Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості самосвідомості осіб, які зазнали втрати зору (ВЗ) в дорослому віці (ДВ), та детермінанти впливу на їх виникнення. Розкрито підходи до структуризації самосвідомості особистості та інтегровану структуру самосвідомості з її компонентами, зокрема, когнітивним, емоційно-оцінним та регуляторним. Вивчено особливості самосвідомості дорослих інвалідів по зору, які зазнали ВЗ в ДВ. Визначено своєрідність перебігу психічних процесів самосвідомості на основі самопізнання, самоусвідомлення, самооцінки, самоставлення та саморегуляції, внаслідок набутої у ДВ ВЗ.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне осмислення естетичного як типу духовності у взаємозв'язку з проблемою самоусвідомлення естетики як теоретичної системи. На підставі обгрунтування основних принципів сучасного дослідження естетичного - "відкритої" раціональності, постонтології та синергетики та всебічного аналізу понять "духовність", "типи духовності", "естетична творчість", "естетизм", "світоглядна універсалія", "естетика негативності", "естетична раціональність", "темпоральність естетичного" виявлено багатоманітність прояву та конструктивну здатність естетичного як типу духовності в осягненні стану сучасної людини та культури. Уперше систематизовано досвід українських та зарубіжних науковців, включаючи історичну традицію та сучаний стан, щодо з'ясування духовного виміру естетичного. Висвітлено практику розвитку сучасного мистецтва та особливості функціонування українського мистецтва.

  Скачати повний текст

Дослідженоо формування та еволюцію світоглядних та естетичних позицій Є.Маланюка, їх зв'язок з художньою творчістю. Визначено основні етапи творчої еволюції письменника з їх ідейно-стильовими домінантами. Розглянуто життєдіяльність письменника крізь призму самоусвідомлення його життєвого покликання. Розкрито феномен української політичної еміграції. Висвітлено історичний та соціо-культурний контексти епохи, виявлено їх формотворчий вплив на особистість митця, простежено витоки та визначено суть його історіософської концепції творчості. Досліджено історію художньої творчості Є.Маланюка, "біографію" окремих творів як шлях до пізнання його внутрішньої біографії. Проаналізовано художній доробок письменника.

  Скачати повний текст

Показано розвиток неоромантизму в українській прозі, починаючи від О.Кобилянської до 1920-х - 1930-х рр., а також наявність традицій, спільного та своєрідного у неоромантиків "старшого" та "нового" поколінь. Висвітлено філософсько-психологічні, культурно-історичні та літературно-естетичні аспекти художніх світів О.Турянського, Р.Купчинського, А.Чайковського, А.Лотоцького, Б.-І.Антонича, К.Гриневичевої, доробок яких розлянуто у порівняльно-типологічному аспекті з творами західноєвропейських письменників-модерністів того періоду, а також визначено особливості їх індивідуальних стилів. Неоромантизм розглянуто як літературний напрям, який базується на літературно-естетичних і світоглядних засадах, які представляють загальнолюдський світогляд, що має глибоке культурно-історичне коріння та грунтується на оптимістичній вірі і християнських принципах, характерних для цілої епохи міжвоєнного періоду - епохи відродження та самоусвідомлення української нації, а також її боротьби за державність, що виражало її національну своєрідність, створило позитивні умови для формування цього літературного напряму на теренах Західної України. Значну увагу приділено синтетичному характеру неоромантичного літературного напряму й аналізу типологічних рис неоромантизму. Вивчення неоромантичної творчості прозаїків 1920-х - 1930-х рр. дає змогу більш повною мірою висвітлити літературний процес у міжвоєнній Галичині, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні здійснено дослідження проблеми визначення конституційно-правового статусу корінних народів України та запропоновано шляхи вирішення даного питання. Проаналізовано особливості етнічного, політичного, культурного та правового розвитку окремих етнічних груп, які виникли у межах України й обгрунтовано юридичні підстави визнання цих етносів корінними народами. Запропоновано визначення корінних народів України як спільнот (етнічних груп) громадян кримськотатарської, караїмської та кримчакської національностей, що відчувають етнічне самоусвідомлення та спільність між собою. Створено вичерпний перелік етносів, визнаних корінними народами України. Вперше обгрунтовано їх відмінні ознаки від інших етнічних суб'єктів конституційного права - української нації та національних меншин і етнічних груп. Досліджено міжнародний досвід визначення та забезпечення конституційно-правового статусу корінних народів та можливості його викорстання в Україні. Наведено оцінку політико-правових вимог і правового становища національно-представницьких структур караїмського, кримськотатарського та кримчакського народів і розроблено проект Закону "Про корінні народи України" як засіб врегулювання їх правового статусу.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну систему поглядів на взаємовідносини Української держави та закордонного українства, обгрунтовано визначальну роль у їх формуванні та розвитку організаційних і договірно-регуляторних механізмів. Закордонне українство розглянуто як суспільну систему, сформовану на основі національного самоусвідомлення, яка перебуває у стані взаєморозвитку та взаємодії з Українською державою. На підставі аналізу історичної ретроспективи розвитку закордонного українства та його становища у сучасний період доведено, що воно є значним і значущим фактором національного відродження, має духовні та матеріальні підстави та засоби позитивного впливу на українське державотворення. Зроблено висновок, що взаємовідносини з українським етносом, який перебуває за кордоном, необхідно будувати за принципом взаємності, з урахуванням його особливостей за країнами перебування, мотивів набуття статусу закордонності. Загальну парадигму розвитку взаємодії Української держави та закордонного українства роглянуто у конкретному контексті. У аспекті ідеї важливості всіх складових закордонного українства здійснено дослідження стосовно українців, що мешкають у Білорусі, вивчено становище українців Росії, Казахстану, Молдови, Киргизстану. Висвітлено висновки наукових праць щодо українців Канади, США та інших західних країн. Проаналізовано законодавчі та договірно-регуляторні механізми, вивчено організаційно-управлінський вимір консолідаційних процесів, передумови, тенденції розвитку закордонного українства. Визначено громадсько-суспільні та соціально-культурні чинники впливу на реалізацію конституційних положень щодо сприяння закордонному українству у задоволенні культурних, освітніх, інформаційних та інших потреб. Доведено, що найбільш ефективним щодо організації співпраці є програмно-цільовий метод та системно-функціональний підхід. Запропоновано проведення спільних заходів, які найкраще сприяють формуванню іміджу Української держави за кордоном та задоволенню потреб закордонного українства.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, роль, вікові особливості й особистісні детермінати прояву турботи про себе, описано її структуру. Визначено критерії та показники вимірювання, обгрунтовано умови, шляхи та засоби впливу на підвищення інтенсивності самоустановки турбуватися про себе у ранньому юнацькому віці. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми турботи про себе у зарубіжній, радянській та вітчизняній психології, розкрито вікові особливості її прояву. Визначено структуру (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти) турботи про себе, встановлено критерії та показники її діагностування (саморозуміння : самоусвідомлення, аутосимпатія : самосприйняття, автономність : самопідримка), особистісні детермінанти даного феномену самосвідомості (ставлення до майбутнього, фрустраційна толерантність, самоефективність), описано їх структуру та рівні прояву. Розроблено й апробовано психокорекційну програму роботи з підвищення проявів турботи про себе у ранньому юнацькому віці шляхом впливу на її структурні компоненти й особистісні детермінанти активними соціально-психологічними методами навчання. Доведено ефективність включення даної програми у навчально-виховний процес як чинника особистісного зростання у ранньому юнацькому віці.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, специфіку й особливості патріотично-військового виховання студентської молоді. Розроблено організаційно-педагогічну систему патріотично-військового виховання студентської молоді, використано патріотично-військовий виховний потенціал освітньо-виховного простору університету з урахуванням регіональних військово-патріотичних традицій рідного краю. Уточнено сутність поняття "патріотично-військове виховання", подальшого розвитку набули ідеї виховання національного самоусвідомлення особистості студента, зміст, форми та методи патріотично-військового виховання в університетському освітньо-виховному просторі.

  Скачати повний текст

Визначено компонентну структуру формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців технічних ВНЗ у взаємодії її компонентів: мотиваційного, рефлексивного, змістово-процесуального, регулятивно-особистісного. Висвітлено критерії й охарактеризовано рівні. Розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців технічних ВНЗ (актуалізація настанови на професійну діяльність майбутніх інженерів у контексті формування професійного самоусвідомлення; використання інтерактивних методів навчання в педагогічному процесі технічних ВНЗ; самомоніторинг щодо самовдосконалення професійно-значущих якостей майбутніх фахівців).

  Скачати повний текст

Визначено душевну гармонію особистості як відповідність та узгодженість усіх її проявів з логікою саморозвитку буття сущого. На основі антропогенезу доведено іманентність душевної гармонії людини як мікрокосму, подібного Макрокосму. Чинники душевного складу особистості висвітлено крізь призму забезпечення ними узгодженості людини з загальносвітовим об'єктивним соціумом в індивідуальному та суспільному аспектах її буття. Особливу роль відведено колективному підсвідомому. Досліджено прояви духовної кризи суспільства як невідповідність суспільного розвитку логіці Світового Розуму та прояви дисгармонії людини на тілесному, душевному та духовному рівнях як особистісна невідповідність даній логіці. Керуючись виявленими закономірностями саморозвитку буття сущого, накреслено найбільш відповідні об'єктивній логіці шляхи подальшого розвитку суспільства та особистості (зокрема, в Україні), які повинні призвести до створення суспільства, в якому особистість - найвища цінність, що закономірно для розвитку самоусвідомлення людини як найвищої видової якості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні основи дослідження, розглянуто поняття життєвого шляху особистості, його структурні характеристики та рушійні сили. Висвітлено проблему становлення життєвих перспектив у ранній юності як сензитивний період життєвого та особистісного самовизначення. Особливу увагу приділено когнітивним особливостям розвитку особистості, які значною мірою впливають на формування життєвих перспектив у ранній юності. Встановлено критерії психологічної готовності молодої людини до життєвого самовизначення. Психологічну готовність до життєвих виборів визначають рефлексивні складові самосвідомості (особистісна рефлексія як процес самопізнання, зміст уявлень про Я як наслідок процесу самопізнання, механізми диференціації та інтеграції індивідуального досвіду як необхідні чинники процесу самопізнання) та індивідуальна система ціннісних орієнтацій. Виявлено вікові та гендерні відмінності життєздійснення юнацтва. З'ясовано, що формування готовності молодої людини до життєво важливих виборів є ефективним за умов розвитку здатностей до поглибленого самопізнання, самоаналізу, самоусвідомлення внутрішніх сторін власного Я. Експериментально апробовано систему конкретних методик для діагностики готовності молодої людини до життєвого самовизначення в роботі практичного психолога школи.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні чинники виникнення конфліктів у системі вчитель - учні початкової школи. Проаналізовано проблеми конфліктів. Визначено основні концептуальні підходи до загальнотеоретичних аспектів феноменів "конфлікт" і "педагогічний конфлікт". Розкрито їх структурно-функціональний зміст, місце у системі психологічного знання. Висвітлено функції педагогічних конфліктів на початковому етапі навчання та у процесі становлення спільної педагогічної діяльності. З'ясовано зв'язок конфліктів у системі вчитель - учні початкової школи з особливостями сімейного виховання, особистісними властивостями учнів і вчителів. Визначено роль цих конфліктів у становленні учнів як суб'єктів навчальної діяльності, яка є провідною у молодшому шкільному віці. Виявлено системний характер впливу конфліктів у початковій школі, що має прояв як сукупність емоційно-особистісних, ситуативних і вікових факторів. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що сутнісним підгрунтям виникнення конфліктів у системі вчитель - учні початкової школи доцільно вважати природу конфліктної ситуації, яка є водночас педагогічною та соціальною ситуацією розвитку. З метою покращання інтерсуб'єктної взаємодії вчителів з учнями початкової школи запропоновано тренінгову програму. Визначено основні напрями корекційної роботи з учнями для підвищення ролі особистісності вчителя як суб'єкта професійної самосвідомості, суб'єкта педагогічного спілкування та суб'єкта самоусвідомлення.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну суть, структуру, джерела та чинники формування національної самосвідомості. Розкрито її взаємозв'язок зі змістом ціннісних орієнтацій, етнокультурних потреб у контексті життєвих ідеалів, способу буття людини. Визначено історико-психологічні детермінанти, соціально-психологічні фактори національного самоусвідомлення. Розглянуто психомоделювальний вплив національної самосвідомості на соціальні процеси в Україні.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано раціональні виміри естетичної оцінки. Досліджено аксіологічну природу естетичної свідомості, зокрема, існування естетичної оцінки як рефлективної форми естетичного самоусвідомлення. Визначено сутність і специфіку естетичної оцінки як ключового поняття для розуміння діалектики емоційно-почуттєвих і раціонально-теоретичних вимірів естетичної свідомості. Досліджено спрямованість естетичної оцінки на раціональне усвідомлення та інтерпретування інформації, яка наводиться в естетичних оціночних судженнях. Визначено специфіку ціннісної свідомості в контексті постнекласичної раціональності та показано сутність психоемоційної основи естетичної оцінки та її взаємозв'язку з процесами соціалізації. Обгрунтовано комплексну типологію естетичних оцінок, засновану на принципі реалізації "емоційної пам'яті" людини. Визначено специфіку естетичного та мистецтвознавчого дискурсу у структурі естетичної оцінки. Досліджено герменевтичну специфіку естетичної оцінки та її укоріненість у процесі використання соціокультурного досвіду.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості проектування старшокласниками життєвого шляху залежно від типу усвідомлення ними власних тілесних можливостей. Розкрито роль і місце тілесної складової у Я-структурі учнів старшого шкільного віку, специфіку відображення останньої у змісті та способах проектування ними свого життєвого шляху. Створено та апробовано оригінальний діагностичний прийом оцінки рівня здатності старшокласника до саморефлексії тілесного потенціалу. Показано, що характер вибору старшокласниками форми самовизначення (аморфної, фрагментарної, структурованої) у просторі майбутніх життєвих відносин зумовлюється типом самоусвідомлення (рефлексії) ними власних тілесних можливостей (тілесного потенціалу), зокрема, вітальних, конформних та особистісних. Зроблено висновок щодо необхідності доповнення існуючих пояснювальних схем функціонування механізму саморегуляції поведінки відомостями зі сфери феноменології тілесного способу буття людини.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано феномен "ставлення до навчання", виділено когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти такого ставлення, позитивний, нейтральний, амбівалентний і негативний типи ставлення молодших школярів до навчання. Констатовано: ставлення до навчання вирізняється асинхронністю розвитку своїх компонентів - учням I - II класів притаманний низький рівень розвитку когнітивного та поведінкового компонентів, а для школярів III - IV класів є характерними негативні складові у змісті емоційно-оцінного компонента у поєднанні з негативними тенденціями вікової динаміки розвитку. З'ясовано, що провідними чинниками розвитку позитивного ставлення школярів до навчання є: принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між учителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків, інтереси школяра, а психологічними механізмами - самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови та розроблено й апробовано програму розвитку позитивного ставлення до навчання.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження феномену самовдосконалення як чинника подолання відчуження. Розкрито сутність поняття відчуження, доведено, що прояви даного явища відзначаються мінливим або усталеним характером. З'ясовано, що всі конкретні прояви відчуження мають однакову структуру, яка повністю не описується ні класичними, ні некласичними концепціями. Розкрито сутність відчуження як об'єктивного (взаємодія людини та суспільства) та суб'єктивного (внутрішній конфлікт індивіда) феномену. Розкрито особливості самовдосконалення як внутрішньоглибинного принципу моделювання сутності особистості, формування та становлення її справжнього "Я" як якісно нового рівня антропобуття людини. Розкрито сутнісні характеристики та динаміку взаємопов'язаних між собою складових процесу самовдосконалення, якими є самоусвідомлення, самопізнання та саморозуміння, що забезпечують розототожнення людини з її дискурсивною субперсоналією та кристалізацію її "Я". Доведено, що застосування духовних практик є ефективним засобом подолання або зняття відчуження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано синестезійні витоки естетичної чуттєвості. Досліджено трансформацію змісту синестезійних витоків естетичної чуттєвості в історико-філософській традиції, здійснено ретроспективний аналіз зародження естетичної чуттєвості й експлікацію естетичної чуттєвості в класичній філософській думці. Окреслено проблему естетичної чуттєвості в контексті самоусвідомлення сучасної естетики та досліджено синестезію як феномен філософських, естетичних і психологічних вчень, розглянуто вплив синестезії на формування естетичної чуттєвості, зокрема, синестезійного сприйняття та синестезійних почуттів. Проаналізовано синестезійні витоки мовної комунікації, художню мову й її основні виміри як спосіб здійснення синестезії, з'ясовано природу синестезійної метафори й її втілення у поезії. Висвітлено перспективні шляхи дослідження синестезії у мистецтві.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування й емпіричне вивчення соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці. Розроблено й впроваджено тренінгову програму формування конфліктної компетентності сучасної молоді. Виявлено, що основний вплив на виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці має властивий особистості індивідуальний стиль спілкування, а також рівень конфліктності, взаємопов'язаний з іншими індивідуально-психологічними особливостями, та соціальний статус особистості у групі. Доведено, що значна кількість юнаків проявляє схильність до авторитарного стилю спілкування, прагне домінування, схильна до вибору компромісного стилю поведінки за конфліктних ситуацій, має недостатньо розвинені комунікативні й організаторські уміння, низький рівень саморегуляції у процесі спілкування, середній рівень конфліктності та високий рівень тривожності. Зазначено, що найбільш властивою формою агресивних реакцій є вербальна агресія. Більшість юнаків і дівчат мають низький соціальний статус у групі. Виявлено психолого-педагогічні умови запобігання й успішного розв'язання міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, а саме: підвищення конфліктної компетентності особистості, оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, формування уміння адекватно виражати власні емоції та почуття, гнучкості у міжособистісній взаємодії, розширення самоусвідомлення. Розроблено й апробовано тренінгову програму формування конфліктної компетентності молоді.

  Скачати повний текст