Проведено комплексний аналіз поетики ініціаційного простору у різножанрових текстах українського фольклору (казок, календарно-обрядової, родинно-обрядової поезії). Висвітлено аспект переосмислення та художнього відображення арехетипів ініціаційного обряду. З'ясовано закономірності відтворення засобами фольклорного тексту ритуальної свідомості архаїчноі людини. Досліджено магічно-ритуальні джерела мотивів і символів ініціаційного простору у вітчизняному фольклорі. Виявлено особливості еволюції творчої свідомості носія фольклорної традиції - народу - у процесі зародження та становлення національного образного мислення. Доведено, що їдеї, учасники, акціональний аспект обряду ініціації спричинили формування сюжетики, мотивів, асіології образності українських народнопоетичних творів, а проблема переходу у фольклорі є художньо-міфологічним спадком свідомості попередніх епох, який у результаті еволюції творчої думки має відображення як поетична символіка.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність і механізми політичної символіки (ПС) як засобу демократичної консолідації суспільства. Розроблено модель ПС демократичної консолідації суспільства "Міфологія - Релігія - Ідеологія - Маркетинг". За допомогою даної моделі виявлено спільні риси та відмінності ПС в процесі консолідації демократії в країнах першої та другої "хвиль демократизації" (стабільні демократії), а також третьої "хвилі демократизації" (консолідовані демократії). Виокремлено демократичну й автократичну консолідацію суспільства як альтернативні стратегії застосування ПС. Увагу приділено особливостям ПС в сучасній Україні в контексті функціонування гібридного політичного режиму. Розглянуто стратегії використання ПС для демократичної консолідації суспільства в країні.

  Скачати повний текст

З'ясовано інтертекстуальні зв'язки та типологічні подібності у творчості Т.Шевченка та трьох визначних представників польського романтизму - А.Міцкевича, Ю.Словацького та З.Красінського, визначено самобутні риси їх літературної спадщини. Розглянуто новаторський аспект дослідження - топіко-риторичний аналіз романтичної поезії. Вказано на розширення міждисциплінарних зв'язків шляхом встановлення нових меж риторики та етики, семантики, історіографії, ідеології, поетики. Застосовано метод комплексного зіставлення до тих творів польської та української літератури, що раніше не були предметом порівняльного дослідження. Обгрунтовано доцільність під час типологічного аналізу українського та польського романтизму в окремих випадках орієнтуватися не на ідентичні, а на аналогічні явища (історичні культи, топоси). Розкрито нові аспекти в романтичній історіософії, зокрема культ історії підпорядковано культові профетизму. Уточнено розуміння малодосліджених та невиправдано ігнорованих романтичних дискурсів (профетизму, "християнського прометеїзму", релігійної неортодоксальності, антиурбанізму, "літератури заслання").

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу семантики і функцій рослинних символів у традиційній календарній обрядовості українців. Під час проведення дослідження було використано структурно-семіотичний, функціональний та порівняльно-співставлюваний методи. Визначено, що рослинний код української календарної обрядовості (у акціональному, реальному і вербальному вимірах) передає певне повідомлення міфологічного характеру. У контексті традиційних календарних свят рослинні обрядові символи могли уявлятися людьми з міфопоетичним світосприйняттям, водночас як "ключі", що відчиняють двері в "інший" світ та породження потойбічного світу. Відповідно до таких семантичних навантажень рослинні символи виконували в українській календарній обрядовості групу магічних функцій. Результати дослідженнь запропоновано для подальшого вивчення елементів міфопоетичної картини світу українців, а також для розробки питань реконструкції архаїчної слов'янської обрядовості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтерпретації християнських символів, мотивів і образів у поетичній творчості українських католицьких письменників-"логосівців" і Богдана-Ігоря Антонича. Зроблено спробу висвітлити семантику поняття "sacrum", надати визначення сакрального імені, часу та простору, так як