Вперше за умов Лісостепу та Полісся України на підставі вивчення біологічних особливостей росту та розвитку рослин і фенотипової мінливості їх ознак теоретично обгрунтовано й експерментально апробовано енергозберігаючі технології виробництва капусти білоголової для продовольчого та насіннєвого використання. Досліджено біологічні властивості вітчизняних сортів з високими адаптивними можливостями й обгрунтовано доцільність використання короткоротаційних сівозмін, в яких визначено кращі попередники, оптимальні параметри обробітку грунту, дози та способи внесення добрив залежно від грунтово-кліматичних умов. Пристосовано робочі органи ППР-5,4 для рихлення грунту в міжряддях. Встановлено умови застосування мульчувальних матеріалів. Виявлено особливості формування врожайності та якості товарних головок, маточників і насіння капусти білоголової залежно від строків сівби та садіння, площі живлення та схеми розміщення рослин, способів обробки насіння, вирощування розсади, умов зберігання та підрізання кореневої системи маточників, пінцирування та десикації насінників. Удосконалено агротехнічні заходи боротьби з бур'янами та хворобами, що сприяють підвищенню продуктивності рослин капусти, а також збереженню та відтворенню родючості грунтів. На базі розроблених прийомів створено Національний стандарт "Виробництво насіння капусти білоголової. Типовий технологічний процес".

  Скачати повний текст

За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Представлено результати наукових досліджень щодо вивчення антропогенного впливу за умов використання різних способів основного обробітку та систем удобрення на агроекологічний стан сірого лісового легкосуглинкового грунту. Доведено екологічну сумісність органічних і мінеральних добрив у помірних дозах з оптимальним їх співвідношенням за тривалого внесення в польовій сівозміні. Визначено витратність органо-мінеральної системи удобрення, обгрунтовано недоцільність її застосування в агроценозі ячменю ярого. Встановлено, що за умов контролю фітосанітарного стану посівів ячменю ярого після попередника картоплі доцільно застосовувати обробіток дисковою бороною на 10 - 12 см та внесення мінеральних добрив у дозі <$Eroman {N sub 60 P sub 60 K sub 60 }> на фоні післядії оптимальної дози гною для попередника, які за сприятлиих погодних умов протягом вегетаційного періоду забезпечують одержання урожаю зерна до 5 т/га.

  Скачати повний текст

Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено калійні добрива для вирощування картоплі на дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Вивчено вплив доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону на поживний режим, біологічну активність грунту, ріст, розвиток, надходження і накопичення елементів живлення в рослинах картоплі, динаміку хлору в грунті та рослинах, його баланс, вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту, урожай і його якість. Встановлено оптимальні дози та форми калію під картоплю, втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару залежно від форм калійних добрив і органічного фону.

  Скачати повний текст

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

  Скачати повний текст

Наведено радіологічну оцінку дефляції грунтових відмін, за яких вирощується льон-довгунець у зоні радіоактивного забруднення. Розраховано річні втрати грунтів від вітрової ерозії цієї частини зони Полісся. Доведено, що вилежування льоносоломи на штучному покриві, створеному завдяки сумісному посіву льону-довгунця та трав родини Poaceae зменшує вміст радіоцезію у льонотресті на 28 - 50 %. Застосування розглянутих способів оптимізації росяного мочіння дозволяє зменшити масу грунтових домішок, що завозилися з льонотрестою на переробне підприємство. Це зумовило покращання санітарно-гігієнічних умов праці персоналу за конкретних виробничих умов Ємільчинського льонозаводу. Досліджено динаміку кількісного та якісного складу мікрофлори за різних рівнів радіологічного забруднення грунтів. Доведено, що сумісний посів льону-довгунця та злакових трав забезпечує прирости врожаю льоноволокна та покращує його якість.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію вирощування ріпаку ярого на дерново-підзолистих грунтах за умов радіоактивного забруднення зони Полісся з метою виробництва екологічно чистої конкурентної в ринковому середовищі продукції. Проаналізовано параметри формування врожаю ріпаку ярого залежно від агротехнічних прийомів його вирощування, визначено вплив чинників інтенсифікації (добрива, способів обробітку грунту) на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин на формування максимальної їх продуктивності. Установлено критерії впливу способів обробітку грунту та доз мінеральних добрив на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю ріпаку ярого, закономірності надходження елементів живлення, радіонуклідів і важких металів у продукцію. За результатами дослідження розроблено удосконалену технологію вирощування ріпаку ярого за умов радіоактивного забруднення, яка грунтується на економічному та енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження агроекологічного стану грунтового покриву Правобережного Полісся та встановлено суттєві зміни у кількісному та якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях і поживному режимі внаслідок антропогенного навантаження на грунти орних земель протягом останніх чотирьох десятиріч. З 1991 р. відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого грунту встановлено відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Виявлено, що з 2000 р. у грунтовому покриві орних земель регіону склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 р. - рухомого фосфору та обмінного калію. Еколого-агрохімічний стан грунтів оцінено у 39 балів, а у межах адміністративних районів Поліського регіону - від 35 до 45 балів. Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосуваня різних способів обробітку на кількісний та якісний склад гумусу дерново-підзолистого грунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації у грунтах агроекосистем під час внесення органічної речовини у вигляді соломи у поєднанні з сечовиною. Зазначено, що додаткове внесення вапна підсилює нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих грунтах. Запропоновано антирадіаційну модель управління родючістю забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих грунтів для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлено еколого-економічну ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обрбітку дерново-підзолистого грунту у зерно-просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

