Проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми потенційної обдарованості та її розвитку у дітей-сиріт. Визначено структурні компоненти потенційної обдарованості. Обгрунтовано діагностичний інструментарій для дослідження потенційної обдарованості дітей-сиріт. Проведено психологічний аналіз розвитку обдарованості у дітей-сиріт, внаслідок чого виявлено рівні актуалізації потенційної обдарованості залежно від вираженості її структурних компонентів і впливу деприваційних факторів. Визначено психологічні особливості створення збагаченого інформаційного середовища та запропоновано нову оригінальну програму психологічного супроводу з актуалізації потенційної обдарованості дітей-сиріт. Встановлено, що актуалізація потенційної обдарованості проявляється у прагненні особистості до єдності й інтеграції своїх потенційних можливостей, до реалізації здібностей та талантів, покликання та призначення, до більш повного розуміння та прийняття власної сутності та розвитку впевненості у собі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі "шекспіризма" творчості видатного російського поета і прозаїка ХХ століття Б.Пастернака. Визначається сутність шекспірівського впливу на оригінальну творчість Пастернака, виявляються основні теми, образи і мотиви творів Шекспіра, що знайшли відгук в поезії та прозі російського письменника. Роман Пастернака "Доктор Живаго" вперше аналізується в контексті впливу шекспірівської поезії і драматургії на оригінальну творчість Пастернака. Одержані внаслідок дослідження висновки свідчать про те, що Шекспір зіграв важливу роль у творчій еволюції російського письменника, у формуванні його світогляду і естетики, збагатив поезію і прозу Пастернака новими темами, образами і мотивами. Яскравий самобутній талант Пастернака сприяв тому, що, навіяні шекспірівською поезією образи і мотиви, як правило, одержували у нього подальший, глибоко оригінальний розвиток.

  Скачати повний текст

Досліджено характер художнього осмислення проблеми біографічного ландшафту в творчій спадщині В. Бондаря. Розглянуто сюжетно-композиційну своєрідність творів письменника та визначено концепт біографізму як домінанти естетико-філософської складової його таланту. Розкрито поетичну інтенційність складників "людина-війна" та "людина-зброя" у творах митця. На підставі аналізу поетичних і прозових текстів з'ясовано жанрову специфіку антивоєнних творів письменника та рівень вивчення даної проблеми. Вперше проведено системний аналіз спадщини Василя Бондаря, зокрема, архівної. Визначено категорію часу як домінантного структуранта поетичної творчості митця. Розроблено рецепцію поетичних і прозових творів та осмислено процес створення автором ідеальної людини свого часу.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування домінантних мотивів у християнських дитячих виданнях України 1890 - 1939 рр. ("Дзвінок", 1890 - 1914 рр., "Утро жизни", 1908 р., "Молода Україна", 1908 - 1912 рр., 1914 р., "Світ Дитини", 1914 - 1939 рр., "Волошки", 1917 р., "Дзвіночок", 1931 - 1939 рр.) і доби незалежності ("Ангелятко", "Агнець", "Богдан", "Вертоград", "Водограй", "Зернятко", "Незабудка", "Отрок.ua", "Радость моя", "Свет Рождества", "Сто талантів", "Шишкин лес"). Запропоновано нову типологію українських християнських дитячих журналів, розкрито їх значення у процесі духовного розвитку українських дітей. Досліджено неперервність традицій українського виховання, яку забезпечує християнська журнальна періодика України. Проаналізовано такі домінантні (християнські) мотиви у різножанрових творах дитячих журналів: "Божа воля - понад усе", "будь-які здібності, талант - це Божий дар", а також мотиви чуда Божого, милосердя, любові до ближнього, любові та поваги до батьків, любові до братів наших менших, євхаристії, сили віри та молитви. Показано значення дитячої періодики як засобу комунікації та передачі юному поколінню інтелектуального та духовного потенціалу суспільства. Розкрито позитивний вплив даних видань на формування християнського світогляду українських дітей.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано всі літературні твори А.М.Нахімова, виявлено ступінь їх прив'язаності до просвітительської традиції та художньої новизни. Розкрито барочні, сентименталістські, романтичні елементи поетики письменника. Висвітлено художні особливості цих літературних напрямків у художньому методі письменника. Зроблено спробу систематичного вивчення його художньої спадщини, в якій знайшли своє відображення не тільки сатиричні, але й філософські, ліричні, романтичні грані його таланту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості малої прози відомого українського поета, прозаїка, публіциста й есеїста Євгена Гуцала. Ідейно-тематичне багатство, образну палітру, самобутність таланту діяча розглянуто як історично обумовлений фактор суспільного, загальнокультурного, психологічного, естетичного характеру та як складник літературного процесу, підпорядкованого загальним закономірностям розвитку та змін. Відзначено вагомий внесок письменника у перетворення та подальше вдосконалення структури жанру малої прози. Аргументовано, що використовуючи традиційну форму новели, Є.Гуцало збагатив її новим змістом, своєрідним застосуванням прийомів і засобів художньої виразності.

  Скачати повний текст

Досліджено мову та стиль українських перекладів словацьких поетичних творів, виконаних відомим вченим і культурним діячем Словаччини І.Мацинським. Розглянуто умови, за яких формувався його талант як перекладача, визначено причини пізнього переходу митця на українську мову та причини звернення до перекладу словацьких романтиків саме українською мовою. Проведено зіставно-типологічний аналіз українських перекладів з метою виявлення в них точних, неточних і хибних лексико-семантичних, граматичних та фонетичних відповідників, встановлено їх кількісне співвідношення. Розкрито причини підсвідомого залучення до українського тексту старослов'янізмів, русизмів, словакізмів. Відзначено місце діалектної лексики та розмовних слів у доробку І. Мацинського. Досліджено вплив фонологічної організації словацького тексту на український. Визначено причини міжмовної інтерференції, рівень засвоєння І. Мацинським норм української літературної мови та запропоновано шляхи вирішення проблемних моментів, які мають місце в українському тексті.

  Скачати повний текст

Досліджено типологію характеротворення у фольклорі та художній літературі з використанням матеріалу образу кошового отамана І.Сірка. На підставі аналізу фольклорних, рукописних і літературних текстів показано, що найбільшою мірою ідеалізовано події та постаті національних героїв у фольклорних джерелах, однак вони мають чітко визначені ціннісні критерії. Характер залучення уснопоетичного слова до наративних структур змінюється від цілковитої апологетичності до амбівалентності. Розглянуто співвідношення історичних правди та художньої вірогідності. Зазначено, що письменник відображає факти, базуючись на власній інтуїції, архетипній пам'яті, дусі минулого, закладеного у піснях, переказах, легендах, усних оповідях, особливостях національного менталітету. Важливу роль відіграє талант оповідача, майстерність сюжето- та характеротворення. Це підтверджено на підставі аналізу різних художніх візій історичного минулого (М.Горбаня, Г.Бабенка, А.Кащенка, С.Черкасенка, В.Домонтовича, В.Чередниченко, В.Малика, О.Пахучого, А.Химка, В.Кулаковського, Ю.Мушкетика. Зроблено висновок, що типологія характеру І.Сірка великою мірою має як підгрунтя ідеалізований в уснопоетичній творчості образ мужнього та суворого воїна, козацького проводиря, захисника національних і християнських святинь.

  Скачати повний текст

Досліджено філософську спадщину українського діаспорного філософа О.Кульчицького. Розглянуто основні чинники, що вплинули на фомування його світогляду. Показано, яким чином сімейне виховання, а також праці світових і вітчизняних філософів дозволили розкритися талантові О.Кульчицького. Вивчено наявний у всіх його творах філософський персоналізм, основою якого є persona. Проаналізовано погляди О.Кульчицького щодо традиційних розділів філософії, а також місця та значення філософських наук. Осмислено філософсько-антропологічні й етнопсихологічні погляди філософа. Охарактеризовано світоглядний менталітет українського народу. Досліджено світоглядні рефлексії О.Кульчицького. Доведено, що його філософська спадщина є вагомим внеском у розвиток світової й української філософської думки. Наголошено на важливості створення вченим парадигми націонал-персоналізму.

  Скачати повний текст

Досліджено одну з концептуально важливих стильових ознак модерністського дискурсу В.Вульф - ритм її художньої прози. Визначено художню специфіку ритму її романів як ознаку експериментального дискурсу модернізму, місце ритмізації прози у системі творчих відкриттів письменниці та систематизації її принципів і прийомів. Досліджено романну прозу В.Вульф, зокрема, романи "Кімната Джейкоба", "Місіс Делловей", "До маяка", "Хвилі", "Між актами", в яких найповніше розкривається її талант майстрині психологічної прози. Досліджено щоденники, листи та вибрано есеїстику письменниці. Доведено, що ритм художньої прози В.Вульф базується на індивідуальних особливостях світосприйняття та емоційно-психологічній реакції письменниці. Зауважено, що ритм наявний на всіх рівнях художньої організації роману, як стильова ознака дискурсу В.Вульф він сприяв поетизації та психологізації її романної прози. Поліфункціональність ритму прози письменниці актуалізовано на рівні не лише формальних, а й романтичних і навіть жанротворчих експериментів, була творчо сприйнята англомовними письменниками наступних поколінь.

  Скачати повний текст

Проведено реконструкцію роду Марковичів - Маркевичів, що представляє так зване "метаджерело", тобто систему відомостей про рід, що відтворює його генезис, історію та структуру. Зауважено, що реконструкція роду є підставою для визначення соціокультурних трансмісій - шляхів передачі головних засад діяльності до наступних поколінь. Показано формування освітніх і фахових традицій, соціальних амбіцій (престижного шлюбу, кар'єри), передачу літературного та музичного таланту, активної громадянської позиції. Визначальними показниками для встановлення соціокультурних трансмісій сім'ї Марковичів - Маркевичів обрано освіту, військову та цивільну державну службу, культурно-громадську діяльність представників роду. На підставі вивчення історії роду Марковичів - Маркевичів запропоновано оригінальну диференціацію типів родинності. Горизонтальний тип охоплює ідейні взаємовпливи, спільні культурно-громадські проекти, службове протегування серед родичів-сучасників. Вертикальний тип відповідає літературно-науковій традиції роду - "діалогу" предків і нащадків. Установлено, що родинність сприяла інтеграції української еліти до структур загальноросійської.

  Скачати повний текст

Розглянуто сонетну творчість українського поета Дмитра Павличка, лауреата Державної премії імені Т.Шевченка, республіканських премій імені М.Островського, імені М.Рильського. Ідейно-тематичне багатство, образна палітра, інваріантність жанру, самобутність таланту поета-сонетяра аналізуються на широкому фоні розвитку українського і світового сонета - від Данте Аліг'єрі, Ф.Петрарки, В.Шекспіра до "Покаянних псалмів" (1994) - Д.Павличка. Сонетарій Д.Павличка розглянуто як оригінальне явище в українській поезії XX століття.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавсті здійснено комплексне системне аналітико-синтетичне дослідження епічної творчості М.Понеділка, показано своєрідність його таланту з урахуванням статусу письменника-емігранта. Розглянуто основні етапи життєдіяльності та домінантні риси світовідчуття митця. Досліджено ліро-трагедійний доробок М.Понеділка, зокрема, проаналізовано його проблемно-тематичний і жанрово-стильовий аспекти, особливості творення сюжету та характерів персонажів. Показано поетикальні особливості гумористично-сатиричних творів письменника на теми життя українства в СРСР і діаспорі, розглянуто художні засоби творення мистецького світу белетриста, показано багатство мовотворчості та своєрідність прозомислення літератора, головною ознакою якого є ліризм у відображенні дійсності. Визначено ідеологічні, політичні, моральні константи творчості письменника. Висвітлено внесок М.Понеділка у розвиток літературного процесу XX ст.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено творчість В.Бірчака 1920 - 1940-х рр. (1881 - 1952) - відомого українського письменника, літературного критика, публіциста та громадського діяча. Вперше в українському літературознавстві вивчено ідейно-естетичну парадигму духовної спадщини митця й визначено її тематичну спрямованість. Виявлено особливості індивідуального стилю В.Бірчака, розшифровано його невідомі псевдоніми. Висвітлено роль творчої та громадської діяльності письменника у вихованні нового покоління національно свідомої інтелігенції, до наукового обігу залучено значну кількість неопублікованих листів та архівних матеріалів. Проаналізовано прозовий дискурс В.Бірчака в українському літературному контексті. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про багатогранність таланту письменника та необхідність подальшого дослідження його творчого доробку.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен художнього таланту у поетичній інтерпретації Ліни Костенко. Виявлено генетичні витоки мистецького хисту, простежено образне втілення дитинства митця та процес формування особистісного відношення до світу. Розкрито особливості емоційної та раціональної сфер, уяви та пам'яті як складових художнього таланту. Досліджено процес зародження, формування та особистісного становлення митця. Визначено психологічні особливості художнього мислення: надзвичайну душевну чутливість, імператив духовного пошуку, місткість та міцність емоційної пам'яті, що утворюють духовні феномени, втілені у поетичних образах. З'ясовано, що для реалізації мистецького потенціалу першорядне значення має цілісність особистості, сформованої у вимірах гуманістичних цінностей.

