Скачати повний текст

На основі натурних даних розроблено методику дослідження коливань полів швидкості та каламутності у широкому діапазоні періодів, а також встановлено причини даних коливань. Виявлено динамічні та кінематичні умови транспорту наносів на ділянках річки з русловиправними спорудами та русловими кар'єрами. Досліджено особливості гідрохімічного режиму на ділянках річки з активними інженерними спорудами та вплив мулових відкладень на якість води нижнього Дністра (на ділянці Одеського водозабору).

  Скачати повний текст

Розглянуто малі річки як геосистеми з порушеною здатністю до самовідновлення, використовуючи системно-синергетичний підхід. Водні ресурси даних річок оцінено за допомогою комплексних показників геоекологічного стану, сукупність яких дозволяє розрахувати геоекологічну надійність. Аналіз ландшафтів водозбірних басейнів 33-х малих річок північного макросхилу Кримських гір, відносного антропогенного навантаження в їх межах, характеристик геоекологічної стійкості водних ресурсів дозволив виділити три типи території: стійку, у середньому стійку з осередками нестійкості, нестійку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

Визначено фактори і закономірності формування гідрохімічного режиму, його зміни у просторово-часових координатах. Встановлено зв'язки якісних характеристик поверхневих вод басейну Самари з режимом господарської діяльності. Оцінено якість поверхневих вод басейну Самари (1994 - 1998 рр.) та проведено прогнозування її на найближчу перспективу. Запропоновано нові методичні підходи до гідрохімічних досліджень у басейні середньої річки, що знаходиться в промислово насиченому (екологічно напруженому) регіоні. Вперше комплексно проаналізовано природні та антропогенні фактори, що впливають на формування гідрохімічного режиму в басейні Самари. Досліджено вміст головних іонів та основних забруднюючих речовин у річкових водах у межах басейну. Вивчено особливості просторово-часової динаміки розподілу забруднюючих речовин у басейні Самари, проведено його прогнозування. Вперше розраховано гідрохімічний баланс басейну Самари з визначенням усіх його складових на базі створеної моделі. Розроблено високочутливу модель оперативного та довгострокового прогнозування з урахуванням головних природних та антропогенних факторів, що впливають на формування гідрохімічного режиму.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні основи фізико-географічного обгрунтування локальної системи моніторингу несприятливих природно-антропогенних процесів, апробованої в південно-східному Криму. Як методологічну основу системи моніторингу запропоновано використовувати сукупність наукових підходів - ландшафтного та басейново-територіального. Розроблено проект і запропоновано структуру локальної системи моніторингу для ключової ділянки - басейну річки Ворон - типової у дослідженому районі. Оцінено ефективність системи спостережень і розроблено рекомендації щодо її удосконалення, зважаючи на ландшафтні особливості та антропогенне навантаження. Визначено особливості формування та розвитку несприятливих природно-антропогенних процесів, надано рекомендації щодо їх прогнозу, засобів боротьби на базі прикладних комп'ютерних програм і ГІС-технології.

  Скачати повний текст

Наведено теоретико-методологічні підходи експлуатації водогосподарських об'єктів. Визначено еколого-економічні шляхи раціонального використання водних ресурсів на рівні регіону, в яких на відміну від існуючих враховується вплив експлуатації осушувальних систем та водозбірних споруд. Доведено доцільність запровадження системного підходу будівництва та експлуатації водогосподарських об'єктів з урахуванням дії антропогенних факторів та порушення природних умов на прикладі Рівненщини. Наведено оцінку стану, динаміки та тенденцій розвитку об'єктів з урахуванням розміщення, екогідрогеологічного районування басейну р. Горинь. Розглянуто шляхи підвищення ефективності використання, відтворення та охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено фразеологічну систему верхньонаддністрянських говірок південно-західного наріччя української мови на одному із хронологічних відрізків - останніх років ХІХ - ХХ ст. Визначено основні особливості говіркових фразеологічних одиниць (ФО), причини і способи їх структурних і семантичних трансформацій у живому (усному) та в писемному (художньому) мовленні. Виділено способи модифікації зовнішньої форми стійких виразів: субституція, редукція, розширення структури ФО, натяк і контамінація, а також дві групи фразеологізмів залежно від характеру їх семантичної трансформації: ФО, значення яких звузилося або змінилося; ФО із розширеною внутрішньою формою.

  Скачати повний текст

Оцінено рівень антропогенного забруднення водних екосистем річок Устя, Замчисько та Іква за нормативами комплексної екологічної класифікації стану поверхневих вод. Запропоновано методику оцінки екологічного стану водних екосистем та якості води за видовою різноманітністю угроповань вищих водних рослин. Методику апробовано на малих (Устя, Замчисько) та середній (Іква) річках басейну Прип'яті, порівняння отриманих даних з результатами комплексного гідрохімічного аналізу довело достатньо високу надійність запропонованої методики. За результатами комплексного інструментального аналізу якості води встановлено, що першочергових природоохоронних заходів потребує екосистема р.Устя у межах Здолбунівсько-Рівненської промислової агломерації. Для покращання якості води річки найдоцільнішим є створення системи біологічних ставків - біоплато: з використанням стійких до забруднення водних рослин, виявлених у процесі дослідження.

