Розглянуто метод побудови графіків теплового навантаження систем теплопостачання з підземними сезонними акумуляторами теплоти та визначено теплове навантаження об'єкту у разі використання декількох джерел енергії, наведено можливіть розрахувати потужність і кількість теплоти, яка генерується кожним джерелом енергії окремо. Удосконалено інженерний метод розрахунків основних технічних параметрів сезонного підземного акумулятора теплоти у водоносному горизонті, дозволено виконувати обчислення зміни у часі втрат тиску на циркуляцію проміжного теплоносія за різних дебітах діючих свердловин. Наведено результати й аналіз експериментальних досліджень впливу пористості та вологості на теплофізичні властивості (теплопровідність, температуропровідність, теплоємність) грунтів, розповсюджених на території м. Пирятин. Визначено умови, за яких створення й експлуатація автономних систем теплопостачання з сезонними підземними акумуляторами теплоти є економічно доцільним.

  Скачати повний текст

Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

Визначено основні предиктори прогнозу розмноження головних шкідливих видів комах у всіх грунтово-кліматичних зонах України, які з точністю понад 75 % дають змогу визначати сезонну та багаторічну кількість фітофагів на конкретних посівах і насадженнях. Виділено періоди зростання та зниження чисельності шкідників, на видовому та популяційному рівнях. Складено математичні моделі прогнозу чисельності шкідників, що дозволяє оптимізувати захисні заходи в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Розроблено нові технологічні показники щодо своєчасного прогнозу розмноження фітофагів у посівах сільськогосподарських культур. Висвітлено кореляційні залежності та складено математичні моделі сучасного прогнозу чисельності фітофагів необхідно впровадити у всіх областях, районах і господарствах України.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірність формування та параметри кормової цінності багаторічних травосумішей та однорічних кормових агрофітоценозів різної видової структури та строків сівби відмінних періодів дозрівання. Досліджено динаміку надходження рослинної маси протягом сезону та удосконалено модель пасовищного конвеєра для великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності за умов радіоактивного забруднення земель Полісся України. З'ясовано роль та ефективність окремої та комплексної дії різних агроекологічних факторів (способів обробітку грунту, строків сівби, органічних та різних поєднань і доз мінеральних добрив, вапнування) на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів та їх значення у процесі накопичення ними радіонуклідів. На підставі одержаних даних встановлено можливість цілеспрямованого управління екологічним станом угідь, формування продукційного процесу ценозів та якості корму. Визначено кормову привабливість та специфічні особливості капустяних культур залежно від їх фенотипічного стану, а також об'єми добового споживання на пасовищах тваринами рослинної маси різних типів агрофітоценозів. Розширено уявлення про кормову цінність та господарську придатність їх використання в системах пасовищного конвеєра. Запропоновано ефективні види та дози добрив для одержання доброякісного та радіаційно безпечного пасовищного корму.

  Скачати повний текст

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення поширення акарозів собак і котів у Харкові, сезонності їх перебігу, сприйнятливості тварин до них залежно від віку, породи та статі. Зареєстровано найбільш часту захворюваність серед собак на демодекоз (6,3 % від кількості обстежених тварин) і на отодектоз (4,3 %), а котів - отодектоз (5,3 %) у віці 6 - 12 місяців. Доведено, що акарозам дрібних свійських тварин властива сезонність: собаки хворіють переважно восени та взимку, рідше - навесні, а коти - восени та весною, рідше - взимку. Відзначено, що самки хворіють на акарози частіше за самців. Вивчено склад умовно-патогенної мікрофлори, яка ускладнює перебіг акарозів тварин, співвідношення виділених культур і їх чутливість до найбільш розповсюджених антибіотиків. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові собак, хворих на акарози. Удосконалено метод діагностики акарозів та проведено його порівняльне дослідження з загальноприйнятими. Установлено, що використання вазелінової олії та диметилсульфоксиду під час проведення діагностичних досліджень за даним методом сприяє збереженню життєздатності кліщів, більш точному визначенню їх видової належності та морфологічних особливостей. Розроблено новий лікувальний засіб "Нурицид" для боротьби з акарозами дрібних свійських тварин. Проведено лабораторні та комісійні випробування його акарицидної ефективності. Установлено ступінь бактерицидної дії зазначеного препарату на грамнегативну та грампозитивну мікрофлору залежно від строків зберігання, а також його вплив на організм кролів за умов аплікації на шкіру тварин. Доведено, що розроблений препарат за концентрації 0,5 % за діючою речовиною може використовуватись для лікування тварин, хворих на акарози.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціонування ценопопуляцій однорічного виду Salicornia europaea L. і вивчено залежності популяційних процесів від факторів зовнішнього середовища. Виявлено ряд механізмів популяційного рівня, спрямованих на підвищення виживання виду за екстремальних умов засолених місцевиростань. Серед них механізми, що забезпечують проростання насіння в момент найбільш сприятливих погодних умов, можливість існування у популяціях декількох когорт сходів. З'ясовано, що відмирання рослин протягом життєвого циклу носить щільнісно-незалежний характер. Встановлено високий ступінь залежності морфометричних і алометричних показників від двох провідних факторів середовища - вологості грунту та ступеня загущеності ценопопуляцій. Виявлено щільну залежність процесів розвитку особин Salicornia europaea від чинників зовнішнього середовища. У разі погіршання умов рослини прискорюють перехід від однієї фенологічної фази до іншої та проходять їх більш синхронно. Тривалість фаз, як правило, залишається незмінною. Адаптаційні механізми розвитку забезпечують дозрівання насіння в однакові строки протягом сезону в різні роки і у популяціях, що перебувають за різних екотопічних умов. Виявлено дві групи параметрів генеративної сфери, які по-різному реагують на варіювання середовища. Маса насіння, відсоток насіннєфікації та репродуктивне зусилля - стабільні показники, які мало залежать від оптимальності умов середовища. Величина врожаю насіння ценопопуляції пов'язана зі щільністю рослин, які приймають участь у репродукції, та їх реальною насіннєвою продуктивністю. У межах одного рівня значень екологічних факторів відбувається стабілізація розміру урожаю насіння у ценопопуляціях різної щільності.

