Досліджено синтез нових амфіфільних гребінчастих кополімерів полімераналогічними перетвореннями бінарних альтернатних кополімерів малеїнового ангідриду з регульованим співвідношенням гідро- і ліпофільних фрагментів. Кінетичними дослідженнями ацилування гребінчастим альтернатним поліангідридом 1-додецен-ко-малеїнового ангідриду первинного спирту етанолу за присутності триетиламіну встановлено, що реакція ускладнюється унаслідок обмеженої доступності ангідридних ланок через особливості самовпорядкування макромолекулярних агрегатів у розчинах. Колоїдно-хімічними та рентгеноструктурними дослідженнями доведено, що макромолекули амфіфільних гребінчастих кополімерів з боковими поліметиленовими та поліоксиетиленовими ланцюгами у розчинах здатні до мікрофазової сегрегації, зміни конформації й утворення самоорганізованих міцелярних структур залежно від природи розчинника, концентрації та температури. Міцелярні структури амфіфільних гребінчастих кополімерів у бензольних розчинах використано як нанореактори синтезу стабільних дисперсних систем нанорозмірного срібла у 27 - 30 нм з вузьким розподілом за розмірами.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи розвитку дитячих дошкільних закладів (ДДЗ) у світовій практиці. Проаналізовано архітектурні особливості та вплив педагогічних методик на архітектуру дитячих закладів. Здійснено архітектурне дослідження існуючих дитячих садків на прикладі Одеси. Проведено тестування дітей дошкільного віку з метою вивчення особливостей дитячого сприйняття. Виявлено невідповідності архітектурно-художніх рішень ДДЗ дитячому перцептивному образу громадських споруд. Розроблено теоретичні принципи для проектування архітектурно-художнього образу дитячого садка, які інтерпольовано на елементи оформлення ДДЗ за допомогою використання необхідних засобів виразності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено можливості, механізм і особливості протікання електрохімічної відновлювальної деструкції (ЕХВД) полікарбонатів. Вперше висвітлено можливість відновлення та руйнування карбонатних груп полікарбонатів під впливом електрохімічних факторів, які призвели до деструкції полімерних макромолекул і утворення вихідних бісфенолів. Визначено межі стійкості полікарбонатів в електрохімічних системах. Вольтамперометричним методом за електрохімічною активністю полікарбонатів на катоді оцінено їх молекулярні маси, коефіцієнти дифузії. Відзначено, що в апротонних електрохімічних системах паралельно процесу прямої електрохімічної відновлювальної деструкції (ЕХВД) відбувається непряма ЕХВД полімерів під впливом нуклеофільних продуктів електрохімічного відновлення компонентів фонового розчину. Досліджено природу нуклеофілів, що ініціювали непряму ЕХВД у диметилформамідному середовищі. Викладено кінетичні особливості даного процесу для полікарбонатів різної будови. Висвітлено можливість застосування непрямої ЕХВД для цілеспрямованої модифікації властивостей полікарбонатів і рециклінгу полімерів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Синтезовано та досліджено блочну структуру та поведінку у розчинах триблок-кополімерів (ТБК) поліакриламіду-b-поліетиленоксиду-b-поліакриламіду (ПАА - b - ПЕО - b - ПАА) на основі хімічно комплементарних ПАА і ПЕО з різною довжиною центрального та бічних блоків. Формування ІнтраПК у макромолекулах ТБК перешкоджає кристалізації блоків ПЕО та забезпечує існування однорідної фрактально-організованої аморфної структури у широкому діапазоні зміни ММ обох блоків. Установлено здатність макромолекул ТБК до міцелоутворення у водних розчинах за рахунок утворення інтрамолекулярних водневих зв'язків і гідрофобних взаємодій. Показано, що у разі зростання довжини центрального та бічних блоків критична концентрація міцелоутворення ТБК зменшується, а вільна енергія міцелоутворення збільшується.

