Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Запропоновано математичний опис частин мови у вигляді формул алгебри кінцевих предикатів і предикатних операцій. Розроблено алгебро-логічну синтаксичну модель на базі словосполучень, а також модель семантики префіксально-суфіксального словотворення. Запропоновано діалогову систему аналізу та синтезу речень, яку впроваджено до навчального процесу. Наведені алгебро-логічні моделі аналізу покладено до основи підсистеми обробки інформації під час проведення морфометричних досліджень на базі префіксально-суфіксальної обробки слів і словосполучень з використанням відношень і значень, які виникають.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження лексики моди в англійській мові XX - XXI ст. у когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах з урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. Визначено межі лексики моди й асоціативно-семантичні складники поняття feshion. Проаналізовано способи номінації та словотворення у межах лексики моди. Встановлено, що найбільш поширеними з них є афіксація, словоскладання, акроніми, внутрішня деривація, запозичення та утворення словосполучень. Розвиток лексики моди розглянуто у контексті соціокультурної еволюції. Особливу увагу приділено дослідженню когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць. Вивчено засоби вербалізації темпоральності, новизни, оцінності та кольору як ключових факторів у сфері моди.

  Скачати повний текст

Досліджено англомовні запозичення в українській правничій термінології, їх роль у розвитку терміносистеми права. На основі структурно-типологічного підходу та принципу системності мови висвітлено особливості освоєння та функціонування англомовних термінів-запозичень на всіх системних рівнях української мови - фонологічному, граматичному, словотвірному та лексико-семантичному. Встановлено, що англіцизми зазнають формальних змін - у графічному відтворенні, фонемному складі, морфемній структурі та граматичній формі, а також функціональні зміни на рівні словотворення та семантики. Відзначено, що англомовні правничі терміни, в основному, пристосувалися до системи української мови, проте певна частина запозичень залишається не повністю освоєною. Виявлено фонетичні, морфологічні та семантичні варіанти запозичених з англійської мови термінів та визначено шляхи їх подолання. Запропоновано практичні рекомендації щодо освоєння англомовних запозичень відповідно до норм української мови. Проаналізовано причини запозичення англіцизмів та розглянуто проблеми їх уніфікації в українській правничій термінології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального та прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Внаслідок структурно-семантичного аналізу оказіоналізмів у текстах письмеників з'ясовано, що індивідуально-авторські оніми виконують інформаційно-естетичну функцію, кожна словотвірна морфема надає додаткового значення, здійснює характеризувальну функцію, словотворення оказіональних антропонімів має певні особливості, стилістичні та композиційні прийоми сприяють створенню експресивного ефекту. Визначено основні функціонально-сематичні характеристики прецедентних імен у текстах авторів, а саме: широку відомість їх денотатів, наявність високоімовірнісних конотативних ознак, входження оцінних ознак до імплікаційного значення, здатність до семантичних перетворень. Використання цих імен у текстах спрямовано на стандартну мовну особистість, що дозволяє їх застосовувати без додаткових конотацій, інтерпретацій, інтертекстових структур.

  Скачати повний текст

Наведено порівняльну характеристику галузевої термінології в Словниках української мови в 11-ти та 20-ти томах. На підставі комп'ютерних версій даних праць здійснено відбір такої лексики. Висвітлено шляхи та способи поповнення термінологією СУМа-20: морфологічне словотворення, семантичну деривацію та запозичення. Досліджено способи творення доданих термінологічних одиниць, виявлено їх продуктивні словотвірні типи й основні значення. Розглянуто процес термінологізації, який зумовлює появу нових термінологічних значень у загальновживаних словах. Виявлено найчисельніші галузі знань за кількістю запозиченої термінолексики.