  Скачати повний текст

Визначено сезонну та вікову динаміки асоціативних паразитозів свиней. Проведено порівняльний аналіз ефективності якісних і кількісних копроскопічних методів лабораторного дослідження тварин, уражених асоціативними інвазіями. Запропоновано модифіковані способи копроовоскопічної зажиттєвої діагностики паразитозів тварин. Встановлено, що розвиток патологічного процесу в організмі свиней за асоціативних інвазій супроводжується змінами біохімічних показників крові. Проведено випробування вітчизняних антигельмінтів, акарицидів та протипротозойних препаратів на тваринах, уражених асоціаціями паразитів. Встановлено їх ефективну дію на організм інвазованих тварин.

  Скачати повний текст

Досліджено особливу лексико-семантичну парадигму - асоціативно-семантичну групу, що може бути частиною асоціативно-семантичної структури. Запропоновано гіпотезу, яка базується на лексемах, що входять до логіко-семантичної групи (АСГ) "пори року", що трактуються як вихідні слова асоціативно-семантичних груп (кауземи). У семантичній структурі цих слів виокремлено темпоральні, квалітативно-темпоральні та квалітативно-предметні ознаки, у межах яких кауземи семантично (на рівні "ядро - периферія") поєднані зі словами інших денотативних зон (рефлексемами). За допомогою асоціативного експерименту з'ясовано наявність асоціативного зв'язку між цими лексемами. Сукупність вихідної кауземи та рефлексем, упорядкованих у АСГ різних рівнів, трактується як асоціативно-семантична структура (АСС). З'ясовано, що найчисленнішою є АСС з кауземою зима, найменш численною - АСС кауземи осень. Усі структури об'єднують асоціативно-семантичні групи трьох рівнів, окрім АСС осень, яка представлена рефлексемами двох рівнів. Незважаючи на різноманітний кількісний і якісний склад асоціативно-семантичних структур, зазначено щодо наявності типової асоціативно-семантичної парадигми рефлексем, взаємопов'язаних з назвами пір року. рефлексеми реалізують аналогічні семантичні ознаки, а відмінності у складі денотативних зон зумовлені лише екстралінгвістичними причинами - квалітативними особливостями сезонів. Чим більше семантичних кроків відділяють рефлексеми від вихідної кауземи, тим більшою мірою вони різняться за значенням з рефлексемами інших АСС.

