Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Запропоновано систему завдань, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників, яка складається з чотирьох етапів: відбірково-аналітичного, первинно-ознайомлювального, продуктивно-моделювального, творчо-імпровізаторського. Зазначено педагогічні умови, за яких така робота відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку експресивного мовлення в дітей. Визначено стадії збагачення словника та тенденції засвоєння експресивної лексики старшими дошкільниками.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Доведено, що міцність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення у самостійному активному мовленні залежить й обумовлюється раціональним поєднанням різних видів і типів занять. Встановлено, що розвиток уміння самостійно складати розповідь-роздум залежить від зацікавленості дітей різними видами діяльності, що стимулюють мовленнєву активність дошкільників.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.

  Скачати повний текст

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику реалізації наступності у навчанні дітей віком 5 - 6 років, яка передбачає поступовий розвиток мовленнєвих навичок продукувати описи, здобуті дітьми у дошкільні роки, з'ясування наявних суттєвих і формально-структурних ознак опису як одного з функціонально-смислових типів мовлення, розробку на цій підставі мовленнєвих умінь доречно добирати влучні мовні засоби для висвітлення ознак об'єкта, що описується, об'єктивувати опис як одиницю мови, здійснювати рефлексію над мовленням у формі опису та контроль над мовленням однолітків, що забезпечує розвиток дітей комунікативних і лінгвістичних умінь продукувати описи. Визначено головні педагічні умови, три етапи, а саме: комунікативно-збагачувальний, когнітивний і рефлексивно-мовленнєво-творчий. Розроблено комунікативний, лінгвістичний і рефлексивний зміст навчання опису. Відібрано й оптимізовано методи, організаційні форми та засоби, що забезпечують реалізацію наступності у навчанні опису дітей шести років.

  Скачати повний текст

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику пропедевтики в дітей старшого дошкільного віку мовних понять "звук", "слово", "речення". Суть її полягає у забезпеченні можливості на теоретико-практичному рівні здійснити початкову роботу стосовно суттєвих ознак мовних понять. Експериментальну методику побудовано з урахуванням мовленнєвих навичок дошкільників у процесі ознайомлення з елементарними знаннями, а також у використанні одержаних початкових мовних знань, для первісної об'єктивізації мови, рефлексії мовлення, що забезпечувало перспективний лінгвістичний розвиток дітей і на його основі - формування початкових мовленнєвих умінь, необхідних для подальшого навчання дітей рідної мови у I класі. У методиці визначено провідні умови, три етапи, а саме: когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний. Розроблено зміст, відібрано й апробовано методи, організаційні форми, лінгво-дидактичні та дидактичні засоби пропедевтики мовних понять у старших дошкільників. Запропонована методика сприяє наступності у лінгвістичній і комунікативній роботі між динамікою та початковою ланками мовної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано чинники оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору. Розроблено та науково обгрунтовано відповідну лінгводидактичну модель, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів: відбірково-аналітичного, інформаційно-експресивного, репродуктивно-діяльнісного, репродуктивно-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше. Виявлено критерії (когнітивно-інформаційний, образно-виражальний, мовленнєвотворчий) з їх показниками. Охарактеризовано ступені та рівні розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобом поетичного гумору, а саме: вище достатнього, достатній, задовільний, незадовільний.

  Скачати повний текст

Розроблено низку нових підходів до проблеми формування творчих і репродуктивних різновидів опису з урахуванням емоціогенності предмета опису та ситуації мовлення. Виявлено складну систему непрямих залежностей між показниками зв'язності мовлення, емоціогенністю ситуації висловлювання та оригінальністю створених ідеальних моделей предмета висловлювання. Запропоновано експериментальну модель розвитку описового мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами української народної іграшки. Визначено педагогічні умови та стадії розвитку зв'язного монологічного описового типу.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний науковий аналіз педагогічної та лінгводидактичної спадщини у творах К.Д. Ушинського. Визначено її місце в сучасній практиці дошкільних навчальних закладів. Обгрунтовано педагогічні умови ефективного використання творів К.Д. Ушинського у роботі даних закладів. Виявлено рівні обізнаності дітей з його творами, малими жанрами фольклору та сформованості граматично правильного мовлення дітей. Визначено напрями актуалізації практичного використання педагогічної спадщини педагога в роботі з дошкільниками. Розроблено методику використання лінгводидактичної спадщини К.Д. Ушинського з розвитку мовлення, ознайомлення з художніми творами дітей дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку формування діалогічних умінь старших дошкільників в іграх за сюжетами художніх творів. Встановлено критерії, показники й рівні сформованості діалогічних умінь старших дошкільників. Визначено педагогічні умови, розроблено й апробовано методику формування діалогічних умінь старших дошкільників, що складається з двох взаємопов'язаних етапів: репродуктивного й творчого. Уточнено зміст понять "діалог", "діалогічне мовлення", "діалогічне вміння", "ігри за сюжетами художніх творів". Удосконалено методику навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування у дітей старшого дошкільного віку вмінь будувати міркування, основу якої становить забезпечення на практично-емпіричному рівні процесу оволодіння дітьми мовленнєвими навичками та вмінням встановлювати та синтаксично оформлювати причинно-наслідкові зв'язки. Методику побудовано з застосуванням інтегрованого підходу, урахуванням мовленнєвого досвіду дітей і специфіки аналогійно-чуттєвого (інтуїтивного) засвоєння мови та мовлення у дошкільному віці. Встановлено перспективність використання нової педагогічної технології для поліпшення мовного розвитку дітей на рівні, необхідному для усвідомлення у I класі міркування як лінгвістичної одиниці у єдності мовних і композиційних особливостей. Удосконалено методику розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку та описано характерні для даного періоду лінгвістичні особливості міркування у спонтанних висловлюваннях. Визначено й апробовано ефективні умови, методи, організаційні форми, лінгвометодичні та дидактичні засоби навчання дітей міркуванню. Відзначено, що впровадження нової методики сприяє налагодженню перспективних зв'язків між старшою дошкільною та молодшою шкільною освітніми ланками у процесі навчання дітей міркуванню як функціонально-смислового типу мовлення.

  Скачати повний текст