  Скачати повний текст

Запропоновано кінетичну модель тримеризації діізоціатів за присутності каталітичної системи епоксидний олігомер - третинний амін, що передбачає викристання ізоконверсійного аналізу даних диференціальної скануючої калориметрії. Установлено, що запропонована модель може бути використана для розв'язання кінетичних задач блочного тверднення й аналізу чинників, що впливають на швидкість процесу тримеризації епоксиізоціанатних композицій. Показано, що незалежно від умов, які прискорюють процес тверднення, спостерігається парна кореляція кінетичних параметрів рівняння Арреніуса. На підставі комплексного аналізу даних діелектричної релаксаційної спектроскопії та динамічного механічного аналізу встановлено закономірності впливу щільності полімерних сіток на характеристики релаксаційних переходів. Показано, що у межах моделі Шонхалса - Шлоссера збільшення концентрації поперечних зв'язків супроводжується посиленням рівня дрібномасштабних кореляцій та кооперативності процесу склування. Установлено, що цей ефект не впливає на параметри рівняння Арреніуса, яке відповідає температурній залежності часу beta-релаксації, але супроводжується закономірним зростанням інтенсивності цього переходу. Інтенсивність alpha-релаксації та електричної провідності у високоеластичному стані закономірно зменшується зі зростанням щільності зшивання. Установлено причини множинності релаксаційних переходів у гетероциклічних полімерних сітках на основі епокси-ізоціанатних композицій. Показано, що розщеплення низькотемпературних переходів є наслідком незавершеності реакцій тверднення та прояви локальної рухливості диполів, які належать різним структурним елементам сіток.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси синтезу макроініціаторів (МІ), які містять beta-дикетонатні фрагменти, обгрунтовано можливості застосування даних сполук у процесах прищепленої полімеризації. Вивчено кінетичні, молекулярно-масові та гравіметричні характеристики полімеризації стиролу та ММА у блоці та розчинах за участю інімеру - 5-метил-5-гесен-2,4-діонату кобальту (II) (МГД-Со). Одержано полімери, що містять фрагменти МГД-Со та є МІ. Запропоновано альтернативний метод одержання beta-дикетонатних МІ реакцією комплексоутворення кополімерного ліганду стирол - МГД з солями різних металів. Показано, що даний метод дозволяє у широких межах змінювати кількість фрагментів beta-дикетону у МІ й одержувати МІ з різними металами у різному валентному стані. Розкрито можливості використання синтезованих МІ для ініціювання прищепленої полімеризації. Виявлено, що у процесі прищеплення м.м. багаторазово збільшуються. Доведено, що МІ, одержані комплексоутворенням, є більш ефективними та забезпечують високі швидкості прищеплення, більшу кількість прищепленого полімеру та більш високі м.м. прищеплених кополімерів. Досліджено стійкість до термоокиснювальної деструкції полістиролів та ПММА, які містять фрагменти МГД-Со. Показано, що такі полімери є більш стійкими, ніж одержані за допомогою пероксиду бензоїлу. Доведено, що полімери, які містять фрагменти beta-дикетонатів металів, виявляють високу бактерицидну здатність щодо окремих видів бактерій. Наведено рекомендації щодо використання даних полімерів для одержання антибактерицидних матеріалів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив різноманітних факторів: концентрація ініціатора, співвідношення мономерів, концентрація мономерів та -аралкіл-пероксиду в реакційному середовищі на характеристики кінцевого олігомеру. Досліджено колоїдно-хімічні характеристики водних розчинів олігомерів. Визначено кінетичні та термодинамічні параметри розкладу пероксидовмісного кінцевого фрагмента олігомерів. Синтезовані олігомери виявились ефективними ініціаторами радикальної полімеризації за температур понад 353 К. Встановлено вплив концентрації олігомерного ініціатора на швидкість перебігу емульсійної, вододисперсійної полімеризації та полімеризації у розчині стиролу та N-(2-гідроксипропіл)метакриламіду. Здійснено зв'язування низькомолекулярних біологічно активних речовин та ДНК створенням нових хімічних зв'язків, солюбілізацією та комплексоутворенням з одержанням розчинних у воді препаратів. Показано високу протимікробну та протипухлинну дію таких лікарських засобів, здійснено трансфекцію клітин комплексом олігомеру з ДНК.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено систематичне дослідження процесу матричної полімеризації дивінілбензолу (ДВБ), метилметакрилату (ММА), акрилонітрилу (АН), вінілацетату (ВА), фенолформальдегідної смоли в кремнеземних мезопористих молекулярних ситах типу MCM-48, SBA-15, SBA-16, KIT-6. Встановлено вплив природи мономеру та просторової орієнтації вихідної матриці на просторову впорядкованість, пористу структуру й адсорбційні властивості одержаних полімерних матеріалів. Розроблено оригінальні методики матричного синтезу пористих матеріалів, що містять функціональні групи, на основі композитів ДВБ та ММА, АН, ВА. Встановлено, що одержані матеріали характеризуються високою сорбційною ємністю по відношенню до іонів свинцю, порівняно з нефункціоналізованим пористим полімером та існуючими сорбентами та можливістю регенерації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено вплив фізико-хімічних чинників на кінетичні закономірності емульсійної полімеризації гідрофобних вінілових мономерів в присутності полівінілпіролідону (ПВП) та властивості синтезованих прищеплених кополімерів. Виявлено, що на сорбційні властивості кополімерів ПВП мають вплив температура полімеризації, концентрація ініціатора та природа кополімеру. Визначено вплив умов синтезу полімерної матриці, природи комономеру та наповнювача на міцність клейового з'єднання, твердість, теплостійкість за Віка та хімічну стійкість матеріалів на основі кополімерів ПВП. Розроблено технологічні засади модифікації кополімером ПВП-пр-ПС полістиролу у в'язкотекучому стані. Встановлено вплив вмісту кополімеру ПВП-пр-ПС на міцнісні та теплофізичні властивості модифікованого полістиролу. Виявлено, що модифікований полістирол відзначається гідрофілізованою поверхнею й антистатичними властивостями. Розроблено принципову технологічну схему виробництва кополімерів ПВП і переробки модифікованих матеріалів на їх основі у в'язкотекучому стані, обгрунтовано основні стадії та технологічні параметри процесу, запропоновано рекомендації щодо практичного використання розроблених матеріалів.

  Скачати повний текст

Створено нові комплекси включення на основі метил-, 2-гідроксипропіл- і незаміщеного beta-циклодекстрину з різноманітними органічними сполуками, зокрема, ароматичними гетероциклами, активними інгредієнтами лікарських засобів, які мають біологічну активність. З метою вивчення умов комплексоутворення та покращання розчинності цих субстратів проведено ряд досліджень з використанням фізико-хімічних методів аналізу та визначено величини констант стабільності одержаних комплексів включення. З'ясовано, що замісники в циклодекстрині перешкоджають входженню молекули-"гостя" в його порожнину, тим самим зменшують стабільність комплексу включення у випадку використання функціоналізованих beta-циклодекстринів. Ці комплекси слугують моделями для подальших досліджень в галузях біології, фармакології, медицини. Синтезовано ряди зшитих циклодекстринвмісних полімерів на основі beta-циклодекстрину та різних зшиваючих агентів (хлориду тримелітового ангідриду, піромелітового діангідриду, гексаметилендіізоціанату, 2,4-толуілендіізоціанату), вивчено їх структуру та фізико-хімічні властивості, сорбційні та сенсорні характеристики.

  Скачати повний текст