  Скачати повний текст

Розглянуто екологічні особливості гирлових ділянок річок, прилеглих територій пригирлового узмор'я північно-західної частини Чорного моря, що дозволило вивчити міжливість різних показників з віддаленням від гирла річки. Використано ГІС-технології з метою виявлення кореляційних зв'язків у розподілі забруднюючих речовин на різних горизонтах у воді, дні та донних відкладеннях, що дає можливість оцінити додаткові джерела забруднення морського середовища. Розроблено математичну модель розповсюдження нафтопродуктів у поверхневому шарі пригирлових зон північно-західної частини Чорного моря. Проведено кількісну оцінку виносу окремих забруднюючих речовин з річковим стоком. Визначено найважливіші показники якості морського середовища в окремих пригирлових зонах і наведено їх порівняльну характеристику. Досліджено найбільш екологічно небезпечні пригирлові зони північно-західної частини Чорного моря.

  Скачати повний текст

Розроблено геоекологічні засади мінімізації впливу мінералізованих вод техноакваландшафту на природні аквальні ландшафти на прикладі басейну р. Самара. Наведено порівняльну характеристку існуючих геотехнологій з охорони поверхневих вод від забруднення мінеральними солями у разі їх відведення. Вивчено особливості просторово-часової динаміки гідрологічного та гідрохімічного режимів акваландшафтів даної річки. Розроблено критеріальну шкалу сольового навантаження на біотичну складову акваландшафту. Виявлено, що мінералізація води в межах 3,1 - 3,5 г/л є зоною дуже небезпечною стосовно якісних та кількісних змін живої складової природних акваландшафтів. Доведено, що мінімізація впливу техноакваландшафту є складним багатоступеневим завданням, розв'язання якого доцільно здійснювати поетапно: I етап - природничо-географічний; II - хіміко-технічний. Шляхом обмеження завдання розроблено перший географо-природничий етап. Доведено, що в межах географічної науки зменшення впливу антропогенно-природного утворення можливо шляхом утворення регулювання об'ємів випуску мінералізованих вод в межі природного акваландшафту відповідно з особливостями його гідролого-гідрохімічного режиму.

  Скачати повний текст

Здійснено класифікацію чинників антропогенного впливу на річки. Оцінено здатність річок реагувати на антропогенний вплив. Досліджено зміни метеореологічних величин, які найбільше впливають на стан річок. Показано вплив кліматичних змін на середній річний стік води та його внутрішньорічний розподіл. Подано характеристику галузей господарського комплексу України, що найбільше впливають на стан річок. Визначено вплив антропогенної діяльності на стік найбільших річок та визначено стік, який би спостерігався за відсутності господарської діяльності. Здійснено районування території України за особливостями використання річок. Визначено вплив зарегулювання стоку на режим річок і гідроекологічну ситуацію. Розроблено параметри екологічних попусків з Дністровського водосховища. Установлено закономірності стоку завислих і тягнених наносів, а також вплив антропогенного чинника. Оцінено зміни, які сталися в результаті антропогенного впливу на температуру води, льодовий режим і гідрохімічні характеристики. Визначено очікуваний та ймовірний вплив на річки споруджуваних енергетичних об'єктів. Уточнено метод розрахунку внутрішньорічного розподілу стоку. Здійснено оцінювання ймовірного нафтового забруднення водних об'єктів у разі аварії на трубопровідному транспорті.

  Скачати повний текст

Проведено загальну екологічну оцінку стану басейну р.Горинь. Запропоновано та апробовано методики визначення екологічного стану басейнів малих річок. За кількісними та якісними показниками проведено розрахунки рівня антропогенного навантаження на екосистеми їх басейнів - на приток р.Горинь. На підставі проведених розрахунків здійснено районування території її басейну, створено карто-схеми, виділено басейни річок, які зазнали найбільшого антропогенного впливу. Здійснено екологічну оцінку якості поверхневих вод басейну даної річки, розроблено рекомендації щодо природоохоронних заходів стосовно покращання екологічного стану басейну р.Горинь та здійснено оцінку ефективності впровадження природоохоронних заходів.