  Скачати повний текст

Розглянуто два види класу Aspidogastrea - A. conchicola й A. limacoides, що представлені у фауні України. Досліджено особливості їх морфології, виявлено нові кількісні й якісні ознаки, що допомагають надійній диференціації цих двох видів. Встановлено, що у перлівницевих України паразитує лише один вид аспідогастрів - A. conchicola. Показано, що його облігатними хазяями є 18 видів родини Unionidae, з яких 5 молюсків вперше зареєстровано як хазяїв цього гельмінта. Досліджено особливості поширення A. conchicola у перлівницевих із басейнів найголовніших річок України. Визначено інтенсивність інвазії аспідогастрами 18 видів родини Unionidae. Встановлено, що в Україні головними хазяями аспідогастрів є переважно U. conus і U. tumidus, за певних умов у цій ролі виступають C. ponderosum і C. piscinale. З'ясовано, що представники родів Colletopterum і Anodonta є зазвичай другорядними хазяями A. conchicola, а допоміжним хазяїном найчастіше є U. pictorum. Показано, що усі інші види родини Unionidae, як правило, є рідкісними хазяями аспідогастрів. З'ясовано вплив абіотичних, біотичних, антропогенних чинників і сезонних змін умов середовища на зараженість перлівницевих цим гельміном.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання поширення збудника бактеріального раку (БР) на виноградниках Півдня України, оптимізації методики діагностики захворювання. Уперше в країні запропоновано метод полімеразної ланцюгової реакції для діагностики збудника БР, виявлено зараженість пухлинотвірними штамами (ПШ) Agrobacterium садивного матеріалу, імпортованого з країн ЄЕС, і виробничих засаджень деяких сортів винограду, що широко культувуються на півдні української держави. Встановлено зараженість агробактеріями грунту виноградників деяких регіонів країни. Показано, що в південних чорноземних грунтах збудник БР може зберігатися протягом двох років, вже не виявлятися через 6 місяців після викорчовування уражених кущів. Доведено, що в одних й тих самих місцях відбору проб грунту дослідної ділянки ПШ Agrobacterium можуть бути присутні і не виявлятися в різні сезони відбору проб.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено балансовій оцінці водних ресурсів річкових водозборів басейну Дніпра за окремі сезони, холодні і теплі півріччя багаторічного періоду і характерні за стоком гідрологічні роки. Визначено природний стік. Запропонована модель водного балансу у вигляді ув'язаних карт розподілу атмосферних опадів, сумарного стоку та випаровування. Проводиться співставлення заборів, скидів води і безповоротного водокористування з середнім стоком і стоком за маловодні роки. Виділено 47 водозборів, в межах яких середній стік і стік за маловодні роки змінився більше ніж на 10-20% . Пропонуєтся підхід до вивчення впливу дифузійних джерел забруднення на кількісні і якісні характеристики елементів водного балансу.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження белоідей України. Представлено невідомі раніше аспекти їх систематики, фауни та екології, зокрема, видовий склад, таксономічна структура, особливості поширення у водоймах та на суходолі, екологічні спектри, вертикальний розподіл та сезонна динаміка грунтових бделоідей. З'ясовано, що у фауні України нараховуться 156 видів та 20 підвидів бделоідей з 14-ти родів і 3-х родини. Новими є 81 вид, 11 підвидів і 4 роди (Bradyscela Bryce, Scepanotrocha Bryce, Anomopus Piovanelli, Didymodactylos Milne). Відзначено, що 4 види є новими для фауни Європи, а два з них - для Північної Півкулі. Надано ілюстровані переописи 136-ти видів та 15-ти підвидів, відомих науці, та 14-ти видів, що потребують описання як нових або подальшого вивчення. Представлено нові дані з їх морфології, мінливості, поширення, екології. Запропоновано ряд найбільш вагомих у систематиці родів та видів морфологічних ознак. Проведено номенклатурну та таксономічну ревізію групи, за результатами яких змінено родову належність 1 виду, 1 підвид піднесено до рангу самостійного виду, а 1 рід, 3 види і 1 підвид зведено в синоніми відомих раніше. Установлено загальні закономірності поширення та біоценотичного розподілу бделоідей і запропоновано класифікацію їх екологічних груп. Уперше з'ясовано характер вертикального розподілу та сезонної динаміки коловерток у верхніх грунтових горизонтах суборі у взаємозв'язку з факторами навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено ритм сезонного розвитку рослин, особливості насіннєношення, вивчено мінливість структурних ознак шишок і насіння, визначено посівні якості насіння. Вивчено стійкість модрин проти несприятливих чинників навколишнього середовища, відмічено значну світлолюбність модрин, посухостійкість, газо- та димостійкість, вітровитривалість, розроблено ефективні прийоми розмноження. Проведено оцінку декоративних якостей модрин, розроблено прийоми використання їх в озелененні.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно динаміки трав'яного покриву в рекреаційно-порушених лісових фітоценозах зеленої зони Києва за умов свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка руденальних і лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відзначено захисну роль підліску у разі низької зімкнутості деревостану. З'ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав'яного покриву характеризується насадження Київського, Білодібрового лісництва, а також Пуща-Водицького. Відзначено роль видів родин злакових і осокових у водному режимі грунту. Встановлено, що найнижчі показники вологості грунту притаманні ділянкам, де частка цих видів у трав'яному покриві становить 10 - 15 % від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються також показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів за нижчих показників фітомаси трав'яного покриву вологість останньої менша. Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунтів і вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках за їх різних стадій рекреаційної дегресії. За результатами проведеного аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в грунті протягом вегетаційного сезону. Найбільшу концентрацію фосфору та калію виявлено на початку вегетаційного сезону. Відзначено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав'яного покриву протягом вегетаційного сезону, а також у разі покращання лісорослинних умов. З'ясовано, що концентрація калію збільшується протягом зазначеного сезону у підземній фітомасі та зменшується у надземній фітомасі трав'яного покриву. Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад, біологічні особливості та сезонну динаміку чисельності бурякових блішок за сучасних умов. У буряковому агробіоценозі виявлено 9 родів земляних блішок. Серед бурякових блішок домінувала Chaetocnema concinna Marsh. (95 %). Установлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватися на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки на період заселення сходів культури блішками, внаслідок зниження токсичності рослин, жуки завдають відчутної шкоди. Оцінено стійкість 30-ти сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до блішок, не виявлено істотного зниження пошкоджуваності сходів. Вивчено ефективність дії інсектицидів для обробки насіння та обприскування даних сходів. Виявлено, що найвищу ефективність дії проти блішок у фазу "1-ї пари листків" (75 %) забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос. од.). Найвищу ефективність дії проти блішок одержано у разі обприскування сходів цукрових буряків у вигляді парашуту з параметрами 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), яка на сьомий день після обробки складала 60 %.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення палеоботанічних даних, сучасних ареалів, а також морфологічних і біохімічних ознак і ритмів сезонного розвитку у роді Cupressus виділено дві секції: Americana sect. nova - види, природно розповсюджені у Північній Америці, і Afrasiana sect. nova - види роду, розповсюджені у Старому Світі. Установлено, що в Україні та країнах СНД введено в культуру 15 видів і 9 різновидів Cupressus. Розроблено класифікацію культиварів і форм. Показано, що у кожного виду Cupressus є можливою поява не менше 46-ти морфологічно виражених типів культиварів. Уперше описано 27 культиварів у 5-ти видів Cupressus. На підставі результатів вивчення особливостей росту, репродуктивного розвитку розкрито закономірності внутрішньовидової мінливості, механізми, що забезпечують відновлення популяційної структури та рівня гетерозиготності популяції. Установлено, що ритми росту пагонів, проростання насіння та сезонного розвитку видів обох секцій відповідають кліматові середземного типу. З'ясовано, що висока ідивідуальна фенологічна мінливість ритмів розвитку репродуктивних органів є адаптивним пристосуванням популяційного рівня, що забезпечує щорічне формування життєздатного пилку та насіння. Завдяки порівняльному вивченню фенотипової мінливості ознак репродуктивних і вегетативних органів на прикладі C. sempervirens виявлено, що за умов інтродуції у разі масового насіннєвого розмноження протягом 20 - 25 поколінь місцевої репродукції формуються інтродукційні популяції, близькі за збалансованістю рівня поліморфізму до природних.