  Скачати повний текст

Представлено демонолексику як розгалужену, неоднорідну систему з усіма властивими їй ознаками. У межах системи виділено лексико-семантичні групи - "Відьма", "Некродемономени", "Перевертень", "Змій", "Чорт", кожна з яких має домінанту - часто родову назву (біс, відьма, ворожбит, знахар, мавка, перевертень, чаклун, упир, чорт). Найголовнішими механізмами розвитку лексико-семантичної системи демонологічних найменувань є фомування значень на базі існуючих понять, словотворення, запозичення. Еволюцію аналізованої лексико-семантичної системи простежено на рівні якісних і кількісних характеристик складових одиниць. Розширення семного складу лексичного значення спричинене відображенням у ньому елементів кількох картин світу: язичницької, що характеризується шанобливим становленням до духів природи та християнської з різко негативною оцінкою демонів зла. Як загальномовні одиниці демономени притаманні більшості стилів мови, проте у межах кожного з них вони набують певних семантичних модифікацій.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні та семантичні особливості однослівних одиниць третинної номінації, утворених від фразеологізмів німецької мови. Проаналізовано й описано словотвірні способи, типи та моделі дефразеологічних дериватів (ДД). Визначено їх продуктивність, що дозволило висвітлити напрямки розвитку німецької мови та місце, яке посідає дефразеологічна деривація в її словотвірній системі. Досліджено структурні, семантичні та граматичні властивості твірних фразеологізмів. Виявлено фактори, що впливають на вибір компонента твірної одиниці як основи подальшого словотворення, встановлено позамовні та внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецьків мові. З'ясовано специфіку семантичної структури відфраземних утворень на підставі порівняльного аналізу значення твірних і похідних одиниць.

  Скачати повний текст

З використанням значного фактичного матеріалу проаналізовано становлення іменникових конфіксів від праслов'янського періоду до XVIII ст., ступінь їх продуктивності упродовж досліджених періодів розвитку мови. Визначено рівень сформованості конфіксальних словотвірних типів, з'ясовано основні тенденції розвитку конфіксальної підсистеми іменника української мови XI - XVIII ст. З'ясовано, що у давній руськоукраїнській, середньоукраїнській та новоукраїнській мові високопродуктивними були конфікси з елементами -иіє і його континуантами (нн'а, -тт'а, -jа), -никъ та матеріально не вираженим постпозитивним компонентом. З набуттям українською мовою у XIV - XVIII ст. живомовних рис остаточно виформувались конфікси з фінальними частинами -окъ, -ко тощо, з'явилися двоелементні афікси з постпозитивними елементами -ук, -ій, -щизна. Відзначено, що поширеним явищем у системі конфіксального словотворення іменника української мови XI - XVIII ст. було вираження одного лексико-словотвірного значення за участю декількох афіксів: функціонально-семантичної дистрибуції конфіксальних формантів упродовж дослідженого періоду історії української мови, зумовленої інтра- й екстралінгвальними чинниками. Зроблено висновок, що іменникова конфіксальна підсистема, почавши своє становлення у праслов'янський період, до кінця XVIII ст. сформувала підгрунтя для свого подальшого розвитку у новій українській мові.

  Скачати повний текст

Висвітлено морфологічні та синтаксичні зміни лексичних одиниць у мові американської публіцистики. З'ясовано, що динаміка функціональних змін виявляється у появі новотворів, чисельність яких свідчить про їх комунікативну цінність і відповідний дериваційний потенціал. Досліджено активність та розвиток новотворів у мові американських публіцистичних текстів. За результатами аналізу динамічних явищ мови виявлено, що гнучкість лексичних одиниць у функціональному аспекті зумовлена раціональним і ощадним використанням внутрішніх мовних ресурсів. Значну увагу приділено концептуальним метафорам, оскільки вони є підгрунтям мовних змін в американській публіцистиці. Зазначено особливості семантичних змін у процесі словотворення. З'ясовано найбільш продуктивні способи словотворення, виявлено моделі творення нових лексичних одиниць у мові американської публіцистики. Розглянуто термінологізацію, транстермінологізацію та детермінологізацію, які супроводжуються розширенням словникового складу зазначеної мови. Установлено, що кількість термінів у повсякденному житті зростає, оскільки вони відповідають потребам комунікації.