  Скачати повний текст

Установлено, що довготривале використання напівгідроморфних грунтів Житомирського Полісся у сільськогосподарському виробництві призвело до прогресування різних видів деградаційних процесів, які мають прояв у вигляді підвищення кислотності, погіршення буферних властвостей, зменшення вмісту та запасів гумусу, елементів живлення рослин. Досліджено показники кислотно-основної буферності окремих фракцій гранулометричного складу різних за генезисом напівгідроморфних грунтів. Доведено доцільність проведення вапнування напівгідроморфних грунтів на основі значень показників кислотно-основної буферності. Рекомендовано застосування компосту багатоцільового призначення й алунітового борошна як органічного та мінерального добрива, що також сприяє зниженню кислотності грунту. Запропоновано проведення залуження малопродуктивних сільськогоподарських угідь як одного з найбільш енергетично й економічно ефективних заходів підвищення та відновлення родючості напівгідроморфних грунтів. Доведено можливість запровадження ланки кормової дев'ятипільної сівозміни з насиченням чотирма полями люцерни й екологічно обгрунтованою системою удобрення.

  Скачати повний текст

Вперше у короткоротаційних сівозмінах проведено комплексне екологічне оцінювання впливу тривалого застосування органічних (гній, солома, сидерат) і мінеральних добрив та їх поєднань на агроекосистему ясно-сірого лісового грунту за умов Полісся України. Встановлено зв'язок оптимальних параметів і нормативних показників агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей ясно-сірого лісового грунту Полісся з системою традиційного та "біологічного" ведення землеробства. Для Полісся України визначено поширення в орному шарі дощових черв'яків як одного з показників біологічної активності грунту за комплексного використання мінімалізованого обробітку грунту та "біологічного" ведення землеробства. Встановлено підвищення окупності одиниці мінеральних добрив за умов максимального залучення в біологічний кругообіг біогенних елементів побічної продукції рослин.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості поширення, шкодочинності та розвитку збудників септоріозу залежно від екологічних факторів за умов Полісся та Північного Лісостепу, удосконалено систему захисту посівів озимої пшениці. Визначено збудники септоріозу, встановлено первинні джерела інфекції хвороби на досліджуваних територіях. Вивчено вплив систем удобрення та обробітку грунту на розвиток септоріозу, встановлено стійкість до хвороби у сортів озимої та ярої пшениці. Виявлено ефективні протруйники насіння (раксіл 2 % з.п. і реал 200 т.к.с.) і фунгіциди (альто супер 330 ЕС к.е. та фолікур БТ 22,5 % к.е.) для сумісного їх застосування з біопрепаратом (різопланом) і регулятором росту рослин (агростимуліном) проти септоріозу для припосівної обробки насіння й обприскування посівів. Розроблено агроекологічноощадну систему захисту озимої пшениці від септоріозу, встановлено її біологічну ефективність, визначено вплив на підвищення врожаю зерна та покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність застосування нової системи захисту зернових рослин.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірність формування та параметри кормової цінності багаторічних травосумішей та однорічних кормових агрофітоценозів різної видової структури та строків сівби відмінних періодів дозрівання. Досліджено динаміку надходження рослинної маси протягом сезону та удосконалено модель пасовищного конвеєра для великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності за умов радіоактивного забруднення земель Полісся України. З'ясовано роль та ефективність окремої та комплексної дії різних агроекологічних факторів (способів обробітку грунту, строків сівби, органічних та різних поєднань і доз мінеральних добрив, вапнування) на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів та їх значення у процесі накопичення ними радіонуклідів. На підставі одержаних даних встановлено можливість цілеспрямованого управління екологічним станом угідь, формування продукційного процесу ценозів та якості корму. Визначено кормову привабливість та специфічні особливості капустяних культур залежно від їх фенотипічного стану, а також об'єми добового споживання на пасовищах тваринами рослинної маси різних типів агрофітоценозів. Розширено уявлення про кормову цінність та господарську придатність їх використання в системах пасовищного конвеєра. Запропоновано ефективні види та дози добрив для одержання доброякісного та радіаційно безпечного пасовищного корму.