поняття "сакральне" вживається здебільшого у цих атрибутивних відношеннях. Подано дефініцію релігійного, біблійного та християнського символізму, а також проаналізовано існування символу в площині художньої творчості у її зв'язках з такими теоретичними та структурно-семантичними категоріями, як міф, метафора, алегорія, емблема, знак, художній образ. Досліджено концепцію української католицької літератури, визначено критерії належності до неї. Висвітлено світогляди католицьких авторів, що впливали на специфіку художньої рецепції християнської символіки у їх творах. У поетичній спадщині Богдана-Ігоря Антонича, Григорія Лужницького, о.Василя Мельника (Лімниченка), о. Степана Семчука та Ореста Перійчука визначено основні символітичні константи, з'ясовано особливості символізації біблійних образів і подій, простежено специфіку проекції біблійних подій на український грунт, подано відповідні контексти з української та світової літератур.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на визначенні російської музики кінця XIX - початку XX ст. у богоcлословсmкій, філософській та музично-культурологічній літературі, запропоновано систему стильового аналізу духовних і світських творів, а також визначення музичного символу та літургічної інтонації як генеральної інтонації епохи. Як стильові детермінанти виділено музичний іконопис, стиль Фаворського світла, соборність у фортепіанному концерті. В інтонаційній сфері виявлено характерні православно-літургічні символи, проведено паралелі з західyо-католицькою символікою, а також виділено літургічний ладо-гармонійний комплекс. Увагу приділено творчості С.В. Рахманінова як найбільш яскравому прикладу взаємодії духовної та світської традиції. Символічні основи його творчості виявлено на підгрунті символічної теорії російських релігійних філософів (П. Флоренського, А. Лосєва, С. Аверінцева), пов'язаної з православним культом. Розкрито суть понять "музичне богослов'я", "літургічна символіка", "добове богослужбове коло", "літургічний ритм сходження" у творчості С.В. Рахманінова. Виділено специфіку російського фортепіанного концерту як соборного жанру (на прикладі Другого та Третього концертів С.В. Рахманінова). Виявлено основні символи у творчості композитора, зокрема, літургічні й апокаліптичні, проведено значні паралелі між світською (переважно фортепіанною та духовною музикою, визначено його фортепіанний стиль як симфолітургійний.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клавірного мислення В. Моцарта за творами, написаними для клавіру, а також за оркестровими - ораторіальними фрагментами, перекладеними для фортепіано для концертного виконання з вокалістами й об'єктивно у сучасних вимірах, за їх сприйняття як камерної музики. У фортепіанному звучанні композицій Моцарта існує стильовий континуум клавірності-клавесинності, але за обов'язкового сполучення з етапами ритмічно повторюваних з'єднань з масштабністю оркестрального мислення. Останнє склало атрибут Віденського стилю, утіливши у ньому звуковий образ грандіозного наростання форми та маси, поза яким не мислилася динаміка - життєва діалектика - німецького культурного світу, з яким поєднував свою творість Моцарт. В її апогеї композитор усвідомив власну причетність до наслідування німецького бароко як органічного втілення національної ідеї та перспективи подальшого ствердження музичного мистецтва як художньо самодостатньої сфери. Узагальнено дані про символіку партії клавіру у камерно-вокальному виконанні творів В. Моцарта, зокрема пісень і арій, оперних і церковних, наближених до даного жанру як осереддя установок передсимволістів у автора "Чарівної флейти". З урахуванням відносної, у порівнянні з XIX - XX ст. скромності об'ємів звукової маси оркестральних і хорово-вокальних виступів у композиціях Моцарта зроблено висновок про певну тенденцію камерності, особливо у разі фортепіанного виконання інструментальних партій. За цього фортепіанна фактура насичена образами оркестрової та ораторіально-хорової грандіозності. Зазначено "помежовність" камерності та "масштабності площі" бетховенського та постбетховенського мистецтва у композиціях Моцарта, яка втілює "передсимволізм" як пошук "третього шляху" у мистецтві, зумовленого символізмом.