  Скачати повний текст

На матеріалі відприкметникових словотвірних гнізд української мови досліджено особливості функціонування морфонологічних моделей. Виділено основні морфологічні одиниці деад'єктивного словотворення: морфонема, субморфема, морфонологічна позиція, морфонологічна трансформація. З'ясовано морфонологічно важливі ознаки ад'єктивних коренів та афіксів, що беруть участь у відприкметниковому словотворенні. Простежено роль морфонологічного чинника в структурі похідних лексем. Визначено три морфонологічні класи словотвірних гнізд з морфонологічно тотожними вершинами. Встановлено загальну морфонологічну структуру деад'єктивів шляхом виділення функціональних морфонологічних моделей на кожному ступені похідності.

  Скачати повний текст

Розглянуто активні процеси в розвитку лексики, семантики та словотвору української мови другої половини 1980 - 1990 рр. на матеріалі мови засобів масової інформації. Висвітлено основні поза- та внутрішньомовні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі національної мови, досліджено головні механізми лексичної номінації, показові для аналізованого періоду. На основі проведених досліджень залучено до наукового обігу широкий масив неопрацьованого й недослідженого лексичного матеріалу. Встановлено, що в контексті динамічних процесів українського лексикону кінця XX ст. центральне місце посідає неологізація. Уточнено традиційне визначення неологізмів, з'ясовано етапи освоєння їх у мові, проаналізовано структурно-семантичну і стилістичну функцію оказіоналізмів у лінгвальній практиці сучасних мас-медіа. Описано найважливіші тематичні групи лексико-семантичних інновацій. На основі лексикографічного та лексико-семантичного аналізу здійснено класифікацію неологізмів та актуалізованих, денотативно-конотативно переорієнтованих і пасивізованих слів. Визначено корпус актуалізованої лексики, семантико-стилістичні особливості соціально переорієнтованих одиниць, розглянуто підгрупи пасивізованих слів. Грунтовно досліджено способи й засоби словотворення, виявлено використання продуктивних словотвірних типів у інноваційних процесах. Проаналізовано явища модифікацій семантичної структури слів, охарактеризовано особливості входження, адаптації та джерела поповнення словника української мови означеного періоду новими іншомовними одиницями.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз системи словотвірних типів у процесі формування української терміносистеми інформатики з диференціацією запозичених термінів, а також термінів, створених на підгрунті власних дериваційних ресурсів української мови як активної термінотвірної бази. Визначено й охарактеризовано основні етапи становлення української терміносистеми інформатики, роль українських словотвірних ресурсів, їх ресурсні особливості, функціональне навантаження, варіантність, активність, продуктивність, частність дериватів у текстах наукового стилю. Введено поняття діахронної вторинності деривата. Описано словотвірні типи морфологічних і неморфологічних способів словотворення термінів інформатики. З'ясовано суть проблеми варіантності термінів інформатики. Виявлено типи словотвірних варіантів зазначених термінів. Установлено, що для якісного оцінювання термінів-дублетів з метою їх відбору й уніфікації найголовнішою ознакою є рівень умотивованості терміна, якого було визначено шляхом розрахунку відповідності внутрішньої форми терміна, його дефініції з використанням компонентного аналізу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано словотвірну й лексико-семантичну структури загальних жіночих особових назв в українській мові XVI - XVII ст. Досліджено, що апелятиви на позначення жінок утворювалися в українській мові зазначеного періоду за допомогою суфіксального, префіксального, префіксально-суфіксального, флексійного способів словотворення, словоскладання та субстантивації. У процесі деривації вони реалізують здебільшого модифікаційні словотвірні значення, рідко мутаційні значення. Творення жіночих дериватів супроводжується морфонологічними явищами, які мають переважно комплексний характер, що виявляється в одночасному прояві кількох змін. Охарактеризовано лексико-семантичні підгрупи загальних жіночих особових назв, їх семну структуру, семантичні відношення синонімії, гіпонімії й антонімії між фемінітивами. Проведено порівняльний аналіз загальних жіночих особових назв української мови XVI - XVII ст. і сучасної української мови. Відзначено зміни, які відбулися у словотвірній та лексичній підсистемах фемінітивів української мови XVI - XVII ст. на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Висвітлено принципи естетичного освоєння дійсності Валерієм Шевчуком, здійснено аналіз слів-символів у текстах художніх творів письменника як ключових у визначенні ідейно-естетичного символу. Розглянуто мовно-експресивні засоби портретного зображення. Описано співвідношення стилістично-нейтральної та маркованої лексики, зокрема розкрито функції книжної лексики, діалектики та розмовно-протирічних елементів. Досліджено особливості індивідуального словотворення. Розглянуто мовний портрет відомого представника сучасної української філософсько-інтелектуальної прози В.Шевчука, виявлено закономірності формування його ідіостилю.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значного обсягу діалектного матеріалу наведено детальний опис словотворення іменних частин мови - іменника, прикметника, числівника та займенника. Виділено основні види словотворчого афікса та його варіанти, зумовлені фонетичними особливостями говірок. Запропоновано класифікацію словотвірних типів іменників і прикметників, виявлено деривати з рідковживаними афіксами та уніфіксами, а також оказіональні утворення. Відзначено значну відкритість і вільність діалектного словотворення, а також великий ступінь варіативності. Розроблено й апробовано методику аналізу говіркового словотворення, яку рекомендовано використовувати у процесі дослідження інших українських діалектів.

