зумовлених ротагенними причинами. Виявлено декілька алмазоперспективних структур зазначеного типу у районі досліджень. Встановлено спільність мінерагенії алмазів та урану, що зумовила визначену комплексну металогенічну спеціалізацію широтних розломів, які значною мірою контролюють прояви порід алмазоносних формацій та скупчення урану, що дозволило додатково розширити перспективні площі на пошуки алмазоносних об'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення методів виявлення прихованих розломних зон підвищеної проникності (РЗПП) гірських порід для оперативного вирішення різнотипних геоекологічних завдань. Визначено оптимальний комплекс непрямих методів прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишнє середовище, що передбачає виконання поетапних робіт за схемою: лабораторні дослідження (геоструктурне обгрунтування тектонічних порушень та пов'язаних з ними потенційних зон сучасної підвищеної геодинамічної активності гірських порід), польові інструментальні дослідження (еманаційна й атмогеохімічна зйомки, термометричні та гідрометричні дослідження). Доведено ефективність застосування розробленої методики (за інформативністю, швидкістю отримання польових даних та їх обробки, вартістю) під час вибору місць поховання радіоактивних відходів у кристалічних породах фундаменту, прогнозування шляхів розповсюдження радіоактивного забруднення, вивчення взаємозв'язку підземних і поверхневих вод, визначенні місць активізації суфозійно-карстових процесів, розробки рекомендацій щодо створення оптимальної мережі моніторингу екологонебезпечних сучасних геологічних процесів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження докембрійських дислокованих комплексів Голованівської шовної зони та її обрамлення на території Середнього Побужжя. На базі тектонофаціального аналізу визначено реологічні типи та умови формування докембрійської в'язкорозломної тектоніки, складено структурно-вікову шкалу та тектонофаціальну схему території досліджень. Встановлено, що головні риси геологічної будови Голованівської шовної зони на Середньому Побужжі сформувалися у сім генералізованих етапів протягом раннього архею та протерозою, які відбувалися за наявності регресивної зміни Р-Т умов середовища (катазону-1, катазону-2, катазону-3, мезозону-1, ультрамілонітової тектоніки, локальної мезозони, вторинної епізони). Виділено Побузьку в'язкорозломну (шовноскладчасту) зону, сформовану здебільшого на третьому та четвертому етапах.

  Скачати повний текст

З використанням методів і підходів системного аналізу досліджено різнотипні екологічно небезпечні процеси різної природи. Запропоновано класифікацію цих процесів. Побудовано ієрархічну структуру системи інформаційного забезпечення управління та контролю екологічного становища. Увагу приділено процесам, які можуть спричиняти катастрофічні явища. Запропоновано підхід до ситуаційного аналізу екологічних процесів, який грунтується на використанні прихованих марковських моделей. Розроблено функціональну схему лінгвістичної системи розпізнавання образів, призначену для розв'язання задач ситуаційного аналізу в екології. Запропоновано алгоритм прогнозування поведінки екологічних процесів з використанням методу "подібних траєкторій". Проведено числові розрахунки часових залежностей міцності будівельних конструкцій за різних рівнів сейсмічної активності, а також динаміки напружено-деформованих станів Центральної Лівадійської зсувної системи за різних ступенів обводнення зсувного масиву. На підставі розроблених моделей, методів і алгоритмів реалізовано програмне забезпечення.

  Скачати повний текст

У межах кристалічного фундаменту досліджуваної частини Приазовського блоку виділено дислокаційні структури: катазони, що мають північно-східне простягання, сформовані на етапі-0 - 1 в палеоархеї; катазони меридіонального простягання, сформовані на етапі-2 в палеоархеї; субкатазони, які мають північно-західне простягання і формувались на етапі-3 в мезо-неоархеї; мезозони, які формувались на етапі-4 у палеопротерозої; епізони-1, що сформувались на етапі-5 у фанерозої; вторинної мезозони, які сформувались на етапі-6 у фанерозої та епізони-2, що сформовані на етапі-7 й за віком є близькими до сучасних. Відзначено, що така послідовність дислокаційних перетворень відбувалась на фоні регресивної зміни Р-Т значень і реологічних властивостей середовища та відповідних їм дислокаційних механізмів, а також напрямків дії палеонапружень. Установлено, що дислокаційні структури відрізняються за морфологічними формами прояву, речовинно-структурними парагенезисами і тектоноформаціями та просторовою орієнтацією. Обгрунтовано, що дислокаційні перетворення кожного наступного етапу на ділянках накладення призводили до поглиблення структурної та речовинної переробки субстрату. Показано, що гібридні, складні макроструктури послідовно у часі та просторі, формуючись та накладаючись одна на одну, створюють еволюційний речовинно-структурний макроряд, або гібридний дислокаційно-речовинний комплекс. Зазначено, що такий ряд чи комплекс є результатом дислокаційних трансформацій докембрійського субстрату протягом усієї докембрійської та фанерозойської тектонічної історії приазовської частини Українського щита.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей будови та умов формування локальних структур, з якими пов'язані вуглеводневі поклади акваторіальної частини Каркінітсько-Північно-Кримського прогину. На основі виконаних структурних та палеотектонічних побудов обгрунтовано два генетичні типи локальних структур- диз'юнктивно-плікативні та плікативні. У формуванні складок виділені основні етапи розвитку структур. Здійснено класифікацію основних встановлених та прогнозних типів вуглеводневих покладів. Встановлено з'вязок між розподілом вуглеводневих покладів та інтенсивністю складкоутворюючих процесів. Доведено, що тектонічні фактори мали визначальний вплив як на формування локальних структур, так і на утворення вуглеводневих покладів.

  Скачати повний текст