  Скачати повний текст

У дисертації розглянуто основні концепції психопоетики. Виявлено джерела становлення особистості Гр. Тютюнника: вплив макро- та мікросередовища. У процесі дослідження застосовано психологоспрямовані дослідження А. Адлера, М. Барнича, В. Гаджиєва, Л. Виготського, Й. Гейзинги, Л. Левчук, Ч. Ломброзо, К. Леонгарда, М. Розовського, В. Роменця, З. Фройда, К.-Г. Юнга та ін. Досліджено характер та темперамент митця як основних складників психоструктури особистості. Едіпів комплекс, спричинений зрадою матері Гр. Тютюнника батькові визнано домінуючим у психосфері письменника. З'ясовано кореляцію особливостей психоструктури Гр. Тютюнника та художності. Визначено, що попри соціально-економічні фактори, письменник апелює до основ духовності. Осмислено поняття художнє мислення та визначено, що для Гр. Тютюнника характерними є такі його особливості: антиномічність; емоційність та чутливість; наявність інтелектуального таланту; синтетичність, ліричність, драматургічність. Визначено, що відродження тенденцій неореалізму, започаткованих на початку ХХ ст. В. Винниченком, підхоплені у 20-х роках В. Підмогильним, окрім загальномистецьких тенденцій 60-х років великою мірою зумовлено особливостями психоструктури письменника. Тіснота рамок соцреалізму – це не лише данина тенденціям часу, а навпаки – тенденції часу зумовлені появою в літературному дискурсі елітарних особистостей з певними особливостями психоструктури, які формують художній світ письменника.^UThe thesis provides a comprehensive analysis of the psychopoetic peculiarities of the artworks by Hryhir Tiutiunnyk. The work reveals the main concepts of psychopoetics. It determines and complements psycholiterary tools, such as psychopoetics, psychoautobiography, psychostructure, megatext, psychophysiognomy. An attempt to differentiate between staginess and theatricality has been made. We considered the origin of author's identity formation: the influence of macro- and microenvironment. We examined the character and temperament of Hryhir Tiutiunnyk as the main constituents of the identity's psychostructure. The Oedipus complex, caused by the fact that author's mother was unfaithful to his father, was determined to be dominating in psychosphere of Hryhir Tiutiunnyk. We defined the correlation between the peculiarities of psychostructure and artistry. Analysis of the creative heritage of Hryhir Tiutiunnyk assures that the main characters of his works possess the same character features as the author himself. The father's character (search for father) deserves special attention in author's life and creative works. Most of the teenage characters were found to be in a state, called in this research «in search for father». It is determined that the social atmosphere directly influences psychoemotional state of personality. In spite of social and economic factors, which are absolutely pertinent in works by Hryhir Tiutiunnyk, the author addresses the basics of spirituality. The landmark situation of the XX century became the time of changes in all the spheres of the identity's existence, stimulus to reinterpretation of the life principles, as well as viewpoints to existence, history and religion. Hryhir Tiutiunnyk also was interested in women's psychology. In the author's creative world the woman is embodied in the character of mother, wife, lover, companion. But all the women, created by the author's imagination, are connected by victimologic aspect of the character formation. We generalized that the artistic thinking is a peculiar kind of thinking, which refers to creation of unique artworks with high aesthetic value. The peculiarities of artistic thinking, found to be common to Hryhir Tiutiunnyk: antinomy, emotionality and sensitivity, presence of intellectual talent, syntheticity (symbiosis of painting and music in artworks), lyricism and staginess.

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

У роботі здійснено комплексне дослідження естрадного музичного мистецтва в контексті євроінтеграційних процесів в Україні кінця ХХ – початку ХХІ століття; обґрунтовано змістові параметри, за якими відбувається євроінтеграція українського естрадного музичного мистецтва в сучасний європейський культурний простір; простежено основні тенденції еволюційних процесів естрадного музичного мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ століття у вимірах трансформації форм масової комунікації; висвітлено теоретичні та практичні засади розбудови системи професійної музичної освіти в галузі естрадного музичного мистецтва. Уточнено поняття «естрадне музичне мистецтво», що інтерпретується в дослідженні як складний культурно-мистецький феномен, що функціонує в просторі масової культури та охоплює широкий спектр жанрів, напрямів та стилів популярної інструментальної та вокальної музики. Поглиблено уявлення про роль вокальних талант-шоу та пісенного конкурсу Євробачення як чинників, що сприяють культурній євроінтеграції сучасної української естрадної музики; розуміння значення освітньої діяльності сучасних мистецьких закладів вищої освіти як провідних осередків у підготовці фахівців у сфері естрадного музичного мистецтва України. Набули подальшого розвитку оцінка творчості сучасних представників естрадного музичного мистецтва, їх ролі в реалізації європейських інтеграційних культурно-мистецьких процесів; питання взаємодії масової музичної культури та естрадної музики, євроінтеграційних тенденцій української культури, естрадної музичної освіти.^UThe comprehensive study of pop music in the context of European integration processes in Ukraine in the late XX – early XXI century is carried out in the research. The semantic parameters according to which the European integration of Ukrainian pop music into the modern European cultural space takes place are substantiated. The main tendencies of evolutionary processes of pop music art of the end of the XX – the beginning of the XXI century are traced in measurements of transformation of forms of mass communication. The theoretical and practical principles of building a system of professional musical education in the field of pop musical art are substantiated.The concept of "pop musical art" which is interpreted in the study as a complex cultural and artistic phenomenon is clarified. It operates in the space of mass culture and covers a wide range of genres, trends and styles of popular instrumental and vocal music. Perceptions of the role of vocal talent shows and the Eurovision Song Contest as factors contributing to the cultural European integration of modern Ukrainian pop music are deepened. The understanding of the importance of the educational activity of modern art institutions of higher education as leading centres in the training of specialists in the field of pop music of Ukraine is improved. Evaluation of the work of modern representatives of pop music and their role in the implementation of European integration cultural and artistic processes is further developed. The issues of interaction of mass music culture and pop music, European integration tendencies of Ukrainian culture, and pop music education are studied.The European integration vector of modern Ukrainian pop art is manifested in 1) combining nationally marked elements of Ukrainian musical culture with the benefit of European and world popular music; 2) using English as communicative language and Ukrainian as a nationally marked language in the songs; 3) creative cooperation with popular European musical pop artists; 4) presentations and promotions of Ukrainian artists' creativity abroad; 5) orientation to European humanitarian and cultural values; 6) the process of introducing of modern pop musical art into commerce and making it available on the European and world musical market.Most Ukrainian pop artists choose a European integration vector positioning themselves as Ukrainian artists. The national component, combined with world musical trends, is an important marker for Ukrainian pop musical art, in particular for the bands VV, Kozak System, Kazka, DakhaBrakha, Onuka, Alina Pash, who combine folk motives with rock music (VV, Kozak System), pop music (Kazka), electronics (Onuka) and hip-hop (Alina Pash). The musicians focus on the European cultural values in their compositions. In particular, such as perception of a national cultural tradition in the context of multiculturalism (VV, Alina Pash), folklore as genetic roots of cultural tradition, which created a variety of cultures of Europe (VV, Kozak System, Kazka, DakhaBrakha, Onuka, Alina Pash), appealing to important topics in society, reviewing important social and political events (Okean Elzy, Kozak System, The Hardkiss), freedom and dignity of man as the highest value (Kozak System).The Eurovision song contest had an integrational direction among musical variety competitions from the very beginning. Ukrainian artists won this competition twice (Ruslana in 2004 and Jamala in 2016), first of all, thanks to musical compositions that have successfully combined the Ukrainian and Crimean Tatar Folklore with a modern musical language. The victory of these performers, as well as the prizes of other Ukrainian artists in Eurovision, allowed Europeans to get to know Ukrainian musical culture in a new way and helped young artists to enter the European cultural space.The musical talent shows of the European format, among which in Ukraine the most popular are Karaoke on the Maidan, Chance, Star Factory, Superstar, People's Star, Sing as a Star also are a factor in the cultural European integration of Ukrainian pop art. Several Ukrainian pop artists, including Tonya Matvienko, Mélovin, Tayanna, Alina Pash, Kazka became famous abroad thanks to the talent shows, even though they are commercial and aimed primarily at the spectacularity of the process but not finding new stars.Pop vocal as the most demanded direction of pop musical art is taught in many artistic educational institutions of various levels nowadays. Modern programs of preparation of a variety of vocalists developed using world pedagogical experience in this area are in line with all requirements for the formation of professional competencies of the pop singer. That is why Ukrainian pop artists are required throughout the world.

Дисертація присвячена творчості визначного польського композитора, піаніста, педагога і диригента М. Мошковського (1854–1925). Багатогранність різних видів діяльності М. Мошковського у сфері фортепіанної музики потребує осмислення його особистості як універсального музиканта, але все ж таки з уклоном у бік виконавства, оскільки саме цей вид діяльності майстра був визначальним і впливав на інші. Композитор вибірково підходить до різних жанрів, що склалися в цій галузі. Композитор вибірково підходить до різних жанрів, що склалися в цій галузі: він визначає пріоритет великих циклічних форм (два концерти) та фортепіанної п'єси. Перевага віддається етюду, танцювальним мініатюрам; палітра останніх, яка містить вальси, мазурки, полонези, слугує підтвердженням великого ареалу, успадкованого музично-історичного досвіду. Разом з тим, у композиторському доробку митця є скерцо, капричіо, фантазія-експромт, музичні моменти, арабески, канон, баркарола, ліричні п'єси, тобто практично весь набір найбільш поширених жанрів романтичної епохи. Розглядаються методичні принципи композитора, розроблені ним принципи аплікатури, яке мають велике значення, але використовується в навчальній практиці недостатньо широко. Вони вельми важливі, тому викладаються в легких етюдах, систематизуючи основні форми віртуозності. М. Мошковський – яскравий приклад універсальної особистості, що демонстрував не тільки свої музичні (композиторські, виконавські) таланти, але й неабиякі педагогічні дарування, редакторські та організаторські здібності.^UThe dissertation is devoted to the study of the works of the outstanding Polish composer, pianist, teacher and conductor M. Moszkowski (1854–1925). The versatility of different activities of M. Moszkowski in the field of piano music requires understanding of his personality as a universal musician, but still with a bias towards performance, as it is this type of master's activity that was decisive and influenced others. Therefore, it is quite obvious that all the works of M. Moszkowski became a kind of projection of his brilliant performance. Studying the creative life of M. Moszkowski, comparing different, sometimes contradictory, data about him, allow not only to much more accurately reconstruct the facts of his biography, but also, above all, to see a particular person and try to understand his inner world, reflecting the artist's value system. A small number of sources found by the author of the work allow us to face some manifestations of the artist's personality, his manner of communication, his inherent sense of aristocracy, nobility, respect for other people, unsurpassed sense of humor, and so on. Based on the analysis of piano pieces of different genres by M. Moszkowski, the individual attitude of the composer to tradition, the free choice of figurative and stylistic priorities has been shown. The difficulties of many of them lie not so much in the texture itself, but in the ways of using the instrument, as well as in the performing tasks set by the author, which will be impossible without the concentration of the pianist's hearing. M. Moszkowski is a vivid example of a universal personality who demonstrated not only her musical (composer, performing) talents, but also an outstanding pedagogical talent, editorial and organizational skills.