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано подальші напрями інтенсифікації польового та лучного кормовиробництва. Запропоновано способи розв'язання проблеми збільшення виробництва кормів і кормового білка шляхом створення штучних і поліпшення природних агрофітоценозів за умов Полісся України. Встановлено залежність продуктивності основних кормових культур від агрометеорологічних факторів, строку їх збирання, органо-мінеральної та органічної систем удобрення, розроблено методику прогнозування їх врожайності. Виявлено продуктивність кормової сівозміни та ефективність насичення її проміжними культурами. Встановлено ефективність сінокісного, пасовищного та сінокісно-пасовищного режимів використання сіяних багаторічних травостоїв шляхом підбору компонентів трав. На підстві проведеної інвентаризації кормових угідь у зоні радіоактивного забруднення визначено їх сучасний екологічний стан, продуктивність і необхідність поліпшення. Показано вплив запропонованих агротехнічних засобів на поліпшення, продуктивність та екологічний стан фітоценозів сіножатей і пасовищ за умов радіоактивного забруднення території. Розроблено моделі зеленого конвеєра для молочних корів залежно від щільності забруднення сільськогосподарських угідь радіонуклідами.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив сільськогосподарського використання на трансформацію органогенних грунтів, їх родючість, здатність накопичувати важкі метали та радіонукліди, екологічне становище, а також вплив структури посівних площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і системи мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожай, а також його якість. Встановлено, що для підтримки на осушуваних торфовищах позитивного балансу органічної маси, збільшення термінів його спрацювання та уповільнення вимивання поживних речовин у грунті води з одночасним забезпеченням високої продуктивності агроценозу необхідно запроваджувати травопільні сівозміни з однією просапною культурою та лучним періодом не менше 5 - 6 років. Водночас належить вносити фосфорно-калійні добрива під однорічні культури та багаторічні трави першого-другого років вирощування, а починаючи з третього, - повне мінеральне добриво у дозах, розрахованих на заплановану врожайність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ефективність використання місцевих фосфоворитоносних агроруд на дерно-слабопідзолистих глеєвих супіщаних грунтах зони Полісся Західного регіону України. Визначено вплив різних типів місцевих фосфоритів на фосфатний режим грунту. Розроблено ефективні, економічно вигідні та екологонебезпечні норми їх застосування. Установлено роль місцевих фосфоритів у формуванні величини врожаю картоплі, ячменю ярого та зеленої маси конюшини лучної. Наведено дані стосовно агроекологічної ефективності використання зазначених фосфоритів. Розраховано показники економічної й енергетичної ефективності внесення місцевих фосфоритоносних агроруд.

  Скачати повний текст

Проведено систематичний, географічний, екологічний, біоморфологічний аналізи видів адвентивної фракції флори регіону. Проаналізовано розподіл видів адвентивних рослин за часом занесення та ступенем натуралізації, їх екотопологічною приуроченістю. З'ясовано шляхи та джерела поширення видів заносних рослин на території регіону, проаналізовано особливості видового складу адвентивної фракції флори у зв'язку з характером антропічного впливу. Встановлено, що провідними факторами адвентизації флори є аграрне виробництво, урбанізація, занесення транспортними шляхами та здичавіння інтродукованих видів рослин, помітну роль також відіграє проведення осушувальної меліорації. Проведено господарське оцінювання неаборигенних рослин.

  Скачати повний текст

Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст