Здійснено синтез великої групи 3-гетарилкумаринів та їх функціональних похідних (різноманітних алкільних, ацильних похідних аліфатичної, ароматичної та гетероароматичної природи, а також основ Маніха), серед яких знайдено речовини з оригінальними спектральними (за показниками інтенсивної флуоресценції, залежності частоти випромінюваня від pH та квантового виходу флуоресценції від полярності розчинника) та біологічними (антикоагулянтною та гемостатичною активністю) властивостями. Вперше синтезовано ізокумарини з піридиновим та кумариновим замісником у 3-ому положенні, удосконалено методики синтезу ізокумаринів з арильним замісником та залишками фурану та тіофену. Встановлено, що за конденсації гомофталевої кислоти та тієнілкарбонілхлориду залежно від температури утворюється 3-(2-тієніл)ізокумарин або 3-(5-тієноїл-2)тієніл-2)-ізокумарин. Вперше застосовано моноестери гомофталевої та нітрогомофталевої кислот для синтезу 4-карбетоксиізокумаринів з арильним та гетероциклічним замісником у 3-ому положенні.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси комплексоутворення та стану аддуктів триброміду та змішаних галогенідів бору в органічних неводних оксигеновмісних розчинниках, досліджено кислотну та каталітичну активності кислот Льюіса (каталізаторів Фріделя Крафтса). З використанням ядерного магнітного резонансу, електронного парамагнітного резонансу, диференційно-термічного аналізу визначено механізм і напрямок розкладу оксигеновмісних аддуктів триброміду бору.

  Скачати повний текст

Запропоновано способи мінімізації випадкових і виключення систематичних похибок абсолютних методів акваметрії напівпродуктів і сировини для оптичних функціональних матеріалів та оцінено метрологічні характеристики цих методів. Показано, що тільки титриметричний метод за К. Фішером є абсолютним, незалежно від вмісту визначеної води, і може використовуватися як арбітражний для градуювання інших методів визначення води. Встановлено, що газохроматографічний і кальцій-гідридний газометричний методи у разі визначення малих концентрацій води в органічних розчинниках не можуть вважатися абсолютними та потребують градуювання. Показано, що спектрофотометрія з використанням концетраційної залежності положення максимуму світлопоглинання спиртових розчинів хлоранілової кислоти та діелькометрія на середніх та НВЧ частотах дозволяють швидко та з високою точністю визначити вологість напівпродуктів і сировини для оптичних функціональних матеріалів. Показано, що дані акваметрії є важливими під час розв'язання деяких матеріалознавчих питань.

  Скачати повний текст

Досліджено полімер-солеві розчини різних концентрацій, до складу яких входять поліпропіленгліколь з молекулярною масою 2025 (ППГ-2025) та поліетиленгліколь з молекулярною масою 300 (ПЕГ-300) як розчинники перхлорату літію та ПЕГ-300 як розчинник амонійної солі. Вивчено рідкі олігомери, зокрема, ППГ-2080 з ацильними та гідроксильними кінцевими групами, ППГ-1052 та ППГ-400 з гідроксильними кінцевими групами, ПЕГ-300 з гідроксильними кінцевими групами, як чисті олігомерні рідини. Одержано частотні залежності акустичних характеристик складних систем, зокрема, ізотерм поглинання та швидкості поширення звуку, у частотному інтервалі 3 - 2 500 МГц і температурному режимі 293 - 303 К. Проаналізовано вплив даних факторів на акустичні спектри, зокрема, на властивості часів релаксації нормальних і сегментальних мод, релаксаційних сил і швидкості звуку в рідких олігомерах та олігомер-солевих розчинах.

  Скачати повний текст

Досліджено синтез нових амфіфільних гребінчастих кополімерів полімераналогічними перетвореннями бінарних альтернатних кополімерів малеїнового ангідриду з регульованим співвідношенням гідро- і ліпофільних фрагментів. Кінетичними дослідженнями ацилування гребінчастим альтернатним поліангідридом 1-додецен-ко-малеїнового ангідриду первинного спирту етанолу за присутності триетиламіну встановлено, що реакція ускладнюється унаслідок обмеженої доступності ангідридних ланок через особливості самовпорядкування макромолекулярних агрегатів у розчинах. Колоїдно-хімічними та рентгеноструктурними дослідженнями доведено, що макромолекули амфіфільних гребінчастих кополімерів з боковими поліметиленовими та поліоксиетиленовими ланцюгами у розчинах здатні до мікрофазової сегрегації, зміни конформації й утворення самоорганізованих міцелярних структур залежно від природи розчинника, концентрації та температури. Міцелярні структури амфіфільних гребінчастих кополімерів у бензольних розчинах використано як нанореактори синтезу стабільних дисперсних систем нанорозмірного срібла у 27 - 30 нм з вузьким розподілом за розмірами.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано вплив органічних модифікаторів на міцелярні властивості гібридних елюентів на базі додецилсульфату натрію. Встановлено придатність методу міцелярної рідинної хроматографії для одночасного поділу гідрофільних і гідрофобних флавоноїдів в ізократичному режимі елюювання, що становить практичний інтерес для контролю компонентів рослинної сировини в лікарських препаратах. Розроблено та валідовано методики кількісного визначення деяких флавоноїдів у квітах ромашки лікарської, корені солодки та препаратах на його базі. Запропоновано методики, які дозволяють скоротити час аналізу та характеризуються меншими витратами токсичних органічних розчинників для приготування рухомих фаз.

  Скачати повний текст

Одержано пояснення відомих емпіричних фактів теорії рідин (прямолінійний діаметр, Зено лінія, кубічна форма купола бінодалі) як наслідків наявності однозначної відповідності між флюїдними станами простої рідини і граткового газу. На цій основі одержано зв'язок термодинамічних потенціалів, координат критичних точок таких систем. Розроблено непертурбативну процедуру побудови канонічної форми ефективного гамільтоніана. Проаналізовано структуру провідних сингулярних доданків у діаметр густини й ентропії. На підставі врахування поляризаційних ефектів, обумовлених аномальними флуктуаціями густини, надано пояснення особливостей критичної поведінки рідких систем з кулонівською компонентою (розчини електролітів, іонні рідини). Пояснено факт аномально високої чутливості координат критичної точки розчинника у разі додавання електроліту. Запропоновано вирішення проблеми розміру Б'єрума для іонної пари.

  Скачати повний текст

Досліджено одну з актуальних проблем аналітичної хімії - створення стандартних зразків складу на основі комплексів металів з органічними лігандами для атомно-абсорбційної спектрометрії. Показано, що ацетилацетонати металів відповідають усім вимогам, пред'явлених до стандартних зразків складу: стабільні у твердому стані та розведених розчинах, однорідні, похибка визначення металів у зразках не перевищує 0,3 %, мають достатню розчинність у воді та органічних розчинниках. Запропоновано нові екстрагенти на основі розчинів поверхнево-активних речовин для пробопідготовки зразків нафтопродуктів та ацетилацетонати металів як стандартні зразки складу за атомно-абсорбційного та екстраційно-атомно-абсорбційного визначення вмісту металів у нафтопродуктах і стопах. Запропоновано хімічні модифікатори на основі розчинів поверхнево-активних речовин за атомно-абсорбційного визначення аналітів у низькотемпературному полум'ї типу пропан-бутан-повітря, що дозволило покращити метрологічні характеристики методик аналізу.

  Скачати повний текст

Розроблено методику обробки віскозиметричних даних, яка враховує процеси багатоступінчастої асоціації. Із залученням теорії діелектричного тертя визначено структурно-динамічні характеристики сольватації іонів у ацетонітрили, гексаметилфосфортриаміди, диметилформаміди і ДМСО, а також іонних асоціатів у ДМСО. Проведено аналіз їх залежностей від температури, природи іона та розчинника. Виділено чотири групи іонів: великі органічні іони, одноатомні аніони, одно- та двозарядні катіони s-елементів і двозарядні катіони d-елементів. Показано, що іонні асоціати характеризуються значною взаємодією з найближчими молекулами розчинника, ступінь якої залежить від стехіометрії та складу іонного асоціату. Встановлено, що іонний асоціат успадковує від іонів, з яких він складається, характер взаємодії останніх з молекулами розчинника.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості впливу хімічного (гексаметилдісилазаном) та адсорбційного (фенольними сполуками) модифікування поверхні кремнезему на його гідратаційні властивості. Вивчено дані властивості вільного (адсорбованого на поверхні кремнезему) сироваткового альбуміну людини в присутності органічних розчинників. Проаналізовано гідратаційні властивості кремнезему залежно від концентрації хімічно прищеплених триметилсилільних груп, а також за адсорбційного модифікування його поверхні одноядерними (флороглюцин, галова кислота) та біядерними (1,5- та 1,6-діоксинафталіни) фенольними сполуками. Визначено гідратаційні характеристики сироваткового альбуміну людини у вільному та адсорбованому на поверхні кремнезему станах в присутності органічних розчинників.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності перебігу термоініційованої полімеризації метилметакрилату (ММА) залежно від хімічної будови, йонного характеру поліметинових барвників, природи розчинника, концентрації, температури. Виявлено, що поліметинові барвники залежно від хімічної будови можуть ініціювати й інгібувати термополімеризацію ММА за радикальним механізмом навіть за відсутності стандартного ініціатора. Показано, що для утворення вільного радикалу необхідно, щоб вища заповнена молекулярна орбіталь (ВЗМО) барвника мала нижчу енергію, ніж аналогічна орбіталь ММА. Встановлено, що енергія ВЗМО катіонних поліметинів зростає у випадках подовження поліметинового ланцюга, відхилення електронодонорності термінальних груп від середньої та підсилення електронної асиметрії. Це зумовлює послаблення ініціювальної здатності катіонних барвників за таких змін їх хімічної будови. Зазначено, що в аніонних і внутрішньоіонних мероціанінових з позитивною і негативною сольватохромією барвників енергія ВЗМО значно вища, ніж у катіонних барвників, і перевищує енергію ВЗМО ММА, тому вони не ініціюють радикальну полімеризацію ММА. Доведено, що внутрішньоіонні скварилієві та бородипірометенові барвники є слабкими ініціаторами полімеризації ММА у відсутності та присутності ініціатора, незважаючи на те, що мають вищі енергії ВЗМО ніж ММА. Обгрунтовано припущення, що в даному випадку можуть утворюватись бірадикали за рахунок переносу електрона від акцепторної до донорної частини молекули.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кріопротекторів гліцерину (ГЛ), диметилсульфоксиду (ДМСО) та 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), низьких температур та озону на стабільність білків і ліпідного бішару, а також на активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) мікросомальних мембран печінки щурів. Встановлено, що за присутності досліджених кріопротекторів відбуваються зміни конформації білків мікросомальних мембран, змінюється мікрооточення білків, доступність білків розчинникові, підвищується гетерогенність їх структури. З'ясовано, що ПОЛ в мікросомальних мембранах прискорюється за умов додавання 30 - 40 мас. % ДМСО, 1,2-ПД і ГЛ і уповільнюється після низькотемпературного впливу за умов додавання 10 - 15 мас. % ГЛ. Показано, що озон в дозах 0,08 - 3,8 мг/л впливає на структурний стан білків і ліпідного бішару мікросом. Зростання дози озону викликає зниження термостабільності мікросомальних білків та посилення активності процесів ПОЛ в мікросомах.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості впливу природи розчинника та модифікування поверхні кремнезему (гексаметилдисілазаном) на адсорбцію оксикарбонових кислот. За допомогою квантово-хімічних розрахунків встановлено кореляцію між сорбційними та сольватаційними ефектами. Вперше показано, що полярність розчинника та його електронодонорна здатність визначають величини вільної енергії Гібса адсобції карбонових кислот. Проведено порівняльне дослідження величин адсорбції та десорбції оксикарбонових кислот і встановлено їх залежність від ступеня модифікування поверхні кремнезему. Запропоновано механізм адсорбції оксикарбонових кислот на поверхні кремнезему. З'ясовано, що з поверхневими центрами карбонові кислоти реагують за гідрофільним і гідрофобним механізмами. Вперше встановлено залежність адсорбції оксикоричних кислот і пирокатехіну від pKa на метильованій поверхні кремнезему. Описано структури адсорбційних комплексів на поверхні кремнезему для асоційованих кислот.

  Скачати повний текст

За результатами експериментальних досліджень визначено ефективні константи швидкості реакцій окиснення пероксикислотами диметиланіліну, піридину, диметилсульфоксиду, alpha-піколінової кислоти, нікотинової кислоти. Розраховано кореляційні взаємозалежності між константами швидкості органічних сполук й основними параметрами розчинників. Показано, що з використанням кореляційниї рівнянь можна прогнозувати вплив середовища у реакціях окиснення. З застосуванням квазі-хімічного методу АМ-1 здійснено розрахунок оптимальної геометричної структури та теплоти утворення вихідних речовин і продуктів реакції. Запропоновано механізм реакції окиснення азотовмісних ароматичних сполук пероксикислотами, вірогідність якого доведено результатами квантово-хімічних розрахунків. Показано можливість кількісного визначення сульфоксидів, морфоліну, піперидину, піперазину у різних органічних і водно-органічних середовищах. Досліджено реакції взаємодії кополімеру стирол-малеїновий ангідрид з пероксидекановою кислотою. За результатами модифікації одержано пероксидовмісні полімери, які можна застосовувати як поліініціатори.

  Скачати повний текст