Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні ознаки художньо-публіцистичного підстилю публіцистичного стилю української мови. Досліджено специфіку семантичної структури та функціонування в художній публіцистиці іменникових та дієслівних засобів реалізації категорії оцінки. Оцінне значення розглянуто як компонент лексичного значення слова. Виявлено типові для сучасних українських художньо-публіцистичних виступів групи номінативних одиниць, що є базовими для процесу аксіологічної номінації. Проаналізовано мотиваційні засади аксіологічних переосмислень лексичних одиниць у виділених асоціативно-тематичних полях. Здійснено класифікацію та охарактеризовано семантичні та функціональні особливості оцінних фразеологізмів. Визначено індивідуально-авторські особливості вживання аксіологічної лексики та фразеології. Установлено роль аксіологічної лексики та фразеології у формуванні оцінних ідеологем художньо-публіцистичних виступів сучасних українських письменників.

  Скачати повний текст

Здійснено функціонально-стилістичний аналіз фразеологічних одиниць в українській публіцистичній та художній прозі кінця XX - початку XXI ст. Сформульовано визначення явища фразеотворення як вторинної фразеологізації, синхронічної динаміки фразеологічного сладу мови. Розкрито зміст поняття "активні фразеотворчі процеси" на підставі визначення сутності семантичної структури фразеологічної одиниці як цілісної номінації за компонентної нарізнооформленості, а також функціонально-стилістичного чинника. Запропоновано трактування даного явища як оновлення, перетворення фразеологізмів шляхом модифікації відомих фразеологічних моделей методами нарощення, скорочення, субституції за контекстуальних умов. Встановлено функціональну гнучкість фразеологізмів. Запропоновано розмежування активних фразеотворчих процесів на два типи - інтенсивні та екстенсивні. Визначено основні мовні та позамовні чинники, що сприяють динамізації якісних і кількісних змін фразеологічного складу української мови. Виявлено тісний зв'язок між динамікою суспільного життя та її відображенням у мові, зокрема у фразеологічній підсистемі, яка найоперативніше реагує на позамовні чинники. Досліджено продуктивні джерела поповнення фразеологічного складу сучасної української мови.

  Скачати повний текст

Наведено новий підхід до вивчення творів М.С.Лєскова "Некуда" та "На ножах", які запропоновано визначити не як реакційно-охоронні, що знаходяться на периферії творчості письменника, а як значне художнє явище, що має самостійну цінність. Проведено ідейно-художній аналіз досліджуваних творів у контексті антинігілістичної літератури другої половини XIX ст. Визначено їх проблематику, уточнено типологію героїв. Вперше детально досліджено образи нігілістів-авантюристів. Виявлено нові дані щодо прототипів героїв романів "Некуда" та "На ножах". Дані твори вперше розглянуто не ізольовано, а в контексті творчості письменника та простежено еволюцію антинігілістичної теми в художній прозі М.С.Лєскова.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

  Скачати повний текст

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

  Скачати повний текст

Малу прозу В.Винниченка та І.Буніна розглянуто у принципово новому теоретичному ракурсі. Досліджено твори обох письменників з точки зору специфіки художнього психологічного аналізу. Засадним принципом, на якому грунтується дослідження, є зміна ідейно-естетичних пріоритетів у літературі початку XX ст. і як наслідок - трансформація літературних жанрів. Зіставний аналіз малої прози Винниченка і Буніна довів перспективність встановлення і вивчення типологічних паралелей у їх творчості, зокрема, на рівні філософсько-світоглядного та естетичного узагальнення. Досліджено засоби психологізації, які функціонують у малій прозі, зроблено висновки: у художній системі Винниченка і Буніна домінує психологізм, як визначальний чинник характеротворення; традиційні (статичні й динамічні) засоби психологізації увиразнюються і видозмінюються, підпорядковуються неореалістичним засадам.

  Скачати повний текст

Досліджено історію зародження, формування та розвитку художніх колекцій на теренах Луганщини кінця XIX - XX ст. На підставі вивчення архівних і бібліографічних джерел, аналізу наявних у регіоні мистецьких збірок, встановлено, що вони за своїм статусом поділяються на державні, відомчі, такі, що існують на громадських засадах, а також приватні (домашні). Показано, що основним центром, де зосереджені твори образотворчого мистецтва, є заснований у 1920 р. Луганський обласний художній музей, в якому зберігається 8 000 творів вітчизняного та зарубіжного мистецтва XVI - XX ст. Велику збірку декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини має Музей народної архітектури та побуту НАН України. Наведено інформацію про художні колекції міських і районних історико-краєзнавчих і відомчих музеїв, а також колекції приватних осіб.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано педагогічні умови виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку (диференціація змісту художніх творів відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей, створення системи взаємодії дітей та дорослих під час ознайомлення зі змістом художніх творів, спонукання дітей до відтворення змісту художніх творів у різноманітних видах діяльності). Визначено поняття "вихованість інтересу дітей старшого дошкільного віку до змісту художнього твору", критерії, показники. Охарактеризовано рівні вихованості інтересу до змісту художнього твору (високий, достатній, середній, низький). Розроблено експериментальну модель виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку, форми, методи та прийому виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст понять "інтерес", "виховання інтересу", "вихованість інтересу", "художній твір", "зміст художнього твору".

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної й естетико-культурологічної літератури визначено поняття "світоглядні уявлення особистості" й уточнено коло аспектних груп світоуявлень, а саме: концептуалізовано світоглядну систему мистецтва та висвітлено специфічність її репрезентації в українській художній культурі; розкрито світоглядно-виховний потенціал архетипів вітчизняної культури; сформульовано критерії та показники сформованості світоглядних уявлень в учнів старших класів; вивчено стан проблеми у педагогічній теорії та практиці. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічну модель забезпечення виховання у старшокласників даних уявлень, яка дозволяє визначити мету, принципи, зміст, педагогічні умови, технологію. Запропоновано концепцію курсу "Художня культура України" для учнів класів гуманітарного й естетичного профілю гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл.

  Скачати повний текст

Розкрито семантико-когнітивні та наративні особливості текстового втілення стану тривоги персонажа в англомовних художніх творах. Розглянуто явище емоційного стану тривоги персонажа з використанням лінгвосеміотичного, семантико-когнітивного та наративного підходів. Запропоновано лінгвопсихологічну модель стану тривоги, що інтегрує психологічні особливості даного стану та його мовне втілення. Уточнено лінгвосеміотичну типологію текстових сигналів стану тривоги персонажа. Визначено когнітивні механізми його художнього втілення в англомовній художній прозі. Виявлено засоби текстового відображення дорефлективного, рефлективного, реактивного етапів розвитку стану тривоги, варіативніть перетворень і наративних трасформацій даного стану персонажа. Виокремлено три різновиди тривоги як психічного стану персонажа, розглянуто їх специфіку, яку визначають описи психофізіологічних, поведінкових, розумово-психічних проявів тривожності.

  Скачати повний текст

Досліджено відтворення мовно-стилістичних особливостей творів Едгара Аллана По українською мовою. Простежено історію українських перекладів Е.По, досліджено особливості відображення творчої спадщини письменника українською літературною полісистемою періоду XIX - XX ст., що знайшли свій вияв у літературно-критичному осягненні та в художній практиці. Комплексно проаналізовано українські переклади віршованої та прозової спадщини Е.По, визначено їх метричні, ритмічні, фонетичні, граматичні, лексичні, образні та змістовні риси. Значну увагу приділено найбільш відомим поезіям Е.По, представленим кількома українськими варіантами. Переклади критично осмислено як факти українського літературного процесу, виявлено їх історико-літературну та художню значимість.

  Скачати повний текст

Розглянуто явище візуального перекладу літературного тексту, що визначається як трансвидовий художній переклад між словом і зображенням та є одним з малодосліджених виявів художнього мислення. Простежено передумови загальноестетичного тлумачення явища перекладу. На базі структуралістських концепцій з'ясовано суть процесу трансвидового художнього перекладу як певного переструктурування оригіналу. На основі аналізу візуального перекладу літературного тексту визначено трирівневу структуру трансвидової перекладності, яка складається з художнього смислу, тексту та мови. Доведено, що об'єктивною основою функціонування перекладності є універсалії художнього мислення, розкрито їх типологію та форми візуальної репрезентації.

  Скачати повний текст

Досліджено візуальні та морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби. Виявлено особливості його візуального сприйняття. Здійснено аналіз утилітарно-функціональних, структурно-конструктивних, естетичних і образно-тематичних функцій орнаментальних мотивів гуцульської різьби. Розроблено й апробовано методику комплексного аналізу окремого виробу, оздобленого таким орнаментом. Досліджено механізми використання орнаментальних етномистецьких традицій у світовій і вітчизняній проектно-художній практиці. Запропоновано рівні втілення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби у сучасній мистецько-освітній практиці.

  Скачати повний текст

Проаналізовано нинішній стан дослідження системи власних назв Київської Русі в українській і зарубіжній лінгвістиці. На матеріалі прозових творів С. Скляренка, С. Плачинди та В. Шевчука простежено образно-смислові, функціональні характеристики онімної лексики в художньому тексті. Назва художнього твору є одним із найважливіших символів, фокусом реалізації авторського задуму. Визначено особливості художнього моделювання історичної дійсності кожним із письменників, індивідуально-авторську своєрідність уведення в літературний контекст цілого масиву топонімів, антропонімів, міфонімів, що є важливими характеристичними маркерами епохи Київської Русі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст

Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

  Скачати повний текст