  Скачати повний текст

Розкрито механізми розвитку й особливості формування дериваційного значення подібності у підсистемі афіксального словотворення іменника сучасної української мови. З'ясовано лінгвальну природу імен зі згаданими значеннями. Теоретично обгрунтовано ідею розвитку на базі демінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих форматів унаслідок їх переосмислення - брати участь у творенні похідних з семантикою схожості. Визначено словотвірну структуру таких іменників, виявлено склад афіксів, що беруть участь у творенні дериватів зі значенням подібності, ступінь їх продуктивності, функціонально-семантичну диференціацію. Установлено джерела номінації, сфери функціонування дериватів, утворених на основі подібності. З'ясовано принципи мотивації похідних. Розкрито тенденції розвитку афіксальної підсистеми іменників з семантикою схожості.

  Скачати повний текст

Досліджуються особливості мови Володимира Самійленка в єдності світоглядних і конкретно-мовних категорій. Розглянуто різнорівневі мовні засоби (стилістичні групи лексики, морфологічні особливості, авторське словотворення, синтаксичні риси), а також проаналізовано засоби гумору і сатири як специфічну особливість сатиричних і гумористичних творів письменника.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне (семантико-словотвірне, структурне, функціональне, діахронно-синхронне) дослідження історії префіксального та конфіксального словотворення прикметників в українській мові. Виявлені в пам'ятках XI - XX ст. деривати класифіковано за словотвірними формантами, у межах кожного з яких виділено окремі лексико-словотвірні типи (ЛСТ), визначено типологію словотвірних зв'язків формантів з твірними основами, установлено їх семантико-функціональну спрямованість у різні хронологічні періоди, описано основні словотвірні моделі похідних префіксальних і конфіксальних прикметників. З'ясовано час виникнення, етапи розвитку, структурні та семантичні особливості кожного ЛСТ, установлено його продуктивність / непродуктивність, висвітлено долю похідних у сучасній українській літературній мові, частково - у територіальних діалектах.

  Скачати повний текст

Вперше у грецькій і вітчизняній еліністиці здійснено комплексний лінгвістичний аналіз новогрецьких законодавчих текстів у комунікативно-прагматичному аспекті. Охарактеризовано основні засоби новогрецької мови, оптимальне використання яких автором законодавчого тексту дозволяє досягти поставлених прагматичних цілей. Розглянуто специфіку офіційно-ділового стилю, обгрунтовано доцільність його подальшого поділу на підстилі відповідно до конкретних функціональних сфер. Запропоновано класифікацію юридичних підстилів офіційно-ділового стилю. Проаналізовано морфологічні, синтаксичні та композиційні особливості текстів законодавчих документів. Досліджено специфіку словотворення, проблему запозичень у новогрецькій юридичній термінології. Визначено особливості юридичного терміновживання у законодавчих текстах у комунікативно-прагматичному аспекті. Систематично досліджено закономірності прояву архаїзованого різновиду новогрецької мови - катаревуси - на всіх рівнях мови сучасних законодавчих документів. Виявлено відмінності у ступені даного прояву в кодексах і спеціальних законах, а також у законодавчих і процесуальних документах. Проаналізовано наслідки диглосії в офіційно-діловому стилі сучасної грецької мови.

  Скачати повний текст