  Скачати повний текст

Встановлено, що німецька символіка є частиною універсальної системи етносимволіки, має свої особливості розвитку з часу планового переселення німців на територію Російської імперії. Висвітлено поетапний процес розвитку символіки у німців Поволжя, Сибіру, Волині, Причорномор'я, південного заходу Російської імперії та інших місць їх комплексного поселення. Побудовано модель класифікації символіки у німців Російської імперії. Показано, що одним з визначальних чинників збереження цієї символіки є календарна обрядовість, в якій об'єднались міфологічна та релігійна символіка. Виявлено, що саме духовне життя німців Російської імперії, його регулювання з боку держави визначили еволюцію та трансформацію німецької символіки.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

Львівські маскарони ХІХ ⎯ першої чверті ХХ ст. становлять вагоме культурне надбання для архітектурного мистецтва Львова, адже вони є одним з аспектів репрезентації архітектурного образу міста, його архітектурних стилів. Ці рельєфні лики не лише збагачують декоративне оформлення фасадів львівської архітектури, а й містять важливе інформаційне навантаження та символіку.Дисертація присвячена комплексному дослідженню маскаронів як одного з видів львівської архітектурно-декоративної пластики ХІХ — першої чверті ХХ ст. У роботі окреслено передумови та закономірності розвитку цього виду скульптурного декору в архітектурі Львова досліджуваного періоду. Проведено класифікацію маскаронів, виділено основні типологічні групи образів, що характерні для архітектури Львова ХІХ — першої чверті ХХ ст. З’ясовано роль маскаронів у символічному та інформаційному навантаженні фасадів споруд різного призначення. Аналіз основних типологічних груп маскаронів проведено з урахуванням авторства, стилістики та пластичних особливостей конкретного об’єкта дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у сучасному українському мистецтвознавстві маскарони проаналізовано як систему. Виявлені механізми та тенденції розвитку цього виду пластичного мистецтва, обумовлені фактори, що вплинули на їх трансформацію в часі відповідно до змін стилів у архітектурі Львова. Визначені та проаналізовані типологічні групи львівських маскаронів ХІХ ― першої чверті XX ст. Результати дослідження значно доповнюють відомості про львівську декоративну пластику досліджуваного періоду. Аналіз архітектурних об’єктів з огляду на розшифрування символіки маскаронів може бути включений в проєктні дослідження при реконструкції та реставрації об’єктів архітектурної спадщини.Розроблена в дисертації типологія у комплексі з результатами дослідження створюють універсальну базу для вивчення маскаронів на фасадах міської забудови і можуть бути вихідним пунктом для проведення подальших досліджень цього виду архітектурно-декоративної пластики в містах України та основою для їх координації.Проведений у процесі роботи ґрунтовний аналіз наукової літератури та джерел довів, що обрана тема не досліджувалась комплексно, а обмежувалась лише згадками окремих пам’яток. В українському мистецтвознавстві відсутні дослідження, присвячені маскарону як окремій складовій архітектурно-декоративної пластики Львова досліджуваного періоду. Це підкреслює актуальність і зумовлює необхідність ґрунтовного дослідження львівських маскаронів ХІХ — першої чверті ХХ ст., їх типології, пластичного та стилістичного вирішення, символічного навантаження. Важливою складовою джерельної бази наукової роботи стали фотоматеріали комплексних натурних обстежень, здійснених дисертанткою впродовж 2014–2019 рр. Проаналізовано понад п’ятсот об’єктів дослідження, що стали основою для структурування львівських маскаронів, сформовано типологію маскаронів.Як показало дослідження, маскарони потребують реставрації, бо поступово зникають, залишаючи по собі зруйновані часом фрагменти фасадів, що зумовлює актуальність вивчення цих елементів декоративного оздоблення та гостру необхідність їх збереження.Оскільки маскарони виконують роль не лише декоративного, а й символічного акценту на фасаді споруди, їх зазвичай кріпили на видному місці. Проведене дослідження засвідчило, що маскарон може вказати на соціальний статус власника дому, його естетичні пріоритети, призначення споруди, нагадати про конкретну особистість або розповісти про особливості історичної епохи, країну й саме місто Львів.Інформаційне навантаження маскаронів часто пов’язане з образами-символами, які здавна закріпились у свідомості людей. Завдяки характерним ознакам і атрибутам маскаронів, цей елемент архітектурно-декоративної пластики зазвичай легко впізнаваний. Надання екстер’єру архітектурного об’єкту символічного, інформаційного значення сприяло «закріпленню» конкретних художніх образів масок за різними функціями споруд.В архітектурі Львова від стилістики ренесансу до ар деко маскарони змінювались, еволюціонували, архітектори застосовували їх на різних етапах розвитку архітектури міста. Їхнє художньо-пластичне вирішення узгоджувалося з естетичними смаками відповідної епохи та стильовими напрямками в архітектурі.У дослідженні простежено, що вперше маскарони з’явились у архітектурі ренесансного Львова, у кінці XVI ⎯ на початку XVII ст. З приходом в архітектуру міста стилістики класицизму доволі обмежений спектр масок ренесансу та бароко урізноманітнюється масками богів античної міфології, образи яких виявилися універсальними для образотворчого мистецтва європейських країн Нового часу та архітектурного декору Львова.