  Скачати повний текст

З метою удосконалення виробництва препаратів для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів та їх тестування визначено оптимальні умови одержання личинок комах-хвоєгризів з різним типом сезонного розвитку (звичайного та рудного соснових пильщиків, соснового шовкопряда, соснової совки) у різні терміни, а також оптимальні умови їх утримання та накопичення вірусного матеріалу. Визначено залежність термінів вильоту імаго рудного та звичайного соснових пильщиків, реактивації діапаузи гусениць соснового шовкопряда від температури та фотоперіоду утримання коконів. Визначено вплив на життєздатність комах-хвоєгризів якості корму, температури та фотоперіоду, а для соснового шовкопряда - щільності утримання. Установлено оптимальні значення віку личинок, концентрації вірусної суспензії під час інфікування та тривалості утримання на контамінованій хвої для одержання найбільшої кількості вірусного матеріалу.

  Скачати повний текст

За умов Лісостепу України одержано нові дані стосовно біоекологічних особливостей інтродукованих видів родини Taxodiaceae. Уперше визначено сезонні ритми розвитку, досліджено морозостійкість рослин, а також особливості пилкування, насіннєношення, фертильність пилку, посівні якості насіння. З насіння місцевої репродуції одержано насіннєві нащадки, з яких відібрано декоративні форми. За мінливістю структурних ознак шишок та насіння уперше визначено збалансований поліморфізм, а за показниками стійкості й життєздатності - рівень адаптації видів. Виділено 6 типів декоративності та 2 фізіонімічні типи.

  Скачати повний текст