Розгляруто теоретико-методичні підходи до вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами. Виявлено індивідуально-психологічні властивості морфологічної, темпераментальної, інтелектуальної та особистісної складових індивідуальності. Розроблено та запропоновано організаційно-методичні рекомендації щодо психогігієни і психопрофілактики граничних нервово-психічних розладів з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей і психотипологічних відмінностей.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впливу індивідуально-типологічних особливостей моторних компонентів юнаків віком 20 - 23 роки у процесі мнемічної переробки інформації. Запропоновано комплекс діагностичних методик, який дозволяє у кількісних показниках розглянути зміну часових параметрів, а саме: моторної реакції, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення залежно від темпераментних особливостей, функціональної асиметрії головного мозку й енергетичних показників нерівноважного стану індивідуумів. Використання коефіцієнтів уможливило проведення порівняльного аналізу значень часових параметрів реакцій, психічних станів, впливу домінантної півкулі та параметром індивідуальності. Результати дослідження оброблено з використанням математичної моделі теорії переробки інформації пам'яттю, які дозволяють передбачити тенденції зміни тимчасових показників мнемічної діяльності за умов зміни інформаційних параметрів. Визначено функціональні взаємозв'язки між параметрами, що характеризують процес мнемічної переробки інформації з застосуванням теорії переробки інформації пам'яттю. Одержані експериментальні дані часу обробки інформації у пам'яті у період сенсорно-рухових реакцій можуть бути використані для обчислення й екстраполяції поведінки людини за різних умов діяльності. Використання результатів дослідження уможливлює врахування індивідуально-типологічних особливостей у роботі психолога-практика та у педагогічній діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену артистичної індивідуальності С.Рахманінова та його вплив на розвиток фортепіанного мистецтва XX ст. Розглянуто формування особистості С.Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю та сценічністю. Еволюція артистизму С.Рахманінова полягає у підвищенні ступеня зрілості його інтерпретацій. Розглянуто лінію спадкоємності від піанізму Ф.Ліста та М.Рубінштейна, синтез російської та західноєвропейської традицій у грі великого артиста. Проведено паралелі між С.Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й.Гофманом, Й.Левіним, Л.Годовським, Ф.Бузоні, В.Горовцем, Ар.Рубінштейном. Наголошено на надзвичайній силі гри великого артиста та зазначено його виняткову виконавську енергетику. З метою з'ясування цілісної характеристики рахманіновської артистичної індивідуальності досліджено особливості складно організованої психіки митця, якому були притаманні демонстративність темпераменту, екзальтованість ефектів, емотивність. Розглянуто відображення піаністичних традицій С.Рахманінова на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К.Ігумнов, В.Горовиця, Ар.Рубінштейна, О.Гольденвейзера) та через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С.Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В.Софроницького, Л.Оборіна, П.Серебрякова, Г.Нейгауза, С.Ріхтера, Е.Гілельса, Є.Кісіна, М.Луганського).

  Скачати повний текст

Проведено паспортизацію підприємства та дано оцінку технології та стану ЗВП. Проведено диспансеризацію поголів'я й аналіз її результатів. Проаналізовано стан захворюваності поголів'я, профілактичних заходів, які проводяться у племінному розпліднику. Визначено потенціал розвитку новонароджених цуценят одержаних від племінних сук, шляхом вивчення щотижневого приросту їх живої маси до чотирьохмісячного віку. Вивчено особливості формування темпераменту у дослідних цуценят шляхом їх тестування у двохмісячному віці. Проаналізовано умови утримання та параметри мікроклімату в будівлях для цуценят. Вивчено потребу тестування молодняку на службову придатність для використання за формування особливостей поведінки. Розраховано ефективність превентивного та профілактичного підходу щодо технології утримання, розведення, вирощування у племінному розпліднику службових собак.

  Скачати повний текст

Визначено зміст понять "культура прояву темпераментальних властивостей особистості" й "адаптивна культура особистості". На підставі системно-синергетичного підходу розроблено моделі даних культур з використанням технологічного підходу "Кваліметричний профіль" розроблено експрес-діагностику темпераментальних і адаптивних властивостей особистості та визначено взаємозв'язки темпераментальних властивостей і соціальної адаптації старшокласників. Розроблено програму тренінгових занять для підвищення культури прояву темпераментальних, соціально-адаптивних властивостей старшокласників, і перевірено її ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Уперше за умов натурного експерименту досліджено комплексний вплив факторів ендо- та екзогенного характеру на формування та стан адаптації учнів молодших класів у загальноосвітньому навчальному закладі з урахуванням віку та статі у порівняльному аспекті. Систематизовано групи об'єктивних критеріїв адаптації ендо- та екзогенного походження та розширено їх спектр за рахунок введення як інформативних індикаторів ступеня адаптації рівня біомаркерів дії довкілля, значення адаптаційного потенціалу на фоні фізичного навантаження, а також показників психоемоційного стану й особливостей темпераменту молодших школярів. Проведено оцінювання впливу довкілля як фактора ризику формування синдрому екологічної дезадаптації у дітей. Установлено, що зниження ступеня адаптаційних резервів у дітей спостерігається, передусім, на фоні високого рівня біомаркерів дії довкілля. Опрацьовано методичну схему комплексного гігієнічного оцінювання факторів формування та стану адаптації школярів до чинників внутрішньошкільного середовища та довкілля. Визначено ступінь взаємозв'язку між окремими показниками адаптації.