  Скачати повний текст

Встановлено основні етапи сукцесії фітопланктону Канівського водосховища. На сучасному етапі сукцесії виділено три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями просторово-часового розподілу видового та кількісного різноманіття та структурної характеристики домінуючого комплексу фітопланктону. Виявлено зменшення кількості таксонів нижче виду та зростання флористичного індексу вид - внутрішньовидовий таксон. Доведено, що притоки річки Десна, Красна, Стугна, Либідь - є джерелом підвищення різноманіття фітопланктону водосховища. Перелік водоростей водосховища поповнено 196-ма видами (205-ма внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), 16 з них - нові для Дніпра та дніпровських водосховищ. Вивчено вплив конкретних антропогенних критеріїв на природну сукцесію фітопланктону. Досліджено, що гідротехнічні роботи (видобуток піску) та підігріті скидні води (Трипільська ДРЕС) мають локальний вплив на його розвиток. На прилеглих до Києва ділянках водосховища встановлено зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону та інтенсивності первинної продукції у порівнянні з ділянками водосхоивща, де сукцесія протікає під впливом природних критеріїв. Створено базу даних (Microsoft Access 97) фітопланктону Канівського водосховища.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми взаємодії вільних економічних зон з навколишнім середовищем, уточнено формулювання поняття еколого-економічних зон. Запропоновано методики розробки техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) зовнішньоторговельних зон на базі річкових і морських портів та еколого-економічних зон. На підставі вивчення вихідного рівня економічного розвитку регіону розташування та основних проблем виробничої діяльності базового підприємства зони обгрунтовано доцільність, ефективність та ключові напрямки розбудови точкової зовнішньоторговельної та еколого-економічної зон на території Черкащини, а також міжнародної еколого-економічної зони на базі господарського комплексу річки Дніпро.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан, закономірності антропогенної трансформації рослинного покриву долини р.Рось та розроблено стратегії його оптимізації. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яка представлена 1034-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну, а також господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано стан антропогенної трансформації. Розроблено типологічну схему річково-долинного ландшафту Росі та його структурно-просторову модель, на основі якої визначено закономірності територіальної диференціації рослинного покриву. Встановлено синтаксономічний склад рослинності, класифікацію якої проведено на еколого-флористичній основі. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Охарактеризовано провідну роль антропогенного гейтогенезу й антропогенного гологенезу у формуванні рослинного покриву за сучасних умов. Виявлено 127 видів та 24 синтаксони, що потребують охорони. Відмічено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено стратегічні напрямки оптимізації рослинного покриву.

  Скачати повний текст

На основі дослідження водно-фізичних, фізичних, фізико-хімічних, хімічних, біологічних показників алювіальних грунтів під лісом і лучними травами встановлено, що грунти заплави Сіверського Дінця за умов лісостепу України розвиваються за гідроморфно-алювіально-гумусово-акумулятивним типом грунтотворення. Виявлено, що завдяки геологічним, гідро-геохімічним особливостям будови долини цієї річки переважання кальцію у складі поглинутих катіонів, його біогенною та гідрогенною акумуляцією в гумусовому горизонті підзолистий процес під широколистими лісами не розвивається. Визначено, що заплавні грунти - гарно оструктурені, з високим вмістом гумусу, середніми та високими його запасами в метровій товщі, доброю забезпеченістю рухомими формами фосфору та калію, з середньою - лужногідролізованим азотом. Встановлено, що високий запас біомаси та підстилки свідчить про те, що родючість заплавних грунтів не деградує, а підвищується. Розглянуто шляхи раціонального використання цих грунтів.

  Скачати повний текст

Досліджено основні чинники формування якості річкових вод у маловодний період року (гідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні, фізико-географічні, антропогенні) та закономірності їх прояву у річках досліджуваної території. Запропоновано алгоритм оцінки впливу гідрологічних факторів на якість води річки. Розглянуто головні гідрологічні процеси й особливості формування гідрохімічного режиму та якості води річок басейну верхнього Пруту, виявлено закономірності залежності якості води від мінливості водного стоку. Досліджено вплив локальних умов турбулентного обміну на розподіл розчинених речовин у районах скидання стічних вод. Розглянуто окремі аспекти практичного використання результатів виконаного дослідження.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику розрахунку характеристик весняного стоку у басейні р.Нямунас. У процесі побудови розрахункової схеми використано теоретичну модель А.М.Бефані (в модифікації Є.Д.Гопченка), визначену як формулу сталої інтенсивності. На відміну від дещо формального підходу до застосування у розрахункових схемах сталої інтенсивності редукційних кривих опадів у запропонованій методиці введено поняття редукційних кривих середньої інтенсивності припливу води зі схилів до руслової мережі. Для реалізації розрахункової схеми використано методи математичної статистики, числового визначення деяких невідомих і фактично невимірюваних параметрів (коефіцієнтів русло-заплавного регулювання, розрахункової тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі), а також географічне узагальнення (максимальних запасів води у снігу до початку весняного водопілля, тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі та коефіцієнтів стоку за період весняного водопілля).

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження правового регулювання у сфері використання, управління та охорони малих річок в Україні. Сформульовано визначення малої річки як постійно діючих водотоків, що мають протяжність до 200 км, площу водозбору до 2 тис. кв. км., протікають на території одного або декількох районів та наділені певними естетичними й економічними властивостями. Досліджено особливості правового регулювання їх використання, зокрема на умовах оренди. Визначено й охарактеризовано органи державного управління у сфері використання та охорони малих річок і проаналізовано особливості їх діяльності. Висвітлено деякі аспекти юридичної відповідальності за порушення водного законодавства. Проведено комплексне дослідження нормативно-правових актів, сформульовано концептуальні положення й обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення правового режиму використання малих річок в Україні.

  Скачати повний текст