^ULviv mascarons of the XIX — first quarter of the XX centuries are an important culturalheritage of the architectural art of Lviv, as they are one of the aspects of thearchitectural image representation of the city and its architectural styles. These relieffaces not only enrich the decorative design of faсades of the Lviv architecture, but alsocarry an important information load and symbols.The present thesis is devoted to the complex study of the issue of mascarons asone of the types of the Lviv architectural and decorative sculpture of the XIX — firstquarter of the XX centuries. The work has outlined the preconditions and patterns ofdevelopment of this type of sculptural decor in the architecture of Lviv during the timeperiod under study. The classification of mascarons has been conducted and the maintypological groups of images that are characteristic of the architecture of Lviv in theXIX — first quarter of the XX centuries have been identified. The role of mascaronsin the symbolic and informational load of the faсade surface of buildings for variouspurposes has been identified. An analysis of the main typological groups of mascaronshas been carried out taking account of the authorship, stylistics and plastic features ofa particular object of study.The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that for thefirst time in modern Ukrainian art mascarons are analyzed as a system. Themechanisms and tendencies of development of this kind of decorative art have beenrevealed and the factors have been established, which influenced their transformationin time according to changes of styles in architecture of Lviv. Typological groups ofLviv mascarons of the XIX — first quarter of the XX centuries have been identifiedand analyzed and features of their development have been revealed.12The results of the study significantly complement the information about the Lvivdecorative sculpture of the time period under study. The analysis of architecturalobjects with regard to the interpretation of the symbolism of mascarons can be includedin the project studies when conducting reconstruction and restoration of architecturalheritage sites.The typology developed in the thesis together with the study results creates auniversal basis for studying mascarons on the faсades of urban buildings and can be astarting point for conducting further studies of this type of architectural and decorativesculpture in Ukrainian towns and cities and be the basis for their coordination.A thorough analysis of the scientific literature and sources carried out in thecourse of the work proved that this topic had not been dealt with comprehensively, buthad been limited to mentioning individual monuments. In Ukrainian art history, thereare no studies of mascarons as separate components of architectural and decorativesculpture of Lviv of the period under study. This emphasizes the relevance andnecessity of conducting a thorough study of Lviv mascarons of the XIX — first quarterof the XX centuries, their typology, plastics and stylistic solution and the symbolicload.An important component of the source base of the scientific work were photos ofcomplex field surveys carried out by the author of the thesis in 2014-2019. More thanfive hundred objects under study were analyzed, which became the basis for structuringthe Lviv mascarons. Also, the figurative and stylistic typology of mascarons wasformed.As the study has revealed, the mascarons need to be restored or they disappearwithout a trace, leaving behind the sometimes destroyed fragments of the facadesurface, which underscores the relevance of the study of these elements of decorationand the urgent need to preserve them.As far as mascarons serve not only as a decorative but also a symbolic accent onthe facade of the building, then they were usually placed in a prominent place. Thestudy has revealed that the “language” of mascarons can identify the social status ofthe homeowner, his/her aesthetic priorities, the purpose of the building and remind13about a particular person or tell us about the peculiarities of the historical era, thecountry and the city of Lviv itself.The information load of mascarons is often associated with images-symbols thathave long been ingrained in people’s minds. Due to the characteristic features andattributes of mascarons, this element of architectural and decorative plastics is usuallyeasily recognizable. Imparting symbolic and informational significance to the exteriorof the architectural object contributed to the “fixation” of specific artistic images ofmasks on different functional types of buildings.In the architecture of Lviv, mascarons have been changing and evolving from the