  Скачати повний текст

1. Об'єкт дослідження – навчально-тренувальний процес гімнастів груп початкової та базової підготовки.Мета дослідження: розробити і науково обґрунтувати методику диференціації навчально-тренувального процесу юних гімнастів на етапі початкової та попередньої базової підготовки з урахуванням особливостей розвитку нервової системи. Методи досліджень: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури та документальних даних, вивчення педагогічного досвіду роботи провідних тренерів, анкетування, бесіди, психологічне тестування, педагогічне спостереження і експеримент, психофізіологічний метод (комп'ютерна система «Діагност-1») для визначення індивідуально - типологічних властивостей вищої нервової діяльності, статистичні методи обробки результатів досліджень.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:? вперше науково обґрунтовано побудову навчально-тренувального процесу підготовки гімнастів групи початкової та базової підготовки з урахуванням типів вищої нервової діяльності, алгоритм реалізації розробленої методики, форми, методи проведення тренування;? вперше розроблено комплекси вправ з використанням фітнес технологій із фізичної та технічної видів підготовки гімнастів на етапі початкової та попередньої базової підготовки, з метою кращого та швидкого освоєння гімнастичними рухами;? вперше обґрунтовано взаємозв'язок впливу темпераменту та здібності до навчання гімнастичними вправами, визначено кількість тренувань та кількість підходів;? вперше було визначено стани психофізіологічних функцій гімнастів та кореляційні зв'язки із фізичною та технічною підготовленістю; ?підтверджено дані щодо необхідності врахування індивідуально-типологічних властивостей під час підготовки юних гімнастів;?підтверджено й розширено дані про необхідність врахування диференційованого підходу, починаючи з початкового етапу навчання;?доповнено наукові дані щодо особливостей підготовки юних гімнастів на етапі початкової та попередньої базової підготовки, саме на основі врахування індивідуально-типологічних особливостей кожного гімнаста;?вперше розроблено методику диференціації навчально-тренувального процесу гімнастів з урахуванням особливостей розвитку нервової системи, розкрито суть, мету та завдання, а також розкрито методичний підхід даної методики;? вперше доведено ефективність започаткованої методики.Практична значимість полягає в тому, що розроблена методика рекомендована для використання тренерам під час підготовки гімнастів в навчально-тренувальному процесі. В ході роботи було розроблено методику диференціації навчально-тренувального процесу юних гімнастів з урахуванням особливостей розвитку нервової системи. Структурою методики є: визначення індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності та сенсомоторних функцій з переробки зорової інформації різного ступеня складності, використання методичного та диференційованого підходу, підбір відповідних методів та засобів (які включають комплекси спеціальних вправ з використанням фітнес технологій) на основі колового методу, використання методичних прийомів та обов’язковий психологічний супровід зі сторони тренера. Розроблено методику тренування для кожного з типів вищої нервової діяльності та доведено її ефективність.^U2. The object of research is educational and training process of gymnasts, belonging to the primary and basic training groups.The aim of the study is to develop and scientifically substantiate the methodology on differentiating of educational and training process for young gymnasts at the stage of their initial and preliminary basic training, taking into account the peculiarities of their nervous system development.Research methods involve theoretical analysis and generalization of scientific literature and documentary data, study of the pedagogical experience by leading coaches, sociological methods (questionnaires, interviews), psychological and psychodiagnostic testing, pedagogical research methods (pedagogical observation, testing and experiment), psychophysiological method (Diagnost-1" computer system") for determining individual typological properties of higher nervous activity, statistical methods of processing research results.The scientific novelty of the study is that:?for the first time, the design of educational and training process for training gymnasts that belong to initial and basic training groups, taking into account the types of their higher nervous activity, has been scientifically substantiated, algorithm for implementing the developed methodology, forms and methods of training;?for the first time, the relationship between the temperament types of young gymnasts and their ability to learn gymnastic exercises has been revealed, for the purpose of better and quick mastering of gymnastic movements;?for the first time, complexes of exercises that apply fitness technologies have been developed for physical and technical types of gymnasts’ training at the stage of their initial and preliminary basic training;?for the first time, the relationship between the influence of temperament was substantiated and the ability to learn gymnastic exercises, it has been are determined the number of training sessions and the number of approaches;?for the first time, states of psychophysiological functions of gymnasts and correlations with physical and technical preparedness are determined;?the data on the necessity of taking into account individual-typological properties during the training of young gymnasts are confirmed;?the data on the need to take into account a differentiated approach at the initial stage of education was confirmed and expanded, starting from the initial stage of training, based on the individual and typological characteristics of each gymnast;?the scientific data on the peculiarities of training of young gymnasts at the stage of initial and preliminary basic training have been supplemented;?for the first time, functional state of central nervous system of young gymnasts has been assessed and relationship between state of psychophysiological functions and level of physical and technical preparation has been determined;?for the first time, methodology on differentiating of educational and training process for young gymnasts has been developed and tested, taking into account the peculiarities of the development of the nervous system, the essence, purpose and objectives are revealed, as well as the methodological approach of this methodology is disclosed;?for the first time, the effectiveness of the initiated method has been proven.The practical significance lies in the fact that a developed methodology is recommended for use by coaches during the gymnasts’ training within their educational and training process.In the course of the work, we have developed a methodology on differentiating training process for young gymnasts based on the peculiarities of their nervous system development. The structure of the methodology presupposes defining the determination of individual-typological characteristics of higher nervous activity and sensorimotor functions for processing visual information of varying degrees of complexity, use of a methodical and differentiated approach, selection of appropriate methods and means (which include sets of special exercises by means of fitness technologies) based on the circuit training method, the use of methodological techniques and mandatory psychological support from the coach. A training methodology has been developed for each type of higher nervous activity and its effectiveness has been proven.

У дисертації досліджено категорію емотивності як посутній складник різнорівневих мовних засобів, що створюють емоційно-оцінну парадигму художнього дискурсу Марії Матіос.Актуальність теми дисертації зумовлена потребою комплексного аналізу категорії емотивності в художньому дискурсі Марії Матіос, мовотворчість якої слугує благодатним матеріалом для вивчення широкого спектру людських емоцій та почуттів, для дослідження стилістично довершених дискурсивно-жанрових форм української мови. Сучасне мовознавство потребує нового витлумачення категорії емотивності з огляду на ідіолект письменниці з його комунікативними інтенціями та різнорівневими мовними засобами вербалізації авторського задуму.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено ґрунтований аналіз різнорівневих мовних засобів, що реалізують категорію емотивності в художньому дискурсі Марії Матіос; схарактеризовано екстралінгвальні чинники письменницького ідіолекту; визначено лексико-фразеологічний рівень як домінантний у реалізації емоційно-оцінних інтенцій мовця; на широкому мовному матеріалі представлено граматичні засоби, що слугують ефективними маркерами для передавання емоційних регістрів у письменницькому ідіолекті. Новим у роботі є системний аналіз категорії емотивності в аспекті окреслення експресивно виражальних потенцій синтаксичних одиниць у прозовому дискурсі Марії Матіос, у ракурсі визначення посутньої ролі авторської пунктуації у створенні емоційності мовного світу письменниці.На багатому ілюстративному матеріалі встановлено співвідношення позитивних та негативних емоцій, виражених різнорівневими мовними одиницями лексико-фразеологічного, морфологічного, синтаксичного рівнів, що виформовують емоційно-оцінні регістри позитивного плану від 10% до 51%: цікавість (10%), задоволення (15%), здивування (34%), радість (43%), щастя (51%); та емоційно-оцінні регістри негативного плану від 42% до 100%: горе (42%), відраза (38%); страх (70%), зневага (68%), гнів (100 %). Такий дисбаланс, на нашу думку, зумовлений індивідуально-авторським сприйняттям світу самої письменниці, екстралінгвальними складниками мовної особистості, характером і темпераментом мовців-персонажів, прагненням авторки яскраво і правдиво відтворити реалії людського буття.^UThe dissertation studies comprehensively the category of emotionality as an essential component of multilevel linguistic means, creating the emotional and evaluative paradigm of Maria Matios artistic discourse.The relevance of the dissertation’s topic is realised due to the need for a comprehensive analysis of the category of emotionality in the artistic discourse of Maria Matios, whose linguistic creativity serves as fertile material for the study of a wide range of human emotions and feelings, for the study of stylistically perfect discursive-genre forms of the Ukrainian language. Modern Ukrainian linguistics requires a new interpretation of the category of emotionality in view of the idiolect of the writer with his communicative intentions and multi-level linguistic means of verbalizing the author’s plan.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time in Ukrainian linguistics, a substantiated analysis of multi-level language tools that implement the category of emotionality in the artistic discourse of Maria Matios is carried out; extra-linguistic factors of the writer’s idiolect are characterized; the lexical-phraseological level is defined as dominant in the implementation of emotional-evaluative intents of the speaker; the broad linguistic material presents grammatical means that serve as effective markers for the transmission of emotional registers in the writer’s idiolect. New in the work is a systematic analysis of the category of emotionality in the aspect of delineating expressively expressive potentials of syntactic units in the prose discourse of Maria Matios, in the perspective of determining the essential role of author's punctuation in creating the emotionality of the writer’s linguistic world.The rich illustrative material establishes the ratio of positive and negative emotions expressed by multi-level linguistic units of lexical-phraseological, morphological, syntactic levels, forming emotional-evaluative registers of a positive plan from 10% to 51%: curiosity (10%), pleasure (15%), surprise (34%), joy (43%), happiness (51%); and emotional-evaluation registers of the negative plan from 42% to 100%: grief (42%), disgust (38%); fear (70%), neglect (68%), anger (100%). Such an imbalance, in our opinion, is due to the individual author's perception of the world of the writer herself, the extra-linguistic components of the linguistic personality, the character and temperament of the speaking characters, the desire of the author to clearly and truthfully recreate the realities of human existence.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню і вирішенню проблем планування, організації та проведення стоматологічної санації дітей в умовах загального знеболення на підставі результатів моніторингу життєво важливих функцій організму та рівня церебральної оксигенації для збереження когнітивних функцій головного мозку на етапах лікування та у післяопераційному періоді. Лікування зубів в умовах загального знеболення потребують діти зі «складним» темпераментом (44,94%) та «криптогенними» фобіями (69,0%), стоматологічний статус яких характеризується високою інтенсивністю карієсу та його ускладнень.Встановлено, що у разі виникнення когнітивного дисонансу при наявності «криптогенних» фобій у дітей до 3-х років функціональні зміни голoвного мозку відбуваться переважно в зоні мовного сприйняття (58±2,51%), у дітей 3-7 років – в зоні довготривалої пам'яті (63,0±3,1 %), у дітей 7-12 років – в зоні зв'язного мовлення (73,0±2,7%), у підлітків 12-18 років – в зоні інтелекту (68,0±2,92%). За результатами церебральної оксиметрії встановлено, що безпечний проміжок часу проведення санації порожнини рота під загальним знеболенням складає: у дітей віком до 3-х років ‒ 30±10 хв., віком 3-7 років та 7-12 років ‒ 40±15 хв., віком 12-18 років ‒ 60±15 хв.Розроблено алгоритми проведення санації порожнини рота в умовах загального знеболення, застосування яких дозволило зменшити ризик виникнення ускладнень на 27,04 %.Ключові слова: діти, карієс, психолого-типологічні особливості, загальне знеболення, церебральна оксиметрія, алгоритми лікування^UThe thesis is devoted to scientific substantiation and solution of problems in planning, organization and performing of dental sanitation in children under the conditions of general anesthesia based on the results of monitoring body's vital functions and the level of cerebral oxygenation for preserving the brain's cognitive functions at treatment stages and in the postoperative period.Dental treatment under general anesthesia should be performed in children with “difficult” temperament (44,94%) and “cryptogenic” phobias (69,0%), whose dental status is characterized by high intensity of dental caries and its complications.It is established that in the case of cognitive dissonance in the presence of “cryptogenic” phobias in children under 3 years of age, functional changes in the brain occur mainly in the area of speech perception (58 ± 2,51%), in children of 3-7 years - in the area of long-term memory (63,0 ± 3,1%), in children aged 7-12 years - in the area of coherent speech (73,0 ± 2,7%), in adolescents of 12-18 years - in the area of intelligence (68,0 ± 2,92%).According to the results of cerebral oximetry, it was found that the safe period of time for oral cavity sanation under general anesthesia is: in children under 3 years ‒ 30 ± 10 minutes, in those aged 3-7 years and 7-12 years ‒ 40 ± 15 minutes, aged 12-18 years ‒ 60 ± 15 minutes.Algorithms for oral cavity sanation under general anesthesia have been developed, the use of which has reduced the risk of complications during oral cavity sanation by 27,04%.Key words: children, caries, psychological and typological features, general anesthesia, cerebral oximetry, treatment algorithms.

У роботі виявлені типологічні ознаки самобутнього жанру камерного концерту для фортепіано зі струнним оркестром крізь призму декількох площин: історія, особливості трактування дефініцій, музично-стильова панорама епох, розвиток оркестру, самобутність струнно-смичкової оркестрової групи, творчість персоналій, інтонаційно-образний аналіз драматургії.Музично-стильова панорама ХХ століття демонструє посилений інтерес композиторів до камерного концерту. У роботі досліджено причини такої тенденції та наведені основні вектори подальшого розвитку в області жанрових пошуків як в українській музиці, так і в західноєвропейській. Зазначено, що постромантичні інструментально-темброві тенденції в аспекті специфіки камерного концерту розпадаються на два протилежних вектори розвитку. Одна з них — відцентрова — симфонізація та розширення камерно-інструментальних складів. Друга — доцентрова — мінімізація, відсікання оркестрових груп та авторське художнє самообмеження у засобах виразності. Обидві тенденції діють в рамках області інструментальної диверсифікації камерних концертів, а отже музичні твори зазначеного жанру розташовані на нестабільній межі між камерно-інструментальним ансамблем та симфонією.Отримані результати застосовуються до найяскравіших зразків концертів для фортепіано зі струнним оркестром у ХХ столітті: Тема з варіаціями «Чотири темпераменти» для фортепіано і струнного оркестру П. Гіндеміта, Концерт для фортепіано і струнного оркестру А. Г. Шнітке та Дев'ята камерна симфонія «Quid pro quo» Є. Ф. Станковича. Кожен з авторів запропонував самобутню концепцію реалізації інструментального формату «фортепіано зі струнними» в рамках камерного концерту. Підсумовуючим результатом в області драматургії стає наступне коло тем та образів: Концепція Людини крізь призму функціональної психології у П. Гіндеміта, Есхатологічна концепція філософсько-релігійних питань буття особистості у А. Г. Шнітке та Концепція суб'єктивної раціоналізації недосяжного у сучасній дійсності у Є. Ф. Станковича. Різноманіття обраних ідей творів дає змогу стверджувати, що камерний концерт акцентує увагу композитора на психологізованому, інтимному та особистісному в аспектах становлення інтонаційно-образної драматургії.У результаті дослідження жанрового зрізу камерного концерту для фортепіано зі струнними виокремлені його ідентифікаційні ознаки, які структуровано за двома принципами — зовнішні та внутрішні. До першої категорії відносяться три положення — акустичні рішення з огляду на динамічні можливості; жанровий симбіоз концертності, симфонічності, ансамблевості; переважний розпад фрескових тембрів на субкатегорії (міксти, solo), що спонукає до більшої деталізації голосів фактури. До другої (внутрішньої) групи ознак відносяться сім положень: переоцінка засобів виразності; мінімалізація твору на всіх структурних рівнях; дрібні рівні диференціації при більшому семантичному навантаженні; специфічні особливості партій соліста та оркестру; переважання домінантно-сольного та паритетного типів діалогічної комунікації; тяжіння до компактності та лаконізму форми з каденційно-розгалуженою системою сольних епізодів фортепіанної партії; акцент на особистісному образній сфері драматургії.До наукової новизни дисертаційного дослідження відносяться наступні положення: дослідження становлення жанрового підвиду камерного концерту для фортепіано зі струнним оркестром та формування типологічних ознак жанру; доповнення та уточнення дефініцій, які є жанровими диференціальними орієнтирами; введення понять «інтенційна камернізація» та «ситуативна камернізація»; інтонаційно-драматургічний аналіз Концерту для фортепіано зі струнним оркестром Ф. Мендельсона, Теми з варіаціями «Чотири темпераменти» П. Гіндеміта, Концерту для фортепіано зі струнним оркестром А. Г. Шнітке та Дев'ятої камерної симфонії «Quid pro quo» Є. Ф. Станковича в аспекті самобутності інструментального формату-жанру камерного концерту для фортепіано зі струнним оркестром.^UThe typological features of the original genre of chamber concerto for piano and string orchestra are revealed in the work through the prism of several planes: history, peculiarities of interpretation of definitions, musical-stylistic panorama of epochs, orchestra development, originality of string-bow orchestra group, creativity of personalities, intonation-character analysis of dramaturgy.Musical style panorama of the twentieth century demonstrates an increased interest of composers in the chamber concerto. In this work are studied the causes of this trend and are given the main vectors of further development in the genre searches in Ukrainian music, and the music of Western Europe as well. It is noted that the post-romantic instrumental timbre tendencies, in the aspect of the specifics of the chamber concerto, fall into two opposite vectors of development. One of them, centrifugal — symphonization and extension of chamber instrumentations. The second, centripetal — minimization, cutting off orchestral groups and the author's artistic self-restraint in the means of expression. Both tendencies operate within the field of instrumental diversification of chamber concertos, and therefore musical works of the mentioned genre are located on the unstable border between instrumental chamber ensemble and symphony.The obtained results are applied to the brightest examples of concerto for piano and string orchestra in the twentieth century: Theme and Variations ‘The Four Temperaments' for piano and strings by P. Hindemith, Concerto for piano and strings by A. Schnittke and Chamber Symphony No. 9 ‘Quid pro quo' by Y. Stankovych. Each of the authors created an original concept of realization of the instrumental format ‘piano with strings' within the chamber concerto genre. The final result in a matter of dramaturgy is the following range of themes and images: The concept of Human through the prism of functional psychology — P. Hindemith, Eschatological concept of philosophical and religious issues of personality — A. Schnittke, and the concept of subjective rationalization of unattainable in modern reality — Y. Stankovych. Taking into account the variety of ideas in selected works, it is possible to suggest that the chamber concerto focuses composer's attention on the psychologised, intimate and personal in terms of the formation of intonation-character dramaturgy.The typological features of the original genre of chamber concerto for piano and string orchestra are revealed in the work through the prism of several aspects: history, musical style panorama of epochs, peculiarities of interpretation of terms, orchestra development, originality of the orchestra strings group, creativity of personalities, intonational-character analysis of the selected works. As a result of the study of the genre cross-section of the chamber concerto for piano and strings, its identification features were structured according to two principles — external and internal.The first category includes three points:• acoustic solutions given the dynamic capabilities;• genre symbiosis of concert's character, symphonity, ensemblity;• prevailing decay of the fresco timbres into subcategories (mixed timbres, solo), which leads to greater detailing of the voices texture.The second (internal) group of features includes seven points:• reassessment of means of expression;• minimalization of the musical composition at all structural levels;• small levels of differentiation at higher semantic load;• specific features of soloist and orchestra parts;• prevalence of dominant-solo and parity types of dialogic communication;• the tendency to compactness and laconicism of form with a cadence-extensive system of solo episodes of the piano part;• emphasis on the personal in the character sphere of the dramaturgy.The scientific novelty of the thesis research includes the following points:• complement and clarification of definitions, which are genre differential guidelines;• introduction of the concepts of ‘intentional chambernization' and ‘situational chambernization';• intonational and dramaturgic analysis of Concerto for piano with string orchestra by F. Mendelssohn, Themes and Variations ‘The Four Temperaments' by P. Hindemith, Concerto for piano with string orchestra by A. Schnittke and Chamber Symphony No. 9 ‘Quid pro quo' by Y. Stankovych in terms of the originality of the instrumental format-genre of the chamber concerto for piano and string orchestra.

Удосконалено медичні критерії управління спортивним тренуванням юних спортсменок, що займаються художньою гімнастикою, стрибками на батуті та бадмінтоном. У динаміці занять спортом виявлено ретардацію темпів біологічного розвитку, яка найбільш виражена у гімнасток. У спортсменок встановлено більш пізній вік появи менархе у порівнянні з контрольною групою та порушення менструального циклу, а також непрямі ознаки гіпоестрогенії та гіперандрогенії. З'ясовано, що заняття спортом сприяють зростанню рівня статодинамічної стійкості вестибулярного аналізатора. За даними варіабельності серцевого ритму у спортсменок зареєстровано перевагу тонусу парасимпатичної нервової системи, що свідчить про економізацію серцевої діяльності, а також виявлено ознаки вегетативної дезадаптації до фізичних навантажень. Обгрунтовано доцільність проведення корекції симптомів вегетативного дисбалансу за допомогою індивідуально підібраних музичних творів з урахуванням типу темпераменту та рівня тривожності. Показано позитивний вплив даних засобів на оптимізацію регуляції серцевого ритму та нормалізацію рівня реактивної тривожності у спортсменок.

  Скачати повний текст

Визначено нейродинамічні кореляти, що детермінують особливості сприйняття стимулів різної модальності молодими жінками з яскраво вираженими властивостями темпераменту. З'ясовано, що жінкам з високим рівнем тривожності та нейротизму притаманні висока загальномозкова лабільність, рухливість та інтенсивність збудження, що обумовлюють прискорення початкових етапів світлової адаптації, підвищення слухової та зниження тактильної та пропріоцептивної чутливості. Встановлено, що зміна балансу у напрямі гальмування та зниження фонової активності детермінує уповільнення простих сенсомоторних реакцій і різних етапів адаптації. Доведено, що для жінок з високим рівнем психомоторної активності характерними є висока інтенсивність і низька рухливість збудження, знижена фонова активність і витривалість нервової системи. З'ясовано, що за виключенням пропріоцептивної та тактильної, всі показники чутливості у них кращі, ніж у групи з низькою активністю. Доведено, що агресивні й екстравертовані жінки подібні до активних за високою інтенсивністю та низькою рухливістю збудження, високою рухливістю гальмування та загальномозковою лабільністю, низькою витривалістю нервової системи. Встановлено, що подібність сенсорної сфери виявляється підвищенням абсолютної слухової та зорової чутливості. Доведено, що в агресивних жінок знижені швидкість зорово-моторних реакцій розрізнення, уповільнені початкові етапи світлової адаптації, підвищені термінальні слухові пороги та загалом менші диференційні пороги тактильного та рухового аналізаторів. Виявлено, що в екстравертів знижена ефективність пізніх етапів світлової та темнової адаптації, збільшені диференційні пороги тактильного та рухового аналізаторів. Зроблено висновок, що у різних за темпераментом групах у сприйнятті стимулів різної модальності беруть участь ті ж самі нервові центри, але вихідні рівні їх активації відрізняються та пов'язані з властивостями темпераменту.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання трансформації особистісних рис у людей, які скоїли злочин, вплив цієї трансформації на криміналізацію суспільства та його добробут. З використанням діагностичних методик одержано емпіричні дані щодо зміни особистісних характеристик у жінок різного темпераменту та віку, які відбувають покарання. На базі математичної моделі тенденцій криміналізації суспільства використання емпіричних результатів дозволяють прогнозувати та визначати вплив негативних змін на суспільні процеси. Показано можливість удосконалення математичних моделей для прогнозування стану суспільства залежно від трансформації особистісних рис, зокрема факторів - відкритості досвіду, відповідальності, соціальної сміливості, готовності до ризику, співвідношення позитивних і негативних емоцій. Установлено взаємозв'язок між показниками індивідуальності та факторами метамоделі особистості, соціальної сміливості та готовності до ризику. Одержано кількісні показники важливих змін в емоційній сфері й особистісних характеристиках жінок, які відбувають покарання, зокрема, збільшення негативних емоцій - засмучення, розлюченності й обурення. Використання результатів дослідження дозволяє прогнозувати зміну ообистісних особливостей злочинців і людей, схильних до скоєння злочинів.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми удосконалення скринінг-оцінки стану здоров'я дітей молодшого шкільноно віку за рівнем їх адаптаційних можливостей з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму. Доведено, що незадовільний рівень адаптації дітей віком 6 - 9 років формується за умов поєднання наступних морфофункціональних характеристик організму: макросомального соматипу, симпатикотонії, гіпо- та гіперкінетичного типів кровообігу, інуїтивно-емоційного та сенсорно-плануючого типів темпераменту. Запропоновано інтегральний показник адаптаційних можливостей дитини - індекс функціональних змін організму. Розроблено методику профілактично-оздоровчих заходів нормалізації даного показника та покращення стану здоров'я. Доведено, що застосування такої методики сприяє зниженню гострої захворюваності на 10 %, зменшенню її частоти протягом року та підвищення кількості дітей з задовільним рівнем адаптації (на 9,7 %).

  Скачати повний текст

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного популяційно-генетичного дослідження розроблено методологію психогенетичного аналізу. Одержано характеристики розподілу ознак, їх успадковуваності й асоціації з демографічними та біологічними показниками. Показано, що абсолютна ефективність збору психогенеалогічної інформації становить 23 %, ефективність збору психометричного матеріалу становить 15 - 84 %. Більш високу відносну ефективність збору матеріалу відзначено в жінок (67 %) у порівнянні з чоловіками (33 %). Проведено популяційний аналіз 122-х ознак поведінки, що відносяться до груп когнітивних (загального інтелекту IQ), особистісних (темпераменту, агресивності, комутативних/організаторських здібностей, клінічно значущих характеристик, мотиваційної поведінки), нейропсихологічних ознак (кількісних і якісних характеристик сну та сновидінь) і переваг (шлюбних, портретних, харчових і професійних). Розподіл більшості з них не відповідає закону Гауса, а характеризується позитивними та негативними асиметрією та ексцесом. Для кількісних ознак розраховано повні статистики, що містять 13 загальнозначущих статистик. Коефіцієнти кореляції за поведінковими ознаками (0,12 - 0,56) у більшості випадків мають більш високі значення у сибсових парах у порівнянні з парами батько - нащадок. За 25-ма поведінковими ознаками у населення існує позитивна шлюбна асортативність (коефіцієнти кореляції в діапазоні 0,26 - 0,52). Для 59-ти ознак поведінки виведено рівняння регресії. Коефіцієнти успадковуваності 70-ти поведінкових ознак варіюють у межах 24 - 100 %, 13 кількісних поведінкових ознак за результатами генетичного аналізу віднесено до емерджентних. На 15 поведінкових ознак впливає вік матері, а вплив віку батька виявлено для 25-ти ознак. Маркери в ранньому онтогенезі виявилися неефективними для використання як прогнозу особливостей поведінки. З'ясовано, що найбільш інформативними є наявність шкідливих звичок, тривалість сну і коло захоплень. Виявлені асоціації можуть використовуватися для вибіркового підбору контингенту зі специфічними поведінковими особливостями у лікувальних установах.

  Скачати повний текст

Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив темпераменту на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів з позицій всебічного, гармонійного розвитку учнів. Висвітлено педагогічні умови та способи розвитку даної проблеми. Запропоновано схему цілісної характеристики індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів. Доведено, що індивідуально-типологічні особливості учнів закономірно впливають на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів, що і покладено до основи побудови типології індивідуальних стилів залежно від типу темпераменту та створення перспективних моделей формування в молодших школярів індивідуального стилю.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-Хмельницький, 2019.Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей розвитку мислення дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність провідних понять, розглянуто складові мислення (образність, теоретичність, моторика, внутрішній план дій, самостійність, ініціативність, гнучкість, креативність, логічність, узагальнення, класифікація, причинно-наслідкові зв'язки та ін.), а також їх зв'язок із алгоритмами дій комп'ютерної психотехнології; розкрито вікові й індивідуально-психологічні особливості мислення дошкільників; представлено психологічні аспекти використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку різних видів і операцій мислення дошкільників. Відповідно до виокремлених критеріїв (когнітивний, особистісний, емоційний) і показників (мотиваційний, регуляційний, операційний; адаптаційний, мовленнєвий, конативний; чуттєвість, рухливість, переживання) розроблено та впроваджено в практику дошкільної освіти комплекс методик психодіагностики мовлення та подано її результати; виявлено взаємозв'язки складових компонентів мислення, експресивного і імпресивного мовлення, а також взаємозв'язки мисленнєвих операцій, видів мислення з індивідуально-психологічними особливостями дошкільників (тривожність, самооцінка, адаптивність, властивості темпераменту); створено концептуальну модель розвитку мислення дітей дошкільного віку. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано інформаційно-комунікаційні технології реалізації формувального блоку концептуальної моделі, перевірено її ефективність щодо забезпечення розвитку всіх вищезазначених складових мислення. Ключові слова: мисленнєві операції, складові мислення, види мислення, дошкільний вік, експресивне та імпресивне мовлення, комп'ютерна психотехнологія, індивідуально-психологічні особливості, модель розвитку мислення.^UThe thesis is for getting the science degree of a candidate of psychological sciences, specialty 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – State university «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University», Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2019. The dissertation is devoted to the research problem of psychological features of the development of preschool age children's thinking by means of computer psychotechnologies. Theoretical-psychological and information-communication analysis of the phenomenon of thinking components is carried out. In the framework of psychological science, the formulation of the key definition of “components of thinking” as a mechanism of thinking, which contains a complex set of elements (visibility, imagery, theoretic, motor skills, internal action plan, independence, initiative, flexibility, creativity, logic, impressive speech, generalization, classification, cause-and-effect relations) for solving a problem situation, expressing one's attitude to objects and phenomena, information transfer, etc. The paper presents studies of the connection of thinking with various mental phenomena (personal, emotional, adaptive and other characteristics), as well as the possibilities of using information and communication technologies for the mental and logical development of preschool children.In accordance with the selected criteria, a psychodiagnostic complex of techniques was selected, with the help of which the types, operations of thinking and associated individual psychological characteristics of preschoolers were studied. Prevalence of low and average levels of the development of mental operations in children 4-6 years old is revealed. Interrelations between operations (generalization, classification, comparison), types (visually-effective, visually-figurative, logical thinking) of thinking, passive (impressive) and active (expressive) speech, and also with their psychological determinants – anxiety, adaptability, self-assessment, properties of temperament are proved.The conceptual model of thinking development of preschool age children in which structure the forming, control-estimated and effective blocks are offered is developed. The computer psychotechnology of the forming block of the conceptual model, which assumes purposeful psychological effects on the personality of preschoolers for the purpose of developing their thinking, is substantiated and experimentally verified. Information and communication technologies provide for the principles of working with a child in the context of computer literacy, the purpose and objectives, content, methods, organizational forms and means of thinking formation, as well as psychotechnical and psycho-hygienic requirements for their use of information and communication technologies. The result of the introduction of technology is a positive change in all operations and types of thinking. The growth of subjects with a high level of development, generalization, classification, comparison, increasing the speed of the task, improvement in the establishment of cause-and-effect relationships, internal action plan, sequence, independence, flexibility of thinking indicate the effectiveness of experimental computer psychotechnology and the feasibility of the experimental model of preschool children's thinking development. Optimization of the levels of anxiety, adaptability and self-esteem, acting as personal correlates of the development of thinking components of preschool children, led to the mobilization of cognitive processes, rapid adaptation in the system of educational activities, tolerance, qualitative mental and speech representation of preschoolers. Key words: thinking operations, components of thinking, types of thinking, preschool age, expressive and impressive speech, computer psychotechnology, individual psychological features, and the model of thinking development.