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві висвітлено комплекс проблем мікропоетики як мікросфери художнього жанру одного із найвидатніших українських письменників другої половини ХХ ст. Григора Тютюнника. Проаналізовано естетичні і поетологічні проблеми на підставі безнастанної еволюції творчості видатного прозаїка: від різкого заперечення псевдо-критеріїв соціалістичного реалізму до привнесення нових естетичних цінностей в українську неореалістичну прозу 60 - 70-х рр. минулого століття та у філософію ментального екзистенціалізму. Інтерпретовано на горизонтальному та вертикальному рівнях поетику прози Г.Тютюнника: систему конфліктного та функції ключового образу-символу; взаємодію великих і малих асоціативних полів та їх генерувальний вплив на розвиток макрокопозиції; ситуативні мікросполучення і суть цілісного об'єкта повістування; лексичні зображальні засоби та символіка, їх роль у формуванні парадигми художнього стилю.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття "stavros" - вертикалізований хрестокамінь як знаряддя спокутування. Виділено основні положення ставрології - вчення про екуменічний хрест. Висвітлено етапи видобування каменю, виготовлення, несення, зведення, стояння хреста, форми його побутування в комплексах народного життя. Окреслено чинники, що вплинули на формування типології, символіки, образної стилістики та традицій українського кам'яного хресторобства, шкіл народної майстерності, етнорегіональних осередків. Проаналізовано структуру функцій кам'яного хреста в ритуальному контексті. Розглянуто пам'ятикарство в поєднанні з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богослов'я, науковими положеннями, категоріями та поняттями філософських дисциплін, лінгвістики, точних наук, теорії й історії культури та етнофольклористики. Доведено, що кам'яні хрести в Україні є незаперечним фактом ідеального буття українського народу. Встановлено, що у семіотичному аспекті христичнського віровчення кожен "stavros" сприймається як засіб комунікації між поколіннями в конкретному хронотопі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено мовним особливостям українського спортивного медійного простору незалежної України. Увагу сфокусовано на семантичних зрушеннях, що мають місце у спортивних коментарях телевізійних, онлайнових і текстових трансляцій. Актуальність теми пов’язана з тим, що спортивний медійний простір є одним із найпопулярніших серед багатомільйонної аудиторії споживачів інформації, а мовлення спортивних журналістів, зокрема коментаторів, – динамічне й таке, що віддзеркалює як традиційні елементи, так і особливості сприйняття сучасних реалій, представлених на мовному рівні вживанням засобів вторинної номінації, що творять нові смисли, і фразеологізмів, що репрезентують досвід народу. Ілюстративну базу склали 685 трансляцій із 21.06.1992 р. до 22.04.2023 р.?Наукова новизна полягає у зборі ілюстративного матеріалу, фіксуванні вербалізаторів концептосфери СПОРТ, їх систематизації та аналізі причин і наслідків зміни семантики. Під час виконання дисертаційного дослідження видано апробаційний «Словник коментаторського мовлення» (Мандич, 2020). Мовний матеріал зібрано переважно з аудіовізуальних носіїв інформації (телевізійні та онлайнові трансляції – 91,4%), тому важливим є факт виявлення вербалізаторів концептосфери СПОРТ у потоці усного прямоефірного мовлення та їх фіксування, що дозволить надалі проводити діахронні дослідження, порівнюючи мовлення спортивних журналістів на різних часових відтинках. ?У першому розділі запропоновано систематизацію наукових розвідок, присвячених осмисленню змісту понять і суджень про спорт як концептосферу, яка має у своїй структурі концепти окремих видів спорту, що виявляють різну спроможність до образної вербалізації через характер змагання та специфіку трансляції. Загалом зафіксовано та проаналізовано 1211 вербалізаторів (100%) концептосфери СПОРТ. ?Другий розділ присвячено метафоричній вербалізації концептосфери СПОРТ. Виокремлено низку метафоричних моделей, серед яких: 1 антропоморфна модель, 4 артефактні моделі, 15 соціоморфних моделей, 9 природоморфних моделей, синестезійні моделі не виокремлюємо. У дисертації подано 1008 метафор (83,23 %), серед яких 273 (27,1 %) – антропоморфні, 124 (12,3 %) – артефактні, 496 (49,2 %) – соціоморфні, 91 (9,02 %) – природоморфні, 24 (2,38 %) – синестезійні. ?У третьому розділі увагу сфокусовано на інших засобах вторинної номінації, що вербалізують концептосферу СПОРТ, – метоніміях, перифразах, порівняннях і фразеологізмах. Установлено, що типовими параметрами для виявлення схожості під час метонімічного перенесення або творення другої назви слугують кольори, клубна символіка, географічна належність, національні ознаки, форма, матеріал чи функціональна подібність. Під час виконання дослідження проаналізовано 36 (2,92 %) метонімій і 37 (3,1 %) перифразів.?Нечисленну кількість порівнянь розглянуто за семантикою ключового слова, подібно до метафор. Установлено, що досить активно використовують лексеми на позначення птахів, плазунів, ссавців, риб, рослин і природних об’єктів, дещо рідше спортивні реалії порівнюють із артефактами, зокрема предметами та транспортними засобами, із кулінарними поняттями. Інколи спільні ознаки знаходять в амплуа та функціях різних професій. Загалом у спортивних коментарях зафіксовано 43 (3,55 %) порівняння.?Виявлено 87 (7,2 %) фразеологічних одиниць, що доречно вживати для оцінювання епізодів, які репрезентують боротьбу із різними її фазами, етапи змагання, небезпечні ситуації, переможні результати, характеристику спортсменів, якісну характеристику дій або змагання загалом. ???Перспективою визначено подальше спостереження за мовленням спортивних журналістів із метою виявлення й аналізу нових вербалізаторів концептосфери СПОРТ, що віддзеркалюватимуть особливості мовомислення та свідчитимуть про зміни на лексичному рівні мовної системи, що формуватимуться в сучасному спортивному медійному просторі.^UThe dissertation is dedicated to the specific features of Ukrainian sports media space for the period of independent Ukraine. Attention has been focused on semantic shifts, which are found in the sports comments of TV, online and text broadcasts. The topicality of our theme is connected with the fact that sports media space is one of the most popular among the audience of millions consumers of information, and sports journalists` speech, commentators` in particular, is dynamic and reflects both traditional elements and peculiarities of perception of modern realities, which are presented on the language level using the means of secondary nomination, which create new meanings, and phraseological units, which represent folk experience, etc. The illustrative base has been made up of 685 broadcasts from 21/06/1992 to 22/04/2023.?The scientific novelty consists of collecting illustrative materials, fixating verbalizers of the conceptosphere SPORT, their systematizing and analyzing the reasons and consequences of the shift in semantics. In the course of the research the approbation “Dictionary of commentators` speech” (Mandych, 2020) has been published. The language material, which was collected from the audiovisual media (TV and online broadcasts are 91,4%), thus, the fact of detecting and capturing the verbalizers of the conceptosphere SPORT in the stream of oral live speech is important, that will allow to do diachronics researches in the future, comparing sports journalists` speech at different time intervals.?In the first chapter the systematization of scientific research devoted to the understanding of the content of concepts and judgments about sports as a conceptosphere, which has in its structure concepts for the designation of certain types of sports, is proposed. It has been deduced that the above mentioned concepts have different capacity for figurative verbalization due to the nature and specificity of the broadcast. 1211 verbalizers (100%) of the conceptosphere SPORT were recorded and analyzed.?The second chapter is dedicated to metaphorical verbalization of the conceptosphere SPORT. The number of metaphorical models have been singled out including: 1 model of the anthropomorphic type, 4 models of the artifact type, 15 models of the sociomorphic type, 9 models of the naturemorphic type, 0 models of the synaesthetic type. The dissertation presents 1008 units (83,23 %) including 273 (27,1 %) of the anthropomorphic type, 124 (12,3 %) of the artifact type, 496 (49,2 %) of the sociomorphic type, 91 (9,02 %) of the naturemorphic type, 24 (2,38 %) of the synaesthetic type. ?The third chapter is focused on the other means of secondary nomination, which verbalize the conceptosphere SPORT. They are metonymies, paraphrases, comparisons and phraseological units. It has been established that typical parameters for identifying similarities during metonymic transfer or creating second name are colors, club symbols, geographical affiliation, national features, form, material or functional similarity. In the course of our research 36 (2,92 %) metonymies and 37 (3,1 %) paraphrases have been discovered.?Countless comparisons have been considered through the keyword semantics, similar to metaphors. It has been found out that words, which name birds, reptiles, mammals, fish, plants and natural objects, are used actively enough, less often sports realities are compared with artifacts including objects and transport, culinary notions. Sometimes common features are found in roles and functions of different professions. In general in sports commentaries 43 (3,55 %) of comparisons has been fixed. ?87 (7,2 %) of phraseological units has been discovered, which are appropriate to be used for evaluating episodes that show a struggle with its various phases, competition stage, dangerous situations, victorious results, characteristics of athletes, a qualitative characteristic of actions or the competition in general. ?The future observation of the speech of sports journalists is defined as the perspective for the further research in order to identify and analyze new verbalizers of the conceptosphere SPORT, that will reflect the peculiarities of language thinking and will testify to changes at the lexical level of the language system, that will be formed in the modern sports media space.

У роботі проаналізовані форми прояву образу Божої Матері в літературі XVII-XVIII століть. Об'єктом дослідження стали як літературні твори українських барокових письменників - Іоаникія Галятовського, Іоана Максимовича, Димитрія Туптала, Іоана Величковського, Антонія Радивиловського, Григорія Сковороди, так і невербальні тексти - ікони, гравюри, емблеми та ін. Особливості функціонування символічних образів Божої Матері розглядаються через призму складових семіотики - семантики, синтактики і прагматики. Велика увага приділяється проблемам символу в структурі тексту, залежності символічного значення від поетики бароко та проекції образу